Постанова

від 23.05.2023 по справі 908/512/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2023 року м.Дніпро Справа № 908/512/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Чус О.В., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від прокурора: Тавлеєв Олександр Олександрович (в залі суду);

від позивача: Шмаков Іван Вікторович (в залі суду);

від відповідача: Кузнецова Анна Сергіївна (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Рома на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 (повне рішення складено 13.01.2023, суддя Корсун В.Л.) у справі №908/512/22

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Рома, м. Запоріжжя

про стягнення 305 833,26 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" (надалі ТОВ "ПФ "Рома") на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у сумі 305 833,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані встановленням під час перевірки відповідача на промисловому майданчику за адресою: вул. Теплична, 7-а у м. Запоріжжя викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у період з початку експлуатації по 04.07.2018 включно, про що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складено акт №048/71/04 від 19.02.2019 22.02.2019 та протокол про адміністративне правопорушення №009163 від 22.02.2019 відносно директора відповідача Єфанова Ю.О. на підставі ч. 1 ст. 78 КУпАП, якого притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в сумі 136,00 грн (оплачений в добровільному порядку 06.03.2019). При розрахунку розміру збитків за заявлений період з 04.07.2017 по 04.07.2018 позивачем врахований звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на майданчик відповідача, затверджений керівником підприємства 08.05.2018 та засвідчений директором підприємства «Центр екодопомоги» 07.05.2018. У звіті взято за основу години роботи за рік роботи стаціонарного обладнання (з 07.05.2017 по 07.05.2018). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. ст. 13,14, 66 Конституції України, ст. 51, ч.ч. 4,5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч.1 ст. 10, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 11, ч.1 ст. 33, ст.34, ч.1 ст. 69 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 1166 Цивільного кодексу України, а також наявністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у зв`язку з невжиттям належних заходів позивачем, який листом №733/10-12/06/2-34 від 09.02.2022 повідомив прокуратуру про неможливість здійснення позовної роботи через обмежене фінансування.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в сумі 305 833 грн 26 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені у 2022 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в сумі 4 587 грн 50 коп.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю, доведеністю та правомірністю заявлених позовних вимог. Судом встановлено факт порушення відповідачем приписів ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у зв`язку із здійсненням у період з 04.07.2017 по 04.07.2018 експлуатації обладнання, що має викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, за відсутності дозволу на викиди; зазначено, зокрема, що відповідач належних та допустимих доказів відсутності своєї вини не надав, факт порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства зафіксовано актом перевірки, використання звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача є одним із способів, визначених п. 3.6 Методики для розрахунку завданих збитків, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Рома звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-суд не розглянув заяву про застосування строків позовної давності, яка була викладена в запереченнях відповідача на відповідь прокурора від 23.05.2022 вих №16, що надійшли до суду 31.05.2022;

-судом не надано оцінки та не досліджено аргументи відповідача про відсутність повноважень у Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) під час здійснення планової перевірки встановлювати та фіксувати в акті перевірки порушення за попередні періоди до здійснення заходу контролю;

-на час перевірки 19-22.02.2019 відповідач вже мав відповідний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

-на момент винесення припису від 28.02.2019 №012/048/71/04 позивач не вбачав порушень, які могли б причинити шкоду державі;

-надані прокурором докази не підтверджують обставини порушення відповідачем природоохоронного законодавства під час здійснення перевірки, є неналежними та недостатніми для встановлення обставин, що входять до предмету доказування у цій справі;

-на час здійснення позивачем розрахунку розміру збитків (18.11.2019) Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (надалі Методика) була визнана судом нечинною та наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про її державну реєстрацію;

-розрахунок збитків здійснений без проведення інструментально лабораторних вимірювань та на підставі п. 3.1 Методики, тоді як мав бути застосований п. 3.6 Методики, що є суттєвим порушенням, яке впливає на розмір збитків;

-суд неправильно встановив обставину наявності у відповідача газопостачання, включивши до розрахунку розміру шкоди обладнання, яке не функціонувало, та не врахував аргументів відповідача в частині зменшення розміру нарахованих збитків на суму 10 036,65 грн з урахуванням обставин невикористання джерел №№ 9,10,11,12;

-підстави для відшкодування шкоди відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України відсутні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 зазначеною колегією суддів поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Рома на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22; зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 23.05.2023.

20.03.2023 від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- підстави для застосування наслідків спливу позовної давності до вимог про стягнення з відповідача шкоди за період з 04.07.2017 по 04.07.2018 відсутні;

- органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області);

- наявність у суб`єкта господарювання на момент здійснення перевірки дозволу не виключає обов`язку відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди;

- використання звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача є одним із способів, визначених п. 3.6 Методики для розрахунку завданих збитків; проведення позивачем інструментально-лабораторних вимірювань для розрахунку збитків за час здійснення викидів без дозвільного документу не е обов`язковим;

- доводи відповідача, що джерела викидів забруднюючих речовин № № 9-12 «Труба. Газовий модульний котел VU 656-7. Модуль № 1, № 2, № 3 та № 4» відключені від газопостачання з 27.05.2017, спростовуються матеріалами справи, яким надано оцінку судом першої інстанції;

- акт перевірки режиму газоспоживання підприємства (установи) від 27.10.2015 не має даних на підтвердження того, яке саме джерело викидів відключене від газопостачання, та що вказані джерела були відключені в період з 04.07.2017 по 04.07.2018;

- у діях відповідача наявні всі складові цивільного правопорушення;

- нарахування збитків проведено за чинною на час скоєння відповідачем правопорушення Методикою.

17.05.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Рома адвоката Кузнецової А.С. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 23.05.2023, за її участю в режимі відеоконференцзв`язку, яка ухвалою суду від 18.05.2023 задоволена.

22.05.2023 у зв`язку відпусткою судді Кощеєва І.М. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу 908/512/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Антоніка С.Г., Чус О.В., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 23.05.2023.

У судовому засіданні 23.05.2023 прокурор та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 залишити без змін.

У судовому засіданні 23.05.2023 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, позивача, відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №71 від 18.02.2019 «Про проведення планової перевірки» та направлення №67 від 18.02.2019 на проведення планової перевірки, державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області у період з 19.02.2019 по 22.02.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома».

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складено акт за №048/71/04, яким, зокрема, встановлено, що у період з початку експлуатації по 04.07.2018 включно Товариством з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома» за адресою: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7-а здійснювались викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на джерело викиду (ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ч. 4 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»). Акт підписано директором відповідача Єфановим Ю.О. без зауважень та 22.02.2019 отримано його примірник на 23 сторінках.

28.02.2019 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області винесено припис №012/048/71/04 щодо усунення виявлених порушень.

За наслідками перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Деркач О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 009163 від 22.02.2019 відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома» Єфанова Ю.О.

Постановою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 22.02.2019 № 000190/01/05 посадову особу відповідача, директора Єфанова Ю.О., притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн (підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу влади за період з початку експлуатації обладнання по 04.07.2018).

Постанову не оскаржено. Згідно квитанції Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» від 06.03.2019 штраф сплачено в повному обсязі.

На підставі звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на майданчик відповідача від 2018 року, згідно з приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 48/16064 від 21.01.2009 (далі по тексту - Методика) позивачем здійснено розрахунок суми заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома» державі збитків, яка становить 305 833,26 грн, про що відповідачу надіслано претензію від 18.11.2019 №4623/12 про їх оплату в добровільному порядку.

У відповіді на претензію за вих. №64 від 18.12.2019 відповідач заперечив проти здійснених розрахунків, пославшись на те, що розрахунок збитків здійснено не в спосіб, передбачений законодавством, а саме: державна реєстрація наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 не проведена; розрахунок збитків здійснений інспекцією без проведення інструментально лабораторних вимірювань; розрахунок збитків, наданий до претензії, здійснений за правилами п. 3.1 наказу №639, а не п. 3.6, що є суттєвим порушенням, яке впливає на розмір збитків; об`єкти джерел викидів забруднюючих речовин № № 9-12 «Труба. Газовий модульний котел VU 656-7. Модуль № 1, № 2, № 3 та № 4» відключені від газопостачання з 27.05.2017.

Несплата відповідачем в добровільному порядку збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, в сумі 305 833,26 грн стала підставою для звернення заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з позовом до господарського суду.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 802 від 09.09.2020 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» ліквідовано Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області та утворено Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області). Таким чином, процесуальним правонаступником ліквідованої Державної екологічної інспекції у Запорізькій області у даному випадку є Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 256 від 01.06.2021, позивач є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин, додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря (п.п. 4 п. 2 розділ II), розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції (п. 10 розділ II).

Зважаючи на викладене, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах.

Разом з цим, як правильно зазначено судом першої інстанції, позивачем не вжито ефективних та дієвих заходів для усунення виявлених порушень і відшкодування збитків, завданих державі, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою після направлення претензії відповідачу у листопаді 2019 року.

Листом №733/10-12/06/2-34 від 09.02.2022 Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) повідомила прокуратуру про те, що не має можливості здійснювати позовну роботу з підстав обмеженого фінансування з державного бюджету витрат на сплату судового збору.

Зважаючи на нездійснення Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) заходів для звернення до суду з позовом стосовно стягнення шкоди та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом. Невжиття уповноваженим на захист інтересів держави органом заходів судового захисту призводить до несвоєчасного надходження коштів до державного та місцевого бюджетів, перешкоджає здійсненню державних програм з охорони довкілля, що є порушенням інтересів держави.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

Частинами 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Згідно ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно преамбули Закону України "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

За ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абз. 2, 3, 5 ч.1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого, зокрема, суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч.6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами абз. 5, 6, 13 ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Системне тлумачення абз. 2 ч.1 ст. 10, ч.ч. 5-6 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що суб`єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.

Тобто законодавцем встановлено обов`язок суб`єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

У справі, яка переглядається, для покладення на відповідача збитків необхідним є з`ясування дотримання ним умов викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно ч.1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Пунктом "є" ч.2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.

Ураховуючи наведене, відсутність у суб`єктів господарювання дозволу на викиди стаціонарними джерелами викидів (як організованими так і неорганізованими) забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу, зокрема абз. 2 ч.1 ст. 10, ч.ч. 5-6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та є протиправною формою поведінки в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході планової перевірки встановлено, що під час здійснення господарської діяльності на промисловому майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7-а, з 04.07.2017 по 04.07.2018 відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Лише 05.07.2018 відповідачем отримано дозвіл за № 2310136600-164 з необмеженим терміном дії.

Отже, відповідачем допускалась експлуатація обладнання, що має викиди від стаціонарних джерел підприємства, за відсутності відповідного дозволу на викиди, у зв`язку з чим був застосований розрахунковий метод. Факт порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства зафіксовано актом перевірки №048/71/04.

За ст.34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання на період нарахування збитків був визначений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639.

У широкому розумінні термін "закон", як і термін "законодавство", включає в себе закони, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001).

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 була затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 після того, як Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (в тому числі його стаття 34), був викладений в новій редакції згідно із Законом України від 21.06.2001 № 2556-III. Зазначений наказ про затвердження Методики був виданий саме на виконання цього закону. Отже, він і є тим самим нормативним актом, про який йдеться у ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" і який підлягає застосуванню. При цьому цей наказ не визнаний незаконним, не скасований ні в судовому, ні в іншому порядку, а отже є чинним (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/719/21).

Окрім того, суд враховує, що визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 було предметом оскарження у справі № 826/3820/18, в якій у постанові від 21.10.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з-поміж іншого, дійшов висновку, що визнання такого наказу протиправним та нечинним призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище (див. також висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 920/266/19). Тому наведена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 підлягає застосуванню до спірних правовідносин для визначення та розрахунку збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, якими, як зазначалося вище є як організовані так і неорганізовані стаціонарні джерела викидів. Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що розрахунок інспекцією здійснено за період з 04.07.2017 по 07.08.2018, тобто за період, коли Методика діяла в редакції, чинній з 21.02.2017.

Пунктом 2.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 до наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря віднесено, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди таких речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 в редакції, чинній на період, за який здійснювався розрахунок).

За п.п. 2.7.1 п. 2.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 (в редакції, чинній на період, за який здійснювався розрахунок) розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Згідно з п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Аналіз змісту п. 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 свідчить, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду, без відповідного дозволу, може проводитися із використанням одного з наведених (або декількох, враховуючи зміст цього пункту Методики таких обмежень не містить) способів визначення маси викидів забруднюючих речовин, які застосовуються в залежності від характеру викидів здійснених такими джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Отже розрахунок маси наднормативного викиду стаціонарним джерелом без відповідного дозволу забруднюючої речовини в атмосферне повітря, здійснений за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання узгоджується із пунктом 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639.

За ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Ураховуючи наведене, збитки, завдані державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема викидів стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

За цих умов наявність дозволу у суб`єкта господарювання на момент здійснення перевірки не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 903/744/16, від 22.05.2018 у справі № 910/15305/17, від 18.03.2019 у справі № 910/23296/17, від 16.12.2021 у справі № 920/266/19).

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, який здійснювався без дозволу, проведено за даними звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на майданчик ТОВ «Паперова фабрика «Рома», згідно з яким працюючими джерелами є: «Труба. Машина для рулонів Muller Martini Concept. Джерело №1», «Труба. Система вентиляції цеху №3. Джерело №2», «Труба. Система вентиляції цеху №3. Джерело №3», «Труба. Машина для друку «XEIKON 7000». Джерело №4», «Труба. Система вентиляції цеху №4. Джерело №5», «Труба. Система вентиляції цеху №4. Джерело №6», «Труба. Твердопаливний котел КТ-ЗЕ. Джерело №7», «Труба. Вентсистема для приміщення котельні. Джерело №8», «Труба. Газовий модульний котел VU 656-7. Модуль №1. Джерело №9», «Труба. Газовий модульний котел VU 656-7. Модуль №2. Джерело №10», «Труба. Газовий модульний котел VU 656-7. Модуль №3. Джерело №11», «Труба. Газовий модульний котел VU 656-7. Модуль №4. Джерело №12», «Труба. Засвітлювальна рама Bacher-2000 проявлювальний процесор «Agfa». Джерело №13», «Труба. Принтер. Джерело №14», «Ворота. Автотранспорт підприємства. Джерело №15».

Дослідивши матеріали справи, в тому числі лист відповідача за вих. №18 від 06.07.2020, за змістом якого інформація про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів промислового майданчику з 01.02.2009 по 04.08.2018 на запит позивача №2338/5 від 22.06.2020 не надана; протокол №12 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 10.04.2018, складений підприємством «Центр екодопомоги» на підставі акту відбору проб від 04-06.04.2018, в якому міститься інформація про відібрані проби з джерел викидів забруднюючих речовин №№ 9-12 та встановлено викиди забруднюючих речовин оксиду вуглецю та азоту оксиду; таблицю №1 лист 1 (розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок при спалюванні природного газу) звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, в якій зазначені часи роботи зазначених джерел викидів №№ 9-12 1500 годин; дозвіл №2310136600-164, яким дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин і для джерел №№ 9-12, колегія суддів доходить висновку про правомірність нарахування розміру збитків в сумі 305 833,26 грн в тому числі з урахуванням джерел викидів №№9-12. Доводи відповідача про відключення джерел викидів не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №910/10452/17 констатував, що перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складення акта про відповідне порушення.

З огляду на викладене та дату складання акту про порушення № 048/71/04 22.02.2019, звернення прокурора з позовом у цій справі 18.02.2022, строк позовної давності не пропущений, тому відсутні підстави для її застосування відповідно до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Рома на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі №908/512/22

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Рома.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови відповідно до положень, визначених ст. ст. 287- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 25.05.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Чус