Ухвала

від 25.05.2023 по справі 360/7984/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 травня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/7984/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Занічковської П.Є.,

без участі представників сторін,

при розгляді у підготовчому засіданні справи № 360/7984/21 за позовом Біловодської селищної ради Луганської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває зазначена адміністративна справа.

Ухвалою від 11 травня 2023 року відкладено підготовче засідання на 25 травня 2023 року на 11 год. 30 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4.

Представники сторін в підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Ухвалу суду від 11 травня 2023 року та повістку про виклик в підготовче засідання на 25 травня 2023 року на 11 год. 30 хв. Біловодською селищною радою Луганської області та Північно-східним офісом Держаудитслужби отримано 11 травня 2023 року та 12 травня 2023 року відповідно через підсистему «Електронний суд», про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Під час здійснення підготовчого провадження у справі суд встановив таке.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, тобто до 19.02.2023.

Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Указом Президента України від 23.09.2022 № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганської області» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено Біловодську селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області.

З огляду на викладене, з утворенням Біловодської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області повноваження Біловодської селищної ради Луганської області, яка виступає позивачем у цій справі, були призупинені.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 10 Закону № 389-VIII у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації, крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до статті 21 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті Закону № 280/97-ВР повноваження селищної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

Частиною п`ятою статті 78 Закону № 280/97-ВР встановлено, що повноваження селищної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Згідно з частиною першою статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За правовим висновком Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, який викладений в постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, судом встановлено, що повноваження Біловодської селищної ради Луганської області тимчасово, на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, повністю перейшли до Біловодська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області.

Таким чином, оскільки вищевказаними нормами адміністративного права врегульовані умови та порядок передання адміністративної компетенції від Біловодської селищної ради Луганської області до Біловодська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області, суд дійшов висновку, що відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво.

Отже, на сьогодні Біловодська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області є єдиним суб`єктом владних повноважень, що має компетенцію на вирішення відповідно до закону питань забезпечення виконання відповідного бюджету, управління об`єктами житлово-комунального господарства тощо, на території Біловодської селищної об`єднаної територіальної громади, та має представляти інтереси останньої в даній справі.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва позивача шляхом заміни Біловодської селищної ради Луганської області (код ЄДРПОУ 04335430) на правонаступника - Біловодську селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44766351).

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Зважаючи на вищезазначене, враховуючи, що питання, зазначені у частині другій статті 180 КАС України, повністю судом не вирішені, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 9, 77, 181, 205, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Замінити позивача - Біловодську селищну раду Луганської області (код ЄДРПОУ 04335430) на його правонаступника Біловодську селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області (код ЄДРПОУ 44766351, місцезнаходження: 92800, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 105).

Відкласти підготовче засідання у справі.

Наступне підготовче засідання призначити на 13 червня 2023 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4.

Запропонувати учасникам справи надати до суду в електронній формі заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на офіційну електрону адресу суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд» з використанням власного електронного підпису.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Захарова