Постанова

від 25.04.2023 по справі 911/1026/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа№ 911/1026/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Солдаткін О.С.

відповідача - Пєнязькова О.О.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. (повний текст складено 13.12.2022 р.) та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р. (повний текст складено 17.01.2023 р.)

у справі № 911/1026/22 (суддя - Сокуренко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр буд капітал"

про стягнення 590000,00 грн

В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр буд капітал" про стягнення 590000,00 грн авансу.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що ним, на виконання умов договору підряду, укладеного в усній формі, на рахунок відповідача була перерахована попередня сума авансу в розмірі 590000,00 грн на виконання будівельних робіт. Однак відповідач не виконав замовлені позивачем роботи, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. у справі № 911/1026/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р. у справі № 911/1026/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Капітал Буд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Капітал Буд" 56000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. у справі № 911/1026/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити в нове рішення про задоволення позову.

Також не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити в нове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення та додаткового рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Також у тексті апеляційної скарги позивачем викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Так, в апеляційних скаргах позивач вказує на те, що надіслана ним відповідачу вимога про повернення грошових коштів у розмірі 590000,00 грн є за своєю суттю відмовою від договору підряду, оскільки в ній йшлося про те, що відповідач протягом розумного строку не приступив до виконання робіт. Також скаржник вказує, що відповідачем не було доведено вартість послуг на правову допомогу у суді першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1026/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), ОСОБА_1, Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/1026/22.

До суду 16.02.2023 р. надійшли матеріали справи № 911/1026/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1026/22 та призначено до розгляду на 28.03.2023 р.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р. у справі № 911/1026/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1026/22, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р. у справі № 911/1026/22 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду та призначено до розгляду на 28.03.2023 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1142/23 від 27.03.2023 р. у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1026/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1026/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 р. справу № 911/1026/22 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 р. відкладено розгляд справи на 25.04.2023 р.

У судовому засіданні 25.04.2023 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційних скарг.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

01.03.2022 р. були пошкоджені виробничі приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» за адресою: вул. Сквирське Шосе, 192-В, м. Біла Церква. З метою відновлення цих виробничих приміщень позивачем було знайдено підрядника на виконання ремонтно-відновлювальних робіт на об`єкті. Таким підрядником стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр буд капітал».

Договір підряду у письмовій формі між сторонами укладений не був, а сплата коштів здійснювалася на підставі виставлених відповідачем рахунків та за усною домовленістю.

Так, для здійснення позивачем оплати вартості робіт з ремонту фасаду виробничого приміщення, відповідачем були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 700000,00 грн, а саме: рахунок на оплату № 9 від 18.04.2022 р. на суму 240000,00 грн, № 10 від 18.04.2022 р. на суму 230000,00 грн та № 11 від 18.04.2022 р. на суму 230000,00 грн.

На підставі виставлених відповідачем рахунків позивач здійснив часткову оплату (передоплату) обумовлених між позивачем та відповідачем робіт на загальну суму 590000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 000842 від 14.03.2022 р. на суму 350000,00 грн із призначенням платежу «оплата за роботи з ремонту фасаду виробничої будівлі згідно договору на виконання робіт від 07.03.2022 р.» та платіжним дорученням № 001079 від 19.04.2022 р. на суму 240000,00 грн з призначенням платежу «оплата за ремонт фасаду виробничого приміщення згідно з рахунком № 9 від 18.04.2022 р.»

Після перерахування позивачем грошових коштів відповідач не приступив до виконання робіт з ремонту фасаду.

17.06.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою про повернення сплачених коштів у сумі 590000,00 грн на підставі виставлених відповідачем рахунків.

Вказаний лист було отримано відповідачем 22.06.2022 р., що підтверджується інформаційною довідкою з сайту «Укрпошта» за трекінг номером № 0311331151020.

Проте, відповідачем вимога позивача про повернення сплачених коштів не виконана, грошові кошти в сумі 590000,00 грн позивачу не повернуті.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не зважаючи на сплачену попередню оплату товару, не здійснив ремонтні роботи фасаду, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 590000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як передбачено ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір підряду у спрощений спосіб.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Оскільки між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, тому за умовами ст. 530 ЦК України позивач має право вимагати його виконання у будь-який час.

Зі змісту рахунків на оплату та призначення платежу в платіжних дорученнях вбачається, що позивачем було замовлено роботи з ремонту фасаду виробничого приміщення позивача.

Як було встановлено вище, 17.06.2022 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів.

Зі змісту вказаної вимоги вбачається, що позивач вимагав відповідача повернути суму попередньої оплати у розмірі 590000,00 грн на розрахунковий рахунок позивача. Крім того, позивач попередив відповідача, що у випадку неповернення коштів, позивач буде вимагати відшкодування 3 % річних, інфляційних втрат, сплаченого судового збору та витрат на надання послуг адвоката.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази звернення позивача до відповідача з листами/вимогами щодо належного виконання відповідачем взятих на себе обов`язків та виконання замовлених робіт або ж з претензіями щодо строків, обсягів та якості виконаних робіт.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Як передбачено ч. 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, маючи право на розірвання договору, таке право у належний спосіб не реалізував і станом на момент ухвалення рішення у цій справі правовідносини між сторонами шляхом односторонньої відмови позивача, як замовника, не припинені.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з листом про відмову від договору.

Вимога позивача про повернення сплачених коштів, що була надіслана на адресу відповідача 17.06.2022 р., не може бути прийнята в якості односторонньої відмови позивача від правовідносин, що виникли між сторонами.

Договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу у або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим або замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, за наявності такого чіткого законодавчого регулювання, до договору підряду не можуть застосовуватись положення що регулюють правовідносини із виконання/невиконання інших договорів, зокрема, договору купівлі-продажу щодо повернення передоплати за договором купівлі-продажу згідно із ст. 693 ЦК України, якщо умовами укладеного договору сторони не передбачили іншого.

Таким чином, спеціальними нормами законодавства передбачено певні способи захисту прав та інтересів сторін договору підряду, однак одна із сторін обрала предметом спору таку вимогу, яка не відповідає способам захисту прав та інтересів сторін за договором підряду, визначеним законодавством та не передбаченим умовами укладеного договору підряду, суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не сторони договору.

Аналогічної правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 р. у справі № 922/2982/18.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про повернення грошових коштів в сумі 590000,00 грн, сплачених за невиконані роботи, що за своєю правовою природою є попередньою оплатою робіт за договором, укладеним сторонами у спрощений спосіб, який є договором підряду.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є певні юридичні факти, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Отже підставу позову складають дві складові: юридична та фактична. Фактична підстава позову це юридичні факти на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову дозволяє визначити межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Дослідивши предмет та підстави позову у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України за договором підряду прямо передбачено зобов`язання замовника вчинити певні дії у випадку порушення строків виконання зобов`язань підрядником, зокрема направлення вимоги про розірвання такого договору.

В матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від правовідносин, що виникли між сторонами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 590000,00 грн авансу за договором підряду, укладеного у спрощений спосіб, є необґрунтованою, передчасною та не підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що надіслана ним відповідачу вимога про повернення грошових коштів у розмірі 590000,00 грн є за своєю суттю відмовою від договору підряду, оскільки в ній йшлося про те, що відповідач протягом розумного строку не приступив до виконання робіт, колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки зі змісту вказаної вимоги не вбачається саме відмови від виконання робіт за укладеним у спрощений спосіб договором підряду.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, понесених відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Вбачається, що після розгляду справи місцевим судом відповідач звернувся із заявою про стягнення з позивача 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі ст. ст. 126, 129 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідач надав суду наступні документи:

- договір-доручення про надання правової допомоги від 01.09.2022 р., укладений між Адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Буд Капітал»;

- додаткову угоду від 01.09.2022 р. до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.09.2022 р.;

- акт прийняття-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 09.12.2022 р. на загальну суму 56000,00 грн.

- платіжне доручення № 261 від 09.09.2022 р. на суму 17000,00 грн;

- платіжне доручення № 269 від 14.09.2022 р. на суму 23000,00 грн;

- платіжне доручення № Р24А580162087D82529 від 09.12.2022 р. на суму 4000,00 грн;

- платіжне доручення № Р24А603445899D21943 від 15.12.2022 р. на суму 4000,00 грн;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1239765 від 27.09.2022 р.

Відповідно до п. 1.1 договору-доручення про надання правової допомоги предметом цього договору є надання адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів у цивільних, господарських, кримінальних провадженнях під час досудового слідства та судового розгляду справ.

Згідно з п. 4.2 договору гонорар адвокатського бюро погоджується за взаємною згодою сторін та оформлються додатковою угодою до цього договору.

Як передбачено п. 1 додаткової угоди гонорар адвоката за ознайомлення з матеріалами справи № 911/1026/22 у Господарському суді Київської області, формування правової позиції, представлення інтересів клієнта в суді першої інстанції по справі № 911/1026/22 складає 40000,00 грн.

Згідно з п. 2 додаткової угоди клієнт додатково сплачує гонорар адвоката за участь у кожному судовому засіданні у справі № 911/1026/22 в суді першої інстанції. Гонорар адвоката за участь в одному судовому засіданні складає 4000,00 грн.

У відповідності до п. 3 додаткової угоди клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар, визначений п. 1 даної додаткової угоди, на розрахунковий рахунок адвокатського бюро у строк до 20.09.2022 р.

Додаткові витрати бюро, що будуть необхідні для виконання обов`язків бюро за договором оплачуються клієнтом згідно актів (п. 4 додаткової угоди).

Відповідно до п. 1 акту від 09.12.2022 р. на виконання договору про надання правничої допомоги від 01.09.2022 р. та додаткової угоди до нього від 01.09.2022 р. Адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової» було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Капітал Буд» прийнято наступні послуги (правнича допомога), а саме:

- консультування керівництва ТОВ «Центр Капітал Буд» з приводу обставин справи;

- ознайомлення з матеріалами справи № 911/1026/22 за позовом ТОВ «Арсенал-Центр» до ТОВ «Центр Капітал Буд» у Господарському суді Київської області ;

- аналіз судової практики у подібних спорах;

- збір доказів для підготовки додаткових письмових пояснень по справі, а саме: підготовка та надсилання адвокатського запиту № 16/09 від 16.09.2022 р. до СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області;

- підготовка та написання клопотання про долучення додаткових доказів;

- участь адвоката Пєнязькової О.О. в судовому засіданні 28.09.2022 р.;

- ознайомлення з письмовими поясненнями ТОВ «Арсенал-Центр» від 19.10.2022 р.;

- участь адвоката Пєнязькової О.О. в судовому засіданні 27.10.2022 р.;

- підготовка та написання письмових пояснень від 16.11.2022 р.;

- участь адвоката Пєнязькової О.О. в судовому засіданні 16.11.2022 р.;

- участь адвоката Пєнязькової О.О. в судовому засіданні 24.11.2022 р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що сума відшкодування, на переконання суду, відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору в розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Також відповідачем було подано до суду письмові пояснення, в яких зокрема останній просив суд збільшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути із позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному в розмірі 60000,00 грн:

- 56000,00 грн за правничу допомогу, надану до ухвалення рішення по справі;

- 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за участь адвоката в судовому засіданні 21.12.2022 р.

Однак, враховуючи те, що такі послуги, як участь адвоката в судовому засіданні 21.12.2022 р. під час вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вартістю 4000,00 грн, які відповідач просить стягнути з позивача, не можуть бути включені в загальну суму витрат на професійну правничу допомогу, що поніс відповідач при розгляді справи № 911/1026/22, оскільки такі послуги були надані відповідачу поза межами розгляду справи № 911/1026/22.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20.

Таким чином, здійснивши аналіз наданих адвокатом послуг, а також аналіз кількості витраченого на їх надання часу та вартості таких послуг, співставивши вказані обставини зі складністю справи та обсягом документів, що підлягали опрацюванню під час розгляду справи, а також враховуючи відсутність заперечень позивача в суді першої інстанції щодо розміру понесених витрат, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 56000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р. у справі № 911/1026/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

На строк виготовлення повного тексту постанови вплинуло перебування колегії суддів у відпустках (з 01.05.2023 р. по 05.05.2023 р. головуючий суддя Буравльов С.І. та суддя Андрієнко В.В. перебували у відпустках, а також з 08.05.2023 р. по 19.05.2023 р. суддя Шапран В.В. перебував у відпустці).

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2022 р. та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 р. у справі № 911/1026/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран