Рішення

від 13.03.2017 по справі 910/471/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017Справа № 910/471/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства "Київпастранс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Транс Груп" простягнення 110 968 грн 98 коп. Представники сторін: від позивача:Рощахівська-Чантурідзе С.А. - представник за довіреністю; від відповідача: не з'явились, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Київпастранс" з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Транс Груп" 109 965 грн 34 коп. заборгованості за договором про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 від 12.10.2012, в тому числі: 80 150 грн 20 коп. основного боргу, 26 121 грн 05 коп. інфляційних втрат, 3 667 грн 19 коп. 3 % річних та 26 грн 90 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договором про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 від 12.10.2012 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати орендних платежів за період з листопада 2013 року по липень 2016 року у розмірі 80 150 грн 20 коп., крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 26 121 грн 05 коп. інфляційних втрат, 3 667 грн 19 коп. 3 % річних та 26 грн 90 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 порушено провадження у справі № 910/471/17, розгляд справи призначений на 13.02.2017.

13.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду до матеріалів справи та заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2017 розгляд справи відкладено на 13.03.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідач та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

13.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2017 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 13.03.2017 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог суду та пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 80 150 грн 20 коп. заборгованості по орендним платежам, 27 462 грн 96 коп. інфляційних втрат, 3 329 грн 00 коп. 3 % річних та 26 грн 73 коп. пені.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 13.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва (орендодавець за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Транс Груп" (орендар за договором) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (підприємство) укладено договір про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколів послуйної комісії Київради з питань власності від 15.05.2012 № 118, від 12.06.2012 № 121 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З, для розміщення офісу.

У відповідності до положень розділу 9 договору даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 12.10.2012 до 10.10.2015. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Об'єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 18,00 кв.м на 1 поверсі згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 81 грн 51 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 1 467 грн 26 коп., що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору розмір орендної плати за колений наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

У відповідності до пункту 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління - Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу Служби колії (балансоутримувач), яка знаходиться за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, р/р 26006004036700 в ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670, код ЄДРПОУ починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 4.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Положеннями пункту 4.15 договору сторони визначили орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного за договору про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 від 12.10.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендну нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу Служби колії загальною площею 18,00 кв.м на 1 поверсі, розташованого за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З, що підтверджується підписаним між сторонами договору актом приймання-передачі нерухомого майна (нежитлового приміщення) за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З.

01.08.2016 між Департаментом комунальної власні м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Транс Груп" (орендар) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (підприємство) підписано акт приймання-передачі нерухомого майна (нежитлового приміщення) за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З, відповідно до умов якого орендар передав (повернув), а орендодавець та підприємство прийняло згідно з договором оренди від 12.10.2016 № 763, нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу Служби колії загальною площею 18,00 кв.м на 1 поверсі, розташованого за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З, у задовільному стані.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів за період з листопада 2013 року по липень 2016 року включно, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 80 150 грн 20 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів за період з листопада 2013 року по липень 2016 року включно на суму 80 150 грн 20 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів за період з листопада 2013 року по липень 2016 року включно за договором про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 від 12.10.2012 на загальну суму 80 150 грн 20 коп. вимоги позивача про стягнення з відповідача 80 150 грн 20 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 27 462 грн 96 коп. інфляційних втрат, та 3 329 грн коп. 3 % річних, нарахованих за період з 21.01.2014 по 30.11.2016, а також 26 грн 73 коп. пені, нарахованої за період з 21.12 2013 по 20.11.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 6.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 763 від 12.10.2012, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 462 грн 96 коп. інфляційних втрат, та 3 329 грн коп. 3 % річних, нарахованих за період з 21.01.2014 по 30.11.2016, а також 26 грн 73 коп. пені, нарахованої за період з 21.12.2013 по 20.11.2014, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Транс Груп" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 7/9-З, ідентифікаційний код 36484784) на користь Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31725604) 80 150 (вісімдесят тисяч сто п'ятдесят) грн 20 коп. заборгованості по орендним платежам, 27 462 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят дві) грн 96 коп. інфляційних втрат, 3 329 (три тисячі триста двадцять дев'ять) грн 00 коп. 3 % річних, 26 (двадцять шість) грн 73 коп. пені та судовий збір у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдеся чотири) грн 53 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 17.03.2017

Суддя Н.Б. Плотницька