Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/20564/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/20564/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства «АГРОХОЗКАПІТАЛ»

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0706181207,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «АГРОХОЗКАПІТАЛ» (далі також - позивач, ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.10.2018 року №0706181207.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові накладні від 01.05.2018 року за №1,2,3, від 07.08.2018 року №4, від 08.05.2018 року № 5 направлені на реєстрацію своєчасно - 31.05.2018 року в 19:59 годин, а 01.06.2018 року отримав квитанції № 1 про реєстрацію поданих податкових накладних, де було вказано що документ доставлено до центрального рівня контролюючого органу 01.06.2018 року о 08:03:38 годин.

Водночас, оскільки згідно з пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010 року, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години, позаяк податкові накладні подано до контролюючого органу в межах операційного дня, що виключає порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Також, на переконання позивача, відповідачем пропущено встановлений податковим законодавством України строк для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) 09.01.2019 року відповідачем подано відзив, в якому останній просить відмовити в позові, посилаючись на результати перевірки, якими встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що 18.12.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", відповідно до якої Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Розпорядженням від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Разом з тим, 30.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Установлено, що: територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України видано наказ №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій", згідно з пунктом 1 якого розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, в тому числі, головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020, Головне управління Державної податкової служби є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва, та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 "Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ ДПС Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» (код ЄРДПОУ 23677946) зареєстровано як суб`єкт господарювання з 14.11.1997 року. Основним видом діяльності позивача є КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» (код ЄРДПОУ 23677946) уклав господарський Договір поставки від 22.02.2018 року № 0215-1 з ТОВ «НОВЕНШИН» (код ЄРДПОУ 41861482) про поставку сільськогосподарської продукції.

Згідно специфікації № 1 від 22.02.2018 року до Договору поставки від 22.02.2018 року № 0215-1, ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» (Постачальник) взяв на себе обов`язок поставити ТОВ «НОВЕНШИН» (Покупцю) 200 тон насіння соняшника.

Згідно специфікації № 2 від 01.03.2018 року до Договору поставки від 22.02.2018 року № 0215-1, ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» (Постачальник) взяв на себе обов`язок поставити ТОВ «НОВЕНШИН» (Покупцю), 800 тон насіння соняшника.

Згідно специфікації № 3 від 01.04.2018 року до Договору поставки від 22.02.2018 року № 0215-1, ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» (Постачальник) взяв на себе обов`язок поставити ТОВ «НОВЕНШИН» (Покупцю), 500 тон насіння соняшника.

Під час виконання вищевказаного договору було складено наступні видаткові накладні:№ НВ-00001 від 01.05.2018 року на суму 387079,02 в т.ч. ПДВ 20% 64513,17 грн.; № НВ-00002 від 01.05.2018 року на суму 375416,82 в т.ч. ПДВ 20% 62569,47 грн.; № НВ-00003 від 01.05.2018 року на суму 342974,70 в т.ч. ПДВ 20% 57162,45 грн.; № НВ-00004 від 07.05.2018 року на суму 298955,20 в т.ч. ПДВ 20% 49825,87 грн.; № НВ-00005 від 08.05.2018 року на суму 232819,92 в т.ч. ПДВ 20% 38803,32 грн.

Після передачі товару Покупцю, позивачем, керуючись вимогами пункту 187.1 статті 187 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України, складено наступні податкові накладні: від 01.05.2018 року №1; від 01.05.2018 року № 2; від 01.05.2018 року № 3; від 07.05.2018 року № 4; від 08.05.2018 року № 5.

ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» направлено складені податкові накладні від 01.05.2018 року за №1,2,3, від 07.08.2018 року №4, від 08.05.2018 року № 5 до Єдиного реєстру податкових накладних 31.05.2018 року в 19:59 годин, що підтверджується доданими повідомленнями про відправку податкових накладних.

01.06.2018 року позивачем отримано квитанції № 1 про реєстрацію поданих податкових накладних, у якій вказано, що документ доставлено до центрального рівня контролюючого органу 01.06.2018 року о 08:03:38 годин.

Головне управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ».

Згідно з актом перевірки від 12.09.2018 року № 15444/26-15-12-07-20/23677946 відповідачем встановлено порушення ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних від 01.05.2018 року №1; від 01.05.2018 року № 2; від 01.05.2018 року № 3; від 07.05.2018 року № 4; від 08.05.2018 року № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

12.10.2018 року на підставі акту перевірки від 12.09.2018 року № 15444/26-15-12-07-20/23677946 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0706181207, згідно якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 272874,28 грн., застосовано штраф у розмірі 10 % у суму 27287,44 гривень. Загальна сума штрафу становить 27287,44 гривень.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0706181207 протиправним ФГ «АГРОХОЗКАПІТАЛ» звернулося до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали повноваження на вчинення певних дій та в подальшому діяли виключно в межах тих повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), у поєднанні з принципом законності вимагає, щоб такі дії органів державної влади були ще й правовими.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абзацом першим пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.1. статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пункту 76.1. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно пункту 76.2. статті 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України визнчено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з пунктом 86.10. статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем строків винесення податкового повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0706181207, суд звертає увагу на наступне.

Позивачем зазначено, що копію акта від 12.09.2018 року №15444/26-15-12-07-20/23677946 отримано 17.09.2018 року (у матеріалах справи відсутнє письмове підтвердження про дату отримання відповідного акту перевірки). Однак, дане твердження не спростовано та не заперечується відповідачем.

Водночас, з урахуванням вихідних та святкових днів, ГУ ДФС у м. Києві повинно було винести податкове повідомлення-рішення до 01.10.2018 року.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено 12.10.2018 року, тобто з пропуском 10-денного строку, взначеного пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Разом з тим, факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку. Порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, не впливає на його законність, а тому не є підставою для визнання такого рішення протиправним та для його скасування.

Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.02.2018 року у справі № 820/1975/17.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У постанові від 23.07.2019 року у справі № 620/3609/18 Верховним Судом зазначено, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення , що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на який платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС в строк, встановлений цією статтею.

Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиною реєстру податкових накладних (далі також - Порядок №1246 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 14 Порядку№1246 ведення ЄРПН, Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 11 Порядку №1246 ведення ЄРПН визначено, що Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджено Наказом міністерства фінансів України від 06.06.2017 року за № 557 в редакції чинній на момент виникнення правовідносин (надалі - Порядок №557).

Відповідно до пункту 2 Порядку №557 обміну документами, перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Пунктом 6 Розділу II порядку №557 вказано, що електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Відповідно до пункту 8 та пункту 9 Розділу II Порядку №557 вказано, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Як вбачається з пункту 11 Розділу II Порядку №557, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Пунктом 14 Розділу II Порядку №557, у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Отже, приписами зазначених норм права встановлено обов`язок особи скласти в установлені терміни податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, а саме, з настанням однієї із подій: або зарахування коштів на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, або відвантаження поставленого товару.

Тобто, обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає з моменту виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а податкові зобов`язання з податку на додану вартість виникають при здійсненні господарської операції яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за правилом «першої події».

Судом встановлено, що по податковим накладним від 01.05.2018 року №1; від 01.05.2018 року № 2; від 01.05.2018 року № 3; від 07.05.2018 року № 4; від 08.05.2018 року № 5, вказаними в Акті перевірки як такі, що подані з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 272874,28 грн., відповідачем застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації у розмірі 10 % на суму 27287,44 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем за допомогою програмного забезпечення, через «Єдине вікно електронних документів» направлено в електронному форматі до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні (далі ПН):

- податкова накладна від 01.05.2018 року №1 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання ПН сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:38 год.;

- податкова накладна від 01.05.2018 року №2 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання ПН сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:34 год.;

- податкова накладна від 01.05.2018 року №3 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання ПН сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:38 год.;

- податкова накладна від 07.05.2018 року №4 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання ПН сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:50 год.;

- податкова накладна від 08.05.2018 року №8 подана на реєстрацію 31.05.2018 року о 19:59 год., граничним днем реєстрації є 31.05.2018 року, однак відповідно до квитанції №1 про отримання ПН сформовано ДФС України - 01.06.2018 року о 08:03:50 год.

Абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, судом встановлено, що позивачем не порушено встановленого часу операційного дня для реєстрації податкових накладних від 01.05.2018 року №1; від 01.05.2018 року № 2; від 01.05.2018 року № 3; від 07.05.2018 року № 4; від 08.05.2018 року № 5, адже всі спірні податкові накладні були подані в робочий день 31.05.2018 року до 20-ї години.

Суд при вирішенні даної справи враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення від 22.11.2018 року №126, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1762,00 грн.

З огляду на задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення сплаченої суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фермерського господарства "АГРОХОЗКАПІТАЛ" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0706181207.

3. Стягнути на користь Фермерського господарства "АГРОХОЗКАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 23677946, адреса: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, оф. 10) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Фермерське господарство "АГРОХОЗКАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 23677946, адреса: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, оф. 10).

Відповідач: відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне рішення суду 14.12.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна