Ухвала

від 15.05.2023 по справі 947/14601/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/750/23

Справа № 947/14601/22, 1-кс/947/4572/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

15.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту у кримінальному провадженні №120211600000001471 від 29.12.2021 року, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Ламбрівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого начальником дільниці в АТ «Одесагаз», ФОП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

встановив:

В провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №120211600000001471 від 29.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191; ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, скоєних за обставин викладених в клопотанні прокурора, в наслідок чого Бородінській селищній радіБолградського району Одеської області завдано майнову шкоду насуму 3513738,82 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.

17.02.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2023 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19.03.2023 року, із визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, а саме 1309 (однієї тисячі триста дев`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3513356 (три мільйони п`ятсот тринадцять тисяч триста п`ятдесят шість) грн.

07.03.2023 року ухвалою Одеського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2023 року та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби, за місцем проживання останнього та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, строком до 17.04.2023 року.

Постановою заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 11.04.2023 року продовжено строк досудового розслідування означеного кримінального провадження до 3 (трьох) місяців, а саме до 17.05.2023 року.

12.04.2023 року прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби, строком на один місяць, тобто до 17.05.2023 року, з продовженням строку дії покладених обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (а.п.1-6).

Клопотання прокурора мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.03.2023 року відносно нього застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком до 17.04.2023 року. Однак у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд процесуальних дій, зокрема отримати висновки раніше призначених судової будівельно-технічної експертизи та судової комп`ютерно-технічної експертизи; виконати інші слідчі, процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність під час досудового розслідування, а також скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які виконати до завершення строку дії ухвали від 07.03.2023 року не надається можливим, а раніше встановлений в ході досудового розслідування кримінального провадження ризик переховування підозрюваного продовжує існувати.

Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком до17.05.2023року,вмежах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби, за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства, із зобов`язанням негайного повідомлення слідчого про місце свого перебування під час евакуації, з продовженням строку дії покладених обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком до17.05.2023 року, включно, а саме: прибувати до слідчого/прокурора/суду за першою вимогою; не відлучатися за межі України, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та іншими учасниками в даному кримінальному провадженні, визначеними слідчим або прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на продовження існування раніше встановленого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, який станом на даний час мінімізований, однак все ж наявний.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя послався на тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів, можливого покарання у разі визнання його винуватим, а також доведену прокурором необхідність виконання у кримінальному провадженні процесуальних дій, які не вдалося виконати до завершення строку дії ухвали від 07.03.2023 року про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, врахувавши дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, з продовженням строку дії покладених обов`язків.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасуватиухвалу, відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту підозрюваному, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком до 17.05.2023 року, в межах строку досудового розслідування, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

До початку апеляційного розгляду захисником ОСОБА_7 подано доповнення до апеляційної скарги, в яких захисник посилається на незаконність оскарженої ухвали з огляду на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки згідно обвинувального акта, який вже вручений обвинуваченому ОСОБА_8 , майнова шкода у даному кримінальному провадженні відсутня. Також захисник вказує, що стороною обвинувачення не надано доказів про існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, а тому з урахуванням особи підозрюваного існують підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Апеляційний розгляд проведено за відсутності підозрюваного ОСОБА_8 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Захисник ОСОБА_7 підтвердила факт сповіщення підозрюваного про розгляд справи та вважала можливим апеляційний розгляд здійснювати без участі підозрюваного.

Заслухавши суддю-доповідача;пояснення захисника ОСОБА_7 ,яка підтрималаапеляційну скаргута просилаїї задовольнити;думку прокурора,який заперечувавпроти задоволенняапеляційної скарги; дослідивши матеріали судового та кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при продовженні строку застосування відносно особи запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 181 КПК.

Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст.181 КПК строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

При цьому, ч. 3 ст. 199 КПКпередбачає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя виконав вимоги ст.ст.177, 178, 181 КПК, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання підозрюваного під домашнім арештом.

З матеріалів судової справи вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею питання про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_8 , останній обґрунтовано підозрюється в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Вказані обставини перевірялись слідчим суддею на стадіїобрання та продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного, а також судом апеляційної інстанції під час перегляду попередньої ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу.

Слідчим суддею також вірно враховано тяжкість інкримінованих підозрюваномукримінальних правопорушень та покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, а також суспільно-небезпечний характер злочинів.

Під час розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 ,слідчий суддя встановив, щопостановою заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 11.04.2023 року строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 3 (трьох) місяців, а саме до 17.05.2023 року. Строк запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту підозрюваного у кримінальному провадженні закінчувався 17.04.2023 року.

З клопотання прокурора вбачається, що сторона обвинувачення просила продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному, оскільки для завершення досудового розслідування необхідно виконати ще ряд процесуальних дій, зокрема отримати висновки раніше призначених судової будівельно-технічної експертизи та судової комп`ютерно-технічної експертизи; виконати інші слідчі, процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність під час досудового розслідування, а також скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які виконати до завершення строку дії ухвали від 07.03.2023 року не надається можливим, а раніше встановлений в ході досудового розслідування кримінального провадження ризик переховування підозрюваного продовжує існувати.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також доведеність продовження існування раніше встановленого, хоч і незначного, однак все ж наявного ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, на теперішній час існують достатні підстави дляпродовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному у виді домашнього арешту.

Також, слідчим суддею вірно враховані дані проособу підозрюваного ОСОБА_8 , який є одруженим, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання та місце роботи, а також є раніше не судимим.

Врахувавши вказані обставини, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження строку застосування до підозрюваногозапобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, як такого, що забезпечить виконанням останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст.194 КПК.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Апеляційний суд вважає, що надані прокурором до клопотання про продовження запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованих йому дій.

Доводи сторони захисту про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, з посиланням на те, що станом на даний час згідно обвинувального акта відсутні майнова шкода у даному кримінальному провадженні, колегія суддів на даній стадії не може прийняти до уваги, оскільки на даній стадії кримінального провадження не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, а також правильність кваліфікації органом досудового розслідування його дій, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для продовження строку дії відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Колегія суддів звертає увагу сторони захисту, що клопотання прокурора про продовження строку дії домашнього арешту розглядалось слідчим суддею 14.04.2023 року, тобто в той час коли досудове розслідування кримінального провадження ще тривало.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, щовідповіднодо положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те,що на стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому дій.

Дослідивши долучені до клопотання прокурора докази, колегія суддів дійшла висновку, що підставпередбачених ст.87 КПК для визнання цих доказів недопустимими,не встановлено та стороною захисту щодо існування таких підстав відомостей не надано.

Посилання сторони захисту на висновки судової будівельно-технічної експертизи №23-639 від 28.04.2023 року, на відсутність майнової шкоди чи її наявність, про вірність чи невірність кваліфікації дій підозрюваного, винуватість чи невинуватість ОСОБА_8 , мають бути перевірені судом при розгляді справи по суті, а встановлення допустимості, належності та достатності доказів, має бути оцінена в сукупності з іншими доказами по справі.

Долучені доклопотання прокурорадокази,на якіміститься посиланняв оскарженійухвалі слідчогосудді,є такими,що вказуютьна наявністьобставин тавідомостей,які можутьпереконати судта неупередженогоспостерігача,що підозрюваний ОСОБА_8 можливо вчинивінкриміновані йомудії.Ці докази,на данійстадії досудовогорозслідування,є достатнімидля висновку,що підозране євочевидь необґрунтованоюта відповідаєстандарту переконання«обґрунтована підозра».

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині не доведення прокурором ризику переховування, передбаченого ст.177 КПК, який зазначений в оскарженій ухвалі слідчого судді, для продовження застосування щодо підозрюваного домашнього арешту, з огляду на таке.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» -слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання щодо існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду, колегія суддів враховує те, що він підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, останнє з яких є особливо тяжким злочином, санкція статті передбачає покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі.

Таким чином, обставини даного кримінального провадження, суспільно-небезпечний характер скоєних кримінальних правопорушень, їх тяжкість, на думку колегії суддів, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_8 , розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

Колегія суддів враховує доводи сторони захисту про те, що заявлений прокурором ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування на даний час є незначним, однак вказана обставина не свідчить про незаконність оскарженої ухвали.

Колегія суддів враховує посилання захисника на те, що підозрюваний ОСОБА_8 є раніше не судимим, має позитивні характеристики за місцем проживання та місцем роботи, одружений, має неповнолітню дитину, здійснює догляд за своєю матір`ю та братом, а також стан його здоров`я, однак вказані обставини є недостатніми для зміни запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_8 в ході досудового розслідування добросовісно виконував покладені процесуальні обов`язки, з`являвся на вимогу слідчого, надавав необхідні пояснення, не порушував застосованого до нього ухвалою від 07.03.2023 року запобіжного заходу, колегія суддів враховує, однак звертає увагу, що з врахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, ОСОБА_8 раніше вже було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, тобто на більш м`який, а належна процесуальна поведінка підозрюваного на теперішній час вочевидь забезпечена шляхом обраного дієвого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту відповідає вимогам кримінального процесуального закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Будь-яких порушень норм КПК під час розгляду клопотання слідчим суддею, які могли б стати підставою для скасуванняоскарженої ухвали, не встановлено.

Крім того, колегією суддів враховується, що згідно повідомленої прокурором в судовому засіданні інформації, на час апеляційного розгляду, вказане кримінальне провадження направлено до Тарутинського районного суду Одеської області для розгляду по суті, що підтверджується долученим прокурором супровідним листом за вих.№09/2/1-1676-21 від 12.05.2023 року, що свідчить про завершення досудового розслідування, а тому доцільність подальшого продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту буде через нетривалий час вирішена судом першої інстанції в порядку ст.314 КПК.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалене відповідно до вимог закону, та винесене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 199, 376, 404, 405,419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 залишитибез задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2023 року, якою в кримінальному проваджені №120211600000001471 від 29.12.2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, строком до17.05.2023року,з продовженням строку дії покладених обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4