Постанова

від 10.11.2023 по справі 560/3843/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3843/23

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

10 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2023року позивач, ТОВ "Аккорд Імпорт", звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці (відповідача), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000738 від 09.09.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 25.05.2023 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару. Причиною слугувало те, що рівень митної вартості товару, задекларованого позивачем, був значно нижчий від рівня митної вартості схожих товарів в прайс - листах, що знаходились на сайті виробника LIVEO (які містяться в матеріалах справи), а також підтверджується витягами, які містяться в матеріалах справи. Під час митного контролю та оформлення декларантом не надано жодних документів, які містять відомості щодо складових митної вартості товару завантаження, що суперечить умовам поставки ЕХW.

Також суд звертав увагу, що під час митного оформлення було подано Договір №16/05 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.05.2019, строк дії якого закінчився 31.12.2020 відповідно до пунктів 9.1 та 9.2. Відповідно, подання під час митного оформлення вказаного Договору є неправомірном, адже господарські відносини по ньому уже припинились на час здійснення транспортування оцінюваного товару.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000738 від 09.09.2022, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ "Аккорд Імпорт" до митної декларації згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості.

Вважає, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що під час митного оформлення митної декларації було згенеровано ризики: 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 109-4, серед яких - за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів", які є обов`язковими до виконання посадовими особами митниці. Вказує, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" 09.09.2022 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA400040/2022/030827 на 3 товари (графа 31 МД), а саме: 1. Плити деревоволокнисті, високої густини HDF, густиною більше як 0,8г/см.куб., поліровані: плита HDF 2,5 - 2028,60 м.кв. Виробник: "Homanit Polska Spolka z о.о. і Spolka" Spolka Komandytowa. Торгова марка: HDF Homadur»; 2. Меблі дерев`яні з ДСП, нові, у розібраному стані: тумба під TB Axel AX-1, колір туя/жасмін - 2 шт.; шафка Axel АХ-6, колір туя/жасмін - 2 шт.; шафка Forrest FR-6, колір горіх темний - 2 шт.; вітрина Forrest FR-8, колір горіх темний - 4 шт. Виробник: LIVEO Meble Sp. z о.о. Торгова марка: LIVEO»; 3. Меблі дерев`яні типу спальні, нові, у розібраному стані: тумба приліжкова Forrest FR-18, колір горіх темний - 5 шт. Виробник: LIVEO Meble Sp. z о.о. Торгова марка: LIVEO».

Митну вартість заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД) шляхом додавання до фактурної вартості в розмірі 23 364,72 польських злотих витрат на транспортування задекларованої партії товарів в розмірі 10 000,00 грн.

Позивач зазначає, що було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість.

Однак, за результатами перевірки митної декларації №UA400040/2022/030827, та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000738, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022, відповідно до якого митну вартість Товару було збільшено.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Згідно Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ.

Зокрема, ТОВ «Аккорд Імпорт» надав всі документи за переліком, визначеним частішою 2 статті 53 МК України, які містили числові показники ціни товару, а саме: рахунок-фактура 32/ЕХ/МWО/2022 від 06.09.2022, прейскурант виробника товару б/н від 04.07.2022; звіт 0-70 про експерту оцінку майна, що ввозиться на митну територію України від 07.09.2022, контракт 25/01/2022 від 25.01.2022, специфікація до фактури 32/ЕХ/МWО/2022 від 06.09.2022, видаткову накладну №562 від 11.05.2022 р., копію митної декларації країни відправлення 22РL402010Е1555812 від 06.09.2022, лист б/н від 06.09.2022, додаток №1 до контракту від 08.02.2022, додаток №2 до контракту від 04.07.2022, договір про перевезення № 16/05 від 16.05.2019, довідка щодо транспортних витрат від 07.09.2022, сертифікат щодо походження товару PL/MF/АS0559569 від 06.09.2022, СМR №А184009 від 06.09.2022, акт звірки взаємних розрахунків від 07.09.2022.

Отже, із вищенаведених документів видно, що інформація вказана в митній декларації країни відправлення 22РL402010Е1555812 від 06.09.2022 щодо продукції яка поставляється, а саме: найменування товару; вага нетго/брутто; кількість; загальна вартість товару; відправник/отримувач; умови поставки; тощо - відповідає інформації, що вказана в митній декларації UA400040/2022/000738 від 09.09.2022 р, поданої позивачем до митного оформлення та рахунку-фактурі (інвойсі) №32/ЕХ/МWО/2022 від 06.09.2022, що спростовує сумніви та твердження відповідача щодо наявності розбіжностей чи не достовірності заявленого числового значення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

При цьому, судом першої інстанції, в порушення принципу офіційного з`ясування обставин у справі, не надано оцінки доводам позивача про невідповідність оскаржуваних рішень вимогам митного законодавства в частині обґрунтованості числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом. Зокрема, не перевірено джерела інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом, обґрунтованість числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також можливість застосування останнього другорядного методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, суд першої інстанції погодився із відповідачем та вважав обґрунтованими доводи, що причиною сумнівів митного органу слугувало те, що рівень митної вартості товару, задекларованого позивачем, був значно нижчий від рівня митної вартості схожих товарів в прайс - листах, що знаходились на сайті виробника LIVEO (які містяться в матеріалах справи), а також підтверджується витягами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що відмінності між цінами товару, зазначеними у прайс-листах та в інвойсах, як обставини, що вказує на безпідставне формування митної вартості товарів, вказаної у митних деклараціях, зокрема у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не с перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Водночас встановлено, що між позивачем (Покупець) та компанією "LIVEO Meble Sp. zо.о." ul. Воrki 5, 36-130 Ranizow, Polska (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №25/01/2022 від 25.01.2022 (далі -Договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого Продавець продає Покупцю продукти, виготовленні по заказу Покупця в Польщі відповідно з інвойсами/специфікаціями, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 3.1 даного Договору купівлі-продажу сторони домовились, що видача та прийом товару реалізуються згідно з замовленнями, складеними Покупцем та переданими Продавцю.

У пункті 3.2 даного Договору купівлі-продажу вказано, що Замовлення Покупця приймаються в письмовій формі згідно наданого асортименту в цінах Продавця, вказаних в завірених прайс-листах.

Відповідно до пункту 4.1 цього Договору купівлі-продажу оплата за товар, який постачається по даному Договору на умовах EXW, Ranizow, Польща. Покупцем здійснюється у вигляді оплати в розмірі 100 (сто) відсотків за товар згідно рахунку - фактури, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця в строк 30 днів від дати цієї рахунка-фактури.

Пунктом 7.3 даного Договору купівлі-продажу визначено, що Покупець самостійно організовує транспорт від місця завантаження до пункту призначення.

Як вказано вище, сторони у Договорі купівлі-продажу узгодили умови поставки: EXW Польща, відповідно до ІНКОТЕРМС в редакції 2010 (пункт 7.2. Договору).

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Тобто, відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості, відповідно Рішення про коригування митної вартості № UА400000/2022/000063/2 від 09.09.2022 є незаконним та підлягає скасуванню.

При цьому, судом 1-ї інстанції не досліджено того факту, що вимога митного органу про надання до митного оформлення рахунку та акту виконаних робіт на перевезення не відповідають ні умовам самого договору на перевезення, що подавався до митного оформлення, що підтверджується відомостями графи 44 митної декларації та підтверджується митним органом в картці відмови від 09.09.2022, ні нормам чинного законодавства України, оскільки такі документи складаються та підписуються перевізником після передачі товару замовнику (позивачу), тобто фактичного падання послуг з доставки вантажу. Станом на момент митного оформлення товару об`єктивно цих документів у позивача не могло бути.

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Поряд з цим, вартість перевезення як складову задекларованої митної вартості товару позивач підтвердив довідкою про транспортні витрати від 07.09.2022, яка містить інформацію щодо вартості перевезення на маршруті перевезення, в тому числі, до кордону України, а також інформацію щодо включення до вартості перевезення вартості навантажувальних і розвантажувальних робіт (а.с. 78).

Слід також зазначити, що у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Подібна позиція підтримана Верховним Судом 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18 та 07 липня 2023 року у справі № 803/718/17.

Слід також зауважити, що ТОВ «Аккорд Імпорт» у відповідності до норм ст. 80 Митного кодексу України додаткового було надано до митного органу і копію замовлення на перевезення №6389 від 06.09.2022 і копію акта надання послуг №2195 від 09.09.2022, що підтверджується листом ТОВ «Аккорд Імпорт» вих. №25-10/2022 від 27.10.2022 із відміткою митного органу про прийняття (а.с. 49).

Також суд першої інстанції помилково вважав, що під час митного оформлення було подано Договір №16/05 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.05.2019, строк дії якого закінчився 31.12.2020. Також вважав, що подання під час митного оформлення вказаного Договору є неправомірним, адже господарські відносини по ньому уже припинились на час здійснення транспортування оцінюваного товару.

Водночас, Договір №16/05 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.05.2019 недійсним в судовому порядку не визнавався, жодних зауважень в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості щодо вказаного Договору відповідачем не зазначається.

При цьому, жодних обмежень щодо можливості укладення договору між ТОВ «Аккорд Імпорт» та ТОВ «Аккорд Платінум», так і щодо можливості реєстрації суб`єктів господарювання в офісних приміщеннях за однією адресою чинним законодавством не встановлено.

Разом з тим, відповідно до п.9.2. вказаного договору, якщо за місяць до закінчення строку дії, від жодної зі сторін не надійшло письмового наміру щодо його розірвання, договір вважається пролонгованим строком на 1 рік. Тобто, вказаний договір за відсутності наявного письмового наміру щодо розірвання договору, вважається щоразу пролонгованим строком на 1 рік.

Щодо посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №810/2463/17, колегія суддів вважає їх не обґрунтованими, оскільки правовідносини в справі №810/2463/17 не є ідентичними з правовідносинами по справі за позовом ТОВ «Аккорд Імпорт».

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене вище колегія суддів зазначає, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" судові витрати зі сплати судового збору при поданні позову та апеляційної скарги в розмірі 6710 (2864+4026) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000738 від 09.09.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" судові витрати зі сплати судового збору при поданні позову та апеляційної скарги в розмірі 6710 (шість тисяч сімсот десять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.