Рішення

від 25.05.2023 по справі 560/3843/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3843/23

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000738 від 09.09.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000738 від 09.09.2022, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ "Аккорд Імпорт" до митної декларації згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час митного оформлення митної декларації було згенеровано ризики: 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 109-4, серед яких - за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів", які є обов`язковими до виконання посадовими особами митниці. Вказує, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги. Вказав, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи № 560/3843/23 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

У відзиві відповідачем заявлено клопотання, у якому просить позовну заяву залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки картка відмови та рішення про коригування митної вартості товарів оформлені Хмельницькою митницею 09 вересня 2022 року, а позов подано до суду 15 березня 2023 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого КАС України.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду 08.03.2023 року, що підтверджується поштовим конвертом, який містить відбиток календарного штемпеля, тобто в межах строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду слід відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" 09.09.2022 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA400040/2022/030827 на 3 товари (графа 31 МД), а саме: 1. Плити деревоволокнисті, високої густини HDF, густиною більше як 0,8г/см.куб., поліровані: плита HDF 2,5 - 2028,60 м.кв. Виробник: "Homanit Polska Spolka z о.о. і Spolka" Spolka Komandytowa. Торгова марка: HDF Homadur»; 2. Меблі дерев`яні з ДСП, нові, у розібраному стані: тумба під TB Axel AX-1, колір туя/жасмін - 2 шт.; шафка Axel АХ-6, колір туя/жасмін - 2 шт.; шафка Forrest FR-6, колір горіх темний - 2 шт.; вітрина Forrest FR-8, колір горіх темний - 4 шт. Виробник: LIVEO Meble Sp. z о.о. Торгова марка: LIVEO»; 3. Меблі дерев`яні типу спальні, нові, у розібраному стані: тумба приліжкова Forrest FR-18, колір горіх темний - 5 шт. Виробник: LIVEO Meble Sp. z о.о. Торгова марка: LIVEO».

Митну вартість заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД) шляхом додавання до фактурної вартості в розмірі 23 364,72 польських злотих витрат на транспортування задекларованої партії товарів в розмірі 10 000,00 грн.

Позивач зазначає, що було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість.

Однак, за результатами перевірки митної декларації №UA400040/2022/030827, та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000738, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022, відповідно до якого митну вартість Товару було збільшено.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Згідно Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У митній декларації № UA400040/2022/030827 позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ.

Враховуючи застосування основного методу визначення митної вартості відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 МКУ).

Суд звертає увагу, що під час митного оформлення митної декларації від 09.09.2022 UA400040/2022/030827 відповідач виконував визначену національними та міжнародними правовими нормами функцію щодо контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару із урахуванням статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, відповідно до якої оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на "дійсній вартості" ввезеного товару, під якою необхідно розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Як було зазначено вище, що частиною першою статті 53 МК України визначено, що декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлений у частині 2 статті 53 МК України.

Митним кодексом України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи, які заявляють митну вартість товару, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд встановив, що за митною декларацією від 09.09.2022 № UА400040/2022/030827 посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення вказаної митної декларації, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було з`ясовано, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано форми митного контролю 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3 та 109-4 (витяг з АСМО "Інспектор" додається), в тому числі за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", - 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно до частини 4 статті 320 МК України, форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК (частина 1 статті 337 МК України).

Суд зазначає, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Причиною слугувало те, що рівень митної вартості товару, задекларованого позивачем, був значно нижчий від рівня митної вартості схожих товарів в прайс - листах, що знаходились на сайті виробника LIVEO (які містяться в матеріалах справи), а також підтверджується витягами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому значно нижчий заявлений у МД рівень митної вартості може додатково свідчити про невключення до митної вартості усіх складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МК України.

Суд звертає увагу, що між позивачем (Покупець) та компанією "LIVEO Meble Sp. zо.о." ul. Воrki 5, 36-130 Ranizow, Polska (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №25/01/2022 від 25.01.2022 (далі -Договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого Продавець продає Покупцю продукти, виготовленні по заказу Покупця в Польщі відповідно з інвойсами/специфікаціями, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 3.1 даного Договору купівлі-продажу сторони домовились, що видача та прийом товару реалізуються згідно з замовленнями, складеними Покупцем та переданими Продавцю.

У пункті 3.2 даного Договору купівлі-продажу вказано, що Замовлення Покупця приймаються в письмовій формі згідно наданого асортименту в цінах Продавця, вказаних в завірених прайс-листах.

Відповідно до пункту 4.1 цього Договору купівлі-продажу оплата за товар, який постачається по даному Договору на умовах EXW, Ranizow, Польща. Покупцем здійснюється у вигляді оплати в розмірі 100 (сто) відсотків за товар згідно рахунку - фактури, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця в строк 30 днів від дати цієї рахунка-фактури.

Пунктом 7.3 даного Договору купівлі-продажу визначено, що Покупець самостійно організовує транспорт від місця завантаження до пункту призначення.

Як вказано вище, сторони у Договорі купівлі-продажу узгодили умови поставки: EXW Польща, відповідно до ІНКОТЕРМС в редакції 2010 (пункт 7.2. Договору).

Суд акцентує увагу, що Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, були створені для полегшення ведення міжнародної торгівлі. Посилання на правила Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, пов`язаними з правами та обов`язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Інкотермс мають справу з рядом визначених обов`язків, що покладаються на сторони - такими як обов`язок продавця надати товар у розпорядження покупця або передати його для перевезення чи то доставити його до пункту призначення та з розподілом ризику між сторонами в різних випадках.

Термін ЕХW ("франко-завод"), згідно правил Інкотермс, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Покупець зобов`язаний сплатити:

- всі витрати, пов`язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4;

- будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов`язку прийняти поставку товару, наданого в його розпорядження, або дати належне повідомлення у відповідності зі статтею Б.7, за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

- у випадках, де це належить, усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при експорті.

Покупець зобов`язаний відшкодувати усі витрати і збори, сплачені продавцем при наданні допомоги згідно статті А.2.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи завантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури тощо. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.

Згідно п.4.4 зовнішньоекономічного контракту до ціни товару входить вартість тари, пакування та маркування.

При цьому інформація щодо складової митної вартості завантаження товарів відсутня в документах, поданих до митного оформлення.

Враховуючи викладене, під час митного контролю та оформлення декларантом не надано жодних документів, які містять відомості щодо складових митної вартості товару завантаження, що суперечить умовам поставки ЕХW.

Також суд звертає увагу, що під час митного оформлення було подано Договір №16/05 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.05.2019, строк дії якого закінчився 31.12.2020 відповідно до пунктів 9.1 та 9.2. Відповідно, подання під час митного оформлення вказаного Договору є неправомірном, адже господарські відносини по ньому уже припинились на час здійснення транспортування оцінюваного товару.

Вказаний Договір №16/05 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.05.2019 укладено між:

- ТОВ «Аккорд Імпорт» («ЗАМОВНИК») в особі директора Грабара Руслана Миколайовича, адреса АДРЕСА_1 ;

- ТОВ «Аккорд Платінум» («ПЕРЕВІЗНИК») в особі директора Грабара Миколи Філімоновича, адреса 29000, м. Хмельницький, вул. Ланова, буд. 16 Б, Україна.

Суд звертає увагу, що у митній декларації, Договорі купівлі-продажу, у фактурах, специфікаціях, автотранспортній накладній CMR, сертифікаті EUR. 1 вказано таку саму адресу ТОВ «Аккорд Імпорт», як і у ТОВ «Аккорд Платінум» («ПЕРЕВІЗНИК»), а саме вул. Ланова, буд. 16 Б, 29000, м. Хмельницький.

Крім того, до митного оформлення, окрім вказаного договору, було надано лише довідку про транспортні витрати від 07.09.2022, яка не містить відомостей про протяжність маршруту у кілометрах по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

У даній довідці ТОВ «Аккорд Платінум» повідомляє про те, що «Вартість транспортних послуг в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи, щодо перевезення вантажу по іноземній території Страхування вантажу не здійснювалось.»

Однак, згідно вказаного Договору ТЕП в даному випадку відсутній обов`язок перевізника здійснювати страхування вантажу, а, навпаки, всі витрати несе саме позивач (замовник).

Відповідно до статті 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Саме з метою перевірки числових значень заявленої митної вартості товару, у відповідності до зазначених вище підстав для витребування додаткових документів, митним органом витребувано заявку до Договору ТЕП, рахунок та акт виконаних робіт на перевезення, передбачені Договором ТЕП.

При цьому, на вимогу митного органу даних документів декларантом не було надано під час митного оформлення оцінюваного товару.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням умов поставки EXW Польща, Договору ТЕП, пов`язаність замовника та перевізника, довідки про транспортні витрати від 07.09.2022, - подані під час митного оформлення декларантом документи не містять всіх відомостей, щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МКУ.

Також, під час митного оформлення подано акт звірки взаєморозрахунків, який складений позивачем, однак даний акт не містить печаток і підписів продавця, що свідчить про його необ`єктивність. Відповідно, вказаний акт звірки взаєморозрахунків не може підтверджувати митну вартість оцінюваного товару саме в тому розмірі, яка заявлена декларантом.

З урахуванням відсутності достовірних відомостей щодо числових значень таких складових, митний орган не мав можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, як визначено частиною 9 статті 58 МК України.

Аналогічний правовий висновок, зроблений у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №810/2463/17, адміністративне провадження № К/9901/42652/18.

Суд також звертає увагу, що позивач, з метою підтвердження митної вартості товарів, додатково було надано платіжне доручення №155 від 11.08.2022, яке не стосується даної партії товару, оскільки містить відмінні від заявленого митному органу реквізити рахунків, за які здійснено оплату (графа 70 "Призначення платежу" платіжного доручення).

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 статті 53 МК України, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а також були наявні певні розбіжності, відповідно до ч.3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант, повідомив відповідача про неможливість подання інших додаткових документів.

Відповідно до ст.55 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, шо була Фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари: 3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу: 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Враховуючи те, що декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України, Хмельницькою митницею правомірно було винесено рішення про коригування митної вартості від 09.09.2022 №UА400000/2022/000063/2.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості від 09.09.2022 №UA400000/2022/000063/2 міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо: проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 "Коригування" (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) - польські злоті за 1 кг товару; - у графі 31 "Код методу визначення вартості митного органу" - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 - резервний метод; - в графі 33 - обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, суд вважає, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, щодо висновку експерта від 07.09.2022 №О-70 суд зазначає, що під час порівняння експертом враховувались меблі лише інших виробників, а не виробника LIVEO. При цьому, на тих же сайтах, що використовував експерт ціни від виробника LIVEO значно вищі (витяги містяться в матеріалах справи).

Таким чином, вищезазначений висновок експерта не підтверджував «дійсну вартість» товарів, оскільки в ньому не враховано ні виробника, ні торгівельну марку під час аналізу ринку меблів в Польщі.

А тому, під час контролю правильності визначення митної вартості товару були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 МКУ та коригування митної вартості відповідно до статті 55 МКУ.

Враховуючи наведене суд вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, протиправності у його діях підчас прийняття спірного рішення судом не встановлено.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" (вул. Ланова, 16Б,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39785943) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, буд. 2,Хмельницький,Хмельницька область,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап