Рішення

від 26.04.2023 по справі 757/6240/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6240/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

справа № 757/6240/23-Ц

учасники справи:

позивач: Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності»

відповідач: ОСОБА_1

третя особа: Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дарницького району м. Києва»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дарницького району м. Києва» про стягнення безпідставно набутих коштів,

представник позивача Шевцова О.В.

представник відповідача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року позивач ДП «Український інститут інтелектуальної власності» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дарницького району м. Києва» про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 31 438 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що сторони перебували у трудових відносинах. На підставі листків непрацездатності 4989197-2009588749-1 та 5115677-20098112185-1, виданих відповідачу КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дарницького району м. Києва», 29 вересня 2022 року позивачем відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виплачено відповідачу за рахунок підприємства кошти у розмірі 31 438 грн. 40 коп. Проте, листом Фонду соціального страхування України у м. Києві від 16 листопада 2022 року вих. № 4544-6, позивача було повідомлено, що вказані листки непрацездатності видані необґрунтовано, а саме з порушенням п. 2 розділу ІІ «Відомостей, що містяться в медичному висновку» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки». 24 листопада 2022 року позивачем на адресу відповідача направлено лист з вимогою про повернути безпідставно набутих грошових коштів. Разом з тим, вказаний лист повернувся на адресу позивача без вручення. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаних коштів як безпідставно набутих відповідачем.

Ухвалою суду від 16 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме для надання копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача та третьої особи (а.с. 34).

06 лютого 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення вказаних недоліків (а.с. 35-36).

Ухвалою суду від 06 березня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням сторін на 17 квітня 2023 року (а.с. 43).

Повідомленням суду від 09 березня 2023 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно роз`яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 44).

29 березня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача (а.с. 48-50), відповідно до якого вважає вимоги позову необґрунтованими та безпідставними. Вказав, що до правовідносин, які виникли між сторонами необхідно застосовувати вимоги ст. 1215 ЦК України, оскільки на думку відповідача, допомога по тимчасовій непрацездатності чи оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності входять до фонду оплати праці. Крім того, вважає, що висновок дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві за результатами перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності на його ім`я від 16 листопада 2022 року № 4544-6, не містить належного обґрунтування та пояснень щодо обставин, на підставі яких було встановлено необґрунтованість листків непрацездатності. Зауважив, що застосування положення Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 01 червня 2021 року № 1066 до листків непрацездатності, на його думку є сумнівним. Враховуючи викладене просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

4 квітня 2023 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої доводи відповідача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не спростовують позовних вимог. Вважає безпідставними твердження відповідача щодо застосування до правовідносин вимог ст. 1215 ЦК України, оскільки відповідно до п.п. 3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації є іншими виплатами, а отже не належать до фонду оплати праці. Тому, на думку позивача, відповідач вводить суд в оману наводячи у відзиві спотворену інформацію. Також зазначив, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві здійснено перевірку листків непрацездатності відповідно до покладених на нього чинним законодавством повноважень та зроблено висновок про необґрунтованість таких листків непрацездатності та чітко зазначено про порушення п. 2 розділу ІІ «Відомостей, що містяться в медичному висновку», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки».

Представник позивача Шевцова О.В. в судовому засіданні підтримала вимоги позову та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, письмових пояснень до суду не надав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №70-п від 17 травня 2021 року призначений на посаду заступника генерального директора ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (а.с. 9).

Наказом ДП «Український інститут інтелектуальної власності» № 197-п від 29 червня 2021 року «З кадрових питань» відповідача переведено на посаду заступника Генерального директора ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (а.с. 10).

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 105-П від 29 вересня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади (а.с. 11).

Відповідно до інформаційної довідки про проведений розрахунок за листками непрацездатності, виданими на ім`я ОСОБА_4 від 02 лютого 2023 року № 232/1 ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (а.с. 12), позивачем за період з 01 вересня 2022 року нараховано відповідачу за листками непрацездатності 4989197-2009588749-1 (дата відкриття 01.09.2022 року - дата закриття 05.09.2022 року) та 5115677-2009812185-1 (дата відкриття 14.09.2022 року - дата закриття 18.09.2022 року) за рахунок підприємства кошти у розмірі 31 438 грн. 40 коп., що також підтверджується розрахунково-платіжною відомістю (а.с. 13).

30 вересня 2022 року позивач звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві з запитом щодо перевірки обґрунтованості формування листків непрацездатності 4989197-2009588749-1 та 5115677-2009812185-1 застрахованій особі ОСОБА_1 (а.с. 14).

Листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 16 листопада 2022 року № 4544-6 (а.с. 15) позивача повідомлено, що надана медична документація, а саме, листки непрацездатності 4989197-2009588749-1 та 5115677-2009812185-1, видані на ім`я ОСОБА_1 - видані необґрунтовано з порушенням п. 2 розділу ІІ «Відомостей, що містяться в медичному висновку» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Фонд соціального страхування України та його робочі органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів.

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ «Відомостей, що містяться в медичному висновку» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки», передбачено, що медичний висновок повинен містити посилання на запис про пацієнта в Реєстрі пацієнтів в електронній системі охорони здоров`я.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо необґрунтованості висновку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві є безпідставними, оскільки Управління діяло у відповідності до покладених на нього обов`язків передбачених вимогами чинного законодавства.

Крім того, будь-яких доказів визнання вказаного висновку таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, матеріали справи не містять і відповідачем під час розгляду справи суду надано не було.

25 листопада 2022 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про повернення безпідставно набутих коштів № 188/1 від 24 листопада 2022 року. (а.с. 16, 17)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Як визначено у ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2018 року у справі № 334/2517/16-ц під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, що включає в себе: основну заробітну плату (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців); додаткову заробітну плату (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Відповідно до п.п. 3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо застосування до даних правовідносин вимог ст. 1215 ЦК України є необгрунтованими, оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності чи оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності не входять до фонду праці, а отже на такі виплати розповсюджуються норми ст. 1212 ЦК України.

З урахуванням вказаного та зважаючи на те, що листки непрацездатності 4989197-2009588749-1 та 5115677-20098112185-1 видано необґрунтовано на ім`я ОСОБА_5 , а отже відповідач отримав кошти належні позивачу без достатньої правової підстави, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 31 438 грн. 40 коп. на підставі положень ст. 1212 ЦК України.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 2 648 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 15, 16, 1212 ЦК України, ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дарницького району м. Києва» про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» кошти у розмірі 31 438 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» судовий збір у розмірі 2 684 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності»: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 31032378

відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків

третя особа: Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дарницького району м. Києва»: 02000, м. Київ, вул. Бориспільська, 30А, код ЄДРПОУ 03568132.

Суддя О.В. Батрин