Постанова

від 26.05.2023 по справі 333/2703/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 26.05.2023 Справа № 333/2703/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/2703/22 Головуючий у І інстанції: Холод Р.С.

Провадження №22-ц/807/717/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Крилової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2022 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧУМАЧЕНКА № 43» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління будинком та прибудинковою територією,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2022 ОСББ «ЧУМАЧЕНКА №43» звернулось до суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по управлінню будинком та прибудинковою територією.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.04.2016 рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку під назвою ОСББ «ЧУМАЧЕНКА 43», головою якого обрано ОСОБА_2

18.09.2016 рішенням загальних зборів, оформлених протоколом №3, було затверджено тариф на оплату послуг за утримання будинку для власників житлових та нежитлових приміщень у розмірі 4 гривні за метр квадратний.

Протоколом № 6 від 23.05.2019 тариф на оплату послуг за утримання будинку для власників житлових та нежитлових приміщень змінився та став обраховуватись у розмірі 180 гривень з однокімнатної квартири, 250 гривень з двокімнатної та 330 гривень з трьохкімнатної квартири на місяць.

Протоколом №8 від 22.08.2021 тариф на оплату послуг за утримання будинку для власників житлових та нежитлових приміщень змінився та став обраховуватись у розмірі 250 гривень з однокімнатної квартири, 320 гривень з двокімнатної та 400 гривень з трьохкімнатної квартири на місяць.

Власник квартири АДРЕСА_2 , яким є ОСОБА_1 , має несплачену заборгованість за спожиті послуги за період часу з грудня 2019 року до червня 2022 року на загальну суму 9700 грн, що є порушенням зобов`язання, яке виникло на підставі Статуту, рішень зборів співвласників, а також Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідач була неоднаразово повідомлена про наявність заборгованості та необхідність її погашення, однак продовжує допускати зростання заборгованості та не вчинила жодного платежу щодо її погашення.

Посилаючись на означені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з управління будинком та прибудинковою територією за період з 01.06.2019 до 30.06.2022 у розмірі 9700 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн та судового збору у розмірі 2481 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ЧУМАЧЕНКА №43» 9700 грн заборгованості за послуги з управління будинком та прибудинковою територією за період з 01 червня 2019 до 30.06.2022. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ЧУМАЧЕНКА №43» 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2481 грн судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, їх недоведеність, просить скасувати рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2022 року і закрити провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Узагальненими доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 є те, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, адже, на її думку, спір між ОСББ і співвласником багатоквартирного будинку повинен розглядатись за правилами господарського судочинства, адже спір у справі виник з корпоративних відносин між юридичною особою та її учасниками.

Ухвалою суду в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, особам, які беруть участь у справі, надано строк для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу, проте таких відзивів не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення повною мірою відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги ОСББ про стягнення заборгованості за послуги з управління будинком та прибудинковою територією, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплачувала оплату наданих послуг, будь-яких претензій щодо надання послуг позивачу не пред`являла, вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 основного боргу у розмірі 9700 грн є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Так, суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.04.1999 № НОМЕР_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

З 14.03.2006 ОСОБА_1 зареєстрована за вищевказаною адресою, що підтверджується інформацією, наданою Департаментом реєстраційних послуг ЗМР від 27.07.2022 року №04-46/3/2891.

16.04.2016 установчими зборами ОСББ «ЧУМАЧЕНКА №43», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , затверджено статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 1 розділу І зазначеного вище статуту, об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЧУМАЧЕНКА №43» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Згідно з п. 1 розділу ІІ статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧУМАЧЕНКА №43», метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 3 розділу ІІ статуту визначено, що завданням та предметом діяльності об`єднання є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Протоколом № 6 від 23 травня 2019 року тариф на оплату послуг за утримання будинку для власників житлових та нежитлових приміщень змінився та став обраховуватись у розмірі 180 гривень з однокімнатної квартири, 250 гривень з двокімнатної та 330 гривень з трьохкімнатної квартири на місяць.

Протоколом № 8 від 22 серпня 2021 року тариф на оплату послуг за утримання будинку для власників житлових та нежитлових приміщень змінився та став обраховуватись у розмірі 250 гривень з однокімнатної квартири, 320 гривень з двокімнатної та 400 гривень з трьохкімнатної квартири на місяць.

Із довідки щодо стану заборгованості, доданої до позовної заяви, вбачається, що ОСББ «ЧУМАЧЕНКА №43» в період з 01.06.2019 до 30.06.2022 надало послуги з управління будинком та прибудинковою територією за адресою: АДРЕСА_3 , вартість яких становить 9700 грн.

В судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно не сплачувала вартість отриманих послуг з управління будинком та прибудинковою територією в період з 01.06.2019 до 30.06.2022 через конфлікт з головою ОСББ «ЧУМАЧЕНКА №43» Бобровичем М.В.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1). Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України (ч. 2). Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4).

Згідно з ч. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (ч. 1). Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (ч. 5). Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (ч. 8).

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (ч. 6). З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат (ч. 7).

В силу вимог ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором абозакономза власні кошти. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей тощо. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Опалення є однією із витрат пов`язаною зі зберіганням майна, а отже оплата за надані послуги для сталого функціонування приміщення є обов`язком власника.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власницеюквартири АДРЕСА_3 ,відтак,на підставівищенаведених нормзакону воназобов`язана своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, установлені загальними зборами ОСББ «Чумаченка № 43».

Доводи апеляційної скарги про неналежну якість послуг є необґрунтованими, оскільки жодних доказів того, що скаржниця не отримувала послуг з управління будинком та прибудинковою територією, або неналежного їх виконання позивачем скаржниця не надала.

При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що наданий позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що спір у цій справі належить розглядати за правилами господарського судочинства є помилковими з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зістаттею125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та № 29465/04).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ст. 19 ч.1 ЦПК України).

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспорюваними чи невизнаними.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 456/544/18.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Водночас, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з управління будинком та прибудинкової території з фізичної особи в порядку ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Тож, у цій справі наявний спір про право цивільне - захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, що виникають із цивільно-правових відносин про надання послуг, адже предметом розгляду у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за надані послуги, визначені Статутом ОСББ.

Отже, предмет позову, його підстави та суб`єктивний склад сторін у цій справі дозволяє зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами у справі, що переглядається, є цивільно-правовими і не належать до компетенції господарського суду, у зв`язку з чим, твердження скаржниці про закриття провадження є хибним.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Аналізуючи питанняобсягу дослідженнядоводів скаржниката їхвідображення воскаржуваному судовомурішенні,питання обґрунтованостівисновків судупершої інстанції,колегія суддіввиходить зтого,що усправі,яка переглядається,було надановичерпну відповідьна всіістотні питання,що виникаютьпри кваліфікаціїспірних відносин,як уматеріально-правовому,так іу процесуальномусенсах,а доводи,викладені вапеляційній скарзі,не спростовуютьвисновків судупершої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно довимог ст.375ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, ст. 375, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2022 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена26травня 2023 року.

Головуючий:

Судді: