Постанова

від 23.05.2023 по справі 380/10084/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10084/22 пров. № А/857/3518/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Качмара В.Я., Большакової О.О.,

за участю секретаря судового засіданняГранат В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (головуючий суддя Костецький Н.В., м. Львів, повний текст складено 09.02.2023 року) по справі за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, у якому, просив визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2022/000005/2 від 24.01.2022, №UA209000/2022/000004/2 від 24.01.2022, №UA209000/2022/000020/2 від 24.02.2022, №UA209000/2022/000023/2 від 01.04.2022 про коригування митної вартості; визнати протиправними та скасувати Картки відмови №209110/2022/000007 від 24.01.2022, №209110/2022/000006 від 24.01.2022, №209110/2022/000017 від 24.02.2022, №209190/2022/000022 від 04.04.2022

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №380/10084/22 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2022/000005/2 від 24.01.2022, №UA209000/2022/000004/2 від 24.01.2022, №UA209000/2022/000020/2 від 24.02.2022, №UA209000/2022/000023/2 від 01.04.2022 про коригування митної вартості. Визнано протиправними та скасовано Картки відмови №209110/2022/000007 від 24.01.2022, №209110/2022/000006 від 24.01.2022, №209110/2022/000017 від 24.02.2022, №209190/2022/000022 від 04.04.2022.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року заяву задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці Державної митної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати таке.

В апеляційній скарзі зазначає, що з аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

По-перше, поза увагою суду залишився той факт, що на розгляді в Львівському окружному адміністративному суді знаходяться справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці №380/11592/22, №380/11590/22, №380/10086/22, №380/11593/22, №380/13871/22, №380/11594/22.

Вказані справи мають однаковий суб`єктний склад, підстави позову, подібний зміст позовних вимог, а також однакове матеріально-правове регулювання правовідносин. З урахуванням цього, час для підготування позовної заяви, аналізу матеріалів справи та надання інших послуг є значно завищеним, а вартість неспівмірною з обсягом виконаної роботи.

По-друге, суд першої інстанції дослідивши докази у справі прийшов до висновку, що: «На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати пов`язані з аналізом матеріалів справи, розробкою стратегії захисту адвокатом, збором доказів включаються до витрат пов`язаних зі складанням позовної заяви.

… суд приходить до висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена в договорі та акті наданих послуг є неспівмірною із часом який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.»

З урахуванням вищенаведеного, вважає, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів вважає, що додаткове рішення в частині суми стягнення слід змінити, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок правничої допомоги у розмірі 133100 грн завищений у співвідношенні до обсягу наданих позивачу послуг.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити в частині розміру витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити частково, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі № 380/10084/22 змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43971343) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я. Качмар

О.О. Большакова

повний текст 25.05.2023