Рішення

від 25.05.2023 по справі 581/349/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/349/23

Провадження № 2/581/118/23

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

25 травня 2023 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення невиплаченої орендної плати,

в с т а н о в и в :

12 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 рік у розмірі 8966,32 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 1258,87 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати у розмірі 2556,24 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати у розмірі 344,90 грн. а також орендну плату за користування земельною ділянкою за 2022 рік у розмірі 11351,65 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 350,77 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати у розмірі 170,91 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати у розмірі 96,10 грн.

Мотивує вимоги тим, що вона є власником земельних ділянок загальною площею 3,0806 га, які на підставі договору оренди від 14 грудня 2006 року, укладеного між нею та відповідачем, були передана орендареві у строкове платне користування строком на 5 років. 23 січня 2012 року та 20 квітня 2015 були укладені додаткові угоди до договору оренди землі від 14 грудня 2006 року, згідно з якими збільшено строк дії договору та визначена орендна плата у розмірі 4465,98 грн. Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021, 2022 роки.

У зв`язку з невиплатою орендної плати вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.

У поданому відзиві відповідачем позовні вимоги не визнаються та вказано, що загальний розмір орендної плати за договором оренди, що підлягав виплаті орендарем з 2015 року до дня звернення до суду становив 26795,88 грн., а розмір фактично сплаченої відповідачем орендної плати за договором оренди становить 49583,43 грн. Різниця складає 22787,55 грн. Укладений між сторонами договір та чинне законодавство не містять заборон щодо дострокового виконання орендарем своїх зобов`язань щодо виплати орендної плати за договором. Відповідач не порушив умови договору оренди та не допускав прострочення сплати орендної плати за відповідний період, оскільки кошти були сплачені наперед, у визначеному сторонами розмірі та до обумовленої сторонами дати, а факт належного виконання відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати за договором підтверджується належними та допустимими доказами. Внесена орендна плата за попередні роки в більшому розмірі є фактичною переплатою за договором, тому заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Щодо вимоги про обчислення орендної плати з урахуванням індексації відповідач не погодився у зв`язку з тим, що згідно умов договору у відповідача відсутній обов`язок самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати.

Наданий позивачем розрахунок пені не відповідає дійсності.

У відповіді на відзив позивач висловив незгоду з доводами відповідача щодо виплати орендної плати у повному розмірі наперед та відсутність заборгованості з орендної плати, оскільки укладений між сторонами договір оренди землі не містить положень про можливість виплати орендної плати наперед та відсутні підстави вважати, що суми виплаченої відповідачем орендної плати за період 2016 2020 років понад передбачену в договорі суму є орендною платою за 2021, 2022 роки.

Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 11 травня 2023 року залишено без задоволення клопотання представників відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,25 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 9).

14 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» був укладений договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_1 передала, а ТОВ «СК-АГРО» прийняло у строкове платне користування належну позивачу земельну ділянку загальною площею 3,25 га. Договір зареєстровано в відділі Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040763102997 від 26 квітня 2007 року (а.с. 10-11).

23 січня 2012 року між сторонами договору укладена додаткова угода до договору оренди землі від 14 грудня 2006 року. Право оренди на підставі додаткової угоди зареєстровано у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок вчинено запис (а.с. 12).

20 квітня 2015 року між сторонами договору укладена додаткова угода №2 до договору оренди землі від 14 грудня 2006 року. Право оренди на підставі додаткової угоди зареєстровано державним реєстратором комунального підприємства «Шосткинське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» Отмаховою Н.Ф. 18 жовтня 2016 року (а.с. 13-16).

Відповідно до основних положень укладеного між сторонами договору оренди землі від 14 грудня 2006 року з урахуванням додаткових угод від 23 січня 2012 року, 20 квітня 2015 року:

Пункт 2: В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 3,0806 га, у тому числі: рілля 2,3227 га, сіножаті 0,7579 га, кадастрові номери яких: 5923285200:01:002:0075; 5923285200:01:002:0209.

Пункт 8: Договір укладено на 15 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою;

Пункт 9: Орендна плата складає 4465,98 грн, що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою;

У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися орендодавцю готівкою через касу орендаря, згідно розрахункової відомості за виключенням податку з доходів фізичних осіб. Орендна плата також може справлятися у натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах, за згодою сторін по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи, послуги;

Пункт 10: Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;

Пункт 11: Орендна плата вноситься у такі строки до 30 числа останнього у звітному році місяця;

Пункт 12: Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами;

Пункт 13: Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 14: У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пункт 31: Обов`язки орендаря, зокрема:

- орендну плату видавати в повному обсязі в установлені договором терміни.

Пункт 35: Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до наданих відомостей було здійснено наступні нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 14 грудня 2006 року:

за 2015 рік: нараховано 5630,74 грн., виплачено 4893,89 грн.;

за 2016 рік: нараховано 7889,57 грн., виплачено 6608,01 грн.;

за 2017 рік: нараховано 9654,20 грн., виплачено 8078,68 грн.;

за 2018 рік: нараховано 11951,90 грн., виплачено 10000,95 грн.;

за 2019 рік: нараховано 11951,90 грн., виплачено 10000,95 грн.;

за 2020 рік: нараховано 11951,90 грн., виплачено 10000,95 грн.;

за 2021 та 2022 роки орендна плата не нараховувалась та не виплачувалась.

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до положень абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Висновки суду по суті спору.

Спір між сторонами у справі виник з приводу виплати орендної плати за 2021, 2022 роки користування земельною ділянкою на підставі діючого між ними договору оренди землі від 14 грудня 2006 року з урахуванням додаткових угод до нього.

Аналіз пунктів 9, 10, 11 договору оренди землі дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивача орендну плату в сумі 4465,98 грн. за один рік користування земельною ділянкою до 30 грудня щорічно з урахуванням індексації, а орендну плату за 2021 рік до 30 грудня 2021 року, за 2022 рік до 30 грудня 2022 року.

Відповідно до позиції відповідача, орендна плата за 2021 та за 2022 роки була сплачена наперед протягом 2015 2020 років, оскільки ці виплати були проведені у сумарно більшому розмірі.

В той же час суд зазначає, що у договорах оренди землі відсутні положення щодо можливості виплати орендної плати наперед (авансом чи в рахунок платежів за майбутні періоди користування земельною ділянкою).

З урахуванням того, що відповідно до статей 15, 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення є істотними (обов`язковими для включення) умовами договору, а також розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, беручи до уваги відсутність у договорах оренди землі від 14 грудня 2006 року з урахуванням додаткових угод від 23 січня 2012 року, 20 квітня 2015 року положень про можливість виплати орендної плати наперед, неповідомлення відповідачем позивачу про виплату орендної плати наперед за 2021, 2022 роки при здійсненні виплат протягом вказаного періоду, у суду відсутні підстави вважати, що суми виплаченої відповідачем орендної плати за період 2015 2020 років понад передбачену в договорі суми 4465,98 грн. є орендною платою за 2021, 2022 роки.

Викладений висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20.

У зв`язку з цим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача з цього приводу.

Також не заслуговує на увагу посилання відповідача на положення статті 531 ЦК України як на підставу можливості здійснення виплати орендної плати наперед, оскільки самого законодавчого врегулювання такої можливості без закріплення в договорі між сторонами недостатньо для висновку про обґрунтованість такої позиції.

Як вбачається із матеріалів справи та змісту укладених між сторонами договорів оренди землі з урахуванням додаткових угод спору відповідач у порушення пунктів 9,10,11 договору не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 рік у загальному розмірі сумі 7171,89 грн. та за 2022 рік у загальному розмірі 9079,82 грн., обрахований із урахуванням індексів інфляції за 2015-2022 роки, що розрахована наступним чином:

у 2015 році орендна плата із урахуванням індексу інфляції складала 4667,35 грн. (4465,98 грн. Х 104,509% (індекс інфляції за 2015 рік, починаючи із 20 квітня)),

у 2016 році 5244,28 грн. (4667,35 Х 112,361%),

у 2017 році 5961,12 грн. (5244,28 Х 113,669%),

у 2018 році 6008,81 грн. (5961,12 грн. Х 100,800%),

у 2019 році 6252,41 грн. (6008,81 Х 104,054%),

у 2020 році 6519,01 грн. (6252,41 грн. Х 104,264%),

у 2021 році 7171,89 грн. (6519,01 грн. Х 110,015 %),

у 2022 році 9079,82 грн. (7171,89 грн. Х 126,603 %).

Саме такий щорічно зростаючий у зв`язку зі зміною індексу інфляції договірний розмір орендної плати за 2021, 2022 роки на думку суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, з відповідача на корись позивача слід стягнути несплачену суму орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021 рік у розмірі 7171,89 грн., за 2022 рік - у розмірі 9079,82 грн.

У зв`язку з невиплатою орендної плати за 2021 рік на підставі пункту 14 договору оренди землі від 14 грудня 2006 року на користь позивача з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1006,93 грн., розрахунок якої є наступним:

7171,89 грн. (сума заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 0,03% (ставка пені) х 468 днів прострочки (з 31 грудня 2021 року по 12 квітня 2023 року включно).

За невиплату орендної плати за 2022 рік на підставі пункту 14 договору оренди землі від 14 грудня 2006 року на користь позивача з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 280,57 грн., розрахунок якої є наступним:

9079,82 грн. (сума заборгованості по орендній платі за 2022 рік) х 0,03% (ставка пені) х 103 дні прострочки (з 31 грудня 2022 року по 12 квітня 2023 року включно).

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021 та 2022 роки на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік підлягають стягненню у сумі 2182,91 грн., розрахунок є таким: 7171,89 грн. (заборгованість по орендній платі за 2021 рік) х 130,437% (сукупний індекс інфляції за період з 31 грудня 2021 року по 12 квітня 2023 року) : 100%. - 7171,89 грн. (заборгованість по орендній платі за 2021 рік).

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік підлягають стягненню у сумі 274,94 грн., розрахунок є таким: 9079,82 грн. (заборгованість по орендній платі за 2022 рік) х 103,028% (сукупний індекс інфляції за період з 31 грудня 2022 року по 12 квітня 2023 року) : 100%. 9079,82 грн. (заборгованість по орендній платі за 2022 рік).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік підлягає стягненню у сумі 275,87 грн., виходячи з розрахунку: 7171,89 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 468 (кількість днів прострочення).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік підлягає стягненню у сумі 76,87 грн., виходячи з розрахунку: 9079,92 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 103 (кількість днів прострочення).

Однак, враховуючи, що одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, передбачений статтею 13 ЦПК України, який визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і не повинен виходити за межі цих вимог.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами, зокрема, про стягнення інфляційних втрат за несвоєчасне внесення орендної плати за 2022 рік в сумі 170,91 грн., у суду відсутні правові підстави для стягнення інфляційних втрат у більшому розмірі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 20245,77 грн., з яких: орендна плата за 2021 рік у сумі 7171,89 грн., орендна плата за 2022 рік у сумі 9079,82 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік у сумі 1006,93 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік у сумі 280,57 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 2182,91 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 170,91 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 275,87 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 76,87 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог. Позов задоволено на 81%, значить витрати по сплаті судового збору становлять 869,62 грн. (1073,60 грн. 100%, 869,62 грн. 81%) та повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Докази та розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі сторони до суду не надавали.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 20245,77 грн., з яких 7171,89 грн. - заборгованість по орендній платі на підставі договору оренди земельної ділянки від 14 грудня 2006 року за користування земельною ділянкою за 2021 рік, 9079,82 грн - заборгованість по орендній платі за 2022 рік, 1006,93 грн. - пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік, 280,57 грн. пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік, 2182,91 грн. - інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 170,91 грн. - інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 275,87 грн. - 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 76,87 грн. - 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 869,62 грн. в рахунок повернення судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» (с. Суха Грунь Роменського району Сумської області, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 33976979).

Суддя О. В. Кузьмінський