Постанова

від 25.05.2023 по справі 131/1187/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/1187/21

Провадження № 22-ц/801/757/2023

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 рокуСправа № 131/1187/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Копаничук С.Г.,

суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2022 року ухвалене у складі судді Шпортун С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів та звільнення від заборгованості по сплаті аліментів,

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів та звільнення від заборгованості по сплаті аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до судових рішень ОСОБА_1 , має наступні аліментні зобов`язання:

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2016 року у справі № 712/3537/16-ц з нього на користь батька ОСОБА_2 присуджено до стягнення аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходу (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи стягнення з 28.03.2016 і до його смерті.

- за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23 вересня 2016 року у справі № 131/785/16-ц з нього на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2/9 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.04.2016 щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

- за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 07 серпня 2020 року у справі № 135/716/20 з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на її утримання під час вагітності в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду, а саме з 16 червня 2020 року. Аліменти присуджені дружині під час вагітності продовжує сплачувати після народження дитини без додаткового рішення суду до досягнення дитиною трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- за судовим наказом від 28 січня 2021 року у справі № 135/40/21, виданим Ладижинським міським судом Вінницької області з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14 січня 2021 року щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Загальний розмір аліментів, які присуджено до стягнення із позивача на користь усіх відповідачів складає 92,22 % (1/4 + 2/9 + 1/5 + 1/4 = 83/90 = 92,22 %).

Усі вищевказані судові рішення звернуто стягувачами до виконання.

Приймаючи до уваги те, що сукупний розмір аліментів є занадто великий та ставить позивача у скрутне матеріальне становище і фактично унеможливлює його існування, оскільки на проживання йому залишатися лише 7,78 % заробітку (доходу), що суперечить нормам чинного законодавства та принципам справедливості і рівноправності та явно порушує законні права та інтереси позивача, просив суд:

- змінити розмір аліментів утримуваних із нього, ОСОБА_1 , за вказаними вище судовими рішеннями в частині стягнення аліментів на утримання його батька ОСОБА_2 та дружини ОСОБА_3 в сторону зменшення до 1/12 частки його заробітку (доходу) щомісячно на кожного, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та відповідно до дня смерті батька та досягнення неповнолітньою дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- змінити розмір аліментів утримуваних із нього, ОСОБА_1 , за судовими рішеннями на утримання його неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сторону зменшення до 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття;

- звільнити його, ОСОБА_1 , від сплати заборгованості за аліментам, яка станом на 01.08.2021 становить 276 880, 63 грн. у сукупності за усіма судовими рішеннями.

08.02.2022 представником позивача адвокатом Мазур О.В., було подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, окрім вимог про зменшення розміру аліментів, про які він просив у первісному позові, просив суд звільнити позивача від сплати нарахованої заборгованості по аліментах, яка станом на 01.02.2022 становить 363 987,91 грн. (триста шістдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім гривень 91 копійка) за усіма виконавчими документами виданими за судовими рішеннями, а саме:

- заборгованості по аліментам на користь батька ОСОБА_2 у розмірі 67 396,08 грн.;

- заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) - 187 077,48 грн.;

- заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_3 на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) трирічного віку 65 258,51 грн.;

- заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - 44 255,84 грн.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.04.2016 у цивільній справі № 712/3537/16-ц, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, - на 1/12 частку всіх видів його заробітку(доходу), починаючи стягнення у новому розмірі з дня набрання рішенням законної сили і до дня його смерті.

Змінено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.08.2020 у цивільній справі № 135/716/20, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання, у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, - на 1/12 частку всіх видівйого заробітку(доходу), починаючи стягнення в новому розмірі з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, які стягуються за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.04.2016 у справі № 712/3537/16-ц на користь ОСОБА_2 , яка станом на 01.02.2022 становить 67396 (шістдесят сім тисяч триста дев`яносто шість) гривень 08 коп.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, які стягуються за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.08.2020 у справі №135/716/20, на користь ОСОБА_3 на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку, яка станом на 01.02.2022 становить 65258 (шістдесят п`ят тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 51 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а у справі постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Указує, що суд не взяв до уваги зміну його матеріального стану та стану здоров`я.

Зазначає, що розмір стягуваних з нього аліментів не має перевищувати 50% від його заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадахверховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цимКодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Так судом встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.04.2016 у справі №712/3537/16-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) громадян, але не менше 30 % прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи стягнення з 28.03.2016 і до його смерті (Том 1 а.с.16).

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.09.2016 у справі №131/785/16-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 2/9 частини всіх видів його заробітку доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.04.2016 щомісячно і до досягнення дитиною повноліття (Том 1 а.с.17,18).

Обставини щодо зміни прізвища відповідача-3 ОСОБА_9 на « ОСОБА_4 » підтверджуються паспортними документами (Том 1 а.с.56) та визнавались сторонами спору, відтак доказуванню не підлягають.

Також судом встановлено, що за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.08.2020 у справі №135/716/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на її утримання під час вагітності в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду, а саме з 16.06.2020. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду (Том 1 а.с.19-21).

Відповідно до судового наказу виданого Ладижинським міським судом 28.01.2021 у справі № 135/40/21, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.01.2021 щомісячно і до досягнення дитиною повноліття (Том 1 а.с.22).

Вищевказані судові рішення набрали законної сили та були звернуті стягувачами до виконання.

Відповідно до довідки виданої МХП Вінницька Птахофабрика філія «Птахокомплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» (Том 1 а.с.215) ОСОБА_1 працює на посаді начальника дільниці в Філії «Птахокомплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» з 01.02.2012, його дохід за період лютого 2021 по січень 2022 становив 612 116,77 грн, з яких проводились утримання аліментів:

- згідно з виконавчим документом №2/712/1163/16 від 27.04.2016 виданого Соснівським районним судом м. Черкаси на користь ОСОБА_2 у розмірі 66790,91 грн;

- згідно з виконавчим документом №131/185/16-ц від 12.10.2016 виданого Ладижинським міським судом на користь ОСОБА_4 в сумі 59397,09 грн;

- згідно з виконавчим документом №135/716/20 від 10.09.2020 виданим Ладижинським міським судом на користь ОСОБА_3 в сумі 53482, 05 грн;

- згідно з виконавчим документом №135/40/21 виданим 03.02.2021 Ладижинським міським судом на користь ОСОБА_3 66790,91 грн.

Станом на 01.02.2022 заборгованість по аліментах становить:

- за виконавчим документом №2/712/1163/16 від 27.04.2016 становить 67 396,08 грн;

- за виконавчим документом №131/185/16-ц від 12.10.2016 становить 187 077,48 грн.;

- за виконавчим документом №135/716/20 від 10.09.2020 в сумі 65 258, 51 грн.;

- за виконавчим документом №135/40/21 виданим 03.02.2021 в сумі 44 255, 84 грн.

З довідки виданої відокремленим підрозділом «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька Птахофабрика», вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді головного інженера його дохід за період з вересня 2022 по грудень 2022 року становить 208 947, 70 грн. нарахованої заробітної плати, з якої до виплати 168202, 89 грн. та з неї утримано за усіма виконавчими документами 84101, 44 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позов у частині присуджених на їх користь аліментів за судовими рішеннями та звільнення від заборгованості по аліментах позивача, і таке визнання позову не суперечить положенням Закону та інтересам інших учасників справи.

Переглядаючи судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України позовні вимоги, оскільки позивачем не доведено факту зміни його сімейного стану після постановлення судом рішення від 07 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання у розмірі 1/5 частини від його заробітку (доходу).

Як вбачається з тексту рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 07 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про у якій визнав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі.

Верховний Суд у постанові від 28 травня 2021 року по справі № 715/2073/20 указав, що факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Допустимих доказів на підтвердження погіршення матеріального стану чи зміни сімейного стану позивачем суду не надано.

Більше того, за змістом довідки виданої Відокремленим підрозділом «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька Птахофабрика», станом на грудень 2022 року розмір заробітної плати ОСОБА_1 збільшився, що не може свідчити про зміну його матеріального становища в бік погіршення.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано погіршення стану здоров`я позивача, суд апеляційної інстанції не вважає такими, що дають правові підстави для скасування рішення суду, оскільки не зазначення у рішенні суду оцінки групі медичних доказів не призвело до неправильного вирішення справи, а тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України це не є підставою для скасування рішення суду.

Звертається увага на те, що позивач не надав доказів про стан його здоров`я до ухвалення судом першого рішення про стягнення аліментів.

Оцінюючи наданні позивачем довідки медичних закладів колегія суддів вважає їх неналежними доказами на підтвердження факту погіршення матеріального становища позивача через важку хворобу, оскільки дані довідки не містять інформації про понесені позивачем витрати на лікування та, що лікування є тривалим і потребує значних фінансових затрат.

Виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають докладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір.

Відповідно до статті 155 СК України здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини.

Зменшення ж розміру стягнутих аліментів з позивача може негативно вплинути на належне забезпечення дітей та суперечитиме її інтересам.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, з якими погоджується також суд апеляційної інстанції.

Твердження апелянта щодо погіршення його матеріального стану через наявність заборгованості за аліментами, що є непосильним тягарем для нього та порушує право на мирне володіння майном, суд вважає непереконливими, оскільки як було встановлено судом із довідок наданих позивачем та витребуваних судом з місця роботи позивача, розмір відрахувань із його заробітку (доходу) не перевищує 50% отримуваного ним доходу, вказаний розмір, виходячи із довідок про заробітну плату, є достатнім для його прожиття та несення обов`язкових витрат та значно перевищує прожитковий мінімум на працездатну особу, що визначений законодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Утім, суд звертає увагу, що це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Як було встановлено позивач має зобов`язання щодо сплати аліментів на неповнолітніх дітей за кількома виконавчими документами, отож законодавець допускає, що у таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати може сягати 70 відсотків від його заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява№31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Звільнення позивача від сплати боргу по аліментах та зменшення розміру аліментів без належних на те правових підстав, призведе до про порушення прав дітей, які мають переважати над правами батьків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з часу ухвалення першого судового рішення про присудження аліментів із позивача на користь непрацездатного батька ОСОБА_2 , позивачеві було достовірно відомо про наявність такого судового рішення та розміру присуджених із нього аліментів, як і кожного наступного судового рішення та розміру аліментів, за якими він несе на даний час аліментні зобов`язання, оскільки він приймав участь у розгляді цивільних справ, (окрім виданого судового наказу про присудження аліментів на утримання дочки ОСОБА_10 ).

Отож, по пред`явленню до нього кожного нового позову про стягнення аліментів мав реальну можливість ініціювати залучення нових одержувачів аліментів до участі у справі з метою визначення частки аліментів, з урахуванням інтересів усіх одержувачів та його, який не ставив би його у становище, що є наслідком утвореної заборгованості. Разом з тим, позивач при присудженні аліментів на утримання ОСОБА_3 не заперечував щодо її вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/5 його заробітку (доходу), а також питання про зменшення розміру аліментів визначених за судовим наказом не ініціював.

Вказані обставини свідчать про те, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась саме внаслідок дій (бездіяльності) позивача.

Отже, відмова суду в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та звільнення від сплати боргу за аліментами, відповідає якнайкращим інтересам дітей, що спростовує доводи апеляційної скарги у відповідній частині.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2022 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: С. К. Медвецький

В. В. Оніщук