Рішення

від 16.05.2023 по справі 910/6770/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2023Справа № 910/6770/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР»

до Юридичної особи створеної за законодавством Республіки Білорусь - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАЙНПЛЮС»

про стягнення 22 240, 43 доларів США,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Юридичної особи створеною за законодавством Республіки Білорусь - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАЙНПЛЮС» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 22 240, 43 доларів США.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.6, 11, 530, 612, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за контрактом №01/02/2019 від 01.02.2019, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Разом з позовом, позивачем подано клопотання про виклик відповідача та вручення йому позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

19.08.2022 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/6770/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2023. Постановлено звернутися до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою:Ul. Lenina, 19, Minsk, 220030, Belarus з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, відповідачу та зупинено провадження в справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 поновлено провадження в справі.

У підготовче засідання 22.02.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з`явився, в матеріалах справи відсутні відомості щодо його належного повідомлення про дату, час та місце засідання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 постановлено повідомити відповідача по справі №910/6770/22 - Юридичну особу створену за законодавством Республіки Білорусь - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАЙНПЛЮС» про дату підготовчого засідання - шляхом офіційного оприлюднення оголошення в справі на офіційному веб-сайті судової влади України та відкладено підготовче засідання на 22.03.2023

14.03.2023 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

22.03.2023 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

У підготовче засідання 22.03.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з`явився, повідомлявся про день та час розгляду справи належним чином. Враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2023. Постановлено повідомити відповідача по справі №910/6770/22 - Юридичну особу створену за законодавством Республіки Білорусь - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАЙНПЛЮС» про дату судового розгляду - шляхом офіційного оприлюднення оголошення в справі на офіційному веб-сайті судової влади України

У судове засідання 16.05.2023 представники учасників справи не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Одночасно, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи, що явка учасників справи та їх представників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції в спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено контракт №11/02/2020 (надалі - контракт), відповідно до умов п 1.1. якого, позивач зобов`язався продати та поставити, а покупець оплатити - металочерепицю, водостічну систему металеву, плоский лист, відмотка/штрипс, добірні елементи, сайдинг металевий, профнастил, надалі іменовані «товар», у номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.п.2.1. та 2.2. контракту його загальна вартість становить 500 000, 00 доларів США. Валюта контракту та валюта платежу - долар США.

Оплата покупцем продавцю здійснюється згідно з умовами зазначеними у відповідних специфікаціях до цього контракту (п.4.1. контракту).

Згідно із п.п.6.1. та 6.2. контракту передача товару здійснюється: за кількістю - згідно супровідними документами, за якістю: згідно з документами, що засвідчують якістю - згідно з документами, що засвідчують якість. Перелік товаросупровідних документів: специфікація, CRM, Комерційний інфойс, пакувальний лист, сертифікат якості.

Контракт набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими особами сторін. Строк дії контракту - до 31.12.2020 або до повного виконання покупцем та продавцем своїх зобов`язань за цим контрактом (п.п. 11.2., 11.5. контракту).

Додатковою угодою №1 від 22.06.2021 до контракту сторонами погоджено підсудність спорів за даним контрактом за місцем реєстрації продавця - у Господарському суд міста Києва відповідно до законодавства України (п.10.2.).

14.06.2019 сторонами підписано специфікацію №4 до контракту відповідно до якої погоджено поставку товару в сумі 9 776,46 доларів США, строк відвантаження червень-липень 2019 року.

29.06.2021 сторонами підписано специфікацію №20 до контракту відповідно до якої погоджено поставку товару в сумі 33 039, 45 доларів США, строк відвантаження червень 2021 року.

Крім цього, позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки №TDR014483 від 24.06.2019 на суму 303, 00 долари США, №TDR021871 від 29.06.2021 на суму 28 732,57 доларів США та №TDR021872 від 29.06.2019 на суму 4 306,88 долари США.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної №12055 та митних декларацій (форми МД-2 та МД-3) позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 33 039, 45 грн згідно рахунків №TDR021871 від 29.06.2021 на суму 28 732,57 доларів США та №TDR021872 від 29.06.2019 на суму 4 306,88 долари США.

Відповідачем, у свою чергу сплачено позивачу 30.06.2021 за платіжним дорученням №66 - 8 100, 00 доларів США та 07.07.2021 за платіжним дорученням №67 - 3 000, 00 доларів США, а всього 11 100, 00 доларів США.

Гарантійним листом №б/н від 30.06.2021 відповідач зобов`язався сплатити заборгованість за контрактом у сумі 24 939,45 долари США не пізніше 31.07.2021.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за контрактом, в частині повної та своєчасної оплати товару, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 22 240, 43 доларів США основного боргу.

Контракт укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний контракт є підставою для виникнення в його сторін прав та обов`язків: майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (міжнародна товарно-транспортна накладна №12055 та митні декларації (форми МД-2 та МД-3) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару згідно контракту на загальну суму 33 039, 45 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Контрактом та специфікацією сторонами не погоджено строк оплати товару.

Разом з тим, статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття.

Відповідачем, у свою чергу, вказаний товар оплачено частково на загальну суму 11 100, 00 доларів США. Залишився несплаченим товар на загальну суму 21 939,45 доларів США (33 039, 45 - 11 100, 00).

При цьому суд зазначає, що доказів поставки відповідачу товару за специфікацією №4 від 14.06.2019 та за рахунком №TDR014483 від 24.06.2019 на суму 303, 00 долари США матеріали справи не містять та позивачем таких доказів суду надано не було.

Крім цього, гарантійним листом №б/н від 30.06.2021 відповідач зобов`язався сплатити заборгованість за контрактом саме в сумі 24 939,45 долари США, після чого ним було сплачено 3 000, 00 доларів США (24 939,45 - 3000,00 = 21 939,45).

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.

Суд розцінює часткову оплату та надання відповідачем гарантійного листа, як визнання ним основного боргу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 21 939,45 доларів США грошових коштів за переданий на підставі контракту товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є правомірною та обґрунтованою саме в розмірі 21 939,45 доларів США.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 21 939,45 доларів США.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Юридичної особи створеної за законодавством Республіки Білорусь - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАЙНПЛЮС» (223049, Республіка Білорусь, Мінська область, Мінський район, агромістечко Щомисліца, вулиця Кірюнікова, будинок 6, кабінет 23/3, код юридичної особи 3039349760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (03067, місто Київ, провулок Чугуївський, будинок 21, ідентифікаційний код 31202310) 21 939 (двадцять одну тисячу дев`ятсот тридцять дев`ять) доларів США 45 центи основної заборгованості та 12 031 (дванадцять тисяч тридцять одна) грн 61 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 26.05.2023.

Суддя Я.А.Карабань