Рішення

від 23.05.2023 по справі 924/106/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2023 р. Справа № 924/106/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „САНРАЙС ЛОГИСТИКС, м. Полтава

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом в

особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом, м.Нетішин Хмельницької області

про стягнення 3 307 767,57 грн., з яких 3 265 080,00 грн. основного боргу, 42 446,04 грн. інфляційних витрат, 241,53 грн. 0,3% річних

Представники сторін:

позивача Сухацький А.В. в режимі ВКЗ

відповідач Козлюк М.М. в режимі ВКЗ

В судовому засіданні 23.05.2023р. відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

26.01.2023р. до господарського суду області надійшла позовна заява ТОВ „САНРАЙС ЛОГИСТИКС, м. Полтава до ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція ДП "НАЕК "Енергоатом", м.Нетішин Хмельницької області про стягнення 3307767,57 грн., з яких 3265080,00 грн. основного боргу, 42446,04 грн. інфляційних витрат, 241,53 грн. 0,3% річних.

Ухвалою суду від 30.01.2023р. відкрито провадження у справі №924/106/23 та призначено підготовче засідання на 10:30 год. 23.02.2023р. з оголошенням перерви до 10:00 16.03.2023р.

Оскільки 16.03.2023р. у призначений час підготовче засідання не було проведено у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території міста Хмельницького та Хмельницької області, ухвалою від 16.03.2023р. підготовче засідання було призначено на 06.04.2023р.

У підготовчому засіданні 06.04.2023р. суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 11:30 год. 25.04.2023р. Ухвалою від 06.04.2023р. відмовлено у задоволені заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі на 1 календарний рік.

Ухвалою від 20.04.2023р. судове засідання по справі №924/106/23 було призначено на 16.05.2023р. У судовому засіданні 16.05.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 14 год. 30 хв. 23.05.2023р.

Виклад позиції сторін, заяви, клопотання сторін.

Позивач у поданому позові, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову і повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки №53-124-01-22-18953 від 19.12.2022р. позивач передав відповідачу товар, обумовлений договором та додатковою угодою №1 на суму 3 276000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, товаротранспортними накладними, ярликом на придатну продукцію. Натомість, відповідач не сплатив вартість поставленого товару, що було підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, не погоджується із клопотанням відповідача про зменшення сум інфляційних та річних.

Представник відповідача під час судового розгляду спору та у наданому відзиві від 15.02.2023р. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а в разі ухвалення рішення про часткове або повне задоволення позовних вимог просить зменшити нарахування сум інфляційних та річних.

У відзиві вказує на важкий фінансовий стан відповідача, в якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями російської федерації частини виробничих потужностей відповідача.

Так, всі надходження грошових коштів, перш за все, використовуються для оплати невідкладних першочергових платежів до бюджету, а також для забезпечення безпеки в роботі АЕС.

Вказує, що Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 визнала форс- мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України з 24.02.2022 до її офіційного закінчення. Окрім того, відповідачем втрачено значні виробничі потужності у зв`язку з зупиненням ВП ЗАЕС, що вкрай негативно вплинуло на фінансовий стан відповідача та спричинили значні збитки.

З посиланням на необхідність збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій вважає, що негайне виконання рішення суду про стягнення грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики, чим загрожує безпеці держави та населенню України взагалі, а також може спричинити невиконання ДП НАЕК Енергоатом спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.

Із врахуванням вищенаведеного, відповідач просить відмовити в позові.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.12.2022р. року між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС ЛОГІСТИК (далі постачальник) укладено договір поставки №53-124-01-22-18953 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити продукцію згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначені в специфікації № 1 до цієї угоди, та є невід`ємною її частиною.

Предметом поставки по даному договору є товар: мазут М-100 код 09130000-9 згідно ДК 021:2015 (нафта і дистиляти). (п. 1.2 Договору).

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2 Договору строк поставки продукції становить 10 днів з дати направлення покупцем постачальнику письмової заявки на поставку партії товару Поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом та за рахунок постачальника на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2020 року на склад вантажоотримувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" склад № 10, вулиця Енергетиків, будинок 36, місто Нетішин, Хмельницька область, 30100.

За умовами п.п. 4.1 - 4.3 Договору ціна товару за вказаною угодою становить 3276000,00 грн. разом з ПДВ. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по зазначеній угоді визначається специфікацією № 1. До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, страхування, доставка до складу вантажоотримувача та інші понесені постачальником витрати по даному договору.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.3 Договору оплата за поставлений товар здійснюється підприємством шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії. Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку відповідача.

Відповідно до пунктів 7.1-7.4 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.

Для виконання цього договору запровадження воєнного стану Указом президента України від 24.02.2022р. №64 „Про введення воєнного стану в Україні, не вважається форс-мажорною обставиною.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом. Сторона, що зазнала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу Сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення форс-мажорних обставин Сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу Сторону. Якщо форс-мажорні обставини будуть діяти більше 3 місяців, Сторони мають право розірвати договір, уклавши про де відповідну угоду.

Згідно з пунктом 8.1 Договору у разі невиконання бо неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання сторонами зобов`язань, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним договором до спливу гарантійних строків (пункт 11.1 Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Зі змісту специфікації № 1 (додаток № 1) до Договору вбачається, що сторони домовилися про поставку мазуту паливного на суму 3 276 000,00 грн. разом з ПДВ.

Додатком № 2 до Договору сторони погодили технічну специфікацію.

На виконання умов договору, з урахуванням додатку №1, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 3265080,00 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №608 від 23.12.2022р. на поставку 59,2 тон товару, залізничною накладною №42488809 від 23.12.2022р., податковою накладною №37 від 23.12.2022р.;

- видатковою накладною №609 від 23.12.2022р. на поставку 60,4 тон товару, залізничною накладною №42488759 від 23.12.2022р., податковою накладною №36 від 23.12.2022р., із відповідними паспортами якості № 20/2 від 21.11.2022р., №20/3 від 21.11.2022р. на товар.

04.01.2023р. відповідач направив позивачу лист №61-53/126 із повідомленням про те, що поставлений за умовами договору товар пройшов вхідний контроль, надано ярлик на придатну продукцію №28/60-1 від 29.12.2022 року.

12.01.2023р. позивачем на адресу відповідача згідно п. 3.13 договору було направлено лист з повідомленням про врахування 400 кг недопоставки як толерансу згідно п. 3.13 договору.

Враховуючи несплату відповідачем грошових коштів після спливу строку на оплату (у відповідності до п. 5.1 договору - протягом 10 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар), тобто до 09.01.2023р. (ярлик на придатну продукцію №28/60-1 від 29.12.2022 року), позивачем на адресу відповідача, у відповідності до п. 9.2. договору було направлено вимогу за вих.№12-01/2023/1 від 12.01.2023р. про оплату вартості за поставлений товар в розмірі 3 265 080,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.1 договору сторони передбачили умови оплати за поставлений товар - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар. Тобто, оплата мала б бути проведена до 09.01.2023р. згідно ярлика на придатну продукцію №28/60-1 від 29.12.2022 року.

Відповідно до статті 253 ЦК України строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, простроченням оплати за поставлений товар є наступний день, тобто 10.01.2023р., що позивачем правильно визначено при проведенні розрахунків.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач нарахував 0,3% річних в сумі 241,53 грн. за період прострочення з 10.01.2023р. по 18.01.2023р. та 42446,04 грн. інфляційні втрати за період прострочення з 10.01.2023р. по 18.01.2023р. згідно поданих розрахунків.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Виходячи із поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, останній обраховано за 9 днів несплати (з 10 по 18 січня 2023р.); при цьому такому простроченню оплати не передував повний місяць несплати боргу, а тому інфляційна складова не може обраховуватись за січень 2023р. і мала б починатись з лютого 2023р. Проте, суд при нарахуванні сум інфляційних втрат позбавлений можливості встановити за позивача новий період прострочення починаючи з лютого 2023р. за весь час несплати відповідачем боргу.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19.

Відтак, у позові в частині стягнення з відповідача 42446,04 грн. інфляційних втрат суд вважає за необхідне відмовити.

З приводу нарахованої позивачем 241,53 грн. 0,3% річних за період прострочення з 10.01.2023р. по 18.01.2023р., суд вважає такі нарахування обґрунтовано вірними та такими, що підлягають стягненню із відповідача.

Щодо доводів відповідача про неможливість виконання зобов`язань та необхідність звільнення його від відповідальності, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та дією форс - мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Договором сторони узгодили (п.7.1-7.4 договору), що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін. Для виконання цього договору запровадження воєнного стану Указом президента України від 24.02.2022р. №64 „Про введення воєнного стану в Україні, не вважається форс-мажорною обставиною.

Отже, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Відповідач як на форс-мажорні обставини посилається, зокрема на введення воєнного стану на території України, що засвідчено як форс-мажорна обставина відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, внаслідок чого він не має можливості виконати свої договірні зобов`язання.

Суд звертає увагу, що загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (адресований всім, кого це стосується) щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання відповідача (оплату поставленого товару), тоді як доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв`язку.

З приводу клопотання відповідача про зменшення сум річних та втрат від інфляції, судом враховується наступне.

У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що пеня, відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

В той же час, річних та втрати від інфляції входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за весь час користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц, від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц тощо).

Відтак, суд відмовляє у зменшенні розміру 0,3% річних.

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 3 265 080,00 грн. основного боргу та 241,53 грн. 0,3% річних. В позові в частині стягнення з відповідача 42 446,04 грн. інфляційних витрат суд вважає за необхідне відмовити.

Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „САНРАЙС ЛОГИСТИКС, м. Полтава до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом, м.Нетішин Хмельницької області про стягнення 3 307 767,57 грн., з яких 3 265 080,00 грн. основного боргу, 42 446,04 грн. інфляційних витрат, 241,53 грн. 0,3% річних задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „САНРАЙС ЛОГИСТИКС (36014, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 2 офіс 209, код ЄДРПОУ 42044752) 3 265 080,00 грн. (три мільйони двісті шістдесят п`ять тисяч вісімдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 241,53 грн. (двісті сорок одна гривня 53 коп.) 0,3% річних, 48979,83 грн. (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 83 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.05.2023р.

СуддяІ.В. Заярнюк

Віддруковано 3 прим.

1 - до матеріалів справи

2 - позивачу ТОВ „САНРАЙС ЛОГИСТИКС, 36014, м. Полтава, вул. Європейська, буд.2 офіс 209 рекоменд. із повілдомлен. та на ел.адресу office@sunriselog.com.ua

3- відповідачу відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція ДП "НАЕК „Енергоатом, 30100, м. Нетішин Хмельницької обл., вул. Енергетиків,20 - рекоменд. із повідомлен. та на ел.адресу - office@khnpp.atom.gov.ua