Рішення

від 10.05.2023 по справі 913/178/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м.Харків Справа № 913/178/22

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 08.08.2022 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Продсервіс» (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 22, офіс 8, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон» (місцезнаходження: проспект Гвардійський, буд. 44/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 947636 грн 60 коп.

Секретар судового засідання Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Продсервіс» (далі ТОВ «МК Продсервіс») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон» (далі ТОВ «Гведеон») про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №677/20 від 26.03.2020 в розмірі 947636 грн 60 коп., а саме: основний борг 744968 грн 16 коп., пеня 96513 грн 53 коп., 3% річних 8966 грн 29 коп. та інфляційні втрати 97188 грн 62 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 26.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Продсервіс» (далі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гведеон» (далі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 677/20 (далі договір) продуктів харчування та сировини в асортименті, за цінами згідно прайс-листів, за умовами якого ТОВ «МК Продсервіс» здійснило поставки товару на загальну суму 744968 грн 16 коп., які були прийняті відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Гведеон». Однак, в порушення своїх зобов`язань за договором відповідач не здійснив оплату за поставлений товар за договором купівлі-продажу №677/20 від 26.03.2020 в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 744968 грн 16 коп.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості за договором купівлі-продажу №677/20 від 26.03.2020, позивачем на підставі п. 5.2 договору нараховано неустойку у вигляді пені у розмірі 96513 грн 53 коп., а також у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 8966 грн 29 коп. та інфляційні втрати у розмірі 97188 грн 62 коп.

Також, позивач у позові зазначає орієнтований розрахунок суми судових витрат, який складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 14214 грн 55 коп. та суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70000 грн 00 коп.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2022 справа передана на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.08.2022 прийнято справу №913/178/22 до свого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих Радою суддів України 02.03.2022, судом вирішено, що розгляд справи відбудеться після усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.02.2023 підготовче засідання призначено на 02.03.2023 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 02.03.2023 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.04.2023 о 12 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

04.04.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від позивача надійшла заява без номеру від 04.04.2023, в якій останній просив провести судове засідання у справі № 913/178/22, призначене на 05.04.2023 о 12 год 20 хв., без участі позивача та представника позивача та не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 05.04.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.05.2023 о 12 год. 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

09.05.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від позивача надійшла заява без номеру від 09.05.2023, в якій останній просив провести судове засідання у справі № 913/178/22, призначене на 10.05.2023 о 12 год. 20 хв., без участі позивача та представника позивача та вирішити питання про розподіл судових витрат, докази реальності понесення яких будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Продсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гведеон» було укладено договір купівлі-продажу № 677/20 продуктів харчування та сировини в асортименті, за цінами згідно прайс-листів.

Відповідно до умов п. 1.1. договору продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору продавець зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках.

Згідно з п. 1.3. договору загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного договору.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що моментом здійснення поставки товарів продавцем є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).

Крім того, відповідно до п. 3.5. договору, підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від продавця за кількістю та за якістю. Претензії покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються продавцем в окремому порядку, який визначається продавцем в кожному випадку окремо.

Згідно п. 3.7. договору товар вважається прийнятим уповноваженою особою покупця, якщо підпис представника покупця на товаросупроводжувальних документах, скріплений печаткою/штампом з ідентифікаційним кодом покупця.

У випадку, якщо зразок печатки (штампу) на накладній не збігається з печаткою (штампом) покупця проте така (печатка, штамп) наявна на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором ТОВ «МК Продсервіс» в період з 03.02.2022 по 24.02.2022 здійснило поставки товару на загальну суму 744968 грн 16 коп., що підтверджується накладними, підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача, а саме: накладними № 22106390 від 03.02.2022, № 22106515 від 04.02.2022, №22106659 від 04.02.2022, № 22106660 від 04.02.2022, № 22106661 від 04.02.2022, № 22106662 від 04.02.2022, № 22106664 від 04.02.2022, № 22106726 від 04.02.2022, № 22106730 від 04.02.2022, № 22106922 від 05.02.2022, № 22106970 від 05.02.2022, № 22107068 від 08.02.2022, № 22107069 від 08.02.2022, № 22107119 від 08.02.2022, № 22107120 від 08.02.2022, № 22107121 від 08.02.2022, № 22107122 від 08.02.2022, № 22107123 від 08.02.2022, № 22107243 від 08.02.2022, № 22107252 від 08.02.2022, № 22107284 від 08.02.2022, № 22107320 від 08.02.2022, № 22107364 від 08.02.2022, № 22107365 від 08.02.2022, № 22107397 від 08.02.2022, № 22107126 від 09.02.2022, № 22107473 від 09.02.2022, № 22107474 від 09.02.2022, № 22107475 від 09.02.2022, № 22107476 від 09.02.2022, № 22107477 від 09.02.2022, № 22107478 від 09.02.2022, № 22107479 від 09.02.2022, № 22107480 від 09.02.2022, № 22107481 від 09.02.2022, № 22107482 від 09.02.2022, № 22107483 від 09.02.2022, № 22107484 від 09.02.2022, № 22107529 від 09.02.2022, № 22107536 від 09.02.2022, № 22107613 від 09.02.2022, № 22107652 від 09.02.2022, № 22107702 від 10.02.2022, № 22107802 від 10.02.2022, № 22107803 від 10.02.2022, № 22107932 від 10.02.2022, № 22108080 від 11.02.2022, № 22108166 від 11.02.2022, № 22108169 від 11.02.2022, № 22108178 від 11.02.2022, № 22108179 від 11.02.2022, № 22108226 від 11.02.2022, № 22108234 від 11.02.2022, № 22108235 від 11.02.2022, № 22108236 від 11.02.2022, № 22108237 від 11.02.2022, № 22108359 від 12.02.2022, № 22108398 від 12.02.2022, № 22108585 від 15.02.2022, № 22108586 від 15.02.2022, № 22108630 від 15.02.2022, № 22108768 від 15.02.2022, № 22108811 від 15.02.2022, № 22108818 від 15.02.2022, № 22108841 від 15.02.2022, № 22108857 від 15.02.2022, № 22108860 від 15.02.2022, № 22108875 від 15.02.2022, № 22108876 від 15.02.2022, № 22108877 від 15.02.2022, № 22108878 від 15.02.2022, № 22108879 від 15.02.2022, № 22108880 від 15.02.2022, № 22108881 від 15.02.2022, № 22108882 від 15.02.2022, № 22108883 від 16.02.2022, № 22109091 від 16.02.2022, № 22109135 від 16.02.2022, № 22109136 від 16.02.2022, № 22109137 від 16.02.2022, № 22109138 від 16.02.2022, № 22109139 від 16.02.2022, № 22109140 від 16.02.2022, № 22109141 від 16.02.2022, № 22109142 від 16.02.2022, № 22109143 від 16.02.2022, № 22109144 від 16.02.2022, № 22109145 від 16.02.2022, № 22109146 від 16.02.2022, № 22109147 від 16.02.2022, № 22109156 від 16.02.2022, № 22109363 від 17.02.2022, № 22109364 від 17.02.2022, № 22109365 від 17.02.2022, № 22109366 від 18.02.2022, № 22109382 від 17.02.2022, № 22109412 від 17.02.2022, № 22109461 від 17.02.2022, № 22109470 від 17.02.2022, № 22109494 від 18.02.2022, № 22109495 від 18.02.2022, № 22109508 від 18.02.2022, № 22109518 від 18.02.2022, № 22109698 від 18.02.2022, № 22109749 від 18.02.2022, № 22109789 від 18.02.2022, № 22110008 від 19.02.2022, № 22110011 від 19.02.2022, № 22110052 від 22.02.2022, № 22110053 від 22.02.2022, № 22110283 від 22.02.2022, № 22110285 від 22.02.2022, № 22110308 від 22.02.2022, № 22110349 від 22.02.2022, № 22110363 від 22.02.2022, № 22110364 від 22.02.2022, № 22110392 від 22.02.2022, № 22110393 від 22.02.2022, № 22110394 від 22.02.2022, № 22110395 від 22.02.2022, № 22110396 від 22.02.2022, № 22110397 від 22.02.2022, № 22110398 від 22.02.2022, № 22110399 від 23.02.2022, № 22110590 від 23.02.2022, № 22110610 від 23.02.2022, № 22110647 від 23.02.2022, № 22110648 від 23.02.2022, № 22110649 від 23.02.2022, № 22110650 від 23.02.2022, № 22110651 від 23.02.2022, № 22110652 від 23.02.2022, № 22110653 від 23.02.2022, № 22110654 від 23.02.2022, № 22110655 від 23.02.2022, № 22110656 від 23.02.2022, № 22110659 від 23.02.2022, № 22110660 від 23.02.2022, № 22110664 від 23.02.2022, № 22110917 від 24.02.2022, № 22110922 від 24.02.2022.

Разом з тим, поставка частини товару за накладними № 22107124 від 08.02.2022, № 22107125 від 08.02.2022, № 22108660 від 15.02.2022, № 22108915 від 16.02.2022, № 22109067 від 16.02.2022, № 22109122 від 16.02.2022, № 22110657 від 23.02.2022, № 22110658 від 23.02.2022 підтверджується відповідними зареєстрованими податковими накладними з Єдиного реєстру податкових накладних.

В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим, виникла заборгованість в сумі 744968 грн 16 коп.

Як стверджує позивач, відповідач заборгованість за договором купівлі-продажу №677/20 від 26.03.2020 в повному обсязі не сплатив, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду для відновлення своїх порушених прав і інтересів.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Правові позиції втілені у статті 638 Цивільного кодексу України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, належне виконання зобов`язання є виконання зобов`язань, з додержанням вимог і принципів виконання зобов`язання встановленими умовами договору та приписами чинного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як продавцем, на виконання умов договору купівлі-продажу №677/20 від 26.03.2020, було поставлено товар на загальну суму 744968 грн 16 коп., який відповідачем, як покупцем, був прийнятий, що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками сторін без будь яких претензій, зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, а відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором в сумі 744968 грн 16 коп.

Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 744968 грн 16 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати вартості товару, а саме, неповне та несвоєчасне внесення оплати за поставлений за договором товар, у відповідача в силу положень закону та умов договору також виникає обґрунтоване та законне право на стягнення штрафних санкцій у виді пені, а також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням умов договору відсотків річних та інфляційних втрат.

У розділі 5 договору сторони визначили відповідальність сторін. Так, у п. 5.2 договору купівлі-продажу № 677/20 від 26.03.2020 зазначено, що за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день прострочення від суми боргу, за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 96513 грн 53 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 8966 грн 29 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За положеннями частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за порушення строків оплати товару в сумі 8966 грн 29 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 97188 грн 62 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 97188 грн 62 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: з відповідача слід стягнути на користь позивача основну заборгованість в сумі 744968 грн 16 коп., пеню в сумі 96513 грн 53 коп., 3 % річних в сумі 8966 грн 29 коп. та інфляційні втрати в сумі 97188 грн 62 коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з цим, 09.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Продсервіс» надійшла заява без номеру від 09.05.2023 про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення по справі та зазначено, що докази понесення вказаних витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі.

Таким чином, господарський суд зазначає, що у разі неподання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду така заява залишається без розгляду.

Приписами ч. 1 та ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторону пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються зокрема у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 14214 грн 55 коп.

Керуючись ст. 12, 14, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гведеон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Продсервіс» основну заборгованість в розмірі 744968 грн 16 коп., пеню в розмірі 96513 грн 53 коп., 3 % річних в розмірі 8966 грн 29 коп., інфляційні втрати в розмірі 97188 грн 62 коп. та судовий збір в розмірі 14214 грн 55 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Продсервіс» (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 22, офіс 8, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100, ідентифікаційний код юридичної особи 42654101);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гведеон» (місцезнаходження: проспект Гвардійський, буд. 44/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код юридичної особи 40537538).

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2023.

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ