Ухвала

від 25.05.2023 по справі 727/3999/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/3999/23

Провадження № 2/727/925/23

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

25 травня 2023 року м.Чернівці

суддя Шевченківськогорайонного судум.Чернівці М.Є.Бойко,розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі Рязань», Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни про визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ :

24.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі Рязань», Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни про визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора від 03.03.2023 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі Рязань» права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди загальною площею 5066,30 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

23.05.2023 року позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення вищевказаного позову шляхом заборони будь-кому будь-які дії (продаж, заставу, дарування, внесення до статутного капіталу, поділ, укладення мирової угоди) стосовно нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , загальною площею 5066 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 860063373101, номер об`єкта в РВПН 12392732, номер відомостей про речове право 49441602.

Вищезазначена заява обґрунтована тим, що існує реальна загроза утруднення та неможливості виконання рішення суду, яким у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 буде скасована державна реєстрація права власності за відповідачем на нерухоме майно, а також для недопущення відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб та ускладнення виконання рішення суду.

Згідно частини 1статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно частини 2статті 149 ЦПК України,забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову, згідно статті 149 ЦПК України, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

Слід також зазначити, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом спору у даній справі є рішення державного реєстратора, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі Рязань» зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди загальною площею 5066,30 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому суд враховує, що оскаржувані реєстраційні дії вчинялись реєстратором на підставі рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.07.2022 року у справі № 926/124/20, згідно якого визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Будинок торгівлі Рязань (58001, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 56, код ЄДРПОУ 02023146) право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) (номер про право власності 13437540)

Таким чином, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 липня 2022 року, яке на даний час ніким не змінено та не скасовано, Товариство з обмеженою відповідальністю Будинок торгівлі Рязань є власником спірного нерухомого майна, жодного доказу на підтвердження його належності позивачу та відношення до нього суду не надано.

Крім того, виходячи з предмету, підстав позову, та обставин, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заходи, які просить застосувати позивач в порядку забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Тобто, забезпечення позову у визначений позивачем спосіб не направлене на реальне забезпечення виконання можливого рішення та не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову в зв`язку із тим, що будь-яких перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог не вбачається, оскільки виконання такого рішення у разі задоволення позову полягатиме лише в тому, що реєстратор внесе відповідні записи до Реєстру на підставі рішення суду, незалежно від подальшої долі спірного майна.

Отже, зважаючи на наведене, заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі Рязань», Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни про визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Бойко М.Є.