Рішення

від 22.05.2023 по справі 910/2474/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2023Справа № 910/2474/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "УМК" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Суворова, буд. 17; ідентифікаційний код 30710639)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан вест сервіс" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, літ. А, офіс 369; ідентифікаційний код 42142558)

про стягнення 442 804, 00 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "УМК" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан вест сервіс" про стягнення збитків в розмірі 442 804, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що враховуючи, що кабельна продукція була необхідна позивачу для підключення генератора для енергозабезпечення торгівельного центру, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, 12.02.2023 закупівлю необхідної продукції було здійснено в іншого постачальника ТОВ "Запорізький завод кольорових металів". У зв`язку з чим, станом на даний час у позивача відсутня зацікавленість в здійсненні відповідачем поставки. Таким чином, позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань по поставці оплаченої продукції, позивачу були спричинені збитки.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "УМК" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, або відомості, що такі заходи не вчинялися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

21.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими до нього доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 22.02.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105493834130, однак, конверт повернувся на адресу суду 30.03.2023 неврученим із зазначенням причин "не розшукано".

Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі № 910/2474/23 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "УМК" є власником торгівельного центу.

В грудні 2022 року у зв`язку із ураженнями об`єктів критичної інфраструктури у підприємства виникла необхідність у підключенні генератора для забезпечення роботи торгівельного центру.

27.12.2022 позивачем укладено договір № 27/12-22 про надання інформаційних послуг, відповідно до якого на електронному майданчику "Smart Tender" було проведено тендер № 18856655 на придбання кабелю АВВГ нг 1*300мм2 в кількості 1700 м та кінцевої муфти- термоусадочної, 1 кВт для одножильного кабелю перерізом 1*300 мм2 1ПКВТпОН-3 в кількості 154 комплекти.

За результатами тендеру переможцем було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан вест сервіс".

Як про це вказує позивача, усі подальші переговори та погодження здійснювалися службою головного енергетика підприємства.

29.12.2022 відповідачем було виставлено рахунок на оплату № 5805 на суму 442 824, 00 грн.

Із означеного рахунку вбачаєтьсь, що поставка товару повинна була бути здійснена протягом 5 робочих днів.

Судом встановлено, що 29.12.2022 позивачем було здійснено оплату грошових коштів в сумі 442 824, 00 грн, згідно платіжних інструкцій № 3312 на суму 369 020, 00 грн та № 3314 на суму 73 804, 00 грн.

Як про це вказує позивач, наступного дня відповідач мав надати інформацію щодо відвантаження продукції, однак, на зв`язок не вийшов, контактний телефон та електронна пошта не відповідали.

11.01.2023 на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом № 4900810822142 було направлено претензію від 10.01.2023 № 10/01-юр, в якій вказувалось про необхідність негайного виконання прийнятих зобов`язань та здійснення поставки протягом 7 днів з дати отримання даної претензії. У разі неможливості здійснення поставки - здійснити повернення отриманих коштів в сумі 442 804, 00 грн.

Втім, означена претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Відтак, з огляду на те, що кабельна продукція була необхідна позивачу для підключення генератора для енергозабезпечення торгівельного центру, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, 12.01.2023 було здійснено закупівлю у іншого постачальника - ТОВ "Запорізький завод кольорових металів".

Таким чином, позивач вказує, що станом на даний час, у нього відсутня зацікавленість у здійсненні поставки відповідачем.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Приписами ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 Цивільного кодексу України зокрема передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити колена із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті зазначається про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, як було встановлено судом вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "УМК" на підставі рахунку було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сан вест сервіс" грошові кошти в сумі 442 824, 00 грн, згідно платіжних інструкцій № 3312 та № 3314 з призначенням платежу: оплата за кабель, муфту зг. рах. № 5805 від 29.12.2022.

Втім, поставку товару відповідачем здійснено не було, кошти не повернуто.

При цьому, суд вказує, що доказів, щоб свідчили про протилежне станом на час розгляду даної справи в її матеріалах відсутні.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача понесені збитки в сумі 442 804, 00 грн.

Натомість, суд знаючи Закон, не обмежений в праві застосувати необхідні норми права, що характеризують спірні правовідносини, з метою належного захисту порушених прав позивача.

Так, положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено загальні норми щодо зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу ст. 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

За змістом ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як про це вказує позивач, оскільки, відповідачем не було здійснено поставки товару у погоджені строк, в той час, як кабельна продукція була необхідна йому для підключення генератора для енергозабезпечення торгівельного центру, то у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, 12.01.2023 було здійснено закупівлю товару в іншого постачальника - ТОВ "Запорізький завод кольорових металів", у зв`язку з чим, станом на даний час, у позивача відсутня зацікавленість у здійсненні поставки відповідачем.

Приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, суд презюмує, що оскільки, відповідачем не було здійснено поставку товару протягом п`яти календарних днів, як це передбачено в рахунку на оплату № 5805 від 29.12.2022 та зважаючи на те, що 12.01.2023 позивачем було здійснено закупівлю необхідного товару в іншого постачальника, то за таких обставин, грошові кошти зберігаються відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки, підстава, на якій вони були набуті, на даний час відпала, зокрема, й у зв`язку з відсутністю зацікавленості позивача у здійсненні відповідачем такої поставки.

Як було встановлено судом вище, 11.01.2023 на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом № 4900810822142 було направлено претензію від 10.01.2023 № 10/01-юр, в якій вказувалось про необхідність негайного виконання прийнятих зобов`язань та здійснення поставки товару протягом 7 днів з дати отримання даної претензії. У разі неможливості здійснення поставки - здійснити повернення кошті в сумі 442 804, 00 грн

Водночас, суд вказує, що відповіді на означену вимогу в матеріалах справи не міститься, докази, щоб свідчили про повернення позивачу коштів в сумі 442 804, 00 грн також відсутні.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача, та не надав доказів, щоб свідчили про протилежне, то за таких підстав, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 442 804, 00 грн.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у погоджений строк, наявність вимоги позивача про повернення грошових коштів та відповідно відсутність доказів їх повернення, а також доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 442 804, 00 грн, як таким, що зберігаються відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки, підстава, на якій вони були набуті, на даний час відсутня.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "УМК" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан вест сервіс" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, літ. А, офіс 369; ідентифікаційний код 42142558) на косить Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "УМК" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Суворова, буд. 17; ідентифікаційний код 30710639) грошові кошти в сумі 442 804 (чотириста сорок вісім тисяч вісімсот чотири) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 6 642 (шість тисяч шістсот сорок два) грн 07 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 22.05.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ