Постанова

від 25.05.2023 по справі 640/20564/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20564/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Агрохозкапітал» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство «Агрохозкапітал» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повiдомлення-рiшення вiд 12.10.2018 №0706181207.

Позов обґрунтовано тим, що податкові накладні від 01.05.2018 за №1, 2, 3 від 07.08.2018 року №4, від 08.05.2018 № 5 направлені на реєстрацію своєчасно - 31.05.2018 року в 19:59 годин, а лише 01.06.2018 отримав квитанції № 1 про реєстрацію поданих податкових накладних, де було вказано, що документ доставлено до центрального рівня контролюючого органу 01.06.2018 о 08:03:38 годин, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повiдомлення-рiшення вiд 12.10.2018 №0706181207.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки під час проведення перевiрки було встановлено, що позивачем було порушено граничний строк реестрацiї податкових накладних та розрахункiв коригування до податкових накладних в Єдиному peєстpi податкових накладних, а пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не передбачає можливiсть звiльнення вiд вiдповiдальностi в залежностi вiд факту вини платника податкiв, тому оскаржуване рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено господарський Договір поставки від 22.02.2018 № 0215-1 з ТОВ «Новеншин» (код ЄРДПОУ 41861482) про поставку сільськогосподарської продукції.

Згідно специфікації № 1 від 22.02.2018 до Договору поставки від 22.02.2018 року № 0215-1, Фермерське господарство «Агрохозкапітал» (Постачальник) взяв на себе обов`язок поставити ТОВ «Новеншин» (Покупцю) 200 тон насіння соняшника.

У відповідності до специфікації № 2 від 01.03.2018 року до Договору поставки від 22.02.2018 року № 0215-1, позивач взяв на себе обов`язок поставити ТОВ «Новеншин» (Покупцю), 800 тон насіння соняшника.

Згідно специфікації № 3 від 01.04.2018 року до Договору поставки від 22.02.2018 року № 0215-1, позивач як постачальник взяв на себе обов`язок поставити ТОВ «Новеншин» (Покупцю), 500 тон насіння соняшника.

Під час виконання вищевказаного договору було складено наступні видаткові накладні:№ НВ-00001 від 01.05.2018 на суму 387079,02 в т.ч. ПДВ 20% 64513,17 грн.; № НВ-00002 від 01.05.2018 на суму 375416,82 в т.ч. ПДВ 20% 62569,47 грн.; № НВ-00003 від 01.05.2018 року на суму 342974,70 в т.ч. ПДВ 20% 57162,45 грн.; № НВ-00004 від 07.05.2018 року на суму 298955,20 в т.ч. ПДВ 20% 49825,87 грн.; № НВ-00005 від 08.05.2018 року на суму 232819,92 в т.ч. ПДВ 20% 38803,32 грн.

Як наслідок, після передачі товару покупцю, позивачем, керуючись вимогами пункту 187.1 статті 187 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України, складено наступні податкові накладні: від 01.05.2018 №1; від 01.05.2018 № 2; від 01.05.2018 № 3; від 07.05.2018 № 4; від 08.05.2018 № 5.

У свою чергу, позивачем направлено складені податкові накладні від 01.05.2018 року за №1, 2, 3 від 07.08.2018 №4, від 08.05.2018 року № 5 до Єдиного реєстру податкових накладних 31.05.2018 в 19:59 годин, що підтверджується доданими повідомленнями про відправку податкових накладних.

01 червня 2018 року позивачем отримано квитанції № 1 про реєстрацію поданих податкових накладних, у якій вказано, що документ доставлено до центрального рівня контролюючого органу 01.06.2018 року о 08:03:38 годин.

У подальшому, Головне управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками якої складено Акт перевірки від 12.09.2018 року № 15444/26-15-12-07-20/23677946 згідно якого контролюючим органом встановлено порушення ФГ «Агрохозкапітал» граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних від 01.05.2018 року №1; від 01.05.2018 року № 2; від 01.05.2018 року № 3; від 07.05.2018 року № 4; від 08.05.2018 року № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. 12 жовтня 2018 року на підставі акту перевірки від 12.09.2018 року № 15444/26-15-12-07-20/23677946 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0706181207, згідно якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 272874,28 грн., застосовано штраф у розмірі 10 % у суму 27287,44 гривень.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на порушення своїх прав, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не порушено встановленого часу операційного дня для реєстрації податкових накладних від 01.05.2018 року №1; від 01.05.2018 року № 2; від 01.05.2018 року № 3; від 07.05.2018 року № 4; від 08.05.2018 року № 5, так як всі спірні податкові накладні були подані в робочий день 31.05.2018 року до 20-ї години, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який між іншим визначає і вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Виходячи зі змісту наведених норм ПК України, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за допомогою програмного забезпечення, через «Єдине вікно електронних документів» направлено в електронному форматі до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

- податкова накладна від 01.05.2018 року №1 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання податкової накладної сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:38 год.;

- податкова накладна від 01.05.2018 року №2 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання податкової накладної сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:34 год.;

- податкова накладна від 01.05.2018 року №3 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання податкової накладної сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:38 год.;

- податкова накладна від 07.05.2018 року №4 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання податкової накладної сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:50 год.;

- податкова накладна від 08.05.2018 року №8 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання податкової накладної сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:50 год.

При цьому, доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня (31.05.2018) квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації зазначених податкових накладних відповідачем не надано, а відтак такі податкові накладні вважаються зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У відповідності до пункту 13 вказаного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У силу вимог пунктів 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

При цьому колегія суддів звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у справі №809/1040/17, у якій Суд дійшов висновку, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

Враховуючи викладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач здійснив надсилання спірних податкових накладних до закінчення операційного дня.

У той же час, технічна неможливість контролюючого органу здійснити автоматизовану перевірку податкових накладних вiд 01.05.2018 №1, 2, 3, вiд 07.05.2018 №4, вiд 08.05.2018 №5 та сформувати квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації цих податкових накладних, поданих позивачем в останній операційний день 31.05.2018, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів їх реєстрації, строком на один календарний день.

У свою чергу, обов`язком позивача, як платника податків, є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН, однак платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм, а несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук