Рішення

від 24.05.2023 по справі 420/2645/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2645/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Великодолинський завод ЗБК» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 лютого 2023 року надійшла позовна заява ттовариства з обмеженою відповідальністю «Великодолинський завод ЗБК» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Товариство з обмеженою відповідальністю «Великодолинський завод ЗБК» 28.10.2022 р. не погоджується з податковим повідомленням-рішення Головного управління ДПС України в Одеській області від 20 жовтня 2022 року за № 7375/15-32-07-06 про сплату штрафних фінансових санкцій у сумі 500000,00 грн., винесене на підставі акту перевірки від 30.09.2022 р. № 8184/15/21/РРО/00132012, дата реєстрації акту 03.10.2022 року, складений Головним управлінням ДПС в Одеській області ДПС України за результатами фактичної перевірки «Великодолинський завод ЗБК».

Позивач заперечує щодо зазначеного в акті висновку про порушення ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» норми ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за зберігання пального без наявності ліцензії, (пункт 3.1 акта) та зазначає, що з 04 серпня 2020 р. ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) терміном дії до 04 вересня 2025 р. Адреса місця зберігання - Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Залізнична, 113.

ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» не заперечує факт придбання пального за накладними від 05.05.2020 року на загальну кількість пального 13905 л., від 02.07.2020 року на загальну кількість 5922,56 л., від 09.07. 2020 року на загальну кількість 11397,42 л. (у період до отримання ліцензії на право зберігання пального), однак зазначає, що придбання палива здійснювалось напряму в баки автотранспортних засобів, загальна кількість літражу баків автотранспортних засобів є достатньою для заправки закупленого палива.

При цьому позивач зауважує, що не передбачена видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб, оскільки транспортний засіб не є місцем зберігання пального в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління ДПС в Одеській області не погоджуються з позовними вимогами ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» та зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки товариства, встановлено: отримання та зберігання пального за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Залізнична, 113 без наявності ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Паливо отримано від ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 32223787) відповідно акцизних накладних: №1105 від 09.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 11397,42 літра); № 141 від 02.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 5922,56 літра); №193 від 05.05.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 13905,22 літра), чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Відповідно наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 року №262 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 року за №753/33724) «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 32223787) виписала та заповнила податкові накладні наступним образом: в графі коди операцій для складання в одному примірнику значиться цифра « 3» (реалізація пального суб`єкту господарювання не платнику); в графі умови оподаткування значиться цифра « 0» (у разі якщо оподатковуються на загальних підставах, значиться цифра « 0»); в напрямку використання значиться цифра « 0». При цьому відповідач зазначає, що якби ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» здійснювала розлив палива напряму в баки автотранспортних засобів стояло б ознака цифра «4» (реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним). У ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та зареєстровані регістратори розрахункових операцій.

Директору було надано запит в ході проведення перевірки 22.09.2022 року для надання документів, станом на 30.09.2020 року документи не надавалися, чим порушено п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, зазначені порушення позивач не оскаржує.

Таким чином, висновок щодо порушення вимог Закону України №481/95- ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями), з урахуванням позиції, викладеної підприємством у позові, відповідає нормам чинного законодавства, підтверджується фактичними обставинами та є обґрунтованим.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

До Одеського окружного адміністративного суду 08.02.2023 року надійшла позовна заява ттовариства з обмеженою відповідальністю «Великодолинський завод ЗБК» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Кравченко М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (суддя Кравченко М.М.) від 13 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

23 лютого 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення у відставку судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у зв`язку з поданням ним заяви про відставку.

28 лютого 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 5930/23).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 року, адміністративну справу №420/2645/23 передано на розгляд судді Стефанову С.О.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, прийнято справу №420/2645/23 до розгляду. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №420/2645/23 зі стадії відкриття провадження у справі.

Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

Станом на 24 травня 2023 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

21.09.2022 року уповноваженою особою заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області Валерієм Політило на підставі ст.20, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами і доповненнями) прийнято наказ від 21.09.2022 року №3320-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» (код згідно з ЄДРПОУ 00132012)» з 21.09.2022 року тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 21.09.2019 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (а.с. 59).

21.09.2022 року на підставі ст.20, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ Головним управлінням ДПС в Одеській області оформлено направлення №6887 та №6888 на проведення фактичної перевірки ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» тривалістю 10 діб (а.с. 60-61).

За результатами проведення фактичної перевірки ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» було складено 30.09.2022 року Акт (Довідка) фактичної перевірки №8184/15/21/РРО/00132012 (а.с. 62-65).

Відповідно до висновків акту перевірки №8184/15/21/РРО/00132012 від 30.09.2022 року, в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» встановлено: отримання та зберігання пального за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Залізнична, 113 без наявності ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Паливо отримано від ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 32223787) відповідно акцизних накладних: №1105 від 09.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 11397,42 літра); № 141 від 02.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 5922,56 літра); №193 від 05.05.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 13905,22 літра), чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

На підставі акту перевірки від 30.09.2022 року №8184/15/21/РРО/00132012, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2022 року за № 7375/15-32-07-06 про застосування до ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» штрафних фінансових санкцій на суму 500000,00 грн. (а.с. 70).

Зазначене повідомлення рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від

28.12.2022 року за № 17752/6/99-00-06-03-02-06 в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19-1 ПК України, визначені функції контролюючих органів.

Так, зокрема, контролюючі органи виконують такі функції:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, тут і надалі в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного наказу);

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (п.п.19-1.1.14. п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

Як зазначено у п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст.80 ПК України.

Відповідно до п.80.1. ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст.80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України).

Відповідно до п.80.5 ст.80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно із п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З встановлених обставин вбачається, що посадовою особою позивача було допущено посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення перевірки ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» за адресою провадження господарської діяльності, за результати проведення якої в подальшому було складено Акт (Довідка) фактичної перевірки та прийнято оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні даної справи, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Так, у вищезазначеній постанові від 08.09.2021 року (справа №816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

При розгляді даної справи судом таких порушень та обставин не встановлено.

Стосовно правомірності проведення фактичної перевірки позивача, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, відповідно до яких фактична перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У цьому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Надаючи правову оцінку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06, суд виходив з наступного.

Як встановлено судом, в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» встановлено: отримання та зберігання пального за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Залізнична, 113 без наявності ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Паливо отримано від ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 32223787) відповідно акцизних накладних: №1105 від 09.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 11397,42 літра); № 141 від 02.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 5922,56 літра); №193 від 05.05.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 13905,22 літра), чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За змістом частини восьмої статті 15 Закону України №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною тридцять другою статті 15 Закону України №481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право

зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою цієї статті.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується

іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження

ємностей, що використовуються для зберігання пального (частина сорок третя статті 15 Закону №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону України №481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема: зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; місце зберігання пального місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що

використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, Закон України №481/95-ВР не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям «споруди», «обладнання», «ємності». При цьому, якщо загальні визначення понять «споруда» та «обладнання» є більш чітко окресленими, то поняття «ємність» таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв. Тому застосування такого поняття в абсолютному значенні у Законі України №481/95-ВР робить його вимоги непередбачуваними для суспільства, позаяк, кожен суб`єкт господарювання, який придбав пальне і використовує його, зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання пального, що, однак, суперечить правовому змісту запровадження державою вимог щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, метою чого було, зокрема, підвищення контролю за обігом

пального не тільки у розрізі суб`єктів господарювання, які займаються такою діяльністю, але

й місць, на яких провадиться діяльність зі зберігання пального.

Закон України №481/95-ВР не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 року по справі №540/4291/20 застосував норми ст.ст. 15, 17 Закону №481/95-ВР у подібних правовідносинах у системному зв`язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України і дійшов до висновку, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійсненнядіяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта

господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлені як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Саме такий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 29 червня 2022 року у справі №200/11016/20-а.

Судом встановлено, що з 04 серпня 2020 року ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» вже мав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) терміном дії до 04 вересня 2025 року.

Відомость про об`єкти оподаткування платник податків ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» подана 23.09.2022 року на об`єкт оподаткування ємність для палива (право власності) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вул. Залізнична, 113 в момент проведення фактичної перевірки. Також в об`єктах оподаткування у ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» значиться крамниця за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Залізнична, 113 заявка була подана 01.01.2012 року. Інших об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (рухомого та нерухомого майна) на обліку відсутні.

Разом з тим, як встановлено в ході проведення фактичної перевірки, ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» було отримано паливо від ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ відповідно акцизних накладних: №1105 від 09.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 11397,42 літра); № 141 від 02.07.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 5922,56 літра); №193 від 05.05.2020 року (поставка у літрах, проведена до температури 15 градусах С - 13905,22 літра), тобто у період до отримання ліцензії на право зберігання пального.

При цьому, ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» не заперечує придбання пального за накладними від 05.05.2020 року на загальну кількість пального 13905 л., від 02.07.2020 року на загальну кількість 5922,56 л., від 09.07. 2020 року на загальну кількість 11397,42 л., однак зазначає, що придбання палива здійснювалось напряму в баки автотранспортних засобів, загальна кількість літражу баків автотранспортних засобів є достатньою для заправки закупленого палива.

При цьому, згідно з частиною двадцять другою статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідно наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 року №262, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 року за №753/33724 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» на адресу ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» виписала та заповнила податкові накладні наступним образом: в графі коди операцій для складання в одному примірнику значиться цифра « 3» (реалізація пального суб`єкту господарювання не платнику); в графі умови оподаткування значиться цифра « 0» (у разі якщо оподатковуються на загальних підставах, значиться цифра « 0»); в напрямку використання значиться цифра « 0».

Суд приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що якби ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» здійснювало розлив палива напряму в баки автотранспортних засобів - стояла б ознака цифра « 4» (реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним).

При цьому, як встановлено судом у ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та зареєстровані регістратори розрахункових операцій.

Зазначені обставини позивачем не спростовано.

Також суд враховує факт того, що директору ТОВ «Великодолинський завод ЗБК» було надано запит в ході проведення перевірки 22.09.2022 року для надання документів, проте станом на 30.09.2022 року документи позивачем надані не були, чим порушено п.85.2

ст.85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ. При цьому, вказані порушення позивачем не спростовуються та не оскаржуються.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд погоджується з твердженнями відповідача відносно того, що висновок щодо порушення позивачем вимог Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» відповідає нормам чинного законодавства, підтверджується фактичними обставинами та є обґрунтованим.

Відтак, доводи позивача наведені у позовній заяві не спростовують порушення встановлені під час проведення фактичної перевірки та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06 є правомірними, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Великодолинський завод ЗБК» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06 задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Великодолинський завод ЗБК» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2022 року № 7375/15-32-07-06 - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Великодолинський завод ЗБК» (вул. Залізнична, 113, смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67832, код ЄДРПОУ 00132012).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

З урахуванням перебування головуючого судді у період з 05.05.2023 року по 19.05.2023 року у черговій щорічній відпустці, рішення по справі винесено 24.05.2023 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.