Рішення

від 15.05.2023 по справі 759/10251/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10251/22

пр. № 2/759/817/23

15 травня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання -Левко О.О., Стеблецького В.В.,

представника позивача - ОСОБА_5

представника відповідача - Кубрака О.О., Романцової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс" про визнання наказу про зупинення дії трудового договору незаконним та його скасування, здійснення нарахування та виплати ЄСВ, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок в день звільнення,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2022 р. до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс" про визнання наказу про зупинення дії трудового договору незаконним та його скасування, здійснення нарахування та виплати ЄСВ, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок в день звільнення. Позивач посилався на те, що 28.05.2020 року позивача ОСОБА_1 , було прийнято на посаду бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДІС» на підставі Наказу №АР00000000-000000695 від 27.05.2020 року. 24.02.2022 року ТОВ «АРДІС»було видано Наказ №24/02/2022 про призупинення господарської діяльності. В наказі зазначена підстава про зайняття території заводу силами Збройних Сил України, відсутність доступу до території підприємства працівникам ТОВ «АРДІС» через загрозу життю. Наказом № 24/03/2022 про тимчасове призупинення дії трудових договорів від 24.03.2022 року, між ТОВ «АРДІС» та позивачем було призупинено дію її трудового договору. 24.05.2022 року позивача було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін). ОСОБА_1 вважає, що відповідаче не проведено з нею розрахунок по виплаті заробітної плати за березень-травень 2022 року. Позивач стверджує, що призупинення дії трудового договору на підставі Наказу №24/03/22 про тимчасове призупинення дії трудових договорів від 24.03.2022 р., виданого ТОВ «АРДІС», було незаконнимз огляду на наступне. Призупинення дії трудового договору на період березень-травень 2022 року було безпідставним, оскільки при винесенні відповідного наказу не було дотримано умови про неможливість надання роботи та неможливість її виконання працівником. Позивач, на її думку, виконувала та мала можливість виконувати трудові функції починаючи з 24.02.2022 по 24.05.2022 рр. Відповідач не повідомив про призупинення дії трудового договору. На думку позивача порушено п.1.4. Наказу про призупинення дії трудового договору щодо нарахування заробітної плати. Позивач вважає, що в період березень-травень 2022 року був простій підприємства, у зв`язку із чим з відповідачем було неправильно проведено розрахунки-виплати при звільненні, наявність заборгованість по заробітній платі за цей період.26.07.2022 року позивачем було подано претензію до ТОВ «АРДІС» про виплату заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку. В наведеній претензії Позивач вказує, що із нею не було проведено повний розрахунок по заробітній платі, не було нараховано та виплачено заробітну плату за березень-травень 2022 року, вказує про наявність заборгованість по заробітній платі. Позивач стверджує, що діяльність ТОВ «АРДІС» в даний період не зупинялась. Позивач вказує, що в день звільнення роботодавцем ТОВ «АРДІС» було порушено вимоги ст. ст. 44, 116, 117 КЗпП України, не було виплачено заборгованості по заробітній платі та вихідну допомогу, та вимагала в строк до 29.07.2022 року сплати 128 558.00 грн. в рахунок погашення заборгованості, з яких: 61 998.00 грн. - заборгованість по заробітній платі; 66 560.00 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі. Позивач в поданій до роботадавця ТОВ «АРДІС» претензії також зазначила вимогу про здійснення нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку за 4 дні, що не ввійшли до суми попереднього нарахування. Таким чином Позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

На підставі зазначеного, позивач просила суд визнати незаконними та скасувати наказ про призупинення дії трудового договору № 24/03/2022, виданий 24.03.2022 р., стягнути з ТОВ «АРДІС» компенсацію за дні невикористаної відпустки за період з березня по травень місяці 2022 року; суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного з призупиненням трудового договору; заробітну плату за період з 24.02.2022-23.03.2022 рр.; суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з призупиненням дії трудового договору.

Ухвалою суду від 29.08.2022 вказаний позов було залишено без руху.

31.08.2022 р. від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 05.09.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою судді від 07.11.2022 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01.03.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

28.05.2020 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДІС» на підставі Наказу №АР00000000- 000000695 від 27.05.2020 року.

У період з 24.02.2022 року до 11.04.2022 року територія заводу ТОВ «АРДІС», згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2022 №565, була місцем дислокації для оборони Києва Збройними Силами України, зокрема особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_3 Окремої бригади Територіальної Оборони Регіонального управління сил Територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " сил Територіальної оборони Збройних Сил України.

17.03.2022 року відбувся ракетний обстріл військами російської федерації території заводу ТОВ "АРДІС" (адреса: м. Київ, вул. Берковецька, 1), що призвело до масштабної пожежі на території заводу, руйнування будівель території заводу.

Згідно листа № 25/381 від 23.03.2022 Святошинського районного управління ГУ ДСНС України в м. Києві, Акту ДСНС про пожежу від 18.03.2022р, виробничі, складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби ТОВ «АРДІС» було знищено на 90%.

Довідкою про загальний розмір економічних збитків від 25.04.2023, підготовленою Київською незалежною судово-експертною установою (Висновок експерта №3369 від 27.03.2023), наведено повний розрахунок збитків підприємства ТОВ «АРДІС», завданих ракетним обстрілом країни-агресора. Встановлено групу об`єктів ТОВ «АРДІС», які зазнали ураження. Встановлено загальний розмір економічних збитків ТОВ «АРДІС» - 836 507 899,78 грн.

Оскільки на території заводу був розташований особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_3 , та відбувся ракетний обстріл військами російської федерації території заводу ТОВ "АРДІС" (адреса: м. Київ, вул. Берковецька, 1), що призвело до масштабної пожежі на території заводу, руйнування будівель території заводу було прийнято рішення про призупинення дії трудових договорів з усіма працівниками.

17.03.2022 позивачу було перераховано від ТОВ «АРДІС» на банківську картку для виплат аванс у розмірі 7000,00 грн., включно з лікарняними у розмірі 1215, 63 грн.

У період з 24.02.2022 року по 24.03.2022 року у зв`язку із відсутністю позивача на робочому місці, з урахуванням роз`яснень Директорату розвитку ринку праці та умов праці Міністерства економіки України від 23.03.2022 року, у табелі обліку використання робочого часу Позивача проставлялись позначення «НЗ» - неявка з нез`ясованих причин.

З моменту набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», 24 березня 2022 року Наказом № 24/03/2022 про тимчасове призупинення дії трудових договорів від 24.03.2022 року, між ТОВ «АРДІС» та позивачем було призупинено дію трудового договору.

Наказом № 24.03.2022 про тимчасове призупинення дії трудових договорів від 24.03.2022 року, між ТОВ «АРДІС» та ОСОБА_1 було тимчасово призупинено дію трудового договору з 24.03.2022, відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. 13 Закону України 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану в Україні», Указами Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 №341/2022

18 травня 2022 року позивач по телефону повідомила головного бухгалтера ТОВ "АРДІС" про свій намір звільнитися та просила оформити звільнення за згодою сторін саме 24 травня 2022 року.

Наказом ТОВ «АРДІС» від 24.05.2022 року позивача було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін).

26.05.2022 року та 02.06.2022 року позивачу були видані лікарняні виплати за рахунок ФСС України у розмірі 2771, 32 грн.та лікарняні виплати за рахунок підприємства у розмірі 2248, 52 грн. по відомості.

08.07.2022 року між позивачем та відповідачем ТОВ «АРДІС» було проведено остаточний розрахунок по сумі невикористаної відпустки шляхом направлення на картковий рахунок ОСОБА_1 у розмірі 4594, 04 грн.

26.07.2022 року позивачем було подано претензію до ТОВ «АРДІС»про виплату заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за березень-травень 2022 року, тобто після проведення з нею фактичного розрахунку.

Позивач ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів того, що вона виконувала роботу у період часу з березня по день звільнення у травні 2022 року.

В судових засіданнях в якості свідків були опитані позивач ОСОБА_1 , заступник директора по виробництву і збуту ТОВ «АРДІС» - ОСОБА_2 , головний бухгалтер ТОВ «АРДІС» - ОСОБА_3 та оператор котельного обладнання ТОВ «АРДІС» - ОСОБА_4 .

Позивачем не спростовано свідчення свідків, які підтвердили, що у період починаючи з 24 лютого 2023 року по 24 березня 2023 року на території заводу ТОВ «АРДІС» були відсутні безпечні умови роботи. Директор ТОВ «АРДІС» діяв в інтересах усіх працівників, через наявність великої загрози життю та здоров`ю. ОСОБА_1 в період з 24.02.2022р. по травень 2022 р. вони на роботі не бачили, остання жодних покладених на неї як бухгалтера обов`язків не виконувала.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З огляду на вищевикладене,положення Закону№ 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю -мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Доводи Позивача про те, що Відповідач не надав йому як працівнику роботу згідно його посадових обов`язків, чим порушив положення ст. 34 КЗпП України не можуть бути враховані, оскільки норми КЗпПУ не застосовуються до положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Простій не є тотожним поняттю призупинення трудового договору, оскільки підставою для призупинення дії трудового договору є відсутність роботи або відсутність її виконання працівником лише під час воєнного стану.

Посилання позивача на те, що відсутні умови для призупинення дії її трудового договору, а саме - абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що ТОВ «АРДІС» через військову агресію російської федерації, ракетний обстріл, не могло забезпечувати працівникам належних умов праці. ТОВ «АРДІС» забезпечувалось збереження та працездатність інфраструктури, яка не була пошкоджена вогневим ураженням з боку російської федерації та з метою цього залучалася мінімальна кількість працівників, через обставини, які можуть поставити під загрозу життя та здоров`я працівників. Наведене слідує із документів - табелів обліку використаного робочого часу працівників ТОВ «АРДІС» за період з лютого по травень 2022 року.

Роботодавцю ТОВ «АРДІС» було надано роз`яснення Головного управління Держпраці щодо вимог законодавства про працю. Зазначено, що ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник, але на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням працівника.

Доводи позивача про те, що відповідач не попередив про зміну умов праці, не запропонував їй для переведення на час відсторонення усі наявні вакансії, чим порушив положення статей 32, 34 КЗпП України не можуть бути враховані, оскільки норми закону про зміну істотних умов праці та повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці не застосовуються до положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З матеріалів справи слідує, що в період з березня по травень 2022 року на підтприємстві, дійсно склалися такі обставини, коли роботодавець не мав можливості надати роботу, а працівник був позбавлений можливості безпечно її виконувати в умовах війни.

В п.1.5 Наказу ТОВ «АРДІС» від 24.03.2022, зазначено наступне: Ознайомити зазначених працівників про зміст цього наказу шляхом надання копії цього наказу, надіслання на електронні адреси, електронні повідомлення чи іншим доступним шляхом». Можливість ознайомлення працівника іншим доступним шляхом із наказом підприємства не суперечить жодним чинним положенням трудового законодавства. Законодавець встановлює виключно норми, щодо обов`язку роботодавця повідомляти про видані накази, спосіб виконання своїх обов`язків або шлях реалізації визначає самий роботодавець.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» має правовий пріоритет перед положеннями КЗПП, враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин було введено воєнний стан.

Щодо питання здійснення належних виплат позивачу на період призупинення дії трудового договору та виплат у зв`язку із звільненням (виплата відпускних, заборгованостей по заробітній платі, виплати у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю):

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", відповідно до п.4, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, не враховуються виплати з щорічної і додаткової відпусток та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 1 липня 2022 року внесено зміни у ст. 117 КЗпП України, текст якої викладено в такій редакції: "У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців".

Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 висловлена позиція, що за змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку може бути нарахований тільки по день фактичного розрахунку. Нарахування середнього заробітку після дати повного розрахунку із Позивачем є безпідставним. Отже, усі нараховані суми Позивачем після 08.07.2022 року не мають юридичного значення.

Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц висловлена правова позиція, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.

Верховний суд у Постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 дійшов до наступних висновків: "59. Синтаксичний розбір текстуального змісту ст. 117 КЗпП України дає підстави суду зробити висновки про те, що відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо). Такий правовий висновок прямо випливає із цієї норми. 60. Аналіз такого правового врегулювання дає змогу суду зробити правовий висновок, який непрямо випливає з приписів частини першої статті 117 КЗпП України, про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку".

Згідно висновків, Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 39-41 постанови від 18.03.2020 по справі № 711/4010/13-ц, згідно яких встановлений ст.117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця.

Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно дост. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке:

1. Розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.

2. Період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум.

3. Ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

4. Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Аналогічні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі №816/1640/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Наказ від 24 березня 2022 року №24/03/2022 про тимчасове призупинення дії трудових договорів від 24.03.2022 року виданий ТОВ «АРДІС» відповідно до вимог чинного законодавства України, всі інші позовні вимоги мають похідний характер, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 32, 34, 116, 117 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс" про визнання наказу про зупинення дії трудового договору незаконним та його скасування, здійснення нарахування та виплати ЄСВ, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок в день звільнення,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 травня 2023 року.

Зазначити дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ардіс" , код ЄДРПОУ:

30525306, юридична адреса: м.Київ, вул. Берковецька, 1.

Суддя Н.Д. Бабич