Рішення

від 25.05.2023 по справі 912/476/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 рокуСправа № 912/476/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 912/497/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон"

до Фермерського господарства "Інгул"

про стягнення 769 261,17 грн.

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон", яка містить вимоги до Фермерського господарства "Інгул" про стягнення 769 261,17 грн, з яких: 287 037,75 грн пені, 275 556,24 грн - 48 % річних та 206 667,18 грн плати за користування товарним кредитом, з покладення на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки від 23.11.2020 № 2279/21/216, в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 27.03.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/476/23; постановив справу № 912/476/23 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 912/476/23 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

21.04.2023 до господарського суду від Фермерського господарства "Інгул" надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 20.04.2023 № б/н та відзив на позовну заяву від 20.04.2023 № б/н.

В запереченнях щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 20.04.2023 № б/н відповідач вважає, що справу № 912/476/23 необхідно розглядати в загальному позовному провадженні, оскільки вона є складною, потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі, існує ряд питань, пояснень, а також інших обставин, які зумовлюють необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження та участі представника відповідача у підготовчих засіданнях, що також забезпечить право відповідача на участь у судових засіданнях.

Крім того у відповідача виникне необхідність звернення до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи документів, наданих позивачем.

У поданому відзиві на позовну заяву від 20.04.2023 № б/н відповідач просить заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Фермерського господарства "Інгул" 1 000,00 грн пені, 1 000,00 грн - 48% річних та 1 000,00 грн плати за користування товарним кредитом, 1 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" відмовити.

Ухвалою від 02.05.2023 господарський суд продовжив строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 20.04.2023 № б/н та відзиву на позовну заяву від 20.04.2023 № б/н, прийняв та долучив їх до матеріалів справи № 912/476/23, заяву Фермерського господарства "Інгул" із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 20.04.2023 № б/н залишив без задоволення.

03.05.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" надійшла відповідь на відзив від 28.04.2023 № б/н, в якій позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

05.05.2023 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від Фермерського господарства "Інгул" надійшло клопотання, в якому представник відповідача повідомила суд про наступне: 27 квітня 2023 року представник Відповідача адвокат Осіпова Ю.Ю. звернулась з адвокатським запитом до ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" з проханням надати інформацію з приводу того, чи здійснювалося приймання під реалізацію та зберігання зернових культур (ріпак, пшениця та інші) від юридичних осіб у період з 24.02.2022 року по 1 серпня 2022 року. Якщо приймання зернових культур під реалізацію та зберігання здійснювалося, то просила повідомити в якому обсязі та з якого часу. Вказані адвокатські запити було направлено на адреси вищевказаних підприємств поштою. Докази направлення додаються. Враховуючи той факт, що отримання вказаної інформації від ДП "Адміністрація морських портів України" та ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" має суттєве значення для об`єктивного вирішення справи, у Відповідача виникла необхідність звернутись до суду із клопотанням не приймати рішення у справі № 912/476/23 до надання до господарського суду Кіровоградської області відповідачем відповідей на адвокатські запити. Окрім того у разі ненадходження відповідей у визначений законодавством термін, відповідач буде вимушений звертатися до суду із заявою про витребування доказів від підприємств, куди направлялися адвокатські запити.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд не приймати рішення у справі № 912/476/23 до надання до Господарського суду Кіровоградської області відповідачем відповідей на адвокатські запити.

09.05.2023 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від Фермерського господарства "Інгул" надійшло клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, а саме:

- призначити по справі № 912/476/23 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої проведення якої доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз;

- на вирішення почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:

1) чи виконаний підпис в графі підпис "Від покупця" на кожній сторінці договору № 2279/21/216 від 23.11.2020 року та в розділі 10 договору "Адреси та банківські реквізити сторін" Євстратенко Катериною Андріївною чи іншою особою?

2) чи виконаний підпис в графі підпис "Від постачальника" на кожній сторінці договору № 2279/21/216 від 23.11.2020 року та в розділі 10 договору "Адреси та банківські реквізити сторін" Кравчуком Василем Володимировичем чи іншою особою?

- провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.

Оскільки відповідачем заперечується факт підпису директором договору № 2279/21/26 від 23.11.2020, Фермерське господарство "Інгул" вважає за необхідне призначити по справі почеркознавчу експертизу.

Ухвалою від 12.05.2023 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Інгул" про проведення почеркознавчої експертизи.

Позивач та відповідач належним чином повідомленні про відкриття провадження у даній справі.

Господарський суд зазначає, що клопотання Фермерського господарства "Інгул", в якому відповідач просить не приймати рішення у справі № 912/476/23 до надання до Господарського суду Кіровоградської області відповідачем відповідей на адвокатські запити, які представник відповідача надіслав до ДП "Адміністрація морських портів України" та ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд", не може бути задоволене судом, зважаючи на наступне.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

23.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (надалі - постачальник, позивач) та Фермерським господарством "Інгул" (надалі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 2279/21/216 (надалі - Договір від 23.11.2020 № 2279/21/216), відповідно до п. 1.1., якого, постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару. Відповідно до п. 1.2. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216, найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216, ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро) зазначається у додатках до цього договору.

Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна (пункт 2.3 Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216).

Згідно пункту 3.1. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

В п. 3.2. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (надалі - "курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http:/minfin.com.ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі - "Джерело курсу іноземних валют"). Оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахування пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених Рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.5. цього Договору (п. 3.3. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216).

Відповідно до п. 3.4. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 оформлення видаткових накладних на товар, який поставляється на умовах відстрочення оплати здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2. цього договору.

Положеннями п. 3.7. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 сторони встановили, що здійснюючи оплату товару, покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов`язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.

Згідно п. 5.1. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару (п. 5.3. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216).

Відповідно до п. 6.1. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216, за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з врахуванням умов цього Договору.

Згідно п. 6.2. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216, крім відповідальності, встановленої в п. 6.1. цього Договору, покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.7 Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього Договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48%. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

За умовами п. 6.8 Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується до 3-х років.

У пункті 9.1 Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 сторони зазначили, що підписанням цього договору сторони засвідчують, що вони ознайомились та погоджуються з усіма умовами, що викладені на всіх сторінках цього договору та своїм підписом підтверджують розуміння та схвалення всіх умов цього договору без виключення.

Відповідно до п. 9.2. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мале місце під час дії цього договору.

Договір від 23.11.2020 № 2279/21/216 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Крім того між сторонами Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 було підписано наступні додатки до Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216:

- від 05.10.2021 № 2279/21/216/ до Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 (надалі - додаток від 05.10.2021);

- від 08.10.2021 № 2279/21/216/ до Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 (надалі - додаток від 08.10.2021);

- від 12.11.2021 № 2279/21/216/ до Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 (надалі - додаток від 12.11.2021);

- від 23.11.2021 № 2279/21/216/ до Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 (надалі - додаток від 23.11.2021).

У п. 5 вищевказаних додатків сторони домовились, що у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36 % (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

На підставі додатку від 05.10.2021, згідно видаткових накладних, Фермерському господарству "Інгул" було поставлено товари на загальну суму 215 476,83 грн, а саме:

- за видатковою накладною від 04.11.2021 № 116464 поставлено товар на суму 2 096,11 грн (а.с. 31);

- за видатковою накладною від 04.11.2021 № 116470 поставлено товар на суму 7 182,56 грн (а.с. 32);

- за видатковою накладною від 04.11.2021 № 116483 поставлено товар на суму 206 198,16 грн (а.с. 33).

Пунктом 3 додатку від 05.10.2021 визначено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 28.10.2021. Для проведення попередньої оплати покупець отримує у постачальника "рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення та 80,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 29.07.2022.

В свою чергу відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 215 476,83 грн відповідно до: платіжного доручення від 01.11.2021 № 167 на суму 35 912,81 грн; платіжного доручення від 02.11.2021 № 169 на суму 7 182,56 грн (а.с. 43-44); на підставі п. 3.7. Договору від 23.11.2021 № 2279/21/216 з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 17.08.2022 № 369 позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 05.10.2021 суму 8 925,28 грн (залишок суми в розмірі 91 074,72 грн зараховано в часткове погашення боргу за додатком від 08.10.2021); на підставі п. 3.7. Договору від 23.11.2021 № 2279/21/216 з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 01.09.2021 № 385, позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 05.10.2021 суму 163 456,18 грн (залишок суми в розмірі 36 543,82 грн зараховано в часткове погашення боргу за додатком від 12.11.2021).

Отже, відповідач з простроченням повністю оплатив вартість отриманого за вказаним додатком товару.

На підставі додатку від 08.10.2021, згідно видаткових накладних, відповідачу було поставлено товари на загальну суму 137 495,03 грн, а саме:

- за видатковою накладною від 17.11.2021 № 117859 поставлено товар на суму 46 420,31 грн (а.с. 34);

- за видатковою накладною від 17.11.2021 № 117863 поставлено товар на суму 52 524,96 грн (а.с. 36);

За видатковою накладною від 23.11.2021 № 118278 поставлено товар на суму 38 549,76 грн (а.с. 35).

Пунктом 3 додатку від 08.10.2021 визначено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 19.10.2021. Для проведення попередньої оплати покупець отримує у постачальника "рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення та 80,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 29.07.2022.

Відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 137 495,03 грн відповідно до: платіжного доручення від 16.11.2021 № 189 на суму 46 420,31 грн (а.с. 48); на підставі п. 3.7. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 17.08.2022 № 369 (а.с. 46) позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 08.10.2021 суму 91 074,72 грн (залишок суми в розмірі 8 925,28 грн зараховано в часткове погашення боргу за додатком від 05.10.2021).

Отже, відповідач з простроченням повністю оплатив вартість отриманого за вказаним додатком товару.

На підставі додатку від 12.11.2021, згідно видаткових накладних, Відповідачу було поставлено товари на загальну суму 490 171,50 грн, а саме:

- за видатковою накладною від 16.11.2021 № 117749 поставлено товар на суму 98 280,00 грн (а.с. 37);

- за видатковою накладною від 16.11.2021 № 117750 поставлено товар на суму 391 891,50 грн (а.с. 38).

Пунктом 3 додатку від 12.11.2021 визначено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 19.11.2021. Для проведення попередньої оплати покупець отримує у постачальника "рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення та 80,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 29.07.2022.

Відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 490 171,50 грн відповідно до; платіжного доручення від 15.11.2021 № 186 на суму 98 280,00 грн (а.с. 49); на підставі п. 3.7. Договору від 23.11.2021 № 2279/21/216 з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 01.09.2022 № 385 позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 12.11.2021 суму 36 543,82 грн (залишок суми в розмірі 163 456,18 грн зараховано в часткове погашення боргу за додатком від 05.10.2021); на підставі п. 3.7. договору з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 27.09.2022 № 423 позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 12.11.2021 суму 301 500,00 грн (залишок суми в розмірі 198 500,00 грн зараховано в часткове погашення боргу за договором поставки від 25.10.2021 №2279/22/115); на підставі п. 3.7. договору з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 07.11.2022 № 498 позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 12.11.2021 суму 53 847,68 грн (залишок суми в розмірі 146 152,32 грн зараховано в часткове погашення боргу за додатком від 23.11.2021).

Отже, відповідач з простроченням повністю оплатив вартість отриманого за вказаним додатком товару.

На підставі додатку від 23.11.2021, згідно видаткових накладних, відповідачу було поставлено товари на загальну суму 2 316 999,72 грн, а саме:

- за видатковою накладною від 07.12.2021 № 119674 поставлено товар на суму 150 000,01 грн (а.с. 40);

- за видатковою накладною від 07.12.2021 № 119678 поставлено товар на суму 100 000,00 грн (а.с. 41);

- за видатковою накладною від 07.12.2021 № 119679 поставлено товар на суму 141 891,54 грн (а.с. 43);

- за видатковою накладною від 07.12.2021 № 119684 поставлено товар на суму 1 851 999,68грн (а.с. 42);

- за видатковою накладною від 07.12.2021 № 119708 поставлено товар на суму 73 108,49 грн (а.с. 39).

Пунктом 3 додатку від 23.11.2021 визначено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 25.11.2021. Для проведення попередньої оплати покупець отримує у постачальника "рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення та 80,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 29.07.2022.

Відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 2 316 999,72 грн відповідно до: платіжного доручення від 29.11.2021 № 444 на суму 40 000,00 грн; платіжного доручення від 29.11.2021 № 200 на суму 110 000,00 грн; платіжного доручення від 01.12.2021 № 205 на суму 100 000,00 грн; платіжного доручення № 207 від 06.12.2021 на суму 215 000,00 грн; платіжного доручення від 25.10.2022 № 471 на суму 500 000,00 грн; платіжного доручення від 28.10.2022 № 476 на суму 500 000,00 грн; на підставі п. 3.7. договору з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 07.11.2022 № 498 позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 23.11.2021 суму 146 152,32 грн (залишок суми в розмірі 53 847,68 грн зараховано в часткове погашення боргу за додатком від 12.11.2021); платіжного доручення від 11.11.2022 № 504 на суму 500 000,00 грн; на підставі п. 3.7. договору з грошових коштів сплачених відповідно до платіжного доручення від 18.11.2022 № 507 позивач зарахував в часткове погашення боргу за додатком від 12.11.2021 суму 205 847,40 грн (залишок суми в розмірі 294 152,60 грн зараховано в часткове погашення боргу за договором поставки № 2279/22/115 від 25.10.2021) (а.с. 51-59).

Отже, відповідач з простроченням повністю оплатив вартість отриманого за вказаним додатком товару.

Відповідачем допущено порушення умов Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 та додатків до нього у частині строків оплати за отриманий товар.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до сплати пеню у розмірі 287 037,75 грн, 48 % річних у сумі 275 556,24 грн та 206 667,18 грн, як плату за користування товарним кредитом.

Станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" з даним позовом, відповідач свої зобов`язання з оплати нарахованих позивачем штрафних санкцій не виконав, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" до суду.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує наступне.

Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" та Фермерським господарством "Інгул" Договір від 23.11.2020 № 2279/21/216 за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за Договором від 23.11.2020 № 2279/21/216 виконав, поставив Фермерського господарства "Інгул" продукцію, термін оплати настав.

Фермерське господарство "Інгул" свої зобов`язання щодо оплати виконало повністю, але з порушенням строку проведення розрахунку за поставлений (прийнятий) товар.

У зв`язку з порушенням Фермерським господарством "Інгул" строку оплати товару, позивачем відповідно до п. 6.2. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 та Додатків від 25.10.2021, 12.11.2021, 23.11.2021 до нього, нарахована пеня у загальному розмірі 287 037,75 грн.

Згідно п. 6.2 Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 крім відповідальності, встановленої в п. 6.1. цього Договору, покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.8. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується до 3-х (трьох) років.

Перевіривши зазначений розрахунок (за періоди з 30.07.2022 до 16.08.2022 на суму 172 381,46 грн, з 17.08.2022 до 31.08.2022 на суму 163 456,18 грн, з 30.07.2022 до 16.11.2022 на суму 91 074,72 грн, з 30.07.2022 до 31.08.2022 на суму 391 891,50 грн, з 01.09.2022 до 26.09.2022 на суму 355 347,68 грн, з 27.09.2022 до 06.11.2022 на суму 53 847,68 грн, з 30.07.2022 до 24.10.2022 на суму 1 851 999,72 грн, з 25.10.2022 до 27.10.2022 на суму 1 351 999,72 грн, з 28.10.2022 до 06.11.2022 на суму 851 999,72 грн, з 07.11.2022 до 10.11.2022 на суму 705 847,40 грн, з 11.11.2022 до 17.11.2022 на суму 205 847,40 грн) (а.с. 5-6), господарський суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, загальний розмір пені становить 243 786,70 грн.

Крім того Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" просить стягнути з відповідача 48% річних від простроченої суми основної заборгованості у розмірі 275 556,24 грн та плату за користування товарним кредитом у розмірі 206 667,18 грн.

За умовами п. 6.7. Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього Договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48%. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Пунктами 4 та 5 додатків до Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 передбачено, що у разі відвантаження Постачальником Товару без отримання від Покупця попередньої оплати, як це передбачено в п. 3 цього Додатку, такий Товар буде вважатись поставленим Покупцю на умовах відстрочення оплати. У цьому разі, Покупець зобов`язаний здійснити належний платіж в розмірі попередньої оплатити за такий Товар в продовж 15 (П`ятнадцять) календарних днів з моменту його отримання за видатковою накладною.

У разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (П`ятнадцять) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Таким чином законодавець дозволив сторонам узгодити в договорі інший розмір річних, ніж передбачений Цивільним кодексом України.

Частиною 5 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

В свою чергу відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 названого Кодексу. Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст. 536 Цивільного кодексу України - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми. Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 Цивільного кодексу України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 по справі № 908/24/18, від 18.12.2018 по справі № 908/639/18.

Господарський суд перевірив розрахунок 48% річних та процентів за користування товарним кредитом згідно Додатків від 25.10.2021, 08.11.2021, 12.11.2021, 23.12.2021 до Договору від 23.11.2020 № 2279/21/216 (за періоди з 30.07.2022 до 16.08.2022 на суму 172 381,46 грн, з 17.08.2022 до 31.08.2022 на суму 163 456,18 грн, з 30.07.2022 до 16.11.2022 на суму 91 074,72 грн, з 30.07.2022 до 31.08.2022 на суму 391 891,50 грн, з 01.09.2022 до 26.09.2022 на суму 355 347,68 грн, з 27.09.2022 до 06.11.2022 на суму 53 847,68 грн, з 30.07.2022 до 24.10.2022 на суму 1 851 999,72 грн, з 25.10.2022 до 27.10.2022 на суму 1 351 999,72 грн, з 28.10.2022 до 06.11.2022 на суму 851 999,72 грн, з 07.11.2022 до 10.11.2022 на суму 705 847,40 грн, з 11.11.2022 до 17.11.2022 на суму 205 847,40 грн), вважає його обґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Фермерського селянського господарства "Інгул" 769 261,17 грн, з яких: 287 037,75 грн пені, 275 556,24 грн - 48 % річних та 206 667,18 грн плати за користування товарним кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву (строк на подання якого був продовжений, прийнятий та долучений до матеріалів справи ухвалою суду від 02.05.2023) вбачається, що відповідач підтверджує укладення між сторонами даної справи Договору поставки від 23.11.2020 № 2279/21/216, підписання додатків до нього, а також факт виконання його умов з поставки/оплати товару, будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Разом з цим у відзиві на позовну заяву фактично заявлено письмове клопотання про зменшення всіх нарахувань до 1 000,00 грн (кожного), в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу.

У своїх доводах відповідач посилається, зокрема, на те, що Фермерське господарство "Інгул" не має заборгованості по оплаті товару за Договором від 23.11.2020 № 2279/21/216, а заявлена до стягнення сума нарахувань є надмірно великою для товариства. Неустойка (зокрема, пеня) має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати надмірним тягарем для боржника. Покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.

Суд вважає, що в даній справі наявні обставини для зменшення розміру штрафних санкцій (пені) та відсотків річних, враховуючи наступне.

У ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Конституційний Суд в рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Згідно з правовим висновком, що сформульований у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 щодо можливості зменшення (відмови у стягненні) судом загального розміру процентів річних, виходячи із принципів розумності, справедливості та пропорційності, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

"- справедливість, добросовісність, розумність належать до загальний засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин (пункт 8.20);

- закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах (пункт 8.26);

- господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію, кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення зі ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32);

- якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (пункт 8.33);

- відповідно до положень статті 611, частини 3 статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання (пункт 8.34);

- з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у статті 233 ГК України, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (пункти 8.37 -8.38)".

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення як штрафних санкцій, так і відсотків річних. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про зменшення як штрафних санкцій, так і відсотків річних, суд бере до уваги наступне:

відповідачем виконано повністю розрахунок за поставлений товар;

матеріали справи не містять доказів, що позивач поніс будь-які збитки, шкоду або інші негативні наслідки внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання;

по всій країні запроваджено карантин та воєнний стан;

строк виконання основної частини зобов`язання з оплати поставленого товару настав під час військової агресії російської федерації проти України;

наявна очевидна неспівмірність заявлених до стягнення сум відсотків у вигляді 48 % річних, передбачених договором, в той час, як за ч. 2 ст. 625 ЦК України - 3%, та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка з 03.06.2022 становить 25 %, до суми, яка підлягала сплаті;

умовами договору передбачено також плату за користування товарним кредитом у розмірі 36 % річних;

строк, протягом якого зобов`язання було не виконаним, не є значним;

виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідача сплату всього розміру неустойки та відсотків річних.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 від 18.03.2020 в сукупності із об`єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного становища сторони, основним видом економічної діяльності якої є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, перешкод в реалізації продукції, з якими стикнулися сільгоспвиробники після початку військової агресії російської федерації, обставини, на які послався відповідач у відзиві, докази скрутного матеріального становища відповідача у період виконання зобов`язань (а.с. 107-112), господарський суд вважає, що вищезазначене свідчить про винятковість даного випадку, що надає право суду для зменшення розміру нарахованих до стягнення річних та пені на 50 %, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією з порушеним інтересом позивача.

Таким чином до стягнення з відповідача на користь позивача належить: 143 518,88 грн пені та 137 778,12 грн 48 % річних.

В той же час підстав для зменшення всіх інших нарахувань до 1 000,00 грн (кожного) суд не вбачає зважаючи на ступінь виконання зобов`язання, період прострочення, економічну ситуацію в державі, яка впливає не лише на відповідача, а й позивача.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

За приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Суд враховує, що у випадку неможливості відповідачем через введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, змінити умови договору щодо порядку та строків оплати, тощо.

Окрім цього матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані докази в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон".

Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його дій.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Інгул" (28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Набережна, буд. 1; код ЄДРПОУ: 13757331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, 35; код ЄДРПОУ: 43106699) 487 964,18 грн, з яких: 143 518,88 грн пені, 137 778,12 грн - 48 % річних та 206 667,18 грн плати за користування товарним кредитом, а також 11 538,92 грн сплаченого судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (на електронну пошту: d.pustovoitov@monblan.org та office@eridon.ua); Фермерському селянському господарству "Інгул" (28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Набережна, буд. 1, та на електронну пошту: petrovauu@gmail.com).

Повне рішення складено 25.05.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко