Постанова

від 18.05.2023 по справі 466/2997/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/2997/22 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 22-ц/811/3317/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м.Львів

Справа № 466/2997/22

Провадження № 22ц/811/3317/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 21 жовтня 2022 року у складі судді Едера П.Т., у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, ОСББ «Підзамче-Львів», про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру,-

встановив:

18 травня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з цим позовом. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27 липня 1993 року, виданого Львівською міською адміністрацією та зареєстрованого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, записаного в реєстрову книгу № 10 за № 3567, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 . Вказана квартира мала площу 82,5 кв. м та складалась із 3-ох житлових кімнат житловою площею 54,9 кв.м, кухні площею 18,2 кв.м, ванної кімнати площею 6 кв.м, вбиральні площею 0,8 кв.м, коридора площею 2,6 кв.м, що також підтверджується технічним паспортом від 4 серпня 1993 року, інвентарний номер 795 (реєстраційний номер 3567). Відповідно до листа Управління охорони історичного середовища Виконкому Львівської міської ради народних депутатів № 42 від 30 березня 1992 року Управління охорони історичного середовища не заперечувало проти реконструкції з добудовою другого поверху будинку АДРЕСА_2 . Львівський філіал Республіканського проектного інституту «Укржитлоремпроект» надав провірочний розрахунок фундаментів про можливість надбудови другого поверху (половина будинку АДРЕСА_2 ). У 1994 році один із співвласників квартири - ОСОБА_6 звернувся до Шевченківської районної адміністрації, яка видала розпорядження № 795 від 4 липня 1994 року про надання дозволу на реконструкцію квартири з надбудовою мансардного поверху до квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку. Розпорядження прийнято із врахуванням висновку міжвідомчої комісії (протокол № 13 від 26 травня 1994 року), яким визнано технічну можливість провести реконструкцію квартири з надбудовою мансардного поверху, яка після реконструкції повинна складатись із 5-ти кімнат, кухні, коридора та комунальних вигод. На підставі вказаного розпорядження/дозволу ОСОБА_6 та інші повнолітні власники майна у період 1994-1999 років самостійно здійснили виконання будівельних робіт із реконструкції цієї квартири, однак із невідомих позивачу причин та фактичних обставин по сьогоднішній час не зареєстрували реконструйовану квартиру із збільшеною площею. Зазначає, що 11 серпня 2001 року між усіма співвласниками квартири укладено угоду про зміну форми власності із спільної сумісної на спільну часткову. Така угода посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дольницькою Л. М. за реєстровим №5129 та зареєстрована у Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 18 грудня 2001 року в книзі № 10 за реєстровим № 3567. З 11 серпня 2001 року було шість власників квартири, які мали по 1/6 частці цього майна. Надалі вона (позивач), окрім своєї 1/6 частки майна отримала у власність 2/6 частки, які належали ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , згідно договору дарування 1/6 частини квартири, посвідченого 11 серпня 2001 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дольницькою Л. М., та 1/6 частини квартири згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 3 серпня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М. Л. Зазначає, що 4 серпня 2021 року укладено договір дарування 5/6 ідеальних часток у праві власності на квартиру між нею ( ОСОБА_3 ) (власник 1/6) та дарувальниками ОСОБА_5 (власник 3/6), ОСОБА_6 (власник 1/6) та ОСОБА_9 (власник 1/6), який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М. Р. Таким чином, з цього часу вона (позивач) є одноособовим власником квартири АДРЕСА_4 , однак площа квартири вказана без врахування проведеної реконструкції. Отримавши одноособово у власність квартиру, вона (позивач) вирішила її узаконити та отримала 29 листопада 2021 року технічний паспорт у ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 736, згідно якого площа реконструйованої квартири із врахуванням надбудови другого поверху складає 173,7 кв.м, з яких 107 кв.м. - житлова площа та 66,7 кв.м - допоміжна площа, зокрема, першого поверху - 82,9 кв.м та площа надбудованого поверху - 90,7 кв.м. Згідно технічного висновку за результатами обстеження квартири АДРЕСА_4 , які виконані експертом ОСОБА_10 , реконструйована квартира (добудова 2-го поверху) відповідає архітектурно-планувальним рішенням, вимогам механічного опору та стійкості, забезпечення інженерними мережами та відповідає санітарно-гігієнічним вимогам у відповідності до ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення». Вказує, що 2 лютого 2022 року вона (позивач) через Центр надання адміністративних послуг Львівської міської ради подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на реєстрацію декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яку їй було повернуто на доопрацювання, про що внесено дані у Реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за № ЛВ101220202151. Зазначає, що причинами відмови у введені в експлуатацію компетентний орган зазначив відсутність інформації стосовно повідомлення/декларації про початок виконання будівельних робіт (тобто відсутність відповідного дозволу, який не отримувався попередніми власниками квартири, що була реконструйована), відсутня інформація про проектну документацію та експертизу проектної документації (вимоги, які з`явились у законодавстві значно пізніше часу самочинної реконструкції), відсутні відомості про технічний нагляд (проводиться під час будівництва з 2007 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 року). Проведена реконструкція квартири не порушує прав інших власників квартир у цьому будинку, які надали їй (позивачу) письмову згоду на добудову другого поверху над квартирою АДРЕСА_4 , та не заперечують щодо оформлення правовстановлюючих документів на реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_4 , загальна площа якої на даний час складає 173,7 кв.м, з яких: 107 кв. м - житлова площа, 66,7 кв.м - допоміжна площа, зокрема, площа першого поверху - 82,9 кв.м та площа надбудованого поверху - 90,7 кв.м. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржує Львівська міська рада. В апеляційній скарзі посилається на те, що не погоджується із рішенням і вважає його необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що у розпорядженні Шевченківської районної адміністрації 1994 року реконструкція квартири передбачалась на площу 147,1 кв.м, а позивачем реконструйовано квартиру із зміною площі. Вважає, що реконструкція є самочинною. Позивач звернулася з позовними вимогами про визнання права власності на реконструйовану квартиру, однак не скористалася можливістю звернення до суду про визнання протиправною відмови Інспекції державного-архітектурно будівельного контролю у м. Львові від 2 лютого 2022 року та зобов`язання Інспекції до вчинення дій. Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено,що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27 липня 1993 року, виданого Львівською міською адміністрацією, квартира АДРЕСА_4 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 . Загальна площа квартири становила 82,5 кв.м та зареєстрована Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації і записана в реєстрову книгу за № 3567 4 серпня 1993 року.

Згідно із технічним паспортом на вказану квартиру від 1 червня 1993 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, інвентарний номер 795, реєстраційний номер 3567, яка перебувала у власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , квартира АДРЕСА_4 , зареєстрована Львівською міською адміністрацією на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у Реєстрову книгу за № 10, № 3567 від 4 серпня 1993 року, розташована на 1 поверсі 1 поверхового будинку та складалась із 3-ох житлових кімнат житловою площею 54,9 кв.м, в тому числі 1 кімната - 21,7 кв.м, 2 кімната - 19,3 кв.м, 3 кімната - 13,9 кв.м, кухня площею 18,2 кв.м, ванна кімната площею 6 кв.м, вбиральня площею 0,8 кв.м, коридор площею 2,6 кв.м. Загальна площа квартири - 82,5 кв.м.

З листа Управління охорони історичного середовища Виконкому Львівської міської ради народних депутатів № 42 від 30 березня 1992 року вбачається, що Управління охорони історичного середовища не заперечує щодо реконструкції з добудовою другого поверху будинку АДРЕСА_2 . Додатково вказано, що при проектуванні необхідно передбачити надбудову над всім об`єктом будинку. Проектну документацію на реконструкцію необхідно подати на погодження в Управління охорони історичного середовища та Головне управління архітектури та містобудування міськвиконкому.

13 червня 1994 року Львівський філіал Республіканського проектного інституту «Укржитлоремпроект» надав провірочний розрахунок фундаментів про можливість надбудови другого поверху (половина будинку) АДРЕСА_2 .

Відповідно до розпорядження Шевченківської районної місцевої адміністрації № 795 від 4 липня 1994 року «Про надання дозволу на реконструкцію квартири з надбудовою мансардного поверху», виданого на підставі заяви співвласниа згаданої квартири ОСОБА_6 , встановлено, що висновком міжвідомчої комісії (протокол № 13 від 26 травня 1994 року) визнана технічна можливість провести реконструкцію квартири з надбудовою мансардного поверху до вказаної квартири, яка після реконструкції та надбудови повинна складатись із 5-ти кімнат площею 21,7+19,3+26,1+21,5+18,5 кв.м, кухні площею 18,2 кв.м, коридора площею 6,4+7,2 кв.м та комунальних вигод. Відтак, дозволено ОСОБА_6 провести реконструкцію квартири та надбудову мансардного поверху.

4 серпня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М. Р. посвідчено договір дарування 5/6 ідеальних часток у праві власності на квартиру між ОСОБА_3 (власник 1/6) та дарувальниками: ОСОБА_5 (власник 3/6), ОСОБА_6 (власник 1/6) та ОСОБА_9 (власник 1/6), який зареєстрований за реєстровим № 186.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2424744646101) вбачається, що квартира АДРЕСА_4 загальною площею 83,9 кв.м належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування 5/6 ідеальних часток у праві власності на квартиру.

З 4 серпня 2021 року ОСОБА_3 є одноособовим власником квартири АДРЕСА_4 , площа квартири - 83,9 кв.м, тобто без врахування зробленої реконструкції.

Згідно технічного паспорта Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 736 площа реконструйованої квартири із врахуванням надбудови другого поверху складає 173,7 кв.м, з яких: 107 кв.м - житлова площа та 66,7 кв.м - допоміжна площа, зокрема, першого поверху - 82,9 кв.м та площа надбудованого поверху - 90,7 кв.м.

Відповідно до технічних висновків експертів ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за результатами обстеження квартири АДРЕСА_4 , під час візуального та інструментального обстеження основних конструкцій вищевказаної квартири встановлено що, обстежувані конструкції відносяться до 1 категорії технічного стану (добрий) у відповідності до ДСТУ Н Б.В.1.2.-18:2016 розділ 5,3 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення оцінки їх технічного стану»; реконструйована квартира (добудова 2 поверху) відповідає архітектурно-планувальним рішенням, вимогам механічного опору та стійкості, забезпечена інженерними мережами та відповідає санітарно-гігієнічним вимогам у відповідності до ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

Судом встановлено, що 2 лютого 2022 року позивач через Центр надання адміністративних послуг Львівської міської ради подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на реєстрацію декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Цю декларацію повернуто ОСОБА_3 на доопрацювання, про що внесено дані у Реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за № ЛВ101220202151. Причинами відмови у введені в експлуатацію компетентний орган зазначив відсутність інформації стосовно повідомлення/декларації про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано уповноваженим органом, відсутня інформація про проектну документацію та експертизу проектної документації, відсутні відомості про технічний нагляд.

Оскаржуване рішення мотивовано наступним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектурна діяльність - це діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом.

Згідно із ст. 10 цього Закону, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкта необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Сам механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011року № 46.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акту приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акту приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними.

Згідно із ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Судом встановлено, що в цьому випадку колишньому співвласнику квартири було надано дозвіл на проведення реконструкції квартири та надбудову мансардного поверху, проте право власності на реконструйовану квартиру не оформлено.

Підставою для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, крім іншого, є подана декларація про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Встановлено, що реконструкція спірної квартири проведена на підставі відповідних дозволів, які були необхідними згідно вимог чинного законодавства на час одержання таких. Зміни внаслідок реконструкції не призвели до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку, відповідають будівельним нормам і правилам та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Після проведення реконструкції, позивачем подані необхідні документи до відповідного органу ДАБК, проте Інспекцією не було прийнято рішення про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Згідно із постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із п.43 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалася в результаті спільної діяльності).

Відмова ДАБК у проведенні реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації перешкоджає позивачу у проведенні державної реєстрації права власності на реконструйоване нерухоме майно.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, та не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 23 травня 2023 року.

Головуючий

Судді