Рішення

від 15.05.2023 по справі 173/2175/21

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2175/21

Провадження №2/173/18/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В

За участю: позивача - ОСОБА_1 .

Відповідача - ОСОБА_2

Представника відповідача - адвоката Богачової Н.П.

Третьої особи - ОСОБА_3 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську, за правилами загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Верхньодніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО-ПРОМІНЬ» про відновлення меж земельної ділянки і за зустрічною позовною заявою, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про відновлення меж земельної ділянки до відповідачів ОСОБА_2 , Верхньодніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО-ПРОМІНЬ»

03.11.2021 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

04.11.2021 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження, в підготовчому судовому засіданні на 20.01.2022 року.

20.01.2022 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 16.03.2022 року в зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, ОСОБА_2

16.03.2022 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 14.06.2022 року в зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, ОСОБА_2

14.06.2022 року в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 18.07.2022 року.

18.07.2022 року відповідачем подана зустрічна позовна заява, яка залишена без руху та позивачеві за зустрічною позовною заявою наданий строк для усунення виявлених недоліків. В підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 03.10.2022 року.

28.07.2022 року відповідачем за зустрічною позовною заявою усунені виявлені недоліки.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду із первісною позовною заявою.

03.10.2022 року закінчене підготовче судове засідання. Справа пизначена д розгляду в судовому засіданні на 26.10.2022 року

26.10.2022 року розгляд справи відкладений до 24.11.2022 року в зв`язку з неявкою позивача в судове засідання..

24.11.2022 року справа не розглядалась в зв`язку з хворобою судді. Справа призначена до розгляду на 10.01.2023 року.

10.01.2023 року розгляд справи відкладений на 27.02.2023 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

27.02.2023 року в с удовому засіданні оголошена перерва до 15.05.2023 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

15.05.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Згідно заявлених позовних вимог за первісною позовною заявою позивач просить відновити межу, яка поділяє земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , у відповідності до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , виготовленої сертифікованим інженером- землевпорядником ОСОБА_4 16.10.2019 року, згідно визначених у вказаній технічній документації поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог за первісною позовною заявою позивач посилається на наступне: вона є власником частини нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.09.2019 року. Інша частина вищезазначеного будинку належить на праві власності її матері, гр. ОСОБА_3 . Загальна площа земельної ділянки становить 0,2500 га, в тому числі: 0,0702 га - малоповерхова забудова, 0,1 798 га - рілля.

Земельна ділянка межує: з північної сторони з землями комунальної власності на території Верхньодніпровської міської ради (вулиця);

-зі східної сторони з земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 (1221082200:03:001:0332, та з земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 (122082200:03:001:0333);

-з південної сторони з землями комунальної власності на території Верхньодніпровської міської ради - землекористування гр. ОСОБА_3 ;

-з західної сторони з землями комунальної власності на території Верхньодніпровської міської ради - землекористування гр. ОСОБА_5 .

По сусідству з позивачкою у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 проживає відповідач ОСОБА_2 . Відповідач самовільно перемістила межу, що поділяє їх земельні ділянки вглиб території позивачки в розмірі - 12 кв.м. За її зверненням до Бородаївської сільської ради із заявою про відновлення межі і 17.06.2020 року при складанні акту було встановлено, що землекористувачі виготовили технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, в яких відображено границі земельних ділянок, та те, що наглядно видно, що ні одна із сторін межі не порушувала.

Але вона з даними висновками незгодна тому і звертається до суду щодо відновлення меж, яка поділяє земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 у відповідності з даними земельно-кадастрової документації. Вона вирішила привести правовстановлюючу документацію на земельну ділянку у відповідності до діючого законодавства та в 2019 році звернулася до землевпорядної організації ТОВ «Гео-Промінь» для проведення кадастрових замірів та оформлення технічної документації. В призначений день для проведення кадастрових замірів прибув сертифікований інженер - геодезист ТОВ «Гео-Промінь», який провів за допомогою спеціальної ліцензійованої техніки відповідні заміри земельної ділянки із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості ).

При проведенні кадастрових замірів будь-яких обмежень та обтяжень у використанні земельною ділянкою виявлено не було. Після проведення необхідних замірів ТОВ «Гео-Промінь» було складено Акт погодження меж земельної ділянки, який суміжний землевласник ОСОБА_2 не погодила, та відмовилася погоджувати, зазначивши, що це її земля. В серпні 2020 року за її заявою для вирішення цього спірного питання на місце за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 виїхала комісія виконавчого комітету Бородаївської сільської ради.

Після проведення обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Бородаївка вивчення державних актів на право приватної власності на ці земельні ділянки визначено, що землекористувачі виготовили технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, в яких відображено границі земельних ділянок. Також в акті земельної комісії від 17.06.2020 року зазначено, що вона вимагає вільного доступу понад фундаментом свого житлового будинку та прибрати металеву сітку, але Відповідач ОСОБА_2 прибирати металеву сітку відмовилася, але дала згоду відступити на один метр житлового будинку АДРЕСА_1 .

Діями Відповідача порушено її конституційні права. Вона намагалася вирішити питання стосовно земельної ділянки мирним шляхом, але Відповідач категорично відмовився повертати їй землю.

ОСОБА_2 не хоче віддавати належну їй частину земельної ділянки. До теперішнього часу земельний спір щодо межі не вирішено.

Згідно технічного паспорту загальна площа земельної ділянки - 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Вона звернулася до землевпорядної організації ТОВ «Гео-Промінь» для встановлення порушення меж земельної ділянки. В результаті проведених досліджень ними було встановлено, що порушення меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відбулось за рахунок зміщення правої межі земельної ділянки, що належить Відповідачу по справі, у напрямку земельної ділянки, яка знаходиться у її користуванні, із зміною конфігурації з умовної прямої на пунктирну лінію, що графічно зображено у Додатку доданого до позовної заяви, що й стало підставою звернення до суду.

Відповідачка подала зустрічну позовну заяву, згідно якої просить: зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди їй перешкод у користуванні нею її земельними ділянками: площею - 0,2500 (га) у тому числі 0,1068 га - рілля, 0,1432 га під забудовою, кадастровий номер 1221082200:03:001:0332 та 0, 3453 га кадастровий номер 1221082200:03:001:0333, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зобов`язання їх відновити межові знаки та не чинити перешкод під час зведення паркану.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічною позовною заявою позивачка посилається на наступне.

Вона має у власності дві земельні ділянки: площею - 0,2500 (га) утому числі 0,1068 га - рілля, 0,1432 га під забудовою, кадастровий номер 1221082200:03:001:0332 та 0, 3453 га кадастровий номер 1221082200:03:001:0333, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства.

Нею виготовлена та погоджена технічна документація із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), виготовлення та погодження проходило з встановленням межі цих земельних ділянок з суміжними власниками в тому числі відповідачами, в межах фактичного їх використання відповідачами з моменту забудови будинку, господарських будівель та допоміжних споруд Відповідача, які розташовані на ній, тобто з 1983 року.

Доказом цього є той факт, що убиральня цегляна збудована в 1983 році вона стоїть на межі земельних ділянок Позивача та Відповідача, також паркан збудований Позивачем в 1983 році. Жодних претензій та нарікань, Позивачу від Відповідачів з 1983 року по 2019 рік (до моменту виготовлення технічної документації не надходило.

Правила добросусідства, як це вбачається зі ст.103 Земельного Кодексу України, полягають в тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок, встановлення, зберігання межових знаків тощо.

Разом з тим Відповідачі всупереч вказаним вимогам законодавства допустили порушення своїх обов`язків, як власники суміжної земельної ділянки, всіляко перешкоджали їй під час проведення нею кадастрової зйомки, яка включає в себе погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами чим створили перешкоди їй, як користувачу суміжних земельних ділянок у виготовленні технічної документації та подальшого узаконення права власності на них, заміни паркану збудованого в 1983 році.

З врахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що відповідачі не бажали виконувати вимоги ст. 103 ЗК України, вона змушений була звернутися до Бородавської с/р, як власника на той момент земельних ділянок з проханням допомогти у вирішенні конфліктної ситуації.

15.10.2020 року було сформовано земельну комісію по узгодженню межі між присадибними земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у складі комісії: були присутні сторони по справі , депутат Бородаївської с/р - ОСОБА_6 , землевпорядник Бородаївської с/р - Пащенко Наталія Валентинівна. Також був при цьому присутній і представник землевпорядної організації ОСОБА_7 . Розгляд цього питання проходив з виходом на місце. Про час та місце роботи комісії відповідачі були повідомлені належним чином. Техніком геодезистом ОСОБА_8 було проведено виміри земельної ділянки по фактичному використанню. В акті вказано, що на час виміру, ні вона ні відповідачі межі не порушили. Вона дала згоду відступити один метр від будинку відповідачів після чого було встановлено межові знаки. Відповідачі ( від підпису в акті прийому передачі межових знаків відмовились, в подальшому межові знаки ними були знищені.

При розробленні та виготовленні технічної документації на належні їй земельні ділянки було враховано рішення комісії від 15.10.2020 року та те, що у суміжних користувачів відповідачів було наявне, а не встановлене законодавчо право власності на земельні ділянки. Так, як у всі учасники справи на той момент мали право користування, а не власності на земельні вказівні в цьому позові земельні ділянки.

Також, при виготовленні технічної документації нею було проведено винесення та закріплення на місцевості межі між земельними ділянками її та відповідачів , яку було встановлено по умовній лінії, а саме залишками збудованої нею в 1983 році огорожі із зовнішньому вигляду та зносу матеріалів з яких вона була збудована було видно, що збудовано її було в той час та період на який вона вказувала. Відповідачі цього факту не заперечували (щодо забудови нею ) господарських споруд та паркану в 1983 рік).

Також, при виготовлені технічної документації на її земельну ділянку було враховано те, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (стаття 39 ЗК України) та абзац третього пункту 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, згідно до якого для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 метра. Таким, чином нею було забезпечено технічну можливість для Відповідачів, щодо догляду ними за будівлею їх будинку та здійснення його поточного ремонту, відстань від її земельної ділянки до межі сусідньої ділянки Відповідачів від найбільш виступаючої конструкції стіни складає 1,0 метр.

1.2. При викладені та обгруннтуванні позовних вимог Позивач(Відповідач) просить звернути увагу суду на важливі обставини в цій справі:

- Відповідачі не є власниками вказаних у позові земельних ділянок, а виготовлена ними технічна документація на якій базується первісний їх позов не погоджена Бородаївською сільською радою та Верхньодніпровською міською радою;

- на час виготовлення технічної документації та її затвердження як у неї так і у Відповідачів земельні ділянки були у їх користуванні, а власником була в той час Бородаївська сільська рада, як власника комунального майна;

- на відміну від Відповідачів у неї (після його звернення з заявою про передачу вказаної ділянки йому у приватну власність) було прийняте рішення про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у розмірі - 0, 3453 га та 0,25 га у її власність. А Відповідачам й до цього часу не погоджено технічну документацію, а ні Бородаївською сільською радою, а ні Верхньодніпровською міською радою, яка на сьогоднішній день стала власником комунального майна та власником земельних ділянок які знаходяться у користуванні Відповідачів ;

На її усні претензії відповідачі не реагують та відмовляються від добровільного усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою, що й стало підставою звернення до суду

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі,давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснила, що відповідачка зайняла частину належної території, викинула опалубку з-під паркану. Вона виготовила технічну документацію на приватизацію земельної ділянки, але відповідачка відмовляється підписувати дану документацію. В зв`язку з чим вона позбавлена можливості оформити право власності на присадибну земельну ділянку. Відповідачці межові знаки не виставляли. Остання сама виділила межу від її будинку, коли ставила сітку. Проти задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою заперечувала.

Відповідачка, ОСОБА_2 та представник відповідачки в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог за первісною заявою заперечували посилаючись на те, що конфліктна ситуація між сторонами вирішувалась сільською радою, та комісією було встановлено, що межі між домоволодіннями сусідніх землекористувачів не порушені. Її довірителька добровільно відступила один метр таким чином надавши позивачці можливість для обслуговування належного їй житлового будинку та господарських споруд. Землі розмежовані між собою парканом із сітки, яка збудована вже давно. Натомість позивачка та її мати перешкоджають ОСОБА_2 ,. у побудові паркану між їх домоволодіннями.

Представник відповідача , Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3 , позовні вимоги за первісною позовною заявою підтримала, пояснивши, що в будинку вона проживає з 1970 року. Даний будинок вона купила. Відповідачка поставила сітку. Потім побудувала вбиральню. Чим порушила межі між їхніми будинками. Тому вона хоче щоб їй з донькою була повернена належна їм земля.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ТОВ «ГЕО-ПРОМІНЬ» в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вислухавши учасників розгляду справи, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 ,. та третя особа, ОСОБА_3 , є власниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка, ОСОБА_2 , є власником сусіднього домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачі за первісною позовною заявою обґрунтовують свої вимоги тим, що відповідачка порушила межу між їхніми домоволодіннями, захопивши частину належної їм території. Тому просять відновити цю межу у відповідності із складеною на належну їм земельну ділянку технічною документацією.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 78 ЗК України - Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 79-1 ЗК України - Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

Відповідно до ч.1,2 ст. 103 ЗК України - Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ч. 1, 2,3 ст. 106 ЗК України - Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об`єктах не встановлюються.

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 158 ЗУ України - Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 N 7 - Згідно зі статтею 158 ЗК ( 2768-14 ) суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають

розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Згідно наданого суду акту про узгодження межі між присадибними земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 встановлено, що землекористувачі виготовили технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, в яких відображені границі земельних ділянок. Наглядно видно, що ні одна із сторін межі не порушувала, при обмірі геодезистом обидві сторони були присутні.

Таким чино позивачкою за первісною позовною заявою не надано жодного доказу, який підтверджував би порушення відповідачкою ОСОБА_2 , межі земельної ділянки між сусідніми домоволодіннями і зміщення межових знаків на земельну ділянку позивачки.

В свою чергу з наданих суду доказів та пояснень сторін в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , виготовила технічну документацію із землеустрою, яку відмовляється погодити відповідачка. Відповідно судом встановлено, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 04 жовтня 2021 року у справі № 346/5268/19 провадження № 61-2385св21 зокрема зазначено: «У статті 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

У частині першій статті 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до частини п`ятої статті 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

У разі відмови суміжного землекористувача підписати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, згідно з частиною третьою статті 158 ЗК України між суміжними землекористувачами виникає земельний спір. Такий спір у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування.

Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування визначено статтею 159 ЗК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

До подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14 (провадження № 14-552цс18) та у справі № 350/67/15 (провадження № 14-652цс18), в яких вказувала про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, необхідно вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки, правового значення вони не мають.

У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вирішення питань, пов`язаних із передачею земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування, а чинне земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок.

Таким чином відмова суміжних землекористувачів від підписання акта погодження меж земельних ділянок не порушує прав ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на завершення приватизації земельної ділянки.

Встановивши, що позивачкою не надано доказів того, що селищна рада відмовила їй у погодженні меж чи завершенні процедури приватизації та, виходячи із того, що обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права не відповідає специфіці порушеного права й характеру правовідношення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові».

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісною позовною заявою задоволенню не підлягають, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає специфіці порушеного права й характеру правовідношення.

Оскільки суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою,відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн., відповідачкою не відшкодовуються і покладаються на позивача

Вирішуючи позовні вимоги за зустрічною позовною заявою суд виходить з наступного.

Позивачка за зустрічною позовною заявою просить зобов`язати ОСОБА_1 ,.і ОСОБА_3 , відновити межові знаки та не чинити перешкод під час зведення паркану.

Проте в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 ,. не наводить обґрунтувань яким чином ОСОБА_1 ,.і ОСОБА_3 , чинять їй перешкоди у зведенні паркану та яким чином порушили межові знаки. Так як зустрічну позовну заяву відповідачка обґрунтовує лише тим, що свого часу ОСОБА_1 , і ОСОБА_3 , також відмовились підписати їй виготовлену технічну документацію із землеустрою в зв`язку з чим вона не погоджується підписати технічну документацію із землеустрою ОСОБА_1 ,.і ОСОБА_3 , оскільки на її погляд дана документація виготовлена із порушеннями чинного законодавства. Аналогічні пояснення ОСОБА_2 ,. надала в судовому засіданні, звертаючи увагу суду лише на недоліки долученої ОСОБА_1 ,. до первісної позовної заяви технічної документації із землеустрою. Але жодного пояснення не надала з приводу того, які перешкоди у порушенні її права на належну їй земельну ділянку чиняться позивачами, та в чому проявляється порушення меж між домоволодіннями. Так як сама ОСОБА_9 ,. звертає увагу на те, що паркан між домоволодінням із сітки - рабиці був збудований ще в 1983 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України - Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України - Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України - Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.3. 3 ст. 152 ЗК України - Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відповідно до ст. ст. 77-78 ЦПК України - Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачка будь-яких доказів, які підтверджують порушення її прав суду не надала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за зустрічною позовною заявою також задоволенню не підлягають.

Оскільки суд приходить до висновку про ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою у відповідності із ст. 141 ЦПК України понесені позивачкою за зустрічною позовною заявою судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн., 40 коп. за рахунок відповідачів не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , і Верхньодніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 04052595, юридична адреса: 51600 пр. Шевченка, 21 м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП, НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО-ПРОМІНЬ», юридична адреса: 52100 вул. Мірошніченко,88 м. П`ятихатки Дніпропетровської області, про відновлення межі земельної ділянки яка поділяє земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , і за адресою: АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у відповідності до технічної документації із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), виготовленої сертифікованим інженером-землевпорядником Г.В., ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно визначених у вказаній технічній документації поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і за зустрічною позовною заявою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП, НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками: площею 0.2500 га в тому числі 0.1068 га., ріллі, 01432 га., під забудовою кадастровий номер 1221082200:03:001:0332 та 0,3454 кадастровий номер 1221082200:03:001:0333, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом зобов`язання їх відновити межові знаки та не чинити перешкод під час зведення паркану - відмовити в повному обсязі.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача за первісною позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 , і на позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , пропорційно сплачених сум.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25.05.2023 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 25.05.2023 року

Дата набрання законної сили: 27.06.2023 року