Рішення

від 15.05.2023 по справі 920/71/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.2023м. СумиСправа № 920/71/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/71/23

за позовом керівника Шосткинської окружної прокуратури (вул. Свободи, 65, м. Шостка, Сумська область, 41100, код за ЄДРПОУ 03527891),

в інтересах держави в особі

Ямпільської селищної ради (бул. Ювілейний, буд. 1, смт. Ямпіль, Шосткинський район, Сумська область 41200; код за ЄДРПОУ 04390222),

до відповідачів: 1)Селянського (фермерського) господарства «Богдан» (вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242; код за ЄДРПОУ 32535117),

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» (с. Жихове, Шосткинський район, Сумська область, 41034; код за ЄДРПОУ 36744443),

про визнання договору про спільну діяльність недійсним, припинення шляхом розірвання договору оренди землі та скасування рішень державного реєстратора

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідачів: 1)не прибув,

2)не прибув,

прокурор:Кошлякова А.Ю. (службове посвідчення від 17.04.2023 №074949),

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

25.01.2023 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить:

1)визнати недійсним договір про спільну діяльність, укладений 02.01.2018 між Селянським (фермерським) господарством «Богдан» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+»;

2)припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, укладений 30.04.2003 між Ямпільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Лях В.В. та зареєстровано в Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за №2 від 10.06.2003;

3)скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області Оничко Олени Вікторівни про державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером (номер запису про інше речове право: 488880340, індексний номер: 65982074 від 29.12.2022), припинивши право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925680400:09:004:0365;

4)скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області Оничко Олени Вікторівни про державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером (номер запису про інше речове право: 488880052, індексний номер: 65981445 від 29.12.2022), припинивши право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925680400:09:004:0364.

5)судові витрати стягнути з відповідачів за наступними реквізитами: Сумська обласна прокуратура (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172).

27.01.2023 за електронним запитом суду сформовано два витяги з ЄДРПОУ. Відповідно до сформованих витягів місцезнаходженням Селянського (фермерського) господарства «Богдан» є вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Ямпільський район (нині - Шосткинський район), Сумська область, 41242; місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» - с. Жихове, Середино-Будський район (нині - Шосткинський район), Сумська область, 41034.

Ухвалою від 30.01.2023 у справі №920/71/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 13.03.2023; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

16.02.2023 копія ухвали від 30.01.2023 у справі №920/71/23, надіслана на адресу Селянського (фермерського) господарства «Богдан», вул. Першотравнева, 2, с.Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою від 13.03.2023 у справі №920/71/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 01.05.2023; відкладено підготовче судове засідання на 17.04.2023.

13.03.2023 на виконання п. 5 резолютивної частини ухвали від 13.03.2023 у справі №920/71/23 повідомлено першого відповідача про місце, дату та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

16.03.2023 копію ухвали від 13.03.2023 у справі №920/71/23 надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №1565 (в т.ч.: першому відповідачу на наступні адреси: 1)Селянське (фермерське) господарство «Богдан», вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242; 2) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ).

20.03.2023 Ямпільська селищна рада надіслала клопотання від 13.03.2023 №514/02-23 (вх №1727), відповідно до якого позовні вимоги прокурора позивач підтримав та просить справу розглядати за відсутності представника позивача.

07.04.2023 копія ухвали від 13.03.2023 у справі №920/71/23, надіслана на адресу Селянського (фермерського) господарства «Богдан», вул. Першотравнева, 2, с.Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою від 17.04.2023 у справі №920/71/23 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 15.05.2023.

21.04.2023 на виконання п. 6 резолютивної частини ухвали від 17.04.2023 у справі №920/71/23 повідомлено першого відповідача про місце, дату та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

24.04.2023 копію ухвали від 17.04.2023 у справі №920/71/23 надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №2426 (в т.ч.: першому відповідачу на наступні адреси: 1)Селянське (фермерське) господарство «Богдан», вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242; 2) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ).

У судовому засіданні від 15.05.2023 встановлено:

Прокурор у підготовче судове засідання прибув.

Представник позивача у підготовче судове засідання не прибув, 20.03.2023 надіслав клопотання від 13.03.2023 №514/02-23 (вх №1727), в якому зазначив, що позов прокурора підтримує та просить справу розглядати за відсутності представника Ямпільської селищної ради.

Представник першого відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Богдан» у судове засідання не прибув, будь-яких клопотань та/або заяв не подав; копія ухвали від 17.04.2023 у справі №920/71/23, направлена на адресу Селянського (фермерського) господарства «Богдан» - вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242, була повернута 10.05.2023 відділенням поштового зв`язку з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Водночас, відповідно до витягу з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом суду, місцезнаходженням Селянського (фермерського) господарства «Богдан» (код за ЄДРПОУ 32535117) є вул. Першотравнева, буд. 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.).

Крім того, враховуючи неотримання Селянським (фермерським) господарством «Богдан», як юридичною особою, копії ухвали від 13.01.2023 у справі №920/71/23, суд направив копію ухвали від 17.04.2023 на адресу керівника С(Ф)Г «Богдан» - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений керівник першого відповідача 01.05.2023 був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Таким чином, перший відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи Господарським судом Сумської області.

Представник другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+», у підготовче судове засідання не прибув, будь-яких клопотань та/або заяв не подав, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином 04.05.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неприбуття у судове засідання позивача та відповідачів, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 15.05.2023 судом розпочато розгляд справи по суті, прокурор позовні вимоги підтримав просив позов задовольнити.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.05.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до витягів №319266151 та №319261796 від 29.12.2022 земельна ділянка площею 10,1234 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0365 та земельна ділянка площею 21,2463 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0364 на праві комунальної власності належать територіальній громаді смт Ямпіль в особі Ямпільської селищної ради (код ЄДРПОУ 04390222).

30.04.2003 між Ямпільською районною державною адміністрацією (далі орендодавець) та ОСОБА_1 (далі орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди земельної ділянки від 30.04.2003).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, із земель запасу сільськогосподарського призначення Воздвиженської сільської ради в межах, зазначених на плані , що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 визначено, що в оренду передається земельна ділянка №1 (ч.к. - 400) площею 21,2463 га, земельна ділянка №2 (ч.к. - 626) площею 10,1234 га, загальною площею 31,3697 га, в тому числі ріллі -31,3697 га, для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 2.1. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 земельна ділянка надається в оренду для ведення фермерського господарства.

Договір укладається терміном на 49 (сорок дев`ять ) років (п. 2.2.1. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003)

Відповідно до п. 2.3.1. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 орендна плата встановлюється в трикратному розмірі земельного податку з урахуванням коефіцієнту індексації і виплачується в грошовому виразі щоквартально рівними частками до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця щорічно і на час заключення договору складає 439 грн 44 коп. в рік , вноситься на рахунки згідно Закону України Про плату землю.

Згідно з п. 2.4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 2.6. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 встановлені правові обмеження прав на земельну ділянку, а саме: зміна цільового використання земель, продаж земельних ділянок іноземним громадянам.

Розділом 3 договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 визначені права та обов`язки сторін.

Відповідно до п. 3.2.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 орендар зобов`язаний:

а)використовувати взяту в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням;

б)додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля;

в)не порушувати права власників і орендарів інших земельних ділянок;

г)зберігати межові знаки;

д)дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

е)своєчасно сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку впродовж усього періоду оренди в розмірах і відповідності до строків, зазначених у пункті 2.3 цього договору;

ж)своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування дані про стан і використання земель в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін; договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

За пунктом 4.3. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 договір припиняється в разі:

а)закінчення його строку;

б)придбання орендарем земельної ділянки у власність;

в)примусового викупу (вилучення) земельної ділянки у разі суспільні необхідності;

г)неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від орендаря або орендодавця (у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у законодавстві України);

д)в разі ліквідації юридичної особи орендаря.

Пунктом 4.4. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 визначено, що договір може бути розірваний у разі:

а)взаємної угоди сторін;

б)вимоги однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків передбачених договором.

Згідно з п. 4.5. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни цього договору; його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питанням вирішуються у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 8.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Ямпільському районному відділі земельних ресурсів.

30.04.2003 договір оренди земельної ділянки від 30.04.2003 посвідчений державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №1073.

10.06.2003 договір оренди земельної ділянки від 30.04.2003 зареєстровано у Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за №2.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.12.2022 №319264632 та №319267017 за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 21,2463 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0364 та земельну ділянку площею 10,1234 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0365.

22.12.2005, відповідно до інформації з ЄДРПОУ, державним реєстратором Ямпільської РДА Сумської області здійснена реєстрація юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства «Богдан» за місцезнаходженням: вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242. Засновником зазначеної юридичної особи є Козачок Вячеслав Вікторович (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

02.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія Агроінвест+» (далі сторона-1, другий відповідач) та Фермерським господарством «Богдан» (далі сторона-2, перший відповідач) укладено договір про спільну діяльність.

Відповідно до п. 1.1. договору від 02.01.2018 сторони за договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері сільського господарства для досягнення наступних спільних господарських цілей: ведення спільного товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 3.1. договору від 02.01.2018 визначено, що сторона-1 за договором зобов`язується: після підписання даного договору надати всю необхідну техніку та устаткування, яка необхідна стороні-2 для ведення сільського товарного виробництва; у випадку необхідності надати стороні-2 фінансову або безвідсоткову поворотну допомогу або інші обумовлені в даному договорі грошові кошти.

За пунктом 4.1. договору від 02.01.2018 сторона-2 за договором зобов`язується: після підписання даного Договору приступити до здійснення проектів, узгоджених між сторонами; надати в користування стороні-1 земельні ділянки, які зходяться у власності сторони-2 або набуті у користування стороною-2 іншим шляхом; за необхідності надавати стороні-1 інформацію про перебіг виконання спільних проектів.

Відповідно до п. 6.1. договору від 02.01.2018 внесок сторони-1: техніка, обладнання та інше устаткування; сторона-1 в строк до 15 березня 2018 року зобов`язана передати стороні-2 грошові кошти в розмірі 32000,00 грн. готівкою. Надалі, щорічно, до закінчення дії даного договору, в строк до 15 березня кожного року, сторона-1 зобов`язана передавати стороні-2 грошові кошти в розмірі 32000,00 грн. готівкою.

Згідно з п. 6.2. договору від 02.01.2018 внесок сторони-2: земельна ділянка №1, що розташована на території Воздвиженської сільської ради Ямпільського району Сумської області площею 21,2463 га, земельна ділянка №2, що розташована на території Воздвиженської сільської ради Ямпільського району Сумської області площею 10,1234 га, загальною площею 31,3697 га, в т.ч.: рілля - 31,3697 га, набута стороною-2 в строкове платне користування згідно договору оренди від 13 квітня 2003 року, зареєстрованого у Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за №2 від 10.06.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Ямпільської районної державної контори Лях В.В. 30 квітня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №1073.

Всі доходи, що отримуються у результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу, на відшкодування матеріальних витрат (п. 7.1. договору від 02.01.2018).

Пунктом 8.1. договору від 02.01.2018 встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 09.06.2052 року.

27.12.2022 Шосткинська окружна прокуратура надіслала Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області лист №55/3-5062вих-22, в якому прокуратура зазначила, що Шосткинською окружною прокуратурою з`ясовується наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у зв`язку з можливим порушенням інтересів держави під час використання земель державної та комунальної власності, наданих в оренду. Як наслідок у листі прокуратура просить повідомити чи надавалась Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області згода на суборенду земельних ділянок, що мають кадастрові номери 5925680400:09:004:0364 та 5925680400:09:004:0365 і були надані в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 30.04.2003, укладеного останнім з Ямпільською районною державною адміністрацією із земель запасу сільськогосподарського призначення Воздвиженської сільської ради, який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Ляхом В.В. та зареєстровано в Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за № 2 від 10.06.2003.

29.12.2022 Шосткинська окружна прокуратура, проаналізувавши зміст договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 та договору від 02.01.2018, надіслала Ямпільській селищній раді лист №55/3-5172вих-22, в якому прокуратура просила надати інформацію з наступних питань: чи надавалась Ямпільською селищною радою згода на передачу в суборенду земельних ділянок за договором від 02.01.2018; причини з яких Ямпільська селищна рада не зверталась до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного 02.01.2018 між відповідачами; чи розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 30.04.2003 між Ямпільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Лях В.В. та зареєстровано в Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за № 2 від 10.06.2003.

30.12.2022 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надіслало прокуратурі відповідь №10-18-0.6-2755/2-22, в якій повідомило прокуратуру, що Головне управління здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області відповідно до частини четвертої статті 122 та пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та Положення про Головне управління, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603. У період з 01.01.2013 по 27.05.2021 Головним управлінням не приймалось рішення про надання згоди ОСОБА_1 на передачу земельних ділянок в суборенду. Водночас, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, зауважило, що після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ (дата набрання чинності 27.05.2021) всі землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) вважається землями комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

30.12.2022 Ямпільська селищна рада направила прокуратурі відповідь №1830/02-23, в якій заначила, що позивач згоду на передачу в суборенду земельних ділянок, що є предметом договору оренди від 30.04.2003 і мають кадастрові номери 5925680400:09:004:0364 та 5925680400:09:004:0365, не надавав. У зв`язку з відсутністю в селищному бюджеті коштів на сплату судового збору Ямпільська селищна рада не зверталась до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 02.01.2018 та розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003. На підставі викладеного, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру, Ямпільська селищна рада просила прокуратуру вжити заходів щодо звернення до господарського суду в інтересах Ямпільської селищної ради з вищезазначеними позовними вимогами.

03.01.2023 Шосткинська окружна прокуратура надіслала Ямпільській селищній раді лист №55/3-24вих-23, в якому повідомила про намір звернутись з позовом до суду в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради до С(Ф)Г «Богдан» та ТОВ «ТПК «Агроінвест+» про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 02.01.2018, розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.04.2023 та скасування рішень державного реєстратора.

04.01.2023 Ямпільська селищна рада надіслала прокуратурі листа №26/02-23 з проханням звернутись до суду в порідку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з вищезазначеними позовними вимогами.

Пунктом 3 ст. 1311 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, з огляду на викладене, прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча останній, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. 3, ст. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Пункт 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Порушення інтересів держави у даному випадку, на думку прокурора, полягає у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку передачі земельної ділянки в користування, а також в істотному порушенні умов договору оренди земельної ділянки комунальної форми власності. Вищезазначені порушення призвели до того, що наразі земельна ділянка комунальної власності без відома власника передана під виглядом укладення договору про спільну діяльність у користування (суборенду) підприємству для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва всупереч того, що ця земля може передаватися лише для ведення фермерського господарства.

Після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ (дата набрання чинності 27.05.2021) всі землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) вважається землями комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

При цьому прокурор наголошує, що Ямпільська селищна рада як власник землі, що є предметом договору оренди землі від 30.01.2003 та договору про спільну діяльність від 02.01.2018 не здійснює будь-якого контролю за використанням земельної ділянки, що може призвести до безгосподарського використання останньої, зниження родючості та погіршення її властивостей, що створює загрозу порушення інтересів держави.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у даному випадку можливе порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

На час укладення договору про спільну діяльність від 02.01.2018 розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України здійснювали органи Держгеокадастру України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 (набрав чинності 27.05.2021), згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, необхідних державі для виконання її функцій) перейшли до комунальної власності територіальних громад.

На час подання прокурором позову спірні земельні ділянки, які надано в оренду С(Ф)Г «Богдан» для ведення фермерського господарства на підставі договору оренди від 30.04.2003, належать до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, їх власником є територіальна громада смт Ямпіль в особі Ямпільської селищної ради.

У позові прокурор наголошує, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних відносинах є Ямпільська селищна рада, водночас чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04,2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне. Зокрема, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненним захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.ст.626, 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17 та від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц зазначено, що встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

У відповідності до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю правовою природою спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» (в редакції що діяла на час виникнення спірних відносин) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється.

Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 93 ЗК України (в редакції що діяла на час виникнення спірних відносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.

Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років.

Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, не може бути меншим як 10 років.

На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди (суборенди) землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Аналізом змісту положень договору про спільну діяльність від 02.01.2018, зокрема, щодо обов`язків та внесків сторін, судом встановлено, що фактично Селянське (фермерське господарство) «Богдан» надало у платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроінвест+» строком до 09.06.2052 дві земельні ділянки комунальної власності загальною площею 31,3697 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із зазначенням періодичності внесення грошових коштів у сумі 32000,00 грн. щороку до 15 березня, що фактично можна ототожнити з орендною платою.

З огляду на це, вказаний договір про спільну діяльність містить всі істотні умови, які притаманні договору оренди (в даному випадку суборенди) землі, включаючи положення про фактичне надання земель у користування.

Водночас, зазначені земельні ділянки були передані за даним договором без дозволу орендодавця, яким є Ямпільська селищна рада.

Враховуючи зазначене, договір про спільну діяльність від 02.01.2018 є удаваним та укладений в порушення закону, що є підставою для визнання такого договору недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, вимогу прокурора щодо визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного 02.01.2018 між Селянським (фермерським) господарством «Богдан» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» суд задовольняє як законну та обґрунтовану.

Щодо вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 та скасування рішень державного реєстратора суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1-2 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, додержувати вимог, встановлених статтею 22 цього Закону, та виконувати обов`язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України.

Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря:

1)використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

2)додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грантів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів;

3)додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються;

4) своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний:

1)передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, та придатну для використання за цільовим призначенням;

2)вказати в договорі про права третіх осіб на земельну ділянку;

3)не вчиняти дій, які перешкоджали б орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Статтею 96 ЗК України визначені обов`язки землекористувачів, а саме:

а)забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б)додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в)своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г)не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ)підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д)своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е)дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є)зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 1-2 ст. 28 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених статтями 22, 23 цього Закону та договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 41 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як було зазначено вище, розділом 3 спірного договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 визначені права та обов`язки сторін.

Відповідно до п. 3.2.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 орендар зобов`язаний:

а)використовувати взяту в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням;

б)додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля;

в)не порушувати права власників і орендарів інших земельних ділянок;

г)зберігати межові знаки;

д)дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

е)своєчасно сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку впродовж усього періоду оренди в розмірах і відповідності до строків, зазначених у пункті 2.3 цього договору;

ж)своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування дані про стан і використання земель в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін; договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

За пунктом 4.3. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 договір припиняється в разі:

а)закінчення його строку;

б)придбання орендарем земельної ділянки у власність;

в)примусового викупу (вилучення) земельної ділянки у разі суспільні необхідності;

г)неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від орендаря або орендодавця (у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у законодавстві України);

д)в разі ліквідації юридичної особи орендаря.

Пунктом 4.4. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 визначено, що договір може бути розірваний у разі:

а)взаємної угоди сторін;

б)вимоги однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків передбачених договором.

Згідно з п. 4.5. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни цього договору; його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питанням вирішуються у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 прокурор вважає те, що внаслідок порушення з боку першого відповідача умов спірного договору оренди землі від 30.04.2003 фактично землі сільськогосподарського призначення комунальної форми власності використовуються не з тією метою, яка зазначена в договорі оренди, і без згоди власника були передані в суборенду іншому суб`єкту господарювання для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва.

Суд не погоджується з твердженням прокурора з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (с. 7 Закону України «Про фермерське господарство»).

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Відповідно до п. 1.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 позивач надав першому відповідачу в оренді дві земельні ділянки комунальної форми власності для ведення фермерського господарства.

Пунктом 1.1. договору про спільну діяльність від 02.01.2018 визначено предмет і ціль договору, а саме: ведення спільного товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи зазначені пункти договору, та норму ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» прокурором не доведено, що перший відповідач використовує надані йому в оренду земельні ділянки не за цільовим призначенням, оскільки товарне сільськогосподарське виробництво і є результатом діяльності фермерського господарства.

Також матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем п. 3.2.2. договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003. Підстави розірвання договору у зв`язку із порушенням та/або невиконанням орендарем обов`язків передбачених договором прокурором не доведено належними та допустимими доказами.

Таким чином, вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 та скасування рішень державного реєстратора, як похідна вимога від попередньої, є необґрунтованим та недоведеними прокурором.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, вимоги в частині визнання недійсним договору про спільну діяльність від 02.01.2018 є обґрунтованими, підтвердженими доказами, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми, а тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного. В іншому суд відмовляє за необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

При зверненні до суду з позовом прокурором як доказ сплати судового збору додані два платіжних доручення: №2177 від 29.12.2022 в сумі 8324,57 грн та №2176 від 29.12.2022 в сумі 2411,43 грн.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на двох відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог, а саме по 1342,00 грн на кожного.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір про спільну діяльність, укладений 02.01.2018 між Селянським (фермерським) господарством «Богдан» (вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242; код за ЄДРПОУ 32535117) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» (с. Жихове, Шосткинський район, Сумська область, 41034; код за ЄДРПОУ 36744443).

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Богдан» (вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242; код за ЄДРПОУ 32535117) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві грн 00 коп.) судового збору.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» (с. Жихове, Шосткинський район, Сумська область, 41034; код за ЄДРПОУ 36744443) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві грн 00 коп.) судового збору.

5.В іншому відмовити.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька