Рішення

від 10.05.2023 по справі 704/748/22

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 704/748/22

10 травня 2023 р. Тальнівський районний суд Черкаської області в складі суду:

головуючого судді Дьяченко Д. О.

за участю секретаря судового засідання Табачківської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне Черкаської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вишнопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Тальнівської міської ради Черкаської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. На підставу своїх вимог спирається на те, що вона працювала на посаді учителя історії і правознавства Вишнопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тальнівської міської ради Черкаської області. Наказом відповідача №20-к/тр від 29.06.2022 р. позивача було звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України). Позивач вважає, що даний наказ не відповідає вимогам закону та має бути скасований, а тому звернулась до суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати даний наказ, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду.

Позивач та її представники в судовому засіданні позов підтримали повністю.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнав та пояснив, що даний наказ є законним, позивач укладаючи строковий трудовий договір знала про припинення з нею трудових відносин після закінчення терміну дії трудового договору, протягом дії цього договору позивач не оскаржувала його умови з підстав порушення її трудових прав, а також не надала доказів того, що строковий договір нею було укладено під тиском або її волевиявлення на момент укладення не відповідало її внутрішній волі або що вона не усвідомлювала значення договору, чи перебувала у хворобливому стані та адекватно не усвідомлювала свої дії. Таким чином, звільнення позивача у зв`язку із закінченням дії строкового договору є таким, що відповідає законодавству, а тому позов не підлягає до задоволення.

Представник первинної профспілкової організації Вишнопільскої загальноосвітньої школи в судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_1 є членом керівного органу профспілкової організації і тому роботодавець не мав права її звільняти до закінчення її повноважень члена керівного органу профспілкової організації незважаючи на закінчення строку дії трудового договору.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з наказом Вишнопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Тальнівської міської ради Черкаської області від 04.06.2020 р. №17-к/тр «Про укладення строкового трудового договору» було укладено строковий трудовий договір на 1 рік з 01.07.2020 до 30.06.2021 р. з ОСОБА_1 .

Згідно з наказом Вишнопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Тальнівської міської ради Черкаської області від 28.05.2021 р. №5-к/тр «Про продовження строку дії трудового договору з ОСОБА_1 » строк дії трудового договору з ОСОБА_1 продовжено на 1 рік з 01.07.2021 р. до 30.06.2022 р.

Згідно з наказом Вишнопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Тальнівської міської ради Черкаської області від 29.06.2022 р. №20-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строк трудового договору згідно з п.2 ст. 36 КЗпП України.

Згідно з повідомленням Вишнопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Тальнівської міської ради Черкаської області від 30.06.2022 р. №32 «Про необхідність отримати трудову книжку» у зв`язку із закінченням строку трудового договору ОСОБА_1 звільнено та повідомлено про необхідність отримання трудової книжки.

Згідно з ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Отже, при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Суд зазначає, що припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строковою трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового договору.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Судом встановлено, що про укладення з позивачем строкового трудового договору відповідачем було видано наказ № 17-к/тр від 04.06.2020 «Про укладення строкового трудового договору», з яким позивач була ознайомлена. Також позивач ознайомлена з наказом відповідача від 28.05.2021 №5-к/тр «Про продовження строку дії трудового договору з ОСОБА_1 ».

У наказах вказано, що працівника прийнято на роботу на умовах строкового трудового договору із зазначенням відповідного строку його дії, з яким позивача ознайомлено під підпис.

Протягом дії трудового договору позивач не оскаржувала його умови з підстав порушення її трудових прав, не зверталась з вимогою про визнання недійсним трудового договору чи окремих його пунктів, та не ініціювала внесення змін та доповнень до положень трудового договору, що свідчить про її погодження з умовами цього договору, зокрема щодо його строковості.

При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, строковий трудовий договір нею було укладено під тиском посадових осіб відповідача або її волевиявлення на момент укладання цього договору не відповідало її внутрішній волі, або що вона не усвідомлювала значення договору чи перебувала у хворобливому стані та адекватно не оцінювала свої дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення позивача відповідно п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку дії строкового трудового договору є таким, що відповідає вимогам закону.

Щодо посилання позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України від 15.09.1999 № 1045-ХІУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там де не обирається виборний орган професійної спілки), допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, якого вони є, а також виборного органу, членами якого вони є, а також вищого органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок), суд зазначає наступне:

Як зазначалося вище, за змістом ч.1 ст. 36 КЗпП України, однією з підстав припинення трудового договору є закінчення його строку.

Вказані вище норми КЗпП України та Закону №1045-ХІУ встановлюють необхідність отримання попередньої згоди не лише виборного органу, а і вищого виборного органу професійної спілки для членів виборного профспілкового органу і застосовується у взаємозв`язку зі статтею 43 КЗпП України, якою передбачені випадки отримання попередньої згоди виборного профспілкового органу при звільненні з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 686/27915/18 (провадження № 61-8617св 19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17 зазначено, що: «згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством. Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт)».

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі №753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц зроблено висновок, що «підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційною цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі №591/5815/18 (провадження № 61-5154св20) міститься висновок про те, що «звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП за закінченням строку дії трудового договору не вважається звільненням з ініціативи роботодавця, підстави якого передбачені статтями 40, 41 КЗпП України».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 686/27915/18 вказано, що «посилання у касаційній скарзі на пункт 7.2.4 колективного договору, яким передбачено обов`язок роботодавця щодо недопущення звільнення чи дострокового розірвання контракту з ініціативи роботодавця з працівником, який обраний до складу профспілкового комітету без погодження з вищим за рівнем профорганом, колегія суддів необгрунтоване. Оскільки звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП за закінченням строку дії трудового договору не вважається звільненням з ініціативи роботодавця, підстави якого передбачені статтями 40, 41 КЗпП України». Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 квітня 2020 року в справі № 592/14598/18 (провадження № 61-2530св20).

Таким чином, звільнення позивача з підстави закінчення строку трудового договору не є звільненням з ініціативи власника в розумінні КЗпП України та не вимагало попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на таке звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Судом встановлено, що позивач, перебуваючи у трудових відносинах із відповідачем, досягла пенсійного віку. У зв`язку з чим на виконання вимог Закону України «Про повнузагальну середнюосвіту» між сторонами було укладено трудовий договір строком на один рік з 01.07.2020 та переукладено його на один рік з по 30.06.2022.

Строковий трудовий договір між сторонами не може бути продовжений на невизначений термін як це передбачено статтею 39-1 КЗпП України, адже такий договір буде суперечити абзацу 3 частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Таким чином, норми підпункту 2 пункту 3 розділу X Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачають підстави укладення строкового трудового договору, передбачені частиною другою статті 23 КЗпП України, які унеможливлюють перехід строкового трудового договору в категорію безстрокового відповідно до частини другої статті 39-1 КЗпП України.

Таким чинним законодавством не передбачено можливість укладення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, тому у відповідача не виникає обов`язку, визначеного частиною третьої статті 23 КЗпП України.

Стосовно пояснень представника профспілкової організації про те, що позивач є членом керівного органу профспілкової організації і тому роботодавець не мав права її звільняти до закінчення її повноважень члена керівного органу профспілкової організації, суд зазначає, що право позивача на трудові правовідносини з роботодавцем може бути реалізоване лише шляхом її звернення до роботодавця з вимогою про продовження строку дії трудового договору або переукладення такого строкового договору на новий строк до закінчення її повноважень, як члена керівного органу профспілкової організації. Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що з такими заявами ні позивач, ні профспілкова організація до роботодавця не зверталися. Отже, таке право позивача залишилось не реалізованим внаслідок не вчинення нею певних об`єктивних дій направлених на реалізацію такого права.

Також в позовній заяві позивач вказує зокрема, на те, що відповідач неправомірно виніс наказ № 31 від 16.04.2020 року «Про переведення педагогічних працівників-пенсіонерів за віком на строкові трудові договори», однак даний наказ не є предметом спору у цій справі, а тому не підлягає оцінці судом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно доч.5,6,7ст.81ЦПК України доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено незаконності наказу про її звільнення з роботи, то в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишнопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Тальнівської міської ради Черкаської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 19.05.2023 р.

Суддя Д.О. Дьяченко