Ухвала

від 01.12.2023 по справі 712/185/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа №712/185/23

Провадження № 1-кс/712/5572/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №62022100140000110 внесеного до ЄРДР 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 110-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, посилаючись на те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.01.2023 у справі № 712/185/23 в рамках кримінального провадження № 62022100140000110 від 18.11.2022 року було задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на об`єкти рухомого та нерухомого майна, що належить ТОВ «Осавіахім».

На даний час, на їх глибоке переконання, є необхідність для ухвалення рішення про скасування вказаного арешту, у зв`язку із тим, що низка фактів та обставин, якими обґрунтовувалися клопотання слідчого та прокурора про арешт майна, не отримали свого підтвердження в ході досудового розслідування, що перетворює подальше продовження арешту на майно на необґрунтоване переслідування громадянина і підприємця з боку державного органу.

Орган досудового розслідування фактично ігнорує принципову вимогу кримінального процесуального закону, позбавляючи власників арештованого в даному кримінальному провадженні майна права на вільне здійснення повноважень, які передбачені статусом власника.

Зважаючи на те, що Черкаським апеляційним судом були залишені в силі всі ухвали суду першої інстанції, якими арешт було накладено, але орган досудового розслідування, маючи більш, ніж достатньо, часу для проведення відповідних слідчих дій, не зміг довести необхідність продовження арешту на майно, вважають, що на даний час постала необхідність звернення до суду із даним клопотанням.

Саме на орган досудового розслідування та прокуратуру кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок доведення необхідності вчинення чи продовження тих чи інших процесуальних дій чи процедур. В той же час, на даний момент ні слідчий, ні прокурор не в змозі надати об`єктивних пояснень щодо необхідності продовження арешту нижченаведеного майна, що робить продовження такого статусу для останнього прямим втручанням у право власника реалізувати свої повноваження щодо володіння, розпорядження та користування даним майном.

Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 від 06.01.2023 року вказані в ухвалі суду від 11.01.2023 об`єкти, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 62022100140000110.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.01.2023, справа № 712/185/23 накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Осавіахім», а також корпоративні права на статутний капітал даного товариства.

На момент винесення слідчим даної постанови про визнання вказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні № 62022100140000110, а також накладення судом арешту на це майно, кримінально-правова кваліфікація розслідуваного органом досудового розслідування (надалі ОДР) кримінального правопорушення, була за ч. 1 ст. 111-2 КК України, фабула якого була сформована наступним чином: на території України здійснює господарську діяльність низка юридичних осіб, кінцевими бенефіціарами яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або громадяни Російської Федерації, а також особи, які не є громадянами Російської Федерації, але мають найбільш тісний зв`язок з Російською Федерацією, являються громадянами України, які вчиняються умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів, та інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.

В той же час, ОДР в подальшому, кримінально-правову кваліфікацію змінив на ч. 2 ст. 110-2 КК України, сформувавши фабулу кримінального правопорушення наступним чином: ОСОБА_7 , з метою обходу діючих міжнародних санкцій та підтримки дій країни-агресора стосовно анексії Автономної Республіки Крим, організував протиправний механізм виробництва та постачання сільськогосподарської продукції, вирощеної на території окупованого півострову Крим, до країн Європейського Союзу. Реалізація вказаної протиправної схеми створює умови для функціонування незаконних органів влади так званої «Республики Крым», а також сприяє впровадженню ідеології про приналежність півострову Крим до Російської Федерації.

Крім того, в 2019-2022 роках на адресу польських підприємств «Veles Agro» Sp. z o.o (AlejaBohaterowWrzesnia 18/42, 02-389 Warszawa, Poland) та «PTS» SP. z o.o. (ul. Sloneczna, nr 202, 05-506 KoloniaLesznowolaPoland) в зоні діяльності Черкаської митниці здійснювався експорт з України насіння соняшнику від ТОВ «Кліщинський консервний завод». При чому, фактурна вартість товару, що експортувався, занижена в два рази, що свідчить про умисне виконання експортером завідомо збиткового зовнішньоекономічного договору, укладеного із пов`язаними підприємствами-нерезидентами, метою якого було неповернення валютної виручки в Україну.

Тобто, службовими особами Черкаської митниці шляхом оформлення експортних декларацій без коригування митної вартості надавалось сприяння ОСОБА_7 у виведенні капіталу з України, чим сприяли останньому у фінансуванні дій, вчинених з метою насильницького повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України.

Наразі, після того, як справа за підслідністю була повернута з СБУ назад до ДБР, зміст фабули витягу з ЄРДР було суттєво змінено, та викладено наступним чином: громадянин ОСОБА_7 , який має громадянство РФ, а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 вчинили фінансування дій, з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.

За таких, обставин вважають, що у зв`язку із зміною кримінально-правової кваліфікації розслідуваного ОДР кримінального правопорушення, а також суттєвої зміни фабули витягу з ЄРДР за ч. 2 ст. 110-2 КК України, майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Осавіахім», а також корпоративні права на статутний капітал даного товариства, втратили ознаки, передбачені ст. 98 КПК України, тобто перестали бути речовими доказами нового кримінального правопорушення, що розслідується.

До того ж, зазначене товариство було засноване у 2001 році, тобто за багато років до окупації Криму. Основним напрямком діяльності компанії було вирощування агрокультур, чим вона і займалася до 214 року. Після того, як Крим був окупований російською федерацією дане товариство не здійснювало господарську діяльність взагалі, про що свідчить анулювання податкової реєстрації з 01.06.2014 року.

Майно товариства, на яке накладений арешт, придбавалося останнім задовго до 2014 року, а тому об`єктивно не може мати ніякого відношення до подій, що відбувалися після цього, і свідчити про будь-що в якості речового доказу в даному кримінальному провадженні, в тому числі не може мати жодного відношення до фінансування дій з метою насильницької зміни повалення конституційного ладу або захоплення державної влади України.

Органом досудового розслідування на даний момент (після зміни фабули витягу з ЄРДР) не виявлені факти використання арештованого майна чи його будь-якого іншого зв`язку із можливими фактами фінансування дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в України, до якого має відношення титульний власник цього майна.

Більше того, ОДР зі спливом більше десяти місяців з часу накладення арешту майна, не навів додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення та обмеження права власності.

Натомість, накладення арешту на майно ТОВ «Осавіахім», в тому числі позбавлення права власника користуватися ним., фактично призвело до ситуації зупинення діяльності даного підприємства, його працівники лишилися без роботи та засобів для існування, а фінансовий стан підприємства близький до банкрутства.

За таких обставин подальший арешт вказаного вище майна втрачає свій процесуальний сенс, а тому повинен бути скасований.

Таким чином, на даний час є всі фактичні і процесуальні підстави для подання та розгляду даного клопотання та ухвалення судом рішення про зняття арешту із вищезазначеного майна.

Просять скасувати арешт, накладений ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.01.2023, справа № 712/185/23 на об`єкти рухомого та нерухомого майна, що належать ТОВ «Осавіахім» та на корпоративні права товариства «Осавіахім».

Адвокат в судове засідання не зявився скерував до суду клопотання в якому просить розгляд заяви про скасування арешту проводити без його участі та участі його клієнта на підставі матеріалів кримінального провадження. Вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Разом з заявою адвокатом надано суду доповнення до заяви про зняття арешту, в якому зазначає: як вбачається із позиції сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні, особи, які зазначені у витягу з ЄРДР та клопотаннях прокурора про накладення арешту на майно, орган досудового розслідування проводить останнє за ч. 2 ст. 110-2 КК України, тобто за можливим фактом фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

В той же час, безпосередньо ухвалами суду від 10-13 січня 2023 року слідчими суддями Соснівського районного суду м. Черкаси були накладені арешти, в тому числі і на майно, щодо якого подана дана заява, на підставі клопотання прокурора у КП за ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто за можливим фактом пособництва державі-агресору. Дані склади злочинів не співпадають ні за своїм змістом, ні за своєї природою.

Із новим клопотанням про арешт в рамках нової кваліфікації можливих дій осіб, зазначених в якості власників майна, що підлягало арешту, в даному КП сторона обвинувачення не зверталася.

Більше того, як вбачається із відомостей, оголошених в судових засіданнях в даному КП прокурором, змінилася не тільки правова кваліфікація, але й самі фактичні обставини. Мова йде про те, що первинні клопотання обґрунтовувалися в даному аспекті незаконними діями посадових осіб Черкаської митниці та представників підприємств, майно яких зрештою були арештоване, які отримали свій вираз у заниженні експортної вартості агропродукції. В той же час, на даний момент КП в цій частині закрито за відсутністю складу злочину.

Таким чином, продовження арешту, враховуючи зміну кримінально-правової кваліфікації та відмовою сторони обвинувачення від підтримки фактичних обставин справи, якими прокурор обґрунтовував свої доводи щодо необхідності накладення такого виду забезпечення КП, носить характер безпідставного, так як саме на сторону обвинувачення чинним КПК покладається обов`язок доведення необхідності та обґрунтованості продовження арешту.

Крім цього, просять врахувати те, що слідчий суддя зобов`язаний перевірити необхідність, законність та обґрунтованість продовження арешту на майно з огляду на відповідність доводів сторони обвинувачення в аспекті наявності підстав для кваліфікації дій саме за тієї статтею КК, яка зазначена у клопотанні про накладення арешту на майно чи у витягу з ЄРДР.

Сторона обвинувачення вже майже 10 місяців в якості доводів обґрунтованості можливої кваліфікації дій осіб, зазначених у клопотаннях та витягу з ЄРДР, за ч. 2 ст. 110-2 КК зазначає два наступні елементи: наявність громадянства російської федерації у деяких осіб із вказаного вище переліку; ведення підприємницької діяльності останніми та сплату ними податків до бюджету російської федерації.

На спростування вищезазначених доводів просить суд звернути увагу на те, що жодний із зазначених елементів сам по собі не містить складу будь-якого злочину, зазначеному у ККУ. Таким чином, вказані дії можуть бути лише складовим елементом іншого складу злочину. Посилання на вимоги політичного моменту для правової держави, якою безумовно є Україна, не можуть бути правовою підставою для обмеження громадян України в їх правах чи, тим більше, їх кримінального переслідування.

Але, навіть посилання прокурора на вимоги військового стану як на підставу для такого обґрунтування необхідності подальшого проведення слідчих дій в даному КП не витримують реальної критики у правовому аспекті з огляду на таке.

23 серпня 2023 року Верховною Радою була прийнята постанова № 3333-ІХ, якою була затверджена Заява Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення АРК та м. Севастополя. Абзацом 16 даної заяви стверджується, що: жодний громадянин України не має зазнавати переслідувань чи дискримінації, у тому числі за ознакою проживання на тимчасово окупованій території; запроваджене державою-агресором автоматичне або примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, вчинений на порушення норм міжнародного права.

Тобто, вищий законодавчий орган України чітко і недвозначно висловився з приводу першого елементу, яким оперує сторона обвинувачення в даному КП, фактично спростувавши його обґрунтованість, і абсолютно справедливо оцінивши ті обставини, за якими велика кількість громадян України, які проживали на території тимчасово окупованого Криму, змушені були набути громадянство російської федерації.

Щодо другого елементу, а саме провадження особами, зазначеними у клопотаннях та витягу з ЄРДР, підприємницької діяльності на території тимчасово окупованого Криму та сплату ними податків до бюджету країни-агресора.

Всі питання щодо оподаткування між Україною та російською федерацією, в тому числі уникнення подвійного оподаткування та боротьби із ухиленням від сплати податків, були врегульовані Угодою між урядами даних країн, яка була ратифікована ВРУ Законом № 369/95 від 06.10.1995 року. Як відомо із змісту Конституції України та курсу теорії держави і права, юридична сила міжнародних договорів вища за силу національного законодавства, тому саме даний документ використовувався сторонами вищезазначеної угоди для вирішення питань оподаткування резидентів зазначених держав на територіях одна одної.

Такий правовий стан був чинним, як вбачається із змісту листа МЗС України від 20.06.2022 року № 72/14-612/1-42892, тривав до 01.01.2023 року. Тобто, в правовому сенсі податкові взаємовідносини між громадянами України і російської федерації, перебували у правовому полі державного регулювання до 1 січня поточного року.

Рішення про денонсацію вищезазначеної угоди не містить жодних виключень окремо для фізичних осіб. Таким чином, оподаткування російською федерацією громадян України до 01.01.2023 року здійснювалося на підставі чинного міжнародного договору.

Сторона обвинувачення помиляється, ототожнюючи поняття «володіння корпоративними правами» і «здійснення підприємницької діяльності».

Чинне законодавство України абсолютно чітко відмежовує ці два правових стани, на доказ чого необхідно просто звернутися до положень відповідних норм законів.

Так, ПКУ у ст. 14.1.90 дає визначення корпоративних прав, які є правами особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у випадку ліквідації останньої.

У свою чергу, ст. 42 ГКУ визначає підприємницьку діяльність як самостійну, ініціативну, систематичну на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями), до яких ст. 55 даного Кодексу відносить юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність, та ФОП, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, як вбачається із змісту зазначених норм чинного законодавства, володіння корпоративними правами немає жодного відношення до безпосереднього здійснення підприємницької діяльності. Якщо перше передбачає фактичну майнову пасивність, то друга є проявом майнової активності.

Більше того, ЗУ «Про запобігання корупції» (ст. ст. 25 і 36), який є в деякій мірі зразковим для визначення змісту вказаних понять, також говорить про вищезазначені стани, як про абсолютно різні за своєю правовою природою категорії.

Рішення про сплату податків, які самі по собі не є добровільним платежем, а стягуються державою у примусовому порядку, займаються не власники корпоративних прав щодо конкретної юридичної особи, а орган поточного управління в особі директора та головного бухгалтера.

В даному випадку відсутні підстави для подальшого збереження арешту на майно, вказане у заяві про скасування арешту.

Прокурор в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання, оскільки на даний час кримінальне провадження № 62022100140000110 триває, проводяться необхідні слідчі дії, а саме допити осіб, здійснення тимчасових доступів до речей та документів, виконуються доручення слідчого оперативними підрозділам, проводяться перевірки по банківських рахунках. Також наразі планується оголошення підозри у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 110-2 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна. Власники майна на виклики дослідчого не з`являються. На даний час підстави для скасування арешту передбаченні КПК України відсутні.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Черкаською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України, що перебуває у проваджені слідчих Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2023 року по справі № 712/185/23 накладено арешти на об`єкти рухомого та нерухомого майна, що належить ТОВ «Осавіахім», а саме на:

-причіп ГКБ 819, 1983 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;

-причіп «СЗАП 8257», 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ;

-автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», 1989 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 ;

-автомобіль марки «ГАЗ-САЗ 3507», 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 ;

-автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» модель «SPRINTER 413», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 ;

-автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» модель «ATEGO 815», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 , VIN: НОМЕР_12 ;

-автомобіль марки «БОГДАН» модель «231010», 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 , VIN: НОМЕР_14 ;

-автомобіль марки «БОГДАН» модель «231010», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_15 , VIN: НОМЕР_16 ;

-автомобіль марки «ИЖ» модель «271501», 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_17 , VIN: НОМЕР_18 ;

-автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» модель «413CDI», 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_19 , VIN: НОМЕР_20 ;

-автомобіль марки «3A3» модель «110307», 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_21 , VIN: НОМЕР_22 ;

-автомобіль марки «МАЗ» модель «53371», 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_23 , VIN: НОМЕР_24 ;

-автомобіль марки «MA3» модель «53366-040» 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_25 , Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.11.2023 7 VIN: НОМЕР_26 ;

-причіп марки «СЗАП 8357», 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_27 , VIN: НОМЕР_28 ;

-автомобіль марки «ГАЗ» модель «310290», 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_29 , VIN: НОМЕР_30 ;

-автомобіль марки «CHEVROLET» модель «NIVA», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_31 , VIN: НОМЕР_32 ;

-автомобіль марки «САЗ» модель «3507», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_33 , VIN: НОМЕР_34 ;

-паливоцистерна АЦ 4.8, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_35 , VIN: НОМЕР_36 ;

-причіп «ГКБ 8527», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_37 , VIN: НОМЕР_38 ;

-нежитлова будівля, будівлі та споруди ЦРМ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 78103701211, адреса: Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, с. Рощине, вул. Переїзчикова, 42, Опис: центральна ремонтна майстерня, А,а,а1,а2,а3, загальна площа 1111,1 кв. метрів, склад запчастин, Б,б загальна площа 542, 0 кв.метрів, котельна, В, загальна площа 106,2 кв. метрів, навіс Г, огорожа ,1;

-нежитлова будівля, будівлі та споруди автогаража, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 78019101211, адреса: Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, с. Рощине, вул. Переїзчикова, 36, Опис: будівлі та споруди авто гаража;

- диспетчерська, А, а, загальна площа 147,0 кв.м; - побутова будівля, Б, б, загальна площа 429,6 кв.м; - склад В, в, загальна площа 593,8 кв.м.;

- склад Г, загальна площа 102,7 кв.м.;

- гараж легкових автомобілів, Д, загальна площа 204,9 кв.м;

- гараж вантажних автомобілів, Е, загальна площа 565,6 кв.м;

- гараж , Ж, загальна площа 195,8 кв.м;

- гараж, З, загальна площа 334,8 кв.м;

- гараж, И, и, загальна площа 144,2 кв.м;

- побутова будівля, К, загальна площа 16,0 кв.м;

- склад, Л, л, загальна площа 70,8 кв.м; - убиральня, М;

- навіс,Н;

- сарай,О;

- споруди, 1-4;

-будівля, нежитлова будівля, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 11316601211, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, с. Рощине, вул. Леніна, 18, Загальна площа (кв.м): 648,8;

-комплекс нежитлових будівель та споруд автогаража, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7942401113, Автономна Республіка Крим, Красноперекопський район, с. Братське, вул. Стрельникова, 27, Загальна площа (кв.м): 1238,6;

-комплекс нежитлових будівель та споруд зернотоку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 , Опис: літ. "А,а,а'"- склад, площею 721,9 кв.м.; літ. "Б,б,б'" - склад, площею 901,7кв.м.; літ. "В" - навіс зовн. площею 201,2 кв.м.; літ. "Г" - будівля зерносушарні, площею 41,3 кв.м.; літ. "Д" - будівля зерносушарні, площею 70,9 кв.м.; літ. "К" - склад, площею 787,6 кв.м.; літ. "Л" - склад, площею 154,8 кв.м.; літ. "М" - навіс, зовн. площею 33,0 кв.м.; літ. "Н" - склад, площею 287,6 кв.м.;

- огорожа; -комплекс будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.11.2023 8 7855201223, Автономна Республіка Крим, Красноперекопський район, с. Братське, вул. Стрельникова, 26, Опис: будівля млина, А, а, загальна площа 1247,5 кв.м.; будівля складу, Б, загальна площа 131,3 кв.м.; ангар, В, загальна площа 353,4 кв. м.; будівля котельні, Г, загальна площа 99,3 кв.м.; навіс, Ж; огорожа, 1-2;

-комплекс нежитлових будівель та споруд молочно-товарної ферми, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7169601113, Автономна Республіка Крим, Красноперекопський район, с. Братське, вул. Північна, 11б, Опис: літера "А" - конюшня, площею 1364,8 кв.м; літера "Б" - телятник, площею 1602,2 кв.м; літера "Б1" - пункт штучного запліднення, площею 176,2 кв.м; літера "Б2" - телятник, площею 1442,3 кв.м, літера "В" - котельня, площею 134,5 кв.м; літера "Д,д" - будинок тваринника, площею 132,5 кв.м; літера "К" - молочний блок, площею 400,3 кв.м., огорожа;

- будівля, нежитлова будівля, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6824601113, Автономна Республіка Крим, Красноперекопський район, с. Братське, вул. Леніна, 14, Загальна площа (кв.м): 436,6, шляхом заборони розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати його під заставу або управління.

Заборонено розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати під заставу або управління вищевказане майно.

Накладено арешт на корпоративні права та статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «Осавіахім» (код ЄДРПОУ 31578500), який складає 3 000 000,00 грн, що належить громадянам: ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_39 , якому належить 28 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_40 , якому належить 22 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_41 , якому належить 22 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_42 , якій належить 12 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_43 , якому належить 10 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_44 , якому належить 6 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», із забороною права на відчуження, розпорядження корпоративними правами.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 03334807) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав та статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Осавіахім» (код ЄДРПОУ 31578500), який складає 3 000 000,00 грн, що належить громадянам: ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_39 , якому належить 28 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_40 , якому належить 22 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_41 , якому належить 22 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_42 , якій належить 12 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_43 , якому належить 10 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_44 , якому належить 6 % статутного капіталу ТОВ «Осавіахім».

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що майно імовірно являється об`єктом кримінально - протиправних дій, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, являється речовими доказами по даному кримінальному провадженню, яке може мати істотне значення в ході розслідування кримінального провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 березня 2023 року ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2023 року про накладення арешту на майно - залишено без змін.

В силу п. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженогорозслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачаєтьсяз мотивувальноїчастини ухвалиСоснівського районногосуду м.Черкаси від11.01.2023року,при накладенніарешту слідчийсуддя виходивз того,що прирозгляді клопотанняпро арештстороною обвинуваченняобґрунтовано достатніпідстави длявисновку, що дане майно вказане у клопотанні може являтись предметом кримінального правопорушення, а також для забезпечення конфіскації майна, отже є речовими доказами і можуть бути приховані, використані чи передані, що обумовлює необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.

Також при накладенні арешту було враховано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Оцінюючи дотримання права кожної фізичної особи на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що застосування арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування обставин вчинення особливо кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в період воєнного стану.

В судовому засіданні прокурор зазначила, що на даний час кримінальне провадження триває, проводяться необхідні слідчі дії, а саме допити осіб, здійснення тимчасових доступів до речей та документів, виконуються доручення слідчого оперативними підрозділами та інше, а також планується оголошення підозри у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 110-2 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.

Підстави для скасування арешту передбаченні КПК України на даний час відсутні.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.02.2023 вказане майно передано на АРМУ для визначення управителя майном та подальшої реалізації у разі наявності на те підстав реалізації.

Посилання представника заявника на те, що податкові взаємовідносини між громадянами України і російської федерації, перебували у правовому полі державного регулювання до 1 січня поточного року, а тому не містять жодного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування проводяться необхідні слідчі дії та приймаються відповідні процесуальні рішення та планується оголошення підозри особам, причетним до скоєння даного кримінального правопорушення, а тому накладення арешту на вищевказане майно та корпоративні права має безпосереднє відношення до даного кримінального правопорушення, враховуючи відомості, внесені до ЄРДР.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, яке належить ТОВ «Осавіахім».

Керуючись ст. ст. 100, 131-132, 170 173, 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у клопотанні адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №62022100140000110, внесеного до ЄРДР 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 110-2 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Повний текст ухвали проголошений 01.12.2023 року