Постанова

від 16.05.2023 по справі 910/471/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа№ 910/471/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від стягувача : Сердюк О.С.;

від боржника: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу у справі

у справі №910/471/17 (суддя Плотницька Н.П.)

за позовом Комунального підприємства «Київпастранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп»

про стягнення 109 965 грн 34 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

05.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Київпастранс» з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп» 109 965 грн 34 коп. заборгованості за договором про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 від 12.10.2012, в тому числі: 80 150 грн 20 коп. основного боргу, 26 121 грн 05 коп. інфляційних втрат, 3 667 грн 19 коп. 3 % річних та 26 грн 90 коп. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп» на користь Комунального підприємства «Київпастранс» стягнуто 80 150 грн 20 коп. заборгованості по орендним платежам, 27 462 грн 96 коп. інфляційних втрат, 3 329 грн 00 коп. 3 % річних, 26 грн 73 коп. пені та судовий збір у розмірі 1 664 грн 53 коп.

28.03.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 видано наказ.

26.12.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Київпастранс» надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства «Київпастранс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій. При цьому обставини, на які посилається заявник, суд вважав необґрунтованими та неповажними для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, суд вказав, що заява Комунального підприємства "Київпастранс" про видачу дублікату наказу також є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі №910/471/17 та задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу у справі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не встановлено, чи закінчений (припинений) строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання згідно положень ЗУ «Про виконавче провадження» та не встановлювались обставини направлення або не направлення на адресу стягувача постанови Дніпровського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві. Також апелянт посилається на те, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката з мотивів її необґрунтованості.

Апелянтом також зазначено, що в порушення ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу розглянуто без проведення судового засідання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/471/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 01.08.2022 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2022 року у справі №911/745/21 до надходження матеріалів справи (матеріалів оскарження ухвали) на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 06.02.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київпастранс» на хвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року у справі №910/471/17 до надходження копій матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 25.04.2023.

Ухвалою суду від 25.04.2023 відкладено розгляд справи на 16.05.2023.

Явка представників сторін

В судове засідання 16.05.2023 з`явився представник стягувача, представник боржника не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на його юридичну адресу.

В той же час, поштова кореспонденція повернулась неврученою з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 16.05.2023 за відсутності представника боржника.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Київпастранс» з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп» 109 965 грн 34 коп. заборгованості за договором про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 від 12.10.2012, в тому числі: 80 150 грн 20 коп. основного боргу, 26 121 грн 05 коп. інфляційних втрат, 3 667 грн 19 коп. 3 % річних та 26 грн 90 коп. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп» на користь Комунального підприємства «Київпастранс» стягнуто 80 150 грн 20 коп. заборгованості по орендним платежам, 27 462 грн 96 коп. інфляційних втрат, 3 329 грн 00 коп. 3 % річних, 26 грн 73 коп. пені та судовий збір у розмірі 1 664 грн 53 коп.

28.03.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 видано наказ.

13.07.2017 за вказаним виконавчим документом відкрито виконавче провадження №54294859.

26.12.2019 заступником начальника Дніпровського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Макаренком С.В. у вказаному виконавчому провадженні винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

02.12.2022 представником Комунального підприємства «Київпастранс» направлено до Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ адвокатський запит за вих. №06-1/1053 щодо надання підтверджуючих доказів про направлення виконавчих документів на адресу стягувача.

Листом від 12.12.2022 за вих. №113707 Дніпровський ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомив, що не може надати підтвердження про направлення зазначених виконавчих документу на адресу стягувача у зв`язку зі строками зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію.

26.12.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Київпастранс» надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу Комунальне підприємство «Київпастранс» посилається на те, що на адресу стягувача наказ від 28.03.2017 з Дніпровського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві не надходив. Довгий час стягувач вважав, що виконавчий документ знаходиться на виконанні органу ДВС та у відношенні боржника здійснюються всі необхідні заходи щодо стягнення грошових коштів в примусовому порядку. Але, 02.12.2022 стягувач випадково дізнався з АСВП, що виконавче провадження №54294859 завершено, а виконавчий документ повернуто на його адресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства «Київпастранс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій. При цьому обставини, на які посилається заявник, суд вважав необґрунтованими та неповажними для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, суд вказав, що заява Комунального підприємства "Київпастранс" про видачу дублікату наказу також є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками Господарського суду міста Києва з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Аналогічні положення викладені у ст. 115 ГПК України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент ухвалення судового рішення у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

При розгляді заяви про поновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів. При цьому ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути поновлено з причин, визнаних господарським судом поважними. При цьому причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів відповідно до ст. 86 ГПК України.

Суд першої інстанції, відмовляючи стягувачу у поновленні строку на пред`явлення наказу до виконання, зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення дій щодо вчасного пред`явлення наказу до виконання.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що Комунальним підприємством «Київпастранс» не було пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.07.2017 за виконавчим документом відкрито виконавче провадження №54294859, у зв`язку з чим стягувач вважав, що виконавчий документ знаходиться на примусовому виконанні в органі ДВС та у відношенні боржника здійснюються заходи щодо стягнення грошових коштів.

Проте, 02.12.2022 стягувачу стало відомо, що виконавчий документ був повернутий на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. п. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У вказаній статті чітко визначено перелік документів виконавчого провадження, які надсилаються виконавцем сторонам та іншим учасникам рекомендованим поштовим відправленням, зокрема і постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Як зазначено у частині восьмій Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Частиною 11 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Із аналізу Правил надання послуг поштового зв`язку вбачається, що Кабінет Міністрів України визначив в окрему категорію поштових відправлень рекомендовані листи.

У статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII законодавець чітко визначив категорію (рекомендований лист) поштового відправлення, якою надсилається постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до частини 2 Правил надання послуг поштового зв`язку зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04 жовтня 2001 року № 2759-III передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Згідно з частиною 1 ст. 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи вказані норми, суд робить висновок, що належним доказом надіслання органом виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є квитанція, касовий чек або інший розрахунковий документ пошти про оплату рекомендованого поштового відправлення.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу Комунального підприємства «Киїівпастранс» постанови Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 26.12.2019 ВП №54294859 про повернення виконавчого документа стягувачу рекомендованим листом у порядку, визначеному статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» або отримання Комунальним підприємством «Киїівпастранс» такої постанови разом з наказом Господарського суду міста Києва від 28.03.2017, що позбавило стягувача можливості бути обізнаним про вчинення відповідних дій державним виконавцем та в подальшому реалізувати своє право на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з відповіді №113707 від 12.12.2022 на адвокатський запит №06-1/1053, Дніпровський ВДВС у місті Києві не в змозі надати підтвердження про направлення виконавчого документу на адресу стягувачу, у зв`язку зі строками зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію.

У постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №910/18165/13 зроблено висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Подібний за змістом висновок про перебіг, переривання строку пред`явлення наказу суду до виконання викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/3410/15-ц та від 29.01.2020 у справі №344/19847/18, від 20.07.2021 у справі №910/20594/15.

Отримавши постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження або постанову виконавця про повернення виконавчого документу (що має місце у цій справі), стягувач стає обізнаним про відсутність примусового виконання судового рішення, що надає йому можливість реалізувати свої правомочності стягувача, вжити заходи щодо подальшого виконання чинного рішення суду.

Частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII не може тлумачитися як така, що передбачає обчислення нового строку пред`явлення виконавчого документу до виконання після повернення з дати винесення відповідної постанови виконавцем, а не з дати отримання стягувачем відомостей про повернення виконавчого документу/постанови про повернення виконавчого документу, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) обмежуються права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання такого строку. У разі виникнення певних недоліків виконавчого провадження в частині своєчасного направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу разом з наказом, втрати поштового відправлення з відповідними постановою та наказом, нівелюється можливість виконання рішення суду за відсутності вини та впливу стягувача.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №910/20594/15 та від 08.12.2022 у справі №910/6772/14.

А тому, враховуючи викладене вище, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу у цій справі переривався пред`явленням до виконання, рішення суду виконано не було, а стягувач дізнався про винесення постанови про повернення виконавчого документу лише 02.12.2022, перебіг строку пред`явлення такого документа до виконання починається заново з 02.12.2022 (отримання стягувачем інформації про вчинення державним виконавцем відповідної дії - винесення постанови про повернення виконавчого документа), і становить три роки, тобто до 02.12.2025.

Отже, колегія суддів вважає, що строк на пред`явлення наказу до виконання стягувачем пропущений не був, а отже заява про поновлення строку на строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання саме з цих підстав підлягає залишенню без задоволення.

Щодо видачі дублікату судового наказу, колегія суддів зазначає наступне.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ суду є виконавчим документом (ч.ч. 1, 2 ст. 327 ГПК України). Аналогічні положення були передбачені ст. 116 ГПК України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України.

Відповідно до пп. 19.4 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».

Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось із заявою, що розглядається, 23.12.2022 (згідно з відтиском календарного штемпеля відділу поштового зв`язку на адресному боці конверта, в якому заява надійшла до Господарського суду міста Києва), тобто з дотриманням встановленого Законом трирічного строку на його пред`явлення (з огляду на обставини щодо початку перебігу строку пред`явлення такого документа до виконання, встановлені судом апеляційної інстанції вище).

Колегія суддів відзначає, що для мети отримання дублікату наказу, виданого на виконання чинного рішення, стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому було видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є виконання чинного судового рішення.

Матеріали справи не містять доказів повернення на адресу Комунального підприємства «Київпастранс» Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 після фактичного припинення примусового виконання рішення суду та винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.12.2019, зокрема рекомендованим листом у порядку, визначеному у статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз змісту пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду з заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12, від 20.07.2021 у справі № 910/20594/15).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України впродовж строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив (що має місце у справі, що розглядається) або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

За таких підстав, враховуючи, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/471/17 не виконано і судом апеляційної інстанції встановлено факт втрати наказу від 28.03.2017, з огляду на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив (що було встановлено вище), колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви Комунального підприємства «Київпастранс» в частині видачі дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 у справі № 910/471/17.

Стосовно посилання апелянта на розгляд судом першої інстанції заяви про поновлення пропущеного строку на пред`явлення наказу до виконання без проведення судового засідання колегія суддів зазначає, що дійсно частина 2 ст. 329 ГПК України передбачає, що заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Водночас, суд першої інстанції, враховуючи введення на території України воєнного стану, враховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 дійшов до висновку про доцільність розгляду заяви в порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Водночас, апелянтом не доведено, як розгляд судом першої інстанції заяви Комунального підприємства «Київпастранс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та про видачу дублікату такого документу призвело до неправильного вирішення заяви.

А тому, доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Комунального підприємства «Київпастранс» підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі №910/471/17- скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви Комунального підприємства «Київпастранс» в частині видачі дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 у справі №910/471/17; в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання заява підлягає залишенню без задоволення з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та беручи до уваги підстави скасування оскаржуваної ухвали, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі № 910/471/17 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі №910/471/17 скасувати.

3. Заяву Комунального підприємства «Київпастранс» задовольнити в частині видачі дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 у справі №910/471/17.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати дублікат наказу від 28.03.2017 у справі №910/471/17 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017.

5. Заяву Комунального підприємства «Київпастранс» в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання залишити без задоволення.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Транс Груп» (02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 7/9-3, код ЄДРПОУ 36484784) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, місто Київ, вулиця Набережне Шосе, будинок 2, код ЄДРПОУ 31725604) 1 342,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи №910/471/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.05.2023.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко