Рішення

від 17.05.2023 по справі 910/2790/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2023Справа № 910/2790/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Дупляченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро", м. Київ

про розірвання договорів, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" про:

- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 01.02.2021, який укладений між Державним підприємством "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадаро";

- розірвання договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2 від 01.02.2021, який укладений між Державним підприємством "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадаро".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з грудня 2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадаро" порушуються умови договорів в частині внесення орендних платежів та відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна. Вказані обставини, на думку позивача, вказуються на наявність підставі для дострокового розірвання договорів.

Ухвалою від 27.02.2023 позов залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Копію вказаної ухвали було вручено адресату 07.03.2023, що підтверджується поштовим повідомленням №0105493856657.

16.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 20.03.2023 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26.04.2023.

26.04.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.05.2023.

Представник позивача у судове засідання 17.05.2023 не з`явився, проте, 15.05.2023 до суду надійшла заява Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, м.Київ, вул.Паньківська, буд.27/78, кв.22.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було повернуто на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Наразі, з огляду на неявку вказаного учасника судового процесу суд зазначає таке.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Отже, за висновками суду, неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 17.05.2023

В судовому засіданні 17.05.2023 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2021 між Державним підприємством "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" (орендодавець, балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадаро" (орендар) було укладено договір №1 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами п.1.1 якого орендавець (балансоутримувач) передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення, перелік другого типу, загальною площею 100,8 кв.м, розміщене за адресою: 01001, м.Київ, вул.Богдана Хмельницткого/вул.Пушкінська, 5/15-17, літера "А5" (адміністративний корпус), що перебуває на балансі Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки", вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку майна і становить: 3 850 443 грн без податку на додану вартість.

У п.1.2 договору №1 від 01.02.2021 вказано, що майно площею 100,8 кв.м передається в оренду для розміщення на першому поверсі адміністративного корпусу театру кафе з реалізацією горілчаних виробів.

Відповідно до п.2.1 договору №1 від 01.02.2021 орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між орендарем і орендодавцем (балансоутримувачем) одночасно з підписанням цього договору.

Згідно п.3.1 договору №1 від 01.02.2021 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно і становить без податку на додану вартість за базовий місяць оренди - серпень 2020 - 48612 грн. Нарахування податку на додану вартіть на суму орендної плпати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством України. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженергого обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат орендодавця (балансоутримувача) за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витртаи на підставі окремих договорів, укладених із орендодавцем (балансоутримувачем) та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п.6.5 цього договору.

За умовами п.3.2 договору №1 від 01.02.2021 орендна плата за повний місяць оренди встановлюється шляхом шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди. Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяуь.

Пунктом 3.3 договору №1 від 01.02.2021 передбачено, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та лоендодавцю (балансоутримувача) у співвідношенні: державному бюджету - 30% суми орендної плати та орендодавцю (балансоутримувачу) - 70% суми орендної плати щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.06.2020 №483.

У п.3.7 договору №1 від 01.02.2021 вказано, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орердодавцю (балансоутримувачу).

Цей договір укладено на строк 5 років з дати набрання ним чинності. Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Згідно п.12.6.4 договору №1 від 01.02.2021 договір припиняється на вимогу орендодавця з підстави, передбачених п.12.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 12.8 цього договору.

У п.12.7 договору №1 від 01.02.2021 вказано, що договір модже бути достроково припинений на вимогу орендодавця (балансоутримувача) якщо орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьої місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем (балансоутримувачем) орендарю листа про дострокове припинення цього договору.

У додатку №2 до договору №1 від 01.02.2021 контрагентами затверджено розрахунок орендної плати.

У додатку №2/1 до договору №1 від 01.02.2021 контрагенти погодили, що з 01.02.2021 нараховувати орендну плату за користування нерухомим державним майном відповідно до договору №1 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.02.2021 у розмірі 50 відсотків суми, нарахованої орендної плати відповідно до постанови Кабінету міністрів України "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" від 15.07.2020 №611 і до відміни (скасування) карантину у встановленому законом порядку.

Додатковою угодою №2 від 27.05.2022 до договору №1 від 01.02.2021 сторони досягли згоди відпоідно до постанови Кабінету міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022 на період воєнного стану звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадаро" від орендної плати за користування нерухомим державним майном, але не довше ніж до 30.09.2022.

01.02.2021 між Державним підприємством "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" (орендодавець, балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадаро" (орендар) було укладено договір №2 про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами п.1.1 орендоавець (балансоутримувач) забезпечує охорону, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 01001, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького/вул.Пушкінська, 5/15-17, літера "А5" адміністративний корпус площею 2307,8 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах орендодавця (балансоутримувача) на відшкодування наданих орендодавцю (балансоутримувачу) комунальних та інших послуг пропорційно до займаної ним площі у цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем (балансоутримувачем) за договором.

У п.1.3 договору №2 від 01.02.2021 вказано, що орендоване приміщення використовується для цілей: розміщення на першому поверсі адміністративного корпусу театру кафе з реалізацією горілчаних виробів площею 100,8 кв.м за цільовим призначенням.

У п.2.2.3 №2 від 01.02.2021 вказано, що орендар зобов`язується не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним місяцем, перераховувати грошові кошти на поточний рахунок орендодавця (балансоутримувача), за наданий комплекс послуг (охорона, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень та допоміжних приміщень будівлі, відшкодування податку на землю, комунальні послуги, абонплата за користування внутрішнім телефонним зв`язком, плата за користування знаком для товарів і послуг "ДОМ БЕРГОНЬЕ" та інше).

Договір укладено строком на 5 років і набирає чинності з моменту його підписання. Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін, за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.п.5.1, 5.3 договору №2 від 01.02.2021).

У додатку №2 від 01.02.2021 до договору №2 від 01.02.2021 сторонами затверджено розрахунок відшкодування експлуатаційних витрат та використаних комунальних послуг, компенсації податку на землю по приміщенню, яке орендує Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадаро" для розміщення кафе з реалізацією горілчаних виробів.

01.02.2021 за актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, Державним підприємством "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Спадаро" об`єкт оренди.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки №226 від 28.09.2022 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" станом на 31.07.2022 заборгованість орендаря за договором №1 від 01.02.2021 з орендної плати становила 28 578,31 грн.

Відповідно до довідки №225 від 28.09.2022 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" станом на 31.08.2022 у орендаря існувала заборгованість із відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та наданню комунальних послуг орендарю (компенсація комунальних, експлуатаційних витрат та податку на землю) за грудень 2021 -серпень 2022.

Згідно змісту довідки №39 від 07.02.2023 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" станом на 31.01.2023 заборгованість з орендної плати за договором №1 від 01.02.2021 за період з жовтня 2022 по січень 2023 становить 165 564,30 грн.

Згідно змісту довідки №40 від 07.02.2023 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" станом на 31.01.2023 у орендаря існувала заборгованість із відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та наданню комунальних послуг орендарю (компенсація комунальних, експлуатаційних витрат та податку на землю) за вересень 2022-січень 2023 на загальну суму 68 651,96 грн.

Одночасно, з представникх до матеріалів справи документів вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/8952/22 за позовом Державного підприємство "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" про стягнення заборгованості в розмірі 176 025,89 грн.

Рішенням від 26.12.2022 Господарського суду міста Києва у справі №910/8952/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" на користь Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" заборгованість в розмірі 174 411, 73 грн та витрати по сплаті судового збору.

16.01.2023 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

До того ж, 13.02.2023 Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ (справа №910/1928/23) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАДАРО" на користь Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 01.02.2021 та пов`язаним із ним договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2 від 01.02.2021 за період з 01.09.2022 по 01.02.2023 у розмірі 228 246, 26 грн.

Одночасно, з представлених до матеріалів справи актів від 26.02.2022 та від 22.02.2023, які було складено позивачем, вбачається, що орендар припинив використання орендованого приміщення за адресою: 01001, м.Київ, вул.Богдана Хмельницткого/вул.Пушкінська, 5/15-17, літера "А5", закрив відповідну літню площадку та приміщення кафе для відвідувачів.

Посилаючись на вказані обставини, позивач і звернувся до суду з позовом про розірвання договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 01.02.2021 та про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2 від 01.02.2021.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Статтею 188 Господарського кодексу України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За приписами статей 651, 654 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п`ять років.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №927/877/17).

З аналізу змісту статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Аналоігчна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18, від 30.03.2023 по справі 910/13/21.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 28.08.2019 у справі №910/5381/18. Із вказаного вбачається, що для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як вказувалось вище, згідно п.12.6.4 договору №1 від 01.02.2021 договір припиняється на вимогу орендодавця з підстави, передбачених п.12.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 12.8 цього договору.

У п.12.7 договору №1 від 01.02.2021 вказано, що договір модже бути достроково припинений на вимогу орендодавця (балансоутримувача) якщо орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьої місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем (балансоутримувачем) орендарю листа про дострокове припинення цього договору.

Одночасно, у п.1.2 договору №1 від 01.02.2021 вказано, що майно площею 100,8 кв.м передається в оренду для розміщення на першому поверсі адміністративного корпусу театру кафе з реалізацією горілчаних виробів.

За умовами п.3.2 договору №1 від 01.02.2021 орендна плата за повний місяць оренди встановлюється шляхом шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди. Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяуь.

Пунктом 3.3 договору №1 від 01.02.2021 передбачено, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та лоендодавцю (балансоутримувача) у співвідношенні: державному бюджету - 30% суми орендної плати та орендодавцю (балансоутримувачу) - 70% суми орендної плати щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.06.2020 №483.

У п.3.7 договору №1 від 01.02.2021 вказано, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орердодавцю (балансоутримувачу).

Одночасно, у п.1.3 договору №2 від 01.02.2021 вказано, що орендоване приміщення використовується для цілей: розміщення на першому поверсі адміністративного корпусу театру кафе з реалізацією горілчаних виробів площею 100,8 кв.м за цільовим призначенням.

У п.2.2.3 №2 від 01.02.2021 вказано, що орендар зобов`язується не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним місяцем, перераховувати грошові кошти на поточний рахунок орендодавця (балансоутримувача), за наданий комплекс послуг (охорона, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень та допоміжних приміщень будівлі, відшкодування податку на землю, комунальні послуги, абонплата за користування внутрішнім телефонним зв`язком, плата за користування знаком для товарів і послуг "ДОМ БЕРГОНЬЕ" та інше).

Як було встановлено вище, відповідно до довідки №225 від 28.09.2022 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" станом на 31.08.2022 у орендаря існувала заборгованість із відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та наданню комунальних послуг орендарю (компенсація комунальних, експлуатаційних витрат та податку на землю) за грудень 2021 -серпень 2022.

Згідно змісту довідки №39 від 07.02.2023 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" станом на 31.01.2023 заборгованість з орендної плати за договором №1 від 01.02.2021 за період з жовтня 2022 по січень 2023 становить 165 564,30 грн.

Згідно змісту довідки №40 від 07.02.2023 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" станом на 31.01.2023 у орендаря існувала заборгованість із відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та наданню комунальних послуг орендарю (компенсація комунальних, експлуатаційних витрат та податку на землю) за вересень 2022-січень 2023 на загальну суму 68 651,96 грн.

Одночасно, з представникх до матеріалів справи документів вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/8952/22 за позовом Державного підприємство "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" про стягнення заборгованості в розмірі 176 025,89 грн.

Рішенням від 26.12.2022 Господарського суду міста Києва у справі №910/8952/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" на користь Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" заборгованість в розмірі 174 411, 73 грн та витрати по сплаті судового збору.

16.01.2023 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

До того ж, 13.02.2023 Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ (справа №910/1928/23) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАДАРО" на користь Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 01.02.2021 та пов`язаним із ним договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2 від 01.02.2021 за період з 01.09.2022 по 01.02.2023 у розмірі 228 246, 26 грн.

Наразі, суд зазначає, що передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Обов`язок держави у забезпеченні права кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини договірних Сторін.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», no. 24465/04, від 19.02.2009р., «Пономарьов проти України», no. 3236/03, від 03.04.2008р.).

Таким чином, обставини, які було встановлено у судових рішеннях повторного доведення не потребують.

Зокрема, у даному випадку у судовому рішенні від 26.12.2022 Господарського суду міста Києва у справі №910/8952/22, яке набрало законної сили 16.01.2023, судом вказано, що позовні вимоги Державного підприємство "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 01.02.2021 та договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, в частині здійснення розрахунків, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 29 391,27 грн. та за договором оренди та заборгованості у розмірі 146 634,62 грн. за договором про відшкодування витрат.

У судовому рішенні встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, сплату орендної плати за лютий 2022 року в розмірі 28 578,31 грн. не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 28 578,31 грн, а відповідачем порушено зобов`язання з відшкодування витрат за період з січня 2022 року по серпень 2022 року включно на суму 145 833,42 грн.

Тобто, з наведеного полягає встановлення обставин тривалого - більш як півроку порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" умов договорів №1 від 01.02.2021 й №2 від 01.02.2021.

Крім того, заборгованість за вказаними правочинами, проте, вже за період з вересня 2022 по лютий 2023, було присуджено до стягнення згідно судового наказу від 13.02.2023 по справі №910/1925/23.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем доказів відсутності порушень за договорами №1 від 01.02.2021 й №2 від 01.02.2021 станом на теперішній час дано не було.

За висновками суду, з огляду на тривале порушення відповідачем умов договорів №1 від 01.02.2021 й №2 від 01.02.2021 в частині сплати орендної плати та відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та наданню комунальних послуг орендарю (компенсація комунальних, експлуатаційних витрат та податку на землю), своєчасне та в повному обсязі отримання якої є метою укладення даних договорів з боку позивача, а несплата відповідачем орендної плати та відшкодування вказаних вище витрат призвела до того, що позивачем не було отримано очікуваний результат - отримання грошових коштів від здачі в оренду нерухомого майна, а також враховуючи обставини невикористання обєкта нерухомого майна за його цільовим призначенням, що встановлено в актах від фіксації дії від 26.08.2022 та від 22.02.2023, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розірвання договорів №1 від 01.02.2021 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та № 2 від 01.02.2021 про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, так як відповідачем були істотно порушені умови вказаних правочинів.

Одночасно, судом враховано наявний в матеріалах справи лист №313 від 24.10.2022 Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки". Проте, суд звертає увагу учасників судового процесу на те, що зміст вказаного листа не вказує на волевиявлення орендодавця до одностороннього розірвання договору оренди №1 від 01.02.2021 у порядку, що визначений умовами п.12.7 вказаного правочину, оскільки містить пропотію до орендаря добровільно (за згодою сторін) достроково розірвати правочин.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" про розірвання договорів №1 від 01.02.2021 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та № 2 від 01.02.2021 про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Керуючись приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на висновки суду щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" про розірвання договорів - задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 01.02.2021, який укладений між Державним підприємством "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадаро".

3. Розірвати договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2 від 01.02.2021, який укладений між Державним підприємством "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадаро".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадаро" (01033, місто Київ, вул.Паньківська, Будинок 27/78, квартира 22, ЄДРПОУ 44021999) на користь Державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки" (01001, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 5, ЄДРПОУ 02224548) судовий збір в сумі 5368 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17.05.2023.

Суддя В.В. Князьков