Ухвала

від 25.05.2023 по справі 712/185/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/185/23

Провадження №1-кс/712/2412/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_5 у справі ЄУ № 712/185/23 (Провадження № 1-кс/712/1835/23) по розгляду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 знаходиться клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту на рухоме і нерухоме майно, корпоративні права та статутні капітали, що накладений ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси у справах: № 712/116/23 від 10.01.2023, № 712/185/23 від 11.01.2023, № 712/192/23 від 12.01.2023, № 712/188/23 від 11.01.2023, № 712/190/23 від 12.01.2023, № 712/200/23 від 13.01.2023, № 712/194/23 від 13.01.2023

23.05.2023 адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , заявила відвід слідчому судді ОСОБА_5 . Підставою для відводу заявник зазначила те, що суддею ОСОБА_5 розглядалися заяви власника про скасування арешту у справах № 712/187/23 та № 712/199/23 та у результаті розгляду яких заявнику відмовлено у задоволенні. Суддя не взяла до уваги аргументи сторони власника майна, виявила надмірну процесуальну нещирість, що виразилася у поза процесуальному спілкуванні із прокурором у справі та ухвалила рішення без повідомлення представника заявника, який заявляв їй відвід у всіх справах, які вона розглядала у цьому кримінальному провадженні. Суддя умисно не повідомила власника майна та його представника про призначене судове засіданні та намагалася порушення вимог щодо обов`язковості повідомлення учасників розгляду справи пояснити розпискою адвоката, яка стосувалася іншої справи. Вищевказані факти породили сумніви у можливості об`єктивності судді при розгляді заяви власника майна. Крім цього суддя ОСОБА_5 , розглядаючи інші заяви про скасування арешту на майно, у своїх ухвалах зазначала у якості підстави для відмови той факт, що представниками власника не надавалися докази того, що він є громадянином України. В той же час судовими рішеннями, ухваленими в даному провадженні, неодноразово встановлювався даний факт. Суддя ОСОБА_5 при розгляді заяви про скасування арешту допустила прояв власної необ`єктивності та неупередженості, що дає підстави власнику арештованого майна висловити сумнів у дотриманні нею принципів об`єктивності та неупередженості, а відтак і законності при розгляді справи.

Сторони до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши підстави заявленого відводу та перевіривши доводи заявника, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Положеннями ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Заявляючи відвід судді представник заявника адвокат ОСОБА_3 зазначила підставами виникнення у сторони захисту сумнівів щодо неупередженості судді ОСОБА_5 позапроцесуальне спілкування із прокурором у процесі розгляду заяв власника майна про скасування арешту у справах № 712/187/23 та № 712/199/23 та ухвалення рішення без повідомлення представника заявника, який заявляв їй відвід у всіх справах, що розглядалися нею у цьому провадженні. В якості пояснення такої ситуації адвокату, що заявляв відвід судді у всіх справах про скасування арешту майна, була продемонстрована підписана ним розписка, що стосувалася іншої справи. Крім того суддя ОСОБА_5 у всіх ухвалах, при розгляді зави про скасування арешту на майно, в якості підстави для відмови зазначила той факт, що представниками власника майна не надавалися докази, що заявник є громадянином України.

Однак представник заявника жодних доказів в обґрунтування своїх тверджень у заяві про відвід не навела і не надала.

Під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріалами також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, її упередженого ставлення або не об`єктивності під час розгляду клопотання представника заявника адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012, у справі №5-15п12).

Таким чином, суд приходить до висновку, що представником заявника в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості та необ`єктивності судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення нею об`єктивного судового рішення при розгляді клопотання про скасування арешту майна.

Крім того, при розгляді заяви про відвід, суддя, що її розглядає, не наділений повноваженнями встановлювати та перевіряти обставини справи, зазначені у клопотанні сторони, правильність висновків суду при постановленні ним своїх процесуальних рішень, давати оцінку його діям.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених КПК України підстав для задоволення заяви адвоката ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахвласника майна ОСОБА_4 ,про відвідсудді ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст.75, 80-82 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_5 у справі ЄУ № 712/185/23 (Провадження № 1-кс/712/1835/23) по розгляду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвала є остаточною і апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1