Постанова

від 16.05.2023 по справі 2-677/10

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-677/10 Номер провадження 22-ц/814/2313/23Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Одринської Т.В.,

Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,,

за участю секретаря Сальної Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Марченко Галини Іванівни

на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що він повністю сплатив борг, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір щодо кредитного договору № 564-Ф. Проте, ПАТ «Укргазбанк» вже після сплати основного боргу та виконавчого збору ОСОБА_1 , знову подав до приватного виконавця Скрипника В.Л. заяву про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 564-Ф.

15 лютого 2021 року приватний виконавець Скрипник В.Л. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа у справі № 2-677/10 від 16.11.2010 року, відкривши ВП № 64499475 (п`яте ВП за договором 564-Ф). Дане виконавче провадження не завершене, у ньому проводяться виконавчі дії.

У боржника за кредитним договором № 564-Ф відсутній матеріально-правовий обов`язок у зв`язку з його виконанням. Але стягувач ПАТ «Укргазбанк» знову і знову пред`являє виконавчий лист, виданий у справі № 2-677/10 від 16.11.2010 року до виконання. У свою чергу, державні та приватні виконавці незаконно відкривають за ним виконавчі провадження та стягують витрати виконавчого провадження та виконавчий збір.

Посилаючись на викладене, заявник просив суд визнати виконавчий лист у справі № 2-677/10, виданий 16 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню; повернути виконавчий лист у справі № 2-677/10, виданий 16 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 до суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2022 року в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що вимогами ч. 2 ст. 368 ЦПК України, в редакції що діяла на час видачі виконавчих листів №2-677/10, передбачено, якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів.

З вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого апеляційну скаргу подав його представник адвокат Марченко Г.І., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підстави для видачі кількох виконавчих листів, які передбачені ч. 2 ст. 368 ЦПК України у даному випадку відсутні. Так, у рішенні Київського районного суду м.Полтави по справі № 2-677/10 від 13 вересня2010року, один позивач - ПАТ АТ «Укргазбанк», однин відповідач - ОСОБА_1 та один об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 .

Зазначає, що стягувач ПАТ АТ «Укргазбанк» постійно подає до виконання заяву про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист у справі № 2-677/10 від 16 листопада2010року у різні виконавчі служби, а виконавці відкривають виконавчі провадження. При цьому, щоразу нараховується виконавчий збір (винагорода приватного виконавця ). Таким чином, відносно ОСОБА_1 нарахована сума виконавчого збору сумарно становить 40% від боргу за рішенням суду.

Зазначає, що відповідно до акту від 28.05.2020року «Про реалізацію предмета іпотеки» по ВП №59707542було звернено стягнення на предмет іпотеки чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , за рахунок вартості якої погашено зобов`язання по кредитному договору від 05 червня2008року № 564-Ф в сумі141663,13 долари США. Тобто, рішення суду виконане.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 13 вересня 2010 року у справі №2-677/10 позов АБ «Укргазбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Полтавської філії ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф в сумі 141663,13 долари США. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф у розмірі 141663,13 долари США вирішено звернути стягнення на предмет іпотекичотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , за рахунок вартості якої погасити зобов`язання по кредитному договору від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф в сумі141663,13 долари США. Вирішено виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_4 та вирішено питання розподілу судових витрат.

За вказаним судовим рішенням 16 листопада 2010 року видано виконавчий лист №2-677/10, згідно якого з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Полтавської філії ПАТ «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф в сумі 141663,13 долари США (т. 7 а.с. 178).

Також за вказаним судовим рішенням 16 листопада 2010 року видано виконавчий лист №2-677/10, згідно якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф у розмірі 141663,13 долари США вирішено звернути стягнення на предмет іпотекичотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , за рахунок вартості якої погасити зобов`язання по кредитному договору від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф в сумі141663,13 долари США (т. 7 а.с. 223).

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено, що в частині звернення стягнення на предмет іпотеки рішення суду виконано.

У зв`язку з цим постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 04 червня 2020 року закінчено виконавче провадження №59707542 з примусового виконання виконавчого листа №2-677/10, виданого 16 листопада 2010 року Київським районним судом м.Полтави, щодо звернення стягнення на предмет іпотекичотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , за рахунок вартості якої погасити зобов`язання по кредитному договору від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф в сумі141663,13 долари США (т. 7 а.с.220).

При цьому виконавцем у тексті вказаної постанови зазначено, що коштів, які надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції не встановлено підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа №2-677/10, виданого 16 листопада 2010 року Київським районним судом м.Полтави щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Полтавської філії ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2008 року № 564 К-Ф в сумі 141663,13 долари США. Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 368 ЦПК Українив редакції, що діяла на час видачі виконавчих листів №2-677/10, передбачено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 13 вересня 2010 року у справі №2-677/10 було передбачено декілька способів захисту прав позивача, в тому числі щодо стягнення заборгованості та щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тому відповідно до ч. 2ст. 368 ЦПК Українив редакції, що діяла станом на 16 листопада 2010 року, судом було видано виконавчі листи і щодо стягнення заборгованості, і щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1ст.432 ЦПК Українисуд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2ст.432 ЦПК Українипередбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Оскільки рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором боржником в повному обсязі не виконано, виконавчий лист, виданий за судовим рішенням, що набрало законної сили, підлягає виконанню.

Той факт, що рішення суду у справі №2-677/10 виконано в іншій частині, а саме щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, також не перешкоджає виконанню рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доводи апелянта про те, що рішення суду виконане судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки з постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 04 червня 2020 року, якою закінчено виконавче провадження №59707542 з примусового виконання виконавчого листа №2-677/10, виданого 16 листопада 2010 року Київським районним судом м.Полтави, щодо звернення стягнення на предмет іпотекиквартиру АДРЕСА_3 вбачається, що коштів, які надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства, та на законність судового рішення та зводяться лише до переоцінки доказів.

Апеляційним судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384,390ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Марченко Галини Іванівни залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 травня 2023 року .

Головуючий: Т.В. Одринська

судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль