Рішення

від 16.05.2023 по справі 903/253/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2023 року Справа № 903/253/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області

до відповідача: Ратнівського виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення 130646,25 грн шкоди,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Греков О. В., витяг з ЄДРПОУ;

від відповідача: Марць О. Г., довіреність № 19 від 10.04.2023.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Діловодство суду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася до суду з позовом до Ратнівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 130646,25 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на те, що в результаті відсутності контролю за операціями поводження з твердими побутовими відходами на сміттєзвалищі, що розташоване по вул.Нова,94а, смт.Ратне, відповідачем допущено засмічення земельної ділянки площею 0,0105 га, чим заподіяно матеріальну шкоду державі.

Ухвалою суду від 17.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.04.2023, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу відповідь на відзив.

Позивач в судове засідання 11.04.2023 не з`явився, про припини неявки суд не повідомив.

03.04.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в позові з підстав наведених у відзиві. Даний відзив ухвалою суду від 11.04.2023 залишено без руху.

14.04.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в позові. При цьому вказує, що в користуванні відповідача перебуває земельна ділянка під адмінприміщенням площею 3,3 га по вул. Нова,94а, при обстежені якої було виявлено засмічення поблизу адмінприміщення твердими побутовими відходами площею 0,0105 га, яке відбулося внаслідок пошкодження колеса трактора під час вивезення твердих побутових відходів на полігон, у зв`язку з чим з метою виконання ремонтних робіт було вивантажено тверді побутові відходи поблизу адмінприміщення. Звертає увагу суду, що вказане засмічення було тимчасовим, сміття було прибране на протязі двох днів після ремонту трактора, таким чином тимчасове перебування сміття не заподіяло і не могло заподіяти будь якої шкоди навколишньому природному середовищу, крім того відбір проб ґрунту не проводився. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.05.2023 беручи до уваги строки розгляду справи, суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті на 16.05.2023 та оголосити перерву до 16.05.2023.

В судовому засіданні 16.05.2023 представник позивача позов підтримав повністю з підстав наведених у ньому, представник відповідача позов заперечив з підстав наведених у відзиві.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

05.03.2021 Державною екологічною інспекцією у Волинській області на підставі наказу від 27.01.2021 №33, направлення на проведення перевірки від 28.01.2021 №46, проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Ратнівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (а.с. 9-12).

Під час проведення планової перевірки при візуальному обстеженні встановлено факт засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, загальною площею 0,0105 га, об`єм відходів 12 м3. Заміри засмічення земельної ділянки проведені повіреною рулеткою Р20-УЗГ. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №95/03.21 від 05.03.2021, який відповідачем підписаний без зауважень (а.с.15-30).

Постановою Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення від 10.03.2021 №000171 майстра відділу благоустрою, відповідального за поводження з відходами ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн (а.с.39).

Вказана постанова в установленому порядку не оскаржувалась і 24.03.2021 відповідачем сплачено суму штрафу в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 3502 на суму 850,00 грн (а.с.40).

11.03.2021 Державною екологічною інспекцією у Волинській області на адресу відповідача винесено припис від 11.03.2021 №000105 щодо вжиття заходів щодо ліквідації засмічення земельної ділянки (площею 0,0105 га, об`ємом 12 м3) твердими побутовими відходами поблизу адмінприміщення до 05.07.2021 (а.с.42).

Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 (в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149) (далі - Методика визначення розмірів шкоди) визначено, що засмічення земель це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Пунктом 3.2 Методики визначення розмірів шкоди встановлено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3.3 зазначеної Методики визначення розмірів шкоди факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

У відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки площею 0,0105 га, об`ємом 12 м3 твердими побутовими відходами. Відповідно до проведеного розрахунку, розмір завданої шкоди становить 130 646,25 грн.

Розрахунок розміру шкоди проводився з врахуванням листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 15.04.2021 № 8-3-0.10- 2593/2-21, яким інспекції надано інформацію щодо нормативної грошової земельної ділянки (а.с.46).

Державною екологічною інспекцією у Волинській області направлено до Ратнівського виробничого управління житлово-комунального господарства претензію від 30.04.2022 № 2-2/1263 про відшкодування заподіяної шкоди в сумі 130 646,25 грн разом з розрахунком її розміру (а.с.43-45).

01.09.2021 відповідач направив на адресу позивача лист № 83 від 01.09.2021 з проханням розтермінування рівними частинами суми шкоди терміном на два роки у зв`язку з відсутністю коштів для погашення завданої шкоди. Гарантували сплату першого внеску на протязі 10 днів (а.с. 49).

Відповідачем шкода в сумі 130 646,25 грн сплачена не була, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Норми права, якими керувався суд при вирішенні спору.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст.46 Закону України Про охорону земель, при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України Про відходи.

Згідно ст. 17. Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване виділення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; р) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об`єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування; т) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст. 33 України Про відходи, зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Відповідно до ст. 42 Закону України Про відходи, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо).

Згідно Методики визначення розмірів шкоди, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Матеріалами справи підтверджуються факт засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, який було допущено відповідачем, що відображено в акті планової перевірки від 05.03.2021 № 95/03.21, що не заперечується сторонами.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, акт перевірки це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати, як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Зважаючи на це, акт перевірки є належним доказом у справі, який встановлює факти засмічення відповідачем земель.

Відповідно до розрахунку позивача розмір шкоди становить 130 646,25 грн.

Згідно ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 43 Закону України Про відходи передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами частин 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Враховуючи все вищенаведене, суд встановив наявність в діях відповідача усіх елементів складу правопорушення, зокрема, протиправна поведінка полягає у допущенні порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх зберігання в порушення ст.ст. 17, 33 Закону України Про відходи (підтверджується актом перевірки, приписом, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення); шкідливий результат такої поведінки (шкоди) полягає у засміченні земельної ділянки розташованої поблизу адмінприміщення Ратніського ВУЖКГ площею 0,0105 га, загальним об`ємом 12 м3 (сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики); причинний зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що у зв`язку із діяльністю відповідача було заподіяно засмічення земельної ділянки площею 0,0105 га, загальним об`ємом 12 м3; вина особи, яка заподіяла шкоду презюмується, оскільки відповідачем не було доведено існування жодних обставин, які спричинили засмічення земельної ділянки. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 у справі № 920/821/18).

Щодо тверджень відповідача, що засмічення твердими побутовими відходами було тимчасове, через поломку техніки і не могло заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу, суд зазначає таке.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства розвитку громад та територій України від 13.03.2020 до джерел утворення побутових відходів належать об`єкти, на яких утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).

Кількісні та якісні характеристики побутових відходів не є постійними та залежать від джерел їх утворення.

У загальному вигляді до складу твердих побутових відходів входять: харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо), папір та картон, полімери (пластик, пластмаси), скло, чорні метали, кольорові метали, текстиль, дерево, небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акумулятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи, телевізійні кінескопи тощо); кістки, шкіра, гума; залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет тощо).

Таким чином тверді побутові відходи(виявлення яких підтверджується актом перевірки, приписом, протоколом про адміністративне правопорушення, не заперечується сторонами) є більш різноманітними та містять більше небезпечних речовин, ніж будівельні відходи. Зазначене підтверджується і особливими вимогами, які встановлено законодавством до місць зберігання побутових відходів.

Згідно з вимогами п. 5.11 розділу V "Екологічна та санітарна безпека" Правил експлуатації полігонів побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 435 від 01.12.2010, полігон побутових відходів повинен бути оснащений системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні побутових відходів при захороненні твердих побутових відходів з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона (п.1.3 Правил експлуатації полігонів побутових відходів).

Згідно з п. 3.105 Державних будівельних норм «Полігони твердих побутових відходів» Основні положення проектування ДБН В.2.4-2-2005 (далі - ДБН) при проектуванні полігона ТПВ передбачаються заходи, спрямовані на зменшення кількості фільтрату: тимчасові протифільтраційні завіси, дамби, а також передбачати такі схеми складування ТПВ, при яких забезпечується мінімальне надходження води з незаповненої площі карт ТПВ.

Для збирання і відведення фільтрату з майданчиків складування ТПВ проектують дренажну систему, яка складається з шарового дренажу (галька або щебінь) та дренажних труб. Матеріали, які використовують для улаштування шарового дренажу і дренажних труб, повинні бути хімічно і біологічно стійкими і підбиратися так, щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія ТПВ не приводили б до відмови в роботі системи ( п.3.106 ДБН)

Фільтрат, що утворюється на полігоні, збирається в контрольні ставки, а потім направляється на очистку. До стадії очистки фільтрату має бути передбачена його груба сепарація, седиментація, розподіл фаз (п. 3.110 ДБН).

Вищезазначене свідчить про те, що засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами власні твердження, що засмічення твердими побутовими відходами було тимчасове, через поломку техніки, а для визнання факту забруднення навколишнього природного середовища достатнім є засмічення земельної ділянки, тобто наявність сторонніх предметів і матеріалів (відходів) без відповідних дозволів в несанкціонованих місцях (на відміну від забруднення).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню як підставні та обґрунтовані, з відповідача підлягає стягненню 130646,25 грн шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2684,00 грн судового збору за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Ратнівського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул.Нова,94А, смт.Ратне, Ковельський район, Волинська область, 44101, код ЄДРПОУ 03339153) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (вул.Степана Бандери,20, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 38009738) 130 646,25 грн шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, перерахувавши вказані кошти за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт.Ратне/24062100, отримувач коштів (ЄДРПОУ) 38009371, номер рахунку (IBAN) UA828999980333189331000003566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.).

3. Стягнути з Ратнівського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул.Нова,94А, смт.Ратне, Ковельський район, Волинська область, 44101, код ЄДРПОУ 03339153) на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області (вул.Степана Бандери,20, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 38009738) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

26.05.2023.

СуддяА. С. Вороняк