Рішення

від 25.05.2023 по справі 914/85/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 Справа № 914/85/22

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт», м. Запоріжжя,

до відповідача: Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», м. Львів,

предмет позову: стягнення 245 100,00 грн,

підстава позову: прострочення зобов`язань щодо поставки продукції,

за участю представників:

позивача: Алілуєв Дмитро Юрійович (в режимі відеоконференції),

відповідача: Карабань Василь Іванович.

1. ПРОЦЕС

1.1. До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт» до Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» про стягнення 245 100 грн.

1.2. Ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 16.03.2022. Ухвалою суду від 17.03.2022 у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та місцезнаходженням позивача у м. Запоріжжя відкладено розгляд справи на термін до закінчення воєнних дій. Ухвалою суду від 21.02.2023 призначено підготовче засідання на 22.03.2023. У судовому засіданні 19.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. У судовому засіданні 25.05.2023 за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Позивач стверджує, що відповідач зобов`язався поставити позивачу продукцію, яку позивач оплатив, але відповідач свого обов`язку по поставці товару не виконав. Тому позивач просить стягнути з відповідача 245 000,00 вартості передоплаченого товару.

2.2. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень стосовно підстав позову не висловив. Натомість подав платіжні інструкції від 25.04.2023 на суму 245 100,00 грн і виписку по рахунку з відміткою про повернення йому коштів, сплачених позивачу.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт» надалі по тексту рішення - позивач) надано цінову пропозицію № 761 від 06.08.2021 щодо участі в аукціоні на продаж брухту чорних металів (вид - 500). Згідно з протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-07-27-000028-2, організатором якого був Укроборонпром ДП «Львівський бронетанковий завод», учасником та переможцем електронного аукціону є Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт».

3.2. Відповідно до конкурсної документації ДК 021:2015Код14910000-3 - вторинна металева відновлена сировина додатком 2 додатком 2 конкурсної документації є проект договору купівлі-продажу майна. Відповідно до пп. 6.1 п. 6 конкурсної документації переможець аукціону має укласти договір купівлі-продажу майна з організатором протягом 20-ти робочих днів із дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, та провести розрахунки з організатором відповідно до умов договору.

3.3. Протокол проведення електронного аукціону підписаний переможцем 10.08.2021, організатором (відповідачем) 17.08.2021; ціна реалізації лота - 245 100,00 грн.

3.4. Відповідачем складено рахунок - фактуру № 160 від 11.08.2021 на суму 245 100,00 грн. Позивачем оплачено 245 100,00 грн відповідачу згідно з платіжним дорученням № 2635 від 16.08.2021.

3.5. Підписаного сторонами договору про поставку металобрухту із ціною договору 245 100,00 грн сторонами суду не подано.

3.6. Позивач звернуся до відповідача листом від 04.10.2021, в якому стверджує про укладення між сторонами 11.08.2021 договору про поставку металобрухту № 641, про здійснення переоплати в розмірі 245 100,00 грн, про надання до завантаження автомобіля на склад відповідача 25.08.2021 та про нездійснення завантаження товару з невідомих і незалежних від позивача причин. Тому просив повернути кошти в сумі 245 100,000 грн. Докази надіслання вказаного листа долучені до позовної заяви.

3.7. Позивач також звернувся до відповідача на електронну пошту lbz@ukroboronprom.com вимогу від 28.12.2021 про надіслання на електронну пошту позивача до кінця дня копії підписаних зі сторони відповідача договорів № 641 від 11.08.2021 та № 660 від 25.08.2021, а оригінали надіслати на юридичну адресу.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.2. Як вбачається із описаних обставин справи, підтверджених документально, між сторонами не виникли договірні правовідносини з поставки продукції, адже сторони не підписали, не уклали договору, проект якого був передбачений тендерною документацією.

4.3. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

4.4. Твердження позивача у листі від 04.10.2021, в якому стверджується про укладення між сторонами 11.08.2021 договору про поставку металобрухту № 641, не змінює встановлених обставин справи та не підтверджує факту укладення між сторонами договору. Суд також звертає увагу, що ні оригіналу, ні копії підписаного обома сторонами суду не подано.

4.5. Суд зауважує, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. У справі, що розглядається, предметом позову є стягнення грошових коштів у розмірі 245 100 грн.

4.6. Велика Палата Верховного Суду 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зазначає, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

4.7. Якщо сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі N 924/1473/15 (провадження N 12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

4.8. Велика Палата Верховного Суду акцентує на тому, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

4.9. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18).

4.10. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

4.11. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

4.12. Встановлені вище обставини відсутності укладеного між сторонами договору та сплата позивачем відповідачу грошових коштів не призводять до зміни предмета позову - вимоги про сплату грошових коштів, яку відповідач, до речі, з матеріальних підстав і не заперечує.

4.13. Суд звертає увагу на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

4.14. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

4.15. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

4.16. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

4.17. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому.

4.18. Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.19. Відповідно до обставин справи, не спростованих сторонами, після проведення електронного аукціону 11.08.2021 позивач сплатив відповідачу 245 100,00 грн. Проте, договір поставки надалі укладений не був, а факт поставки також не відбувся. Тобто, підстава, на якій відповідачем набувалися грошові кошти, згодом відпала. Відповідачем такий факт не заперечується. Більше того, відповідач під час розгляду справи вчиняв дії, спрямовані на добровільне повернення коштів позивачу, проте, такий переказ коштів не вдалося здійснити через відсутність у позивача банківського рахунку, що не заперечується і представником позивача. Тому грошові кошти у вказаному розмірі неправомірно утримуються відповідачем і підлягають поверненню власнику.

4.20. Виконуючи завдання господарського судочинства, надавши правову оцінку відносинам, що фактично склалися між сторонами, діючи відповідно до правових позицій Великої палати Верховного Суду, суд доходить висновку, що право позивача на отримання безпідставно сплачених грошових коштів є порушеним відповідачем. Відповідно, такі грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу, хоча і з інших правових підстав, ніж ті, що зазначенні позивачем у позовній заяві. Відсутність на час постановлення рішення відкритого банківського рахунку у позивача не нівелює його права на судовий захист і отримання коштів за наслідками виконання відповідного рішення суду.

4.21. Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення 245 100,00 грн підлягає задоволенню.

4.22. Здійснюючи розподіл судових витрат, за результатами вирішення спору суд покладає сплачений позивачем судовий збір на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський бронетанковий завод» (ідентифікаційний код юридичної особи 07985602, 79031, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 73) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт» (ідентифікаційний код юридичної особи 42693800, 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України/бульвар Парковий, будинок 1/2, офіс 36) 245 000 грн боргу, 3 675,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26.05.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.