Рішення

від 16.05.2023 по справі 916/383/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/383/23Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гуменюк О.О.,

від відповідача (ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ): Каразейська Є.Д.,

від відповідача (Чернишева І.В.): не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ, ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1699689,79 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/383/23, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 07.03.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.03.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 р.: продовжено строк підготовчого провадження на 15 днів до 18.04.2023 р.; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.04.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 р. оголошено перерву у судовому засідання до 16.05.2023 р.

ОСОБА_1 в засідання суду, в т.ч. те, в якому ухвалено рішення, не з`явився, хоча про дати, час та місце їх проведення повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи телефонограми.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику позивача можливість участі у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 16.05.2023 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (далі ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ (далі ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ) та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) заборгованість в розмірі 1699689,79 грн, з яких 693990,60 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 241490,56 грн пені, 138382,99 грн інфляційних нарахувань, 133726,35 грн 24% річних, 23937,51 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 468161,78 грн неустойки за неповернення об`єкта лізингу. Крім того, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ посилається на приписи ст.ст.525,526,543,554,625,629 ЦК України, умови договору фінансового лізингу від 03.12.2021 р. № 211203-6/ФЛ-Ю-А, додатків, додаткової угоди від 03.12.2021 р. до нього, акт прийому-передачі об`єкта лізингу від 09.12.2021 р., умови договору поруки від 03.12.2021 р. № 211203-1/П, вимогу від 26.04.2022 р. вих. № 1268 про сплату штрафу, повідомлення від 28.04.2022 р. за вих. № 1301 про одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу тощо та вказує на невиконання ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ, за виконання зобов`язань яким поручився ОСОБА_1 , умов лізингового договору в частині здійснення оплат, пов`язаних з використанням об`єкта лізингу, надання інформації про його стан та несвоєчасне повернення об`єкту лізингу після розірвання лізингової угоди з ініціативи позивача.

ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ у відзиві на позовну заяву, посилаючись на приписи ст.617 ЦК України, ст.218 ГК України та умови ст.8 договору фінансового лізингу від 03.12.2021 р. № 211203-6/ФЛ-Ю-А, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки:

-ним систематично виконувались умови договору фінансового лізингу, в т.ч. за узгодженим сторонами графіком сплачено 1034317,99 грн, а останній платіж здійснено 08.04.2022 р., що свідчить про доброчесність відповідача;

-ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ всупереч положенням лізингової угоди направлено ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ недійсне повідомлення від 28.04.2022 р. за вих. № 1301 згідно п.6.6 додатку ,,Загальні умови Договору з метою розірвання договору фінансового лізингу, не врахувавши повномасштабне вторгнення та, як наслідок, введення на території України воєнного стану, що спричинило виникнення форс-мажорних обставин, які позбавили відповідача можливості отримувати прибуток, т.я. основним видом діяльності ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ була участь у тендерних закупівлях та виконання державних замовлень щодо будівництва;

-наявність обставин непереборної сили засвідчено Торгово-промисловою палатою України на підставі ст.ст.14,14-1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні та статут ТПП України в загальному для всіх листі від 28.02.2022 р. При цьому відповідач звертає увагу на те, що в договорі не зазначено, який саме документ має бути наданий на підтвердження настання обставин непереборної сили, а лише вказано, що це має бути офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України;

-ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ на виконання п.8.2 додатку ,,Загальні умови Договору до договору фінансового лізингу виконано зобов`язання щодо повідомлення ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ про настання обставин непереборної сили шляхом надсилання листа від 01.04.2022 р. вих. № 8;

-позивач ухилився від переговорної процедури, проведення якої у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин передбачено в п.8.3 додатку ,,Загальні умови Договору;

-умови договору, які дозволяють позивачу в односторонньому порядку розірвати угоду та відібрати у відповідача об`єкт лізингу, не врахувавши права останнього та не провівши переговорну процедуру, є несправедливими, тому суперечать ч.1 ст.18 Закону України ,,Про захист прав споживачів, а, отже, мають бути визнані судом недійсними;

- 10.04.2022 р. співробітники ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ, запросивши ОСОБА_1 , відкрили автомобіль власними ключами та здійснили самовільне його вилучення. ОСОБА_1 , усвідомлюючи той факт, що наразі у ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ відсутні кошти для погашення заборгованості, не заперечував проти такого вилучення. Однак чомусь у позові вказано, що загальний строк невиконання відповідачем обов`язку по поверненню об`єкту лізингу становить 251 день (період з 11.05.2022 р. до 16.01.2023 р.).

У відповіді на відзив ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ повідомляє, що ним заявлено до стягнення лізингові платежі за 3-5 періоди лізингу згідно узгодженого сторонами графіку сплати з урахуванням додаткової угоди від 03.12.2021 р. та валютних коригувань відповідно до п.2.2.1 договору.

Крім того, позивач вказує, що право на розірвання договору фінансового лізингу надано йому приписами ч.4 ст.17 Закону України ,,Про фінансовий лізинг та п.6.1.1 додатку ,,Загальні умови Договору у випадку наявності простроченої заборгованості більше 60 календарних днів. Таке право ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ реалізувало, направивши на електронну пошту ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ письмове повідомлення від 28.04.2022 р. за вих. № 1301. Після спливу 6 робочих днів з моменту надсилання названого повідомлення, тобто з 10.05.2023 р., згідно ч.5 ст.17 Закону України ,,Про фінансовий лізинг договір вважається розірваним, внаслідок чого у позивача виникло право самостійно вилучити об`єкт лізингу для забезпечення схоронності свого майна.

Також ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ зауважує, що 25.08.2022 р. об`єкт лізингу вилучено у ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ, доказом чого є складений сторонами акт прийому-передачі предмету лізингу.

Окремо у відповіді на відзив зазначено, що з початку введення воєнного ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ жодним чином навіть не намагалось звернутися до ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ з повідомленням про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань за договором та всупереч п.8.3 його умов не запропонувало проведення переговорів з метою визначення подальших заходів, у т.ч. щодо реструктуризації заборгованості за лізинговими платежами на розумний строк. При цьому ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ запропонувало змінити договір фінансового лізингу після того, коли воєнний стан тривав понад один календарний місяць, не надавши жодних належних і допустимих доказів фактичного припинення господарської діяльності. В названому аспекті позивач звертає увагу суду на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 р. по справі № 910/15264/21, відповідно до якого неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності. Крім того, ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ цитує постанову Верховного Суду від 30.11.2021 р. по справі № 913/785/17, згідно якої форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ в письмових запереченнях наполягає на тому, що саме 10.04.2022 р. відбулось вилучення об`єкту лізингу за участю ОСОБА_1 , який згоду на це не давав та не передавав співробітникам ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ ключі та технічний паспорт на автомобіль. Жодні документи з метою оформлення вилучення автомобіля на підпис ОСОБА_1 не надавались. Наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі від 25.08.2022 р. є підробленим, адже ОСОБА_1 його не підписував, про що свідчать відповідні письмові пояснення. Таким чином, повернення об`єкту лізингу відбулось раніше (10.04.2022 р.), ніж направлення повідомлення про розірвання договору (28.04.2022 р.), у зв`язку з чим положення угоди щодо нарахування неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту лізингу не підлягають застосуванню.

Крім того, у запереченнях зазначено, що хибними є твердження позивача про те, що відповідач навіть не намагався звернутися до нього з приводу форс-мажорних обставин, оскільки ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ надсилались пропозиції про початок переговорної процедури. Останню свідомо проігнорувало саме ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ, не будучи зацікавленим у визнанні наявності форс-мажорних обставин.

Також відповідач зауважує, що ним у строки, встановлені п.8.2 додатку ,,Загальні умови Договору, повідомлено позивача листом від 07.03.2022 р. вих. № 6 відносно неможливості оплати чергових платежів, у відповідь на який позивач 28.03.2022 р. вказав, що з розумінням ставиться до ситуації в країні та розгляне питання стосовно ненарахування штрафних санкцій.

Окремо ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ повідомляє, що з початком війни втратило можливість отримувати прибуток, адже основним видом діяльності були участь у тендерних закупівлях та виконання державних замовлень щодо будівництва. До суду надано відповідні виписки по банківським рахункам, а також повідомлення про неукладання договору за тендером. Підтвердити факт неплатоспроможності раніше не існувало можливості, тому що більшість підприємств на початку війни не працювали, офіси були закриті, державні підприємства працювали зі зміненими графіками. Наразі документи щодо неплатоспроможності ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ надаються (листи: Відділу освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради Одеської області про те, що в умовах воєнного стану оплата капітальних ремонтів на суму 36117,16 грн не входить до переліку робіт, за якими здійснюється фінансування з місцевих бюджетів; ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД про те, що у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин існує заборгованість у розмірі 267794,28 грн).

Крім того, відповідач вважає, що умови договору є несприятливими для лізингоодержувача, який позбавлений можливості вимагати дотримання процедури, встановленої угодою у випадку виникнення форс-мажорних обставин, тоді як лізингодавець не несе відповідальності за недотримання такої процедури та може прийняти рішення про вилучення об`єкта лізингу без повернення раніше перерахованих лізингових платежів. У даному випадку лізингодавець, усвідомлюючи відсутність відповідальності за недотримання переговорної процедури, умисно її проігнорував, чим позбавив лізингоодержувача права скористатись можливістю урегулювання питання щодо оплати предмету лізингу в несприятливих умовах.

ОСОБА_1 , який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань являється єдиним учасником ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ, на електронну пошту суду надіслав не підписану КЕП заяву, в якій з позовними вимогами не погоджується та просить проводити засідання без його участі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

03.12.2021 р. між ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (Лізингодавець) та ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 211203-6/ФЛ-Ю-А (Договір).

Об`єкт лізингу: найменування автомобіль Mercedes-Benz GLE 300; детальний опис згідно додатку ,,Специфікація (п.4.1 Договору); загальна вартість об`єкта лізингу з ПДВ 20% 2393751,10 грн (п.4.2 Договору); строк лізингу 12 місяців (п.5.1 Договору); максимальний термін передачі, з урахуванням положень додатку ,,Загальні умови, 03.01.2021 р. (п.5.2 Договору); місце передачі: 67663, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Усатове, Ленінградське шосе, буд. 27А (п.5.3 Договору); мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) 12 місяців (п.5.4 Договору); адреса базування (зберігання): 65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-А (п.5.5 Договору); гранична дата сплати авансового лізингового платежу 03.12.2021 р. (п.5.6 Договору); Лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатку ,,Графік сплати лізингових платежів та інших умов Договору та чинного законодавства (п.8 Договору); валюта грошового еквіваленту зобов`язань за Договором (валюта Договору) євро (п.9 Договору).

Додатки до Договору: ,,Загальні умови договору, ,,Графік сплати лізингових платежів, ,,Специфікація, ,,Страхування, ,,Технічний асістанс, ,,Довідка (типова форма) про технічний стан Об`єкта лізингу та фактичну адресу базування (зберігання), ,,Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об`єкт лізингу, ,,Поняття нормального зносу.

Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу (Об`єкт лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в додатку ,,Специфікація (Специфікація), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу до Лізингоодержувача переходить право власності на Об`єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг (п.1.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Строк користування Лізингоодержувачем Об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку ,,Графік сплати лізингових платежів до Договору (Графік), та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року (п.1.2 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

…У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору), дорівнює або становить більше, ніж 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в п.4.2 Договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця (п.2.1.7.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Період лізингу це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту (п.2.1.8 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору (зокрема, з врахування коригування згідно п.2.2.1 Загальних умов) та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6 Загальних умов); винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.2.1, 2.7 2.9, 3.5 Загальних умов (Винагорода). При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором, і, у сукупності, є платою за користування Об`єктом лізингу (п.2.2 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

На дату сплати (число сплати), визначену п.2.2 Загальних умов, кожен лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу; включаючи викупний лізинговий платіж), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов, а у випадку збільшення Лізингодавцем розміру лізингових платежів на підставі пункту 2.9 Загальних умов згідно зі скоригованою Лізингодавцем у односторонньому порядку новою редакцією Графіку та Загальних умов, коригується (збільшується) на суму коригування Винагороди (Skv), яка визначається за формулою: Skv = So * K1 So, де: So сума чергового лізингового платежу, вказана у стовбці ,,Загальний лізинговий платіж, в т.ч. ПДВ 20%, грн Графіку; К1 коефіцієнт між курсами гривні до євро; * знак множення (п.2.1.14 та п.2.2.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору), з урахуванням пункту 2.6 Загальних умов, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку Лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату, зазначену сторонами в пункті 5.6 цього Договору, та в сумі авансового лізингового платежу, визначеному у Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору) незалежно від отримання рахунку… (п.2.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню (п.2.4 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Приймання Лізингоодержувачем Об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання Лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність Об`єкта лізингу і відповідність Об`єкта лізингу вимогам Лізингоодержувача та умовам Договору. З моменту підписання сторонами акту до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням Об`єктом лізингу (в тому числі ризики випадкового знищення чи пошкодження Об`єкта лізингу, ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування Об`єктом лізингу)… (п.3.4 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Лізингоодержувач зобов`язаний: щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Об`єкта лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі, встановленою додатком ,,Довідка до Договору... (п.5.2.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Сторони погодили, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього Договору в таких випадках: Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі (п.6.1.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору); Лізингоодержувач протягом строку дії цього Договору порушує умови будь-яких договорів фінансового лізингу, оперативного лізингу (оренди), користування, прокату та інших договорів, укладених сторонами (п.6.1.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

У будь-якому випадку, незважаючи на те, вирішить Лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити викупний платіж, або не вирішить, Лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити Об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1 6.1.4, 6.1.8 Загальних умов… (п.6.6 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) та вилучення Об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі Лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання Договору (зобов`язань по Договору) щодо повернення Лізингоодержувачем Об`єкта лізингу є місцезнаходження Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок протягом строку, встановленого в повідомленні про вилучення Об`єкта лізингу, повернути Об`єкт лізингу Лізингодавцю. Незалежно від цього Лізингодавець має право самостійно вилучити Об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) Об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів Лізингоодержувача або будь-яких інших осіб з покладенням на Лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від Договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення Лізингодавцем відповідного про це повідомлення, та з цього моменту цей Договір є розірваним (п.6.6.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за Договором (п.8.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього Договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України (п.8.2 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Якщо обставини, вказані в пункті 8.1 Загальних умов, продовжують діяти протягом 30 (тридцяти) днів з дати їх виникнення, то сторони проводять переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити. У випадку, якщо на протязі наступних 10 (десяти) днів сторони не зможуть домовитися, Лізингодавець може прийняти рішення про вилучення Об`єкта лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язаний повернути Об`єкт лізингу Лізингодавцю на протязі 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають (п.8.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами додатків ,,Загальні умови Договору, ,,Специфікація, ,,Довідка, ,,Страхування, ,,Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об`єкт лізингу, ,,Графік сплати лізингових платежів, ,,Технічний асістанс, ,,Поняття нормального зносу до Договору) (п.10.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Додатковою угодою від 03.12.2021 р. ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ та ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ викладено додаток ,,Графік сплати лізингових платежів до Договору в новій редакції.

03.12.2021 р. між ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (Кредитор), ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ (Боржник) та ОСОБА_1 як фізичною особою (Поручитель) укладено договір поруки № 211203-1/П (Договір поруки).

За цим договором Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання Боржником усіх грошових зобов`язань за Договором (Контракт) в повному обсязі, а саме: сплату Кредитору лізингових платежів у встановлені Контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов Контракту може бути змінений (збільшений); сплату Кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на Боржника у відповідності до положень Контракту та/або чинного законодавства України (п.2 Договору поруки).

При невиконанні або неналежному виконанні Боржником зобов`язань за Контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, Поручитель і Боржник будуть відповідати перед Кредитором солідарно, тобто Кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за Контрактом як від Боржника, так і від Поручителя окремо, так і від Боржника та Поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу (п.3 Договору поруки).

Сторони досягли згоди про те, що порука за договором припиняється не раніше ніж через 7 (сім) років з моменту укладення сторонами цього Договору поруки, а в разі, якщо строк лізингу за Контрактом перевищує 4 (чотири) роки, порука припиняється по закінченню строку лізингу за Контрактом, збільшеному на 4 (чотири) роки (п.8 Договору поруки).

09.12.2021 р. ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ та ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ, від імені якого діяв Чернишев Ігорь, оформили акт прийому-передачі Об`єкта лізингу в користування за Договором, де засвідчили факт прийому-передачі у користування (фінансовий лізинг за Договором) нового загального легкового універсала Mercedes-Benz, моделі GLE 300, 2021 р. випуску, від Лізингодавця Лізингоодержувачу.

Договори, додатки, додаткову угоду до Договору фінансового лізингу та акт прийому-передачі Об`єкта лізингу в користування підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.

Згідно п.1 ч.4 ст.17 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.

Лізингодавець скористався наданим п.1 ч.4 ст.17 Закону України ,,Про фінансовий лізинг та п.6.6 додатку ,,Загальні умови Договору правом та достроково розірвав Договір з 10.05.2023 р. шляхом направлення повідомлення від 28.04.2022 р. за вих. № 1301 у зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем Графіку платежів за Договором на строк більший, ніж 60 днів. Лізингоодержувачем повернуто Лізингодавцю автомобіль, про що також свідчать датовані 25.08.2022 р. акти прийому-передачі Об`єкта лізингу та огляду предмета лізингу, в яких, зокрема, міститься підпис від імені Чернишева І.В.

У подальшому, вказуючи на неоплату ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ як Лізингоодержувачем лізингових платежів (3-5 періоди лізингу згідно Графіку), невиконання ним обов`язку щодо письмового інформування Лізингодавця про стан та адресу базування Об`єкта лізингу, а також на несвоєчасне повернення Об`єкту лізингу після розірвання Договору, ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі…

Частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В ст.806 ЦК України (із змінами) закріплено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частинами 1, 2, 3, 7 ст.292 ГК України (із змінами) передбачено, що лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно абз.6 ч.1 ст.1 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) фінансовий лізинг вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1 4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до п.п.2,3,4,5 ч.1 ст.20 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) лізингодавець має право: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, його утримання та експлуатації; у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.

В п.3 ч.2, ч.3 ст.21 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі. Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання в зв`язку з укладанням Договору фінансового лізингу між ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ та ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ, а також Договору поруки між ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ, ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ та ОСОБА_1 .

При цьому Лізингодавцем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Договором та передано Лізингоодержувачу обумовлений Об`єкт лізингу.

В свою чергу Лізингоодержувачем у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,806 ЦК України, ст.ст.193,292 ГК України, ст.ст.1,20,21 Закону України „Про фінансовий лізинг, умов Договору, додаткової угоди та додатків до нього не перераховано 693990,60 грн лізингових платежів (3-5 періоди лізингу), з яких: 238224,00 грн (3 період лізингу) зі строком сплати до 28.02.2022 р. включно; 234080,89 грн (4 період лізингу) до 29.03.2022 р. включно; 221685,71 грн (5 період лізингу) до 29.04.2022 р. включно (нарахування платежів здійснено згідно Графіку сплати лізингових платежів та коригування, проведеного на підставі п.2.2.1 додатку ,,Загальні умови Договору у зв`язку зі зміною курсу гривні до євро та наведеного в доданих до позову довідках про нарахування лізингових платежів).

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_1 поручився за належне виконання усіх зобов`язань ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ перед ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ за Договором, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 693990,60 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.4 ст.21 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов`язків:

-за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися (п.7.1.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору);

-якщо Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Об`єкт лізингу може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули Об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення Об`єкта лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, Лізингоодержувач сплачує на вибір Лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов`язку по поверненню Об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання за весь час невиконання… (п.7.1.2 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору);

-за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) Об`єкта лізингу технічної документації, отриманої Лізингоодержувачем разом з Об`єктом лізингу, порушення умов пунктів 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2, 4.1.7, 4.8, 5.2, 10.2 Загальних умов сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 1 (один) відсоток від розміру Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу (п.7.1.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Крім того, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 (двадцять чотири) проценти річних, від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів (п.2.7 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

З огляду на наведене, те, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов`язань за Договором по внесенню лізингових платежів, наданню інформації щодо стану та адреси базування Об`єкту лізингу та по поверненню останнього після розірвання Договору, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ має право на нарахування:

- 133726,35 грн 24% річних, з яких: 50438,22 грн нараховано на суму 238224,00 грн (3 період лізингу) за період з 01.03.2022 р. по 16.01.2023 р.; 45097,45 грн на суму 234080,89 грн (4 період лізингу) за період з 30.03.2022 р. по 16.01.2023 р.; 38190,68 грн на суму 221685,71 грн (5 період лізингу) за період з 30.04.2022 р. по 16.01.2023 р.;

- 134274,53 грн інфляційних втрат, з яких: 57160,52 грн нараховано на суму 238224,00 грн (3 період лізингу) за період з 01.03.2022 р. по 16.01.2023 р. (березень 2022 р. січень 2023 р.); 43667,71 грн на суму 234080,89 грн (4 період лізингу) за період з 30.03.2022 р. по 16.01.2023 р. (квітень 2022 р. січень 2023 р.); 33446,30 грн на суму 221685,71 грн (5 період лізингу) за період з 30.04.2022 р. по 16.01.2023 р. (травень 2022 р. січень 2023 р.);

- 241490,56 грн пені, з яких: 86674,38 грн нараховано на суму 238224,00 грн (3 період лізингу) за період з 01.03.2022 р. по 16.01.2023 р.; 81447,32 грн на суму 234080,89 грн (4 період лізингу) за період з 30.03.2022 р. по 16.01.2023 р.; 73368,86 грн на суму 221685,71 грн (5 період лізингу) за період з 30.04.2022 р. по 16.01.2023 р.;

- 23937,51 грн штрафу, який нараховано згідно п.7.1.3 додатку ,,Загальні умови Договору на суму 2393751,10 грн (вартість майна) х 1% х 1 (кількість кварталів (1 квартал 2022 р.)) у зв`язку з ненаданням інформації Лізингодавцю про стан та адресу базування Об`єкта лізингу;

- 468161,78 грн неустойки, яку нараховано згідно п.7.1.2 додатку ,,Загальні умови Договору на суму 234080,89 грн (4 період лізингу) х 2 (подвійна сума лізингового платежу) у зв`язку з невиконанням відповідачами обов`язку з повернення Об`єкту лізингу.

Відтак, позовна вимога про солідарне стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 134274,53 грн, тобто частково, оскільки в їх розрахунку наявні арифметичні помилки.

Стягнення 24% річних, пені, штрафу та неустойки у заявлених позивачем до стягнення сумах унеможливлюється наступним.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, штрафу та неустойки, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати в т.ч. ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення. Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги наведене, те, що ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ та ОСОБА_1 зобов`язань, те, що в Україні введено воєнний стан, який об`єктивно вплинув на ділову активність в державі, в т.ч. на спроможність ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ отримувати державні замовлення в сфері будівництва, те, що до воєнного стану та частково після його введення ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ вносило лізингові платежі, те, що розміри передбачених Договором неустойки, штрафу, пені та 24% річних є занадто великими та надмірно обтяжливими для в умовах воєнного стану, те, що неустойка як вид відповідальності не має на меті надмірне збагачення кредитора за рахунок боржника, господарський суд, з урахуванням майнових інтересів всіх сторін, зменшує заявлені позивачем до стягнення: неустойку в сумі 468161,78 грн до 100000,00 грн, штраф в сумі 23937,51 грн до 10000,00 грн, пеню в сумі 241490,56 грн до 100000,00 грн, 24% річних в сумі 133726,35 грн до 40000,00 грн, тому у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення 368161,78 грн неустойки, 13937,51 грн штрафу, 141490,56 грн пені, 93726,35 грн 24% річних суд відмовляє, задовольняючи ці вимоги в іншій їх частині.

Щодо тверджень ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ про те, що на підставі ст.617 ЦК України, ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні та ст.8 Договору воно має бути звільнене від сплати боргу з огляду на форс-мажорні обставині, пов`язані з введенням воєнного стану та військовими діями в країні, господарський суд зазначає таке.

По-перше, названі приписи законодавства та умови Договору передбачають звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, а не від виконання самих зобов`язань, тому правові передумови для несплати ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ основного боргу у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили відсутні.

По-друге, відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону ,,Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Слід зауважити, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. Зазначений висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 21.07.2021 р по справі № 912/3323/20.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи зі змісту цієї норми та обов`язкових для врахування за правилами ч.4 ст.236 ГПК України правових висновків, викладених, окрім вже названої постанови від 21.07.2021 р по справі № 912/3323/20, у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 р. по справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. по справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. по справі № 913/785/17, від 30.11.2021 р. по справі № 913/785/17, суд зазначає, що: відповідно до ст.14-1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання.

Також господарський суд зауважує, що під час перевірки того, чи потрібно застосовувати наслідки виникнення форс-мажору, слід встановити: 1) які саме зобов`язання за Договором порушено; 2) чи доведено відповідачем наявність форс-мажору та його причинно-наслідковий зв`язок з невиконанням зобов`язання; 3) чи виконано боржником усі передбачені Договором дії, необхідні для виникнення у нього права посилатись на форс-мажор як на підставу для звільнення від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, а саме: чи оформлено повідомлення кредитора у встановлений п.8.2 Загальних умов Договору строк (10 діб з моменту виникнення) про виникнення обставин непереборної сили; чи відбувалось звернення або спроба звернення до торгово-промислової палати за сертифікатом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ не сплачує лізингові платежі, неустойку, штраф, пеню, 24% річних та інфляційні втрати, вважаючи, що на можливість належним чином виконати зобов`язання за Договором вплинули форс-мажорні обставини у вигляді війни в України.

Не ставлячи під сумнів те, що війна та пов`язані з нею події є обставинами непереборної сили, господарський суд вказує, що відповідачем не надано доказів того, що у даному випадку форс-мажор призвів до того, що Лізингоодержувач не зміг вносити лізингові платежі, надавати інформацію Лізингодавцю про стан та адресу базування Об`єкта лізингу або вчасно повернути останній після обґрунтованого припинення дії угоди з ініціативи Лізингодавця.

ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ до відзиву додано дві банківські виписки за період з 24.02.2022 р. до 28.04.2022 р., які, на його думку, доводять відсутність коштів на його рахунках. Між тим, в тексті відзиву жодним чином не проаналізовано взаємозв`язок між недостатністю коштів для розрахунків з ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ та введенням воєнного стану, в т.ч. не зазначено: які саме неочікувані витрати понесено; які надходження коштів мали відбутись, проте не відбулись після 24.02.2022 р. До того ж у суду відсутні відомості, що рахунки в ПАТ АБ ,,Укргазбанк та АТ ,,Райффайзен банк, які зазначені в цих банківських виписках, є єдиними відкритими відповідачем.

Посилання ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ на втрату з початком війни можливості отримувати прибуток, адже основним видом діяльності були участь у тендерних закупівлях та виконання державних замовлень щодо будівництва, для суду є зрозумілими, тому враховані вище під час вирішення питання про зменшення розміру відповідальності. При цьому неотримання доходів, які мали місце до війни в країні, не означає, що відповідач повністю втратив можливість сплачувати платежі на користь позивача, в т.ч. за рахунок прибутку, отриманого в попередніх періодах.

Щодо листів Відділу освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради Одеської області та ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД з інформацією, що в умовах воєнного стану неможлива оплата в сумах 36117,16 грн та 267794,28 грн відповідно, господарський суд вказує, що неотримання названих коштів, яких, до речі, недостатньо для погашення боргу, як і у випадку з неможливістю участі у виконанні державних замовлень, не доводить повну втрату платоспроможності ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ.

Отже, існування причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та невиконанням ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ його обов`язків не доведено, а, відтак, господарський суд відхиляє посилання відповідача стосовно того, що виникнення форс-мажорних обставин є підставою для звільнення його в даному випадку від договірних зобов`язань чи від відповідальності за неналежне виконання Договору.

Не приймаються до уваги твердження ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ про те, що:

-повідомлення від 28.04.2022 р. за вих. № 1301 направлено ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ всупереч положенням лізингової угоди, адже для розірвання Договору в односторонньому порядку Лізингодавець мав як правові, так і фактичні передумови, незважаючи на форс-мажор, вплив якого на господарську діяльність Лізингоодержувача доказово не підтверджено;

-позивач ухилився від переговорної процедури, проведення якої у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин передбачено в п.8.3 додатку ,,Загальні умови Договору, оскільки участь у такій процедурі являється правом контрагента, а не його обов`язком;

-умови Договору, які дозволяють позивачу в односторонньому порядку розірвати угоду та відібрати у відповідача об`єкт лізингу, не врахувавши права останнього та не провівши переговорну процедуру, мають бути визнані судом недійсними як такі, що суперечать ч.1 ст.18 Закону України ,,Про захист прав споживачів, оскільки в рамках провадження у даній справі спір про недійсність Договору не вирішується. При цьому ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ не позбавлено права звернутись із відповідною вимогою до суду в майбутньому;

-вилучення Об`єкту лізингу відбулось 10.04.2022 р., а не 25.08.2022 р., коли складено акт повернення предмету лізингу, адже належних та допустимих доказів в підтвердження цього посилання відповідача немає (письмові пояснення ОСОБА_1 належним доказом не є, тому що на їх підставі за правилами ст.76 ГПК України неможна встановити обставини, які входить в предмет доказування, т.я. ОСОБА_1 прямо зацікавлений у результатах вирішення спору; відсутня заява свідка, в якій ОСОБА_1 , будучи обізнаним про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, повідомив би про вилучення Об`єкту лізингу саме 10.04.2022 р. чи про непідписання ним акту від 25.08.2022 р.; ТОВ ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ та/або ОСОБА_1 не ініційовано проведення почеркознавчої експертизи з метою встановлення факту непідписання ОСОБА_1 акту від 25.08.2022 р.).

Решта доводів сторін на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд частково відмовляє у позові, ніяким чином не впливають, тому залишаються без правової оцінки.

Згідно ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п.п.1,3 ч.4 ст.129 ГПК України зазначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі наведених норм та того, що процесуальним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судових витрат, суд здійснює розподіл судових витрат позивача пропорційно розміру задоволених вимог наступним чином:

-на ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ покладаються його витрати по сплаті судового збору в розмірі 61,63 грн та на правничу допомогу адвоката в розмірі 6,04 грн, оскільки позивачу частково відмовлено у позові про стягнення інфляційних втрат;

-на кожного з відповідачів покладається по 12716,86 грн судового збору та 1246,98 грн витрат на професійну правничу допомогу (понесення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з підготовкою позову, підтверджується договором про надання правничої допомоги від 03.01.2023 р. № 03/01-23, додатком до нього, актом від 16.01.2023 р. № 16/01-1, платіжним дорученням від 16.01.2023 р. № 10310 на суму 2500,00 грн, ордером серії АІ № 1331151 від 09.01.2023 р.).

При цьому слід вказати, що зменшення судом штрафу, пені, 24% річних та неустойки не зумовлює розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, адже спір у цій частині виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому саме на нього суд покладає витрати позивача за правилами ч.9 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-А, прим. 314, код 43346384) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера ,,Б, код 33880354) 693990/шістсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот дев`яносто/грн 60 коп. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 100000/сто тисяч/грн 00 коп. пені, 134274/сто тридцять чотири тисячі двісті сімдесят чотири/грн 53 коп. інфляційних нарахувань, 40000/сорок тисяч/грн 00 коп. 24% річних, 10000/десять тисяч/грн 00 коп. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 100000/сто тисяч/грн 00 коп. неустойки за неповернення об`єкта лізингу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РЕЛІКТ ІНВЕСТ (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-А, прим. 314, код 43346384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера ,,Б, код 33880354) 12716/дванадцять тисяч сімсот шістнадцять/грн 86 коп. судового збору та 1246/одну тисячу двісті сорок шість/грн 98 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера ,,Б, код 33880354) 12716/дванадцять тисяч сімсот шістнадцять/грн 86 коп. судового збору та 1246/одну тисячу двісті сорок шість/грн 98 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 травня 2023 р.

Суддя Л.В. Лічман