Постанова

від 09.01.2024 по справі 920/71/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа№ 920/71/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Скрипки І.М.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Греськів І.І.

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Сумської області від 15.05.2023 (повний текст складено 25.05.2023)

у справі № 920/71/23 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом керівника Шосткинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради

до 1. Селянського (фермерського) господарства "Богдан"

та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Агроінвест+"

про визнання договору про спільну діяльність недійсним, припинення шляхом розірвання договору оренди землі та скасування рішень державного реєстратора,

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 року керівник Шосткинської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради (далі - позивач) до Селянського (фермерського) господарства "Богдан" (далі - відповідач 1, Господарство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Агроінвест+" (далі - відповідач 2, Товариство), у якому просив суд:

- визнати недійсним договір про спільну діяльність, укладений 02.01.2018 між Господарством та Товариством;

- припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, укладений 30.04.2003 між Ямпільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Лях В.В. та зареєстровано в Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за №2 від 10.06.2003;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області Оничко Олени Вікторівни про державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером (номер запису про інше речове право: 488880340, індексний номер: 65982074 від 29.12.2022), припинивши право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925680400:09:004:0365;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області Оничко Олени Вікторівни про державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером (номер запису про інше речове право: 488880052, індексний номер: 65981445 від 29.12.2022), припинивши право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925680400:09:004:0364.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 ОСОБА_1 були передані в оренду земельні ділянки площами 21,2463 га та 10,1234 га для ведення фермерського господарства і ним 17.06.2003 було створене Селянське (фермерське) господарство "Богдан". За договором про спільну діяльність від 02.01.2018 Господарство передало ці земельні ділянки у користування Товариству. Договір про спільну діяльність містить всі істотні умови, які притаманні договору оренди (суборенди) землі, отже є удаваним правочином, однак, в порушення умов договору оренди від 30.04.2003 та норм чинного законодавства, він укладений без отримання згоди орендодавця, яким на час укладення вказаного договору було Головне управління Держгеокадастру, а тому підлягає визнанню недійсним. Укладення вказаного договору про спільну діяльність спричинило істотне порушення умов договору оренди від 30.04.2003, внаслідок чого він підлягає припиненню шляхом розірвання, а рішення про державну реєстрацію права оренди підлягають скасуванню. На даний час спірні земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, їх власником є територіальна громада смт.Ямпіль в особі Ямпільської селищної ради, якою не вчинюються дії по захисту порушених прав держави, тому прокурор звернувся із цим позовом для захисту інтересів держави.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15 травня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір про спільну діяльність, укладений 02.01.2018 між Селянським (фермерським) господарством "Богдан" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Агроінвест+".

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник керівника Сумської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про припинення шляхом розірвання договору оренди землі і скасування рішень державного реєстратора та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом у частині незадоволених позовних вимог порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 , яким було створено Господарство, земельні ділянки надавалась в оренду для ведення фермерського господарства, однак в порушення умов договору оренди вони були передані в суборенду зі зміною цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем і вказані порушення умов договору оренди та чинного законодавства є підставою для розірвання договору оренди та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди.

Позивач та відповідачі були неодноразово повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду засобами поштового зв`язку. Позивач та відповідач 2 отримали ухвали суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. Ухвали, направлені відповідачу 1 на адресу державної реєстрації, повернуті поштою з довідками "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну збігання", що, згідно приписів ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням учасника справи.

Неявка у судове засідання представників позивача і відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.04.2003 між Ямпільською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення Воздвиженської сільської ради в межах, зазначених на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка №1 (ч.к. - 400) площею 21,2463 га, земельна ділянка №2 (ч.к. - 626) площею 10,1234 га, загальною площею 31,3697 га, в тому числі ріллі -31,3697 га, для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 2.1 договору оренди земельна ділянка надається в оренду для ведення фермерського господарства.

Договір укладається терміном на 49 (сорок дев`ять ) років (п. 2.2.1 договору оренди).

Відповідно до п. 2.3.1 договору оренди орендна плата встановлюється в трикратному розмірі земельного податку з урахуванням коефіцієнту індексації і виплачується в грошовому виразі щоквартально рівними частками до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця щорічно і на час заключення договору складає 439 грн 44 коп. в рік, вноситься на рахунки згідно Закону України "Про плату землю".

Згідно з п. 2.4.1 договору оренди в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 2.6 договору оренди встановлені правові обмеження прав на земельну ділянку, а саме: зміна цільового використання земель, продаж земельних ділянок іноземним громадянам.

Розділом 3 договору оренди визначені права та обов`язки сторін.

Відповідно до п. 3.2.2 договору оренди орендар зобов`язаний:

а) використовувати взяту в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням;

б) додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля;

в) не порушувати права власників і орендарів інших земельних ділянок;

г) зберігати межові знаки;

д) дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

е) своєчасно сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку впродовж усього періоду оренди в розмірах і відповідності до строків, зазначених у пункті 2.3 цього договору;

ж) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування дані про стан і використання земель в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 договору оренди зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін; договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

За пунктом 4.3 договору оренди договір припиняється в разі:

а) закінчення його строку;

б) придбання орендарем земельної ділянки у власність;

в) примусового викупу (вилучення) земельної ділянки у разі суспільні необхідності;

г) неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від орендаря або орендодавця (у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у законодавстві України);

д) в разі ліквідації юридичної особи орендаря.

Пунктом 4.4 договору оренди визначено, що договір може бути розірваний у разі:

а) взаємної угоди сторін;

б) вимоги однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків передбачених договором.

Згідно з п. 4.5 договору оренди дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни цього договору; його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питанням вирішуються у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 8.2 договору оренди цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Ямпільському районному відділі земельних ресурсів.

30.04.2003 договір оренди посвідчений державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №1073 та 10.06.2003 його зареєстровано у Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за №2.

22.12.2005, відповідно до інформації з ЄДРПОУ, державним реєстратором Ямпільської РДА Сумської області здійснена реєстрація юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства "Богдан" за місцезнаходженням: вул. Першотравнева, 2, с. Воздвиженське, Шосткинський район, Сумська область, 41242. Засновником зазначеної юридичної особи є ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

02.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Агроінвест+"", як стороною-1 (відповідач 2 у справі) та Фермерським господарством "Богдан", як стороною-2 (відповідач 1 у справі) було укладено договір про спільну діяльність (далі - договір від 02.01.2018).

Відповідно до п. 1.1 договору від 02.01.2018 сторони за договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері сільського господарства для досягнення наступних спільних господарських цілей: ведення спільного товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 3.1 договору від 02.01.2018 визначено, що сторона-1 за договором зобов`язується: після підписання даного договору надати всю необхідну техніку та устаткування, яка необхідна стороні-2 для ведення сільського товарного виробництва; у випадку необхідності надати стороні-2 фінансову або безвідсоткову поворотну допомогу або інші обумовлені в даному договорі грошові кошти.

За пунктом 4.1 договору від 02.01.2018 сторона-2 за договором зобов`язується: після підписання даного Договору приступити до здійснення проектів, узгоджених між сторонами; надати в користування стороні-1 земельні ділянки, які зходяться у власності сторони-2 або набуті у користування стороною-2 іншим шляхом; за необхідності надавати стороні-1 інформацію про перебіг виконання спільних проектів.

Відповідно до п. 6.1 договору від 02.01.2018 внесок сторони-1: техніка, обладнання та інше устаткування; сторона-1 в строк до 15 березня 2018 року зобов`язана передати стороні-2 грошові кошти в розмірі 32000,00 грн. готівкою. Надалі, щорічно, до закінчення дії даного договору, в строк до 15 березня кожного року, сторона-1 зобов`язана передавати стороні-2 грошові кошти в розмірі 32000,00 грн. готівкою.

Згідно з п. 6.2 договору від 02.01.2018 внесок сторони-2: земельна ділянка №1, що розташована на території Воздвиженської сільської ради Ямпільського району Сумської області площею 21,2463 га, земельна ділянка №2, що розташована на території Воздвиженської сільської ради Ямпільського району Сумської області площею 10,1234 га, загальною площею 31,3697 га, в т.ч.: рілля - 31,3697 га, набута стороною-2 в строкове платне користування згідно договору оренди від 13 квітня 2003 року, зареєстрованого у Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за №2 від 10.06.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Ямпільської районної державної контори Лях В.В. 30 квітня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №1073.

Всі доходи, що отримуються у результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу, на відшкодування матеріальних витрат (п.7.1 договору від 02.01.2018).

Пунктом 8.1 договору від 02.01.2018 встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 09.06.2052 року.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.12.2022 №319264632 та №319267017 за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 21,2463 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0364 та земельну ділянку площею 10,1234 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0365.

Відповідно до витягів №319266151 та №319261796 від 29.12.2022 земельна ділянка площею 10,1234 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0365 та земельна ділянка площею 21,2463 га кадастровий номер 5925680400:09:004:0364 на праві комунальної власності належать територіальній громаді смт Ямпіль в особі Ямпільської селищної ради (код ЄДРПОУ 04390222).

27.12.2022 Шосткинська окружна прокуратура надіслала Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області лист №55/3-5062вих-22, в якому прокуратура зазначила, що Шосткинською окружною прокуратурою з`ясовується наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у зв`язку з можливим порушенням інтересів держави під час використання земель державної та комунальної власності, наданих в оренду. Як наслідок у листі прокуратура просить повідомити чи надавалась Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області згода на суборенду земельних ділянок, що мають кадастрові номери 5925680400:09:004:0364 та 5925680400:09:004:0365 і були надані в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 30.04.2003, укладеного останнім з Ямпільською районною державною адміністрацією із земель запасу сільськогосподарського призначення Воздвиженської сільської ради, який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Ляхом В.В. та зареєстровано в Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за № 2 від 10.06.2003.

29.12.2022 Шосткинська окружна прокуратура, проаналізувавши зміст договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003 та договору від 02.01.2018, надіслала Ямпільській селищній раді лист №55/3-5172вих-22, в якому прокуратура просила надати інформацію з наступних питань: чи надавалась Ямпільською селищною радою згода на передачу в суборенду земельних ділянок за договором від 02.01.2018; причини, з яких Ямпільська селищна рада не зверталась до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного 02.01.2018 між відповідачами; чи розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 30.04.2003 між Ямпільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Лях В.В. та зареєстровано в Ямпільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Воздвиженської сільської ради вчинено запис за № 2 від 10.06.2003.

30.12.2022 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надіслало прокуратурі відповідь №10-18-0.6-2755/2-22, в якій повідомило прокуратуру, що Головне управління здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області відповідно до частини четвертої статті 122 та пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та Положення про Головне управління, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603. У період з 01.01.2013 по 27.05.2021 Головним управлінням не приймалось рішення про надання згоди ОСОБА_1 на передачу земельних ділянок в суборенду. Водночас, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, зауважило, що після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ (дата набрання чинності 27.05.2021) всі землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) вважається землями комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

30.12.2022 Ямпільська селищна рада направила прокуратурі відповідь №1830/02-23, в якій зазначила, що вона згоду на передачу в суборенду земельних ділянок, що є предметом договору оренди від 30.04.2003 і мають кадастрові номери 5925680400:09:004:0364 та 5925680400:09:004:0365, не надавала. У зв`язку з відсутністю в селищному бюджеті коштів на сплату судового збору Ямпільська селищна рада не зверталась до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 02.01.2018 та розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003. На підставі викладеного, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру, Ямпільська селищна рада просила прокуратуру вжити заходів щодо звернення до господарського суду в інтересах Ямпільської селищної ради з вищезазначеними позовними вимогами.

03.01.2023 Шосткинська окружна прокуратура надіслала Ямпільській селищній раді лист №55/3-24вих-23, в якому повідомила про намір звернутись з позовом до суду в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради до С(Ф)Г "Богдан" та ТОВ "ТПК "Агроінвест+" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 02.01.2018, розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.04.2023 та скасування рішень державного реєстратора.

04.01.2023 Ямпільська селищна рада надіслала прокуратурі листа №26/02-23 з проханням звернутись до суду в порідку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з вищезазначеними позовними вимогами.

У зв`язку із вказаними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом та просив визнати недійсним договір про спільну діяльність, укладений 02.01.2018, оскільки він є удаваним правочином, який вчинений з метою приховати інший правочин - суборенду землі, і його зміст суперечить вимогам чинного законодавства. Також просив припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки від 30.04.2003, оскільки орендар істотно порушив його умови та норми чинної законодавства, передавши земельні ділянки в суборенду без згоди орендодавця та використовував їх не з тією метою, для якої вони передавались в оренду (для ведення фермерського господарства). Крім цього, як похідні вимоги від вимоги про розірвання договору оренди, просив скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації права оренди за Козачком В.В.

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції задовольнив позов частково та визнав недійсним договір про спільну діяльність від 02.01.2018, погодившись із доводами прокурора про те, що вказаний договір є удаваним правочином та укладений в порушенням закону, що є підставою для визнання такого договору недійсним з моменту його вчинення.

Щодо позовних вимог про припинення шляхом розірвання договору оренди та скасування рішень державного реєстрації права оренди, то суд прийшов до висновку, що ці вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку із недоведеністю прокурором належними і допустимими доказами обставин того, що Господарство істотно порушило умови договору оренди та використовує надані йому в оренду земельні ділянки не за цільовим призначенням.

Прокурор у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині відмови у задоволенні позову про припинення шляхом розірвання договору оренди та скасування рішень державного реєстрації права оренди.

Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційним господарським судом не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, або неправильного застосування норм матеріального права, в частині задоволення позову про визнання недійсним договору про спільну діяльність.

Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що прокурором наведено достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті, вірно визначив позивача, яким не здійснювалось заходів з захисту прав та інтересів територіальної громади смт.Ямпіль, і прокурором було дотримано вимоги ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та положення ст.53 ГПК України.

Щодо доводів прокурора про наявність підстав для припинення шляхом розірвання договору оренди та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки позивача та відповідача 1 у даній справі виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.04.2003.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду даної справи, в межах апеляційного оскарження, є вимоги про розірвання в судовому порядку договору оренди з підстав істотного порушення орендарем його умов, та застосування правових наслідків розірвання договору.

В якості правових підстав позову, у цій частині, прокурор посилається на норми чинного законодавства і умови договору оренди, згідно яких орендар (землекористувач) зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та не має права передавати її в суборенду без згоди орендодавця.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, які кореспондують статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтю 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" (у чинній редакції) встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 9 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, станом на дату укладання договору оренди) було встановлено, що орендар має право передати в суборенду земельні ділянки сільськогосподарського призначення особам, визначеним у статті 6 цього Закону, лише у разі і на строк: 1) тимчасової непрацездатності (хвороби); 2) інвалідності; 3) призову на строкову військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України; 4) навчання з відривом від виробництва; 5) обрання на виборні посади в органи місцевого самоврядування та органи державної влади України, якщо згідно з законами України він не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

Статтею 8 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла станом на дату укладання відповідачами договору про спільну діяльність) було встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" (у чинній редакції) визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, у тому числі, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Нормами статті 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що землекористувачі зобов`язані, у тому числі, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно з п. 2.1 договору оренди земельна ділянка надається в оренду для ведення фермерського господарства.

Пунктом 2.6 договору оренди встановлені правові обмеження прав на земельну ділянку, а саме: зміна цільового використання земель, продаж земельних ділянок іноземним громадянам.

У пункті 3.1.1 договору оренди сторони домовились, що орендодавець має право вимагати від орендаря, у тому числі, використання земельної ділянки за цільовим призначенням, передбаченим цим договором.

Відповідно до п. 3.2.2 договору оренди орендар зобов`язаний, у тому числі, використовувати взяту в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням.

Пунктом 4.4 договору оренди визначено, що договір може бути розірваний, зокрема, в разі вимоги однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків передбачених договором.

Згідно з п. 4.5 договору оренди дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни цього договору; його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони ці питанням вирішуються у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача 1 із письмовим попередженням про розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, прокурор вважає, що внаслідок порушення з боку відповідача 1 умов спірного договору оренди землі фактично землі сільськогосподарського призначення комунальної форми власності використовуються не за тим цільовим призначенням, яке зазначене в договорі оренди (для ведення фермерського господарства ), і без згоди власника були передані в суборенду іншому суб`єкту господарювання для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Зі змісту умов договору оренди вбачається, що засновнику Господарства надано в оренду дві земельні ділянки комунальної форми власності для ведення фермерського господарства, а за умовами договору про спільну діяльність, який визнаний судом недійсним, визначено предмет і ціль цього договору - ведення спільного товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13, за змістом статей 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України "Про оренду землі". Вказаний правовий висновок підтриманий сталою практикою Верховного Суду, зокрема у постанові від 29.05.2023 у справі №391/608/23.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 908/1550/19, від 05.02.2022 у справі №924/875/21 зазначено, що "земельні ділянки для ведення фермерського господарства" (код 01.02) не можуть прирівнюватися до "земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", оскільки вони належать до різних видів цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується Класифікацією видів цільового призначення земель, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, а також наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель". Чинне земельне законодавство України не містить положень, які б дозволяли "прирівнювати" один до одного або ж ототожнювали різні види цільового використання земельних ділянок.

Згідно частини 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, прокурор та позивач мають довести, що Господарство фактично передало надані йому в оренду земельні ділянки Товариству, а останнє використовувало ці земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто не за їх цільовим призначенням.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачі виконували договір про спільну діяльність та того, що Господарство фактично передало Товариству у користування спірні земельні ділянки. Також у матеріалах справи відсутні докази того, хто саме з відповідачів здійснював обробіток землі, збирав врожай тощо.

Таким чином, є юридично вірним висновок суду першої інстанції про те, що прокурором належними і допустимими доказами не доведено порушення Господарством пункту 3.2.2 договору оренди та статті 25 Закону України "Про оренди землі", отже не доведено наявності правових підстав для припинення шляхом розірвання договору оренди, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора є похідними від вимоги про припинення шляхом розірвання договору оренди, у задоволенні якої відмовлено судом, а тому також не підлягають задоволенню.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані прокурором докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Сумської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 15 травня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.01.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді І.М. Скрипка

Г.П. Коробенко