Ухвала

від 25.05.2023 по справі 903/157/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

(додаткова)

25 травня 2023 року Справа № 903/157/23 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали

по справі № 903/157/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агріі України

до відповідача: Селянського (Фермерського) господарства Трифонова Олега Івановича

про стягнення 34800,00 грн,

без повідомлення учасників справи

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агріі України звернулося до суду з позовом до Селянського (Фермерського) господарства Трифонова Олега Івановича про стягнення 34800,00 грн заборгованості. Крім того, у відповідності до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просять нарахувати відсотки річних, органом (особою) що буде здійснювати примусове виконання рішення, на залишок боргу, з дня винесення рішення до моменту виконання рішення Господарського суду Волинської області, за наступною формулою : сума відсотків річних = сума, що підлягає оплаті * 20% * Кількість днів прострочення/365 днів.

За результатами розгляду даної справи по суті судом було ухвалено закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агріі України до Селянського (Фермерського) господарства Трифонова Олега Івановича про стягнення 34800,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач ТОВ "Агріі Україна" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить стягнути з СФГ Трифонова О.І. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" судовий збір у сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2023 по справі № 903/157/23 постановлено направити справу до Господарського суду Волинської області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Як стверджується п.1 ч.1 ст. 232 ГПК України видом судового рішення є ухвали.

Згідно частини 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У відповідності з ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Частиною 4 ст.231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо клопотання позивача (викладене у прохальній частині позовної заяви) про стягнення з відповідача судового збору у сумі 2684,00 грн, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача, оскільки останній погасив заборгованість 10.02.2023, вже після пред`явлення позову 08.02.2023, що підтверджено платіжним дорученням № 1239 від 10.02.2023 на суму 34800,00 грн.

Щодо клопотання позивача (викладене у прохальній частині позовної заяви) про стягнення 8000,00 грн витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Згідно ч.1,3,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 8000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи, в т.ч.: копії договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 19.01.2023, рахунку від 08.02.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2030 від 26.10.2005, розрахунок адвокатських послуг від 08.02.2023 за договором.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приймає до уваги, що 19.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» (клієнт) та адвокатом Заматовим Р. В. (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) (далі договір), за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу з усіх питань пов`язаних з поданням клієнтом позовної заяви до Господарського суду Волинської області про стягнення заборгованості з СФГ Трифонова О. І. в зв`язку з наданням послуг.

Пунктом 4.1.1 договору сторони визначили, що ціна за одну годину роботи складає 2000,00 грн.

08.02.2023 між сторонами було розрахунок адвокатських послуг за договором відповідно до якого адвокатом витрачено 4 години на складання і подання позовної заяви, підготовку додатків до позову, підготовку і відправлення вимоги, загальною вартістю 8000,00 грн.

Враховуючи вказане, позивачем, на думку та переконання суду, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України було доведено надання йому адвокатом вказаних послуг на загальну суму 8000,00 грн у суді першої інстанції (Господарському суді Волинської області), обсяг наданих адвокатом послуг є підтвердженим, а розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є співмірним наданим адвокатом послугам та складністю справи.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень або клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми.

Враховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про відшкодування за рахунок відповідача 8000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 129 ч.9, ст. 130 ч. 2, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

постановив:

1. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства Трифонова Олега Івановича (с.Нехвороща, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44762, код ЄДРПОУ 30582144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агріі України (вул.Васильківська,14, офіс513, м.Київ, 03040, код ЄДРПОУ 38948033) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору та 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агріі України (вул.Васильківська,14, офіс513, м.Київ, 03040, код ЄДРПОУ 38948033).

Боржник: Селянське (Фермерське) господарство Трифонова Олега Івановича (с.Нехвороща, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44762, код ЄДРПОУ 30582144).

2. Ухвала є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 26.05.2026.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.05.2023.

Додаткова ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткову ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана - 25.05.2023.

Суддя А. С. Вороняк