Рішення

від 14.06.2022 по справі 160/24416/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ё

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року Справа № 160/24416/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Лісенко К.В.,

представника позивача: Зоц А.О.,

представника відповідача: Ховрич О.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11/18112/ від 18 листопада 2021 року, винесену відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» (код ЄДРПОУ 20236236; місцезнаходження юридичної особи: 49068, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Семена Бардадима, будинок 5).

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11/18112/ від 18 листопада 2021 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки застосування до позивача відповідальності відбулося з порушенням строків, визначних ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та з порушенням вимог п.п.6,8,22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі Порядок №244). Так, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф за вчинення порушень п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, відповідальність за що передбачена п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: через те, що Замовником ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1 (на березі річки Дніпро) без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту збудовано фундаменти, стіни та покриття нежитлової двоповерхової капітальної будівлі адміністративного призначення розмірами у плані 12,00 м х 11,00 м, висотою 9,6 м на земельній ділянці комунальної власності, на яку відсутні правовстановлюючі документи. Вказане порушення зафіксовано актом від 03 листопада 2021 року за №00000000089, складеним за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1 (на березі річки Дніпро), а також протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 листопада 2021 року, на підставі яких в подальшому і прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу на позивача. При цьому, ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення. Зважаючи на те, що будівництво об`єкту було здійснено у 2013 році, про що відповідача повідомляв представник позивача адвокат Зоц А.О., який брав участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, строк для притягнення позивача до відповідальності на дату розгляду цієї справи вже закінчився, при цьому, посадові особи відповідача, в порушення положень чинного законодавства України, взагалі не встановили час вчинення правопорушення та не мають жодних доказів щодо часу його вчинення. Водночас, факт виконання будівельних робіт та їх завершення позивачем саме у 2013 році підтверджується Актами здачі-прийняття робіт, зокрема, проектних та будівельних, накладними на придбання товару, планом розташування об`єкту, який вже 07 березня 2013 року було внесено до бази геопросторових даних міста, про що є відповідна відмітка, а також Актом № 200511, складеним КП «Дніпроводоканал» ДМР 15 квітня 2014 року за результатами обстеження мереж водопостачання та водовідведення об`єкта водоспоживання. Таким чином, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підлягала закриттю відповідно до п.п.3 п.8 Порядку №244, бо на момент її розгляду закінчилися строки давності, передбачені ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Також позивачем зауважено, що відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача, а опис виявлених перевіркою порушень не відповідає їх кваліфікації. Зокрема, позивачем було розроблено робочий проект у 2013 році і його копія надавалася представникам відповідача при перевірці. Крім того, відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 21 грудня 2011 року №746-26/ХІІ «Про регіональну програму будівництва та благоустрою Дніпропетровської області на 2010-2017 роки» позивачу, розташованому у північній частині Ленінського району м. Дніпропетровська за адресою: Н. Заводська, 38-А на правому березі р. Дніпро у 300 м.п. вверх по течії від КНФС дозволено оформити договір оренди земельної ділянки площею 1.27 га на довгострокове розташування включно до 2060 року, однак, в подальшому договір оренди укладено не було, але не з вини позивача, що підтверджується розпорядженням голови обласної державної адміністрації вих. №127-13/12 та листом позивача від 11 листопада 2016 року. З огляду на вищезазначене, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24416/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 10.01.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

06.01.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, заява про виклик свідків.

Крім того 06.01.2022 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: 5 фотокарток з роздруківками їх властивостей та з інформацією щодо їх створення, які відображають проведення та завершення будівництва нежитлової двоповерхової будівлі адміністративного призначення за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1 (на березі річки Дніпро).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/24416/21 задоволено частково, вирішено перейти до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.02.2022р. о 14:00год.; у задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

02.02.2022 року до суду надійшов відзив Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на позовну заяву ТОВ Фірма «Підводспецьбуд», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1 (на березі річки Дніпро) було встановлено, що Замовником ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1 (на березі річки Дніпро) без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту збудовано фундаменти, стіни та покриття нежитлової двоповерхової капітальної будівлі адміністративного призначення розмірами у плані 12,00 м х 11,00 м, висотою 9,6 м на земельній ділянці комунальної власності, на яку відсутні правовстановлюючі документи, що є порушенням вимог п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, відповідальність за що передбачена п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Так, у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1 (на березі річки Дніпро). При цьому, посилання позивача на те, що договір оренди земельної ділянки не укладено не з його вини не відповідають дійсності. З наданих до позову документів слідує, що ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» отримало право на оформлення земельної ділянки за вищевказаною адресою ще в грудні 2011 року, однак, на сьогоднішній день договір так і не укладено. Крім того, під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що будівельні роботи з будівництва нежитлової двоповерхової будівлі виконані позивачем без отримання відповідного повідомлення. Посилання в позовній заяві, що нібито здійснена управлінням кваліфікація дій позивача не відповідає дійсності, не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивач не надав до суду доказів того, що таке повідомлення ним подавалося. Надані до матеріалів позову робочий проект (не в повному обсязі) розроблений з порушенням законодавства в сфері містобудівної діяльності - без отримання вихідних даних, які є обов`язковими для розроблення проекту; акт здачі-прийому виконаних робіт з розроблення проектної документації, видаткова накладна на придбання фарби, пензлів і т.і., не можуть підтверджувати час будування будівлі, оскільки такі дії можуть бути зроблені до початку фактичного будівництва. Щодо строків, протягом яких може бути накладено штраф на суб`єктів містобудування, відповідач посилався на те, що у даному випадку правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого, а саме: триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Так, подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17. При цьому, факт самочинного будівництва та зазначення недостовірних даних було встановлено під час проведення позапланової перевірки, про що свідчать складені документи: акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 03.11.2021р. №0000000089; протокол про адміністративне правопорушення від 03.11.2021р.; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.11.2021р. При цьому позивач фактично згоден з результатами проведення вищевказаної перевірки та виявленими правопорушеннями в сфері містобудівної діяльності, оскільки листом від 26.01.2022 вих. 26-01-22/01 (від 27.01.2022 року вх. №12/20) ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» повідомляла відповідача про те, що на даний час ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» будівля не експлуатується, меблі та обладнання вивезено, демонтовано частину огорожі, тобто підприємством здійснюються дії на виконання винесених управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради приписів від 03.11.2021р.; також ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» звернулось до Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відтак, за вчинені правопорушення до позивача має бути застосована відповідальність, передбачена п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», згідно з яким суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у раз провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Таким чином, відповідальність за вищезазначене правопорушення є накладення адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу в розмірі 85644 гривні 00 копійок (2379,00 грн. (прожитковий мінімум станом на 18.11.2021р.) Ч 36 = 85644 грн.). Отже, оскаржуваною постановою за результатами здійсненого відповідно до Порядку №244 розгляду справи про за правопорушення у сфері містобудівної діяльності обґрунтовано та на законних підставах до позивача застосовано штраф.

У підготовчому судовому засіданні 08.02.2022р. усними ухвалами суду, постановленими без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а також відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків та відкладено розгляд справи у зв`язку із наданням часу позивачу для ознайомлення із відзивом та підготовкою відповіді на відзив до 09.03.2022 року на 13:00 год.

16.02.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладена позиція, аналогічна висловленій у позовній заяві, та додатково зазначено, що твердження відповідача про те, що порушення, вчинене позивачем, є триваючим з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №804/401/17, є хибним, адже вказана справа стосувалась несвоєчасності сплати адміністративно-господарських санкцій, а тому не може бути застосована до цих правовідносин. Натомість, позиція позивача підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.06.2018р. у справі №808/5834/14, від 22.01.2019р. у справі №810/5497/15, від 10.04.2018р. у справі №826/3592/16, від 21.02.2018р. у справі №826/5/16 та від 01.02.2022р. у справі №357/7197/17, в яких, зокрема, викладено позицію, що виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, як й експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта, не може тлумачитися як триваюче правопорушення. Також позивач повторно наголосив на тому, що відповідачем не було встановлено часу початку та закінчення виконання позивачем будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, не встановлено, що будівельні роботи виконувались позивачем на момент проведення перевірки або протягом трьох років до проведення перевірки, а тому ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» вважає, що його притягнення до відповідальності оскаржуваною постановою не можна вважати правомірним і просить суд задовольнити його позовні вимогу в повному обсязі.

09.03.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до довідки №264 від 09.03.2022 року, складеної помічником судді Закопай А.Р., всі справи, призначені до розгляду в судовому засіданні на 09.03.2022 року, зняті з розгляду у зв`язку із введенням воєнного стану на території України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/24416/21 до 12.04.2022 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 12.04.2022 року о 13:30 год.

11.04.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/24416/21 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 03.05.2022 року о 14:00 год.

03.05.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання клопотання позивача про відкладення розгляду справи задавлено, розгляд справи відкладено до 18.05.2022 року на 11:30 год.

У судовому засіданні 18.05.2022 року оголошено перерву до 14.06.2022 року на 11:00 год. у зв`язку із наданням представнику відповідача часу для надання додаткових пояснень до суду.

13.06.2022 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких останнім, зокрема, зазначалося, що днем виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, відповідач вважає день складення акта перевірки 03.11.2021 року, і саме з цього часу в уповноваженого органу починає обчислюватись шестимісячний строк для притягнення правопорушника до відповідальності. Щодо вчинення позивачем триваючого правопорушення, то відповідач зазначив про те, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться інша адміністративна справа №160/24415/21 за позовною заявою ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, якою позивача було притягнуто до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, передбачене абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності», а саме: за експлуатацію об`єкта будівництва без введення в експлуатацію, тобто без декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що є обов`язковим. Тож, в цьому адміністративному позові позивач визнає, що будівля експлуатується без введення в експлуатацію, а також посилається на сплив строку для притягнення до відповідальності, однак, дане правопорушення є триваючим, як і порушення в сфері містобудівної діяльності щодо отримання суб`єктом містобудування права користування земельною ділянкою, де планується будівництво, та отримання дозвільної документації на початок будівництва. Так, під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що будівельні роботи з будівництва нежитлової двоповерхової будівлі виконані позивачем без отримання відповідного повідомлення. Тобто за відсутності дозвільних документів на початок будівництва, документів щодо введення об`єкту будівництва в експлуатацію, документів щодо права користування земельною ділянкою, такий об`єкт вважається об`єктом самочинного будівництва, а суб`єкти містобудування несуть відповідальність відповідно до законодавства в сфері містобудівної діяльності. Таким чином, ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» розпочало будівництво об`єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1. (на березі річки Дніпро) всупереч вимогам ст.34, ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466.

У судових засіданнях представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені в ньому та відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав у повному обсязі та заперечував проти його задоволення, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях, і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» зареєстровано юридичної особою 19.11.1993р., про що 18.10.2005р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи №12241200000018231 за кодом ЄДРПОУ 20236236; місцезнаходження: 49068, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Семена Бардадима, будинок 5; основний вид економічної діяльності за КВЕД: 42.91 - Будівництво водних споруд.

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 28 жовтня 2021 року №249п та абз.5 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553, у зв`язку із виявленням факту самочинного будівництва об`єкта, згідно з направленням для проведення планового (позапланового) заходу від 28 жовтня 2021 року №0244 посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради у період з 29.10.2021р. по 11.11.2021р. проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд. 76 та буд. 78/1 (на березі річки Дніпро), з питань щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами проведення цього позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 03 листопада 2021 року №00000000089, яким зафіксовано виявлені під час проведеної перевірки порушення ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» вимог чинного законодавства, а саме:

- п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, через те, що ТОВ Фірма «Підводспецьбуд», як замовником, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд.76 та буд.78/1 (на березі річки Дніпро), без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків. (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту, збудовано фундаменти, стіни, покриття нежитлової двоповерхової капітальної будівлі адміністративного призначення розмірами у плані 12,00 м. Х 11,00 м., висотою 9,6м на земельній ділянці комунальної власності, на яку відсутні правовстановлюючі документи;

- ч.7 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, через те, що ТОВ Фірма «Підводспецьбуд», як замовником, за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд.76 та буд.78/1 (на березі річки Дніпро), побудовано нежитлову двоповерхову капітальну будівлю адміністративного призначення, розмірами у плані 12,00м Х 11,00м, висотою 9,6м, яка експлуатуються без декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що забороняється законодавством.

Також в акті від 03 листопада 2021 року №00000000089 вказано, що відповідальність за такі правопорушення передбачена пунктом 2 частиною 2, абзацом 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

В акті міститься відмітка про отримання примірника цього акта на 23 сторінках 03.11.2021 року директором ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» Бралітом Василем Васильовичем.

Також за результатами проведення вказаної позапланової перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.11.2021р., в якому відображено виявлені в результаті цієї перевірки порушення, зафіксовані в акті від 03 листопада 2021 року №00000000089, та зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 09 год. 30 хв. 18 листопада 2021 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А.

В протоколі міститься підпис директора ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» Браліта Василя Васильовича про те, що цей протокол складено в його присутності та ним отримано другий примірник цього протоколу.

Крім цього, за наслідками проведеної перевірки відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.11.2021р.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 18.11.2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 18.11.2021р. №11/18112, якою ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» визнано винним у вчиненні правопорушень п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, через те, що ТОВ Фірма «Підводспецьбуд», як замовником, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд.76 та буд.78/1( на березі річки Дніпро), без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків. (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту, збудовано фундаменти, стіни, покриття нежитлової двоповерхової капітальної будівлі адміністративного призначення розмірами у плані 12,00 м. Х 11,00 м., висотою 9,6м на земельній ділянці комунальної власності, на яку відсутні правовстановлюючі документи і за вчинення цих правопорушень, відповідальність за що передбачена п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», на позивача накладено штраф у сумі 85644,00грн.

Не погодившись з вказаною постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11/18112/ від 18 листопада 2021 року, ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 (далі Порядок №466).

Так, п.4 ч.1 ст.1 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній на момент спірних відносин) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону №3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частиною 1 статті 36 Закону №3038-VI встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону №3038-VI виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону №3038-VI форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 (далі Порядок №466).

Згідно з п.2 Порядку №466 будівельні роботи це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 5 Порядку №466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля.

Відповідно до п.6 Порядку №466 документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

За приписами п.13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система).

Відповідно до абзаців 1 та 2 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 6 Закону №3038-VI визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до абзаців 3, 5 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Абзацом 6 частини першої статті 41 №3038-VI визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 41 орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі Порядок №553 в редакції, чинній на момент спірних відносин).

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є ті самі підстави, що визначені абзацом 6 частини першої статті 41 №3038-VI. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Відповідно до п.16, п.17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена цього Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (далі Закон №208/94-ВР).

Згідно з ч.1, ч.2 ст.1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому ч.11 ст.2 Закону №208/94-ВР встановлено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі Закон) визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі Порядок №244 в редакції, чинній на момент спірних відносин).

Так, п.п.1 п.2 Порядку №244 передбачено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право, зокрема, керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Абзацом 1 пункту 3 Порядку №244 встановлено, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.6 Порядку №244 штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Згідно з п.8 Порядку №244 провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі:

1) відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

2) втрати чинності відповідним положенням Закону, яке передбачає відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строків, передбачених Законом;

4) наявності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

5) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця).

Пунктами 16-18 Порядку №244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Згідно з п.19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

За приписами п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Пунктом 24 Порядку №244 встановлено, що постанова про закриття справи приймається за наявності обставин, передбачених пунктом 8 цього Порядку, і складається у двох примірниках.

Згідно з п.25 Порядку №244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що замовник будівництва має право приступити до виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно у разі подання таким замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт і не здійснення такого повідомлення замовником є правопорушенням у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке встановлена пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР у вигляді штрафу у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при цьому, накладення такого штрафу має бути здійснено уповноваженою на те посадовою особою за результатами розгляду нею справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в ході розгляду якої остання, зокрема, повинна перевірити чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності та чи не закінчилися на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строки, передбачені Законом №208/94-ВР, тобто строки давності притягнення до відповідальності, які, згідно з ч.11 ст.2 Закону №208/94-ВР становлять шість місяців з дня виявлення правопорушення, але не більше трьох років з дня його вчинення.

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності спірною постановою стало виявлення відповідачем за наслідками проведеної позапланової перевірки порушень ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» вимог чинного законодавства, а саме: п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, через те, що ТОВ Фірма «Підводспецьбуд», як замовником, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд.76 та буд.78/1 (на березі річки Дніпро), без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків. (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту, збудовано фундаменти, стіни, покриття нежитлової двоповерхової капітальної будівлі адміністративного призначення розмірами у плані 12,00 м. Х 11,00 м., висотою 9,6м на земельній ділянці комунальної власності, на яку відсутні правовстановлюючі документи.

Судом також встановлено та позивачем визнається (підтверджено представником позивача у судових засіданнях), що дійсно ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» є замовником будівництва вищевказаного об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та розпочало і здійснило будівельні роботи з його будівництва без подання повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт, тобто позивачем допущено порушення п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, якими встановлено обов`язок замовника щодо подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

При цьому, суд не погоджується з доводами позивача щодо помилкової кваліфікації відповідачем дій позивача, оскільки судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем, як замовником будівництва, було здійснено будівельні роботи з будівництва вищевказаного об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), без подання повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт, що у розумінні пункту 2 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР є правопорушенням у сфері містобудівної діяльності і саме за це правопорушення спірною постановою на позивача накладено штраф, водночас, необхідність подання такого повідомлення встановлена саме вимогами п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, відтак, відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача.

Також суд зазначає, що оскаржуючи спірну постанову про накладення штрафу, позивач не зазначав про порушення відповідачем процедури призначення та проведення позапланової перевірки, в ході проведення якої виявлено порушення позивачем вищевказаних вимог законодавства.

Натомість, підставою для оскарження спірної постанови позивач зазначає недотримання відповідачем строків давності притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, бо, за твердженням позивача, будівництво об`єкта здійснено та завершено у 2013 році, тому строк давності притягнення до відповідальності закінчився, відповідно, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності мала бути закрита.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача, суд враховує таке.

Як зазначалося вище, частиною 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Отже, фактично у ч.11 ст.2 Закону №208/94-ВР містяться два строкові обмеження.

Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення трьох років з дня вчинення суб`єктом містобудування правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування порушення суб`єктом містобудування встановлених законодавством правил здійснення містобудівної діяльності.

Таким чином, при виявленні факту вчинення суб`єктом містобудування правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідний суб`єкт владних повноважень має діяти в межах граничних строків, встановлених ч.11 ст.2 Закону №208/94-ВР . Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій та є підставою для закриття розпочатого провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до п.п.3 п.8, п.22 та п.24 Порядку №244.

Як слідує з акта перевірки від 03 листопада 2021 року №00000000089 на момент проведення цієї перевірки позивачем вже було збудовано об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, в районі між буд.76 та буд.78/1 (на березі річки Дніпро), а саме: фундаменти, стіни, покриття нежитлової двоповерхової капітальної будівлі адміністративного призначення розмірами у плані 12,00 м. Х 11,00 м., висотою 9,6м, який на момент цієї перевірки вже експлуатувався позивачем, хоча й без декларації про готовність до експлуатації цього об`єкта.

При цьому, притягуючи позивача до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач не встановив часу вчинення такого порушення.

Разом з цим, суд зазначає, що встановлення часу вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності має суттєве значення в питанні застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу, оскільки у розумінні приписів ч.11 ст.2 Закону №208/94-ВР такі адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення трьох років з дня вчинення суб`єктом містобудування правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відтак, ключовим правовим питанням у цій справі є саме визначення точного часу закінчення позивачем виконання будівельних робіт (завершення будівництва), бо відповідно до ч.2 ст.34 Закону №3038-VI та п.6 Порядку №466 документи, що надають право на виконання будівельних робіт, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), які мають бути подані до початку виконання будівельних робіт, є чинними саме до завершення будівництва, однак, ані у спірній постанові, ані в інших документах (акт, протокол), на підставі яких прийнято цю постанову, ані під час розгляду справи у суді відповідач не зазначає дату завершення позивачем будівництва та відповідних доказів не надає.

Натомість, за позицією відповідача, вчинене позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності є триваючим, і це порушення триває й досі, тому строки давності притягнення до відповідальності за його вчинення не закінчилися, тим більше, що факт самочинного будівництва та неподання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), було встановлено відповідачем під час проведення позапланової перевірки (03.11.2021р.), а сама будівля хоча й перебуває в експлуатації, однак, декларація про готовність до експлуатації цього об`єкта подана не була. На обґрунтування такої позиції відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/401/17.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача та вважає помилковим посилання на вищевказане рішення Верховного Суду, оскільки останнє не є релевантним до спірних правовідносин, з огляду на таке.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 Верховним Судом розглядалося питання наявності правових підстав для стягнення з КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбаченої ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ та Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 15 травня 2007 року №223, а також правомірності нарахування такої пені з моменту коли у відповідача виник обов`язок по сплаті суми адміністративно-господарських санкцій до дати фактичної сплати. При цьому Верховний Суд дійшов висновку, що за своєю юридичною природою несвоєчасна сплата адміністративно-господарських санкцій - це правопорушення, яке носить триваючий характер і саме в розрізі такого правопорушення надав визначення триваючому правопорушенню, зазначивши, що це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом, тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності); триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Натомість, у справі, що розглядається, вирішується питання щодо правомірності притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до п.2 ч.2 ст.2 Закону №208/94-ВР та з дотриманням граничних строків, встановлених ч.11 ст.2 Закону №208/94-ВР.

Відтак, постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 не містить висновків щодо застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини у справі, що розглядається, тому висновки, викладені у цій постанові Верховного Суду, не є обов`язковими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч5 ст.242 КАС України.

Як зазначалося вище, позивача у справі, що розглядається, притягнуто до відповідальності, передбаченої п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», саме за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками СС1).

Отже, виходячи зі змісту об`єктивної сторони цього складу правопорушення, воно дійсно може бути триваючим, проте, лише певний проміжок часу, а саме до завершення виконання будівельних робіт, бо, як було вказано вище, відповідно до ч.2 ст.34 Закону №3038-VI та п.6 Порядку №466 документи, що надають право на виконання будівельних робіт, в тому числі і повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), є чинними саме до завершення будівництва, тобто після його завершення необхідність у подачі таких документів (зокрема, повідомлення) відпадає.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, як й експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта, не може тлумачитись як триваюче правопорушення в широкому розумінні цього поняття, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати встановлений ч.11 ст.2 Закону №208/94-ВР граничний трьох річний строк притягнення до відповідальності. Що обчислюється саме з дня вчинення суб`єктом містобудування такого правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 01.02.2022р. у справі №357/7197/17, від 21 лютого 2018 року у справі №826/5/16, від 10 квітня 2018 року у справі №826/3592/16, від 21.06.2017 року у справі №К/800/145/17.

Зважаючи на те, що у даному випадку на момент проведення перевірки спірний об`єкт вже було збудовано і він експлуатувався позивачем, про що безпосередньо вказано в акті перевірки, порушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності, на момент перевірки вже не тривало.

Натомість, відповідачем не встановлено часу (дати) завершення позивачем будівництва спірного об`єкта.

Водночас, позивачем стверджується, що будівництво спірного об`єкту завершено у 2013 році, на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні докази, а саме: акти здачі-прийняття робіт, зокрема, проектних та будівельних, накладні на придбання товару, план розташування об`єкту, який вже 07 березня 2013 року було внесено до бази геопросторових даних міста, про що є відповідна відмітка, а також акт №200511, складений КП «Дніпроводоканал» ДМР 15 квітня 2014 року за результатами обстеження мереж водопостачання та водовідведення об`єкта водоспоживання.

Так, відповідно до акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 14.03.2013 року представники замовника ТОВ Фірма «Підводспецьбуд», з одного боку, та представник виконавця Приватного підприємства АБТК "Проекттехнологія", з іншого боку, склали цей акт про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) згідно рахунку № РФ-0000001 від 14.03.13 р, а саме: проектні роботи згідно дог. №1303 від 06.03.13 р. «Диспетчерская причала ООО «Подводспецстрой», расположенная по адресу г. Днепропетровск, ул. Набережная Заводская, 38а». Конструкции железобетонные. Рабочая документация.

02.12.2013р. складено та підписано акт №137 прийняття виконаних будівельних робіт (форма КБ2) за грудень 2013 року між КП «Міськсвітло» Дніпропетровської міської ради (підрядник) та ТОВ Фірма «Підводспецьбуд» (замовник) виміру супротиву заземлюючих пристроїв, електроустановок, виміру супротиву ізоляції мегомметром кабельних та інших ліній , напруга до 1 кВ, передбачених для передачі електроенергії до розподільних пристроїв, щитів, шаф і комутаторних апаратів

Згідно з актом надання послуг №5 від 28.04.2014 року представники Замовника ТОВ Фірма "ПІДВОДСПЕЦЬБУД", директор Заблудовський Микита Анатолійович, з одного боку, і представник виконавця ТОВ "ІСТОК-2003", директор Семироз Павло Петрович, з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі наведених документів: Договір №ДГ-0000008 від 01.04.2014 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): розробка проектно-технічної документації по влаштуванню пристроїв блискавкозахисту на об`єкті "Будівля диспетчерської і дебаркадер" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 39-А на загальну суму 2150,010грн.

Відповідно до акта надання послуг №6 від 28.04.2014 року представники Замовника ТОВ Фірма "ПІДВОДСПЕЦЬБУД", директор Заблудовський Микита Анатолійович, з одного боку, і представник виконавця ТОВ "ІСТОК-2003", директор Семироз Павло Петрович, з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі наведених документів: Договір №ДГ-0000009 від 01.04.2014 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): роботи по влаштуванню зовнішньої системи блискавкозахисту на об`єкті "Будівля диспетчерської і дебаркадер" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 39-А на загальну суму 2150,010грн.

Згідно з актом №200511 від 15.04.2014р. представником КП «Дніпроводоканал» проведено обстеження мереж водопостачання та водовідведення об`єкта водоспоживання.

Також в листі від 11.11.2016 року за вих.№1/ОА-1111-11/11 ТОВ Фірма «Підводспецьбуд», яким позивач звертався до Дніпропетровської обласної дражної адміністрації з приводу дооформлення договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 38-А, повідомлялося, що на цій земельній ділянці вже збудовано та використовується позивачем за призначенням диспетчерська причалу.

Наведені докази свідчать про те, що спірний об`єкт дійсно міг бути збудований у 2013-2014 роках, бо на початку 2014 року вже проводилися роботи по влаштуванню зовнішніх пристроїв блискавкозахисту цього об`єкта, обстеження мереж водопостачання та водовідведення цього об`єкта КП «Дніпроводоканал» тощо.

При цьому, відповідачем не спростовано та не заперечено вищевказаних тверджень позивача про завершення будівництва спірного об`єкта у 2013 році жодним чином.

Отже, оскільки відповідачем не встановлено конкретного часу закінчення позивачем будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, при цьому й не спростовано тверджень позивача про те, що такі будівельні роботи завершено у 2013 році, суд доходить висновку, що притягнення позивача до відповідальності на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» оскаржуваною постановою №11/18112/ від 18 листопада 2021 року у вигляді штрафу у сумі 85644,00грн. не можна вважати правомірним, бо таке притягнення до відповідальності відбулося поза межами трьохрічного строку притягнення до відповідальності, визначеного частиною 11 статті 2 цього Закону, що обраховується з дня вчинення правопорушення, і який у даному випадку минув.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність свого рішення в адміністративному судочинстві зобов`язаний саме суб`єкт владних повноважень.

Натомість у даному випадку відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами притягнення позивача до відповідальності з дотриманням встановлених законом строків давності, відтак, не доведено й правомірності оспорюваної постанови.

З огляду на вище наведене, позов підглядає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2270,00грн підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» (код ЄДРПОУ 20236236, місцезнаходження: вул. Семена Бардадима, буд.5, м. Дніпро, 49068) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190, місцезнаходження: Січеславська Набережна, буд.29-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування постанови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.11.2021р. №11/18112/.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190, місцезнаходження: Січеславська Набережна, буд.29-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Підводспецьбуд» (код ЄДРПОУ 20236236, місцезнаходження: вул. Семена Бардадима, буд.5, м. Дніпро, 49068) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова