ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/4024/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Багай Н. О., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 (колегія суддів: Малех І. Б. - головуючий, Гриців В. М., Зварич О. В.) та рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2022 (суддя Крупник Р. В.)
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 22-го Січня, 26А»
до Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1,
про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права та їх обтяжень і припинення права власності
за участю позивача Ганущин М. В. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 22-го Січня, 26А» (далі - ОСББ), звернувшись з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» (далі - Кооператив), просило (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) скасувати рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об`єкти нерухомого майна: машино-місце НОМЕР_3 (індексний № 51921270 від 08.04.2020); машино-місце НОМЕР_4 (індексний № 51921386 від 08.04.2020); машино-місце НОМЕР_5 (індексний № 51933169 від 09.04.2020); машино-місце НОМЕР_6 (індексний № 51933464 від 09.04.2020); машино-місце НОМЕР_7 (індексний № 51933921 від 09.04.2020); машино-місце НОМЕР_8 (індексний № 51934441 від 09.04.2020); машино-місце НОМЕР_1 (індексний № 51939169 від 10.04.2020); машино-місце НОМЕР_10 (індексний № 51939760 від 10.04.2020); машино-місце НОМЕР_11 (індексний № 51946424 від 10.04.2020); машино-місце НОМЕР_12 (індексний № 51946629 від 10.04.2020); машино-місце НОМЕР_9 (індексний № 51947164 від 10.04.2020); машино-місце НОМЕР_13 (індексний № 51947418 від 10.04.2020); машино-місце НОМЕР_14 (індексний № 51947595 від 10.04.2020); машино-місце НОМЕР_2 (індексний № 51947773 від 10.04.2020) за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 26А (далі - об`єкти нерухомого майна; машино-місця НОМЕР_15 відповідно), за Кооперативом та припинити право власності Кооперативу на об`єкти НОМЕР_15 із закриттям відповідного розділу.
1.2 Позов обґрунтовано, зокрема, тим, що державна реєстрація за Кооперативом права власності на машино-місця, що є частиною земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ОСББ, порушує право спільної сумісної власності співвласників будинку на користування прибудинковою територією, і така реєстрація, як зазначає позивач, є незаконною.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022, позов задоволено частково: скасовано рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об`єкти нерухомого майна: машино-місця НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 за Кооперативом та припинено право власності Кооперативу на ці об`єкти. В решті вимог відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що: на земельній ділянці кадастровий № 4610600000:01:014:0281, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, розміщено 6 спірних машино-місць (НОМЕР_3 - НОМЕР_8), і внаслідок реєстрації зазначених об`єктів за Кооперативом відповідна площа прибудинкової території перестала бути спільним майном багатоквартирного будинку і цією площею мають право користуватися лише власники машино-місць. Суд першої інстанції зазначив, що на прибудинковій території і прилеглих територіях дозвільна документація надавала відповідачу право влаштовувати лише гостьові автостоянки, а не автостоянки для постійного зберігання транспортних засобів. Оскільки будь-яких прав на будівництво та оформлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на вказані машино-місця у відповідача не було суди обох інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у цій частині. Щодо реєстрації права власності на машино-місця НОМЕР_1 - НОМЕР_2, то суди виходили з того, що ці машино-місця знаходяться на земельній ділянці кадастровий № 4610600000:01:014:0328, яка межує вздовж проїзду до багатоквартирного будинку і відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 11.10.2021 у справі № 442/5284/19 перебуває з 31.05.2019 у власності третьої особи - ОСОБА_1 Отже, за висновком судів, реєстрація за відповідачем права власності на машино-місця НОМЕР_1 - НОМЕР_2 не порушує прав та інтересів позивача.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог і постанову апеляційного господарського суду, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позову відмовити повністю. У решті рішення суду першої інстанції відповідач просить залишити без змін.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків, які викладено в постановах Верховного Суду.
3.3 ОСББ у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Разом з відзивом позивач подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 18.02.2020 було зареєстроване ОСББ, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4.2 Згідно з п. 2.1 статуту ОСББ створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що знаходиться по вул. 22 Січня, 26А. Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю ОСББ (п. 3.2 Статуту).
4.3 Дрогобицькою міською радою прийнято рішення 05.03.2021 № 199, яким надано ОСББ в постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд, а саме: земельну ділянку площею 143 м2 по вул. 22 Січня, 26А, кадастровий № 4610600000:01:014:0233; земельну ділянку площею 1408 м2 по вул. 22 Січня, 26А, кадастровий № 4610600000:01:014:0281.
4.4 16.03.2021 позивач зареєстрував право постійного користування на вказані земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №248726852 та №248746624 від 18.03.2021.
4.5 Також суди встановили, що будівництво багатоквартирного житлового будинку у м. Дрогобичі по вул. 22 Січня, 26А, який складається з двох секцій, здійснював відповідач.
4.6 Згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 25.02.2019 відповідач розпочав будівельні роботи в жовтні 2016 року та закінчив їх у грудні 2018 року.
4.7 Кооператив 12.03.2019 отримав сертифікат серії ЛВ № 162190701184 про відповідність закінченого будівництва вказаного будинку проєктній документації та готовність його до експлуатації, а 18.04.2019 виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради прийнято рішення № 95, яким присвоєно будинку поштову адресу: вул. 22 Січня, 26А в м. Дрогобичі.
4.8 Рішенням Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.12.2018 № 307 надано дозвіл Кооперативу на влаштування благоустрою прилеглої території для обслуговування багатоквартирного житлового будинку № 26А по вул. 22 Січня в м. Дрогобичі за власні кошти, відповідно до поданого плану В.1 (додаток 2).
4.9 Планом В.1 передбачалося, зокрема, влаштування гостьових автостоянок на 21 машино-місце (п. 4), з яких 5 машино-місць у внутрішньому дворі будинку, 16 машино-місць - зі сторони проїзду до будинку.
4.10 Здійснивши благоустрій прилеглої території, відповідач 26.03.2020 виготовив технічні паспорти на 15 машино-місць площею 12,5 м2 кожне.
4.11 Право власності на вказані машино-місця відповідач зареєстрував в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4.12 Право власності на вказані машино-місця відповідач зареєстрував в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наступним чином: 03.04.2020 - на 3 машино-місця (НОМЕР_16 - НОМЕР_4); 06.04.2020 - на 6 машино-місць (НОМЕР_5 - НОМЕР_10); 07.04.2020 - ще на 6 машино-місць (НОМЕР_11 - НОМЕР_2), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №292017863 від 22.12.2021 (Т-1, а.с.44-51).
4.13 Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.14 Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, підставою внесення запису на машино-місця НОМЕР_16 - НОМЕР_4 слугувало рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Живко М.О. про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 08.04.2020; на машино-місця НОМЕР_5 - НОМЕР_8 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 09.04.2020; на машино-місця НОМЕР_1 - НОМЕР_2 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 10.04.2020.
4.15 Підставою для державної реєстрації права власності на кожне машино-місце слугували: сертифікат ДАБІ серія та номер: ЛВ №162190701184 від 12.03.2019; рішення Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №95 від 18.04.2019; технічні паспорти від 26.03.2020.
4.16 Не зважаючи на те, що в технічних паспортах від 26.03.2020 (зокрема, в характеристиках спірних машино-місць) вказано, що їх конструктивними елементами є стіни зроблені з бордюрного каменю, судами обох інстанцій встановлено, що вказані машино-місця в натурі не визначено та не ідентифіковано і стіни з бордюрного каменю відсутні. Дане підтверджується, зокрема: актом комісійної перевірки від 04.06.2020 (Т-3 а.с.21-22) з якого вбачається, що на земельних ділянках візуально визначити розташування машино-місць неможливо, оскільки відсутні будь-які ознаки облаштування та встановлення машино-місць; листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю №126 від 07.05.2021 (Т-1 а.с.83) де зазначено, що видимих ознак розташування 15-ти машино-місць на території багатоквартирного будинку №26А на вул. 22 Січня в м. Дрогобич не виявлено; будь-які будівельні роботи по їх облаштуванню не проводяться; - фото-таблицями внутрішнього двору багатоквартирного будинку №26А в м. Дрогобичі на вул. 22 Січня (Т-2, а.с.68, 110-111) де за словами позивача та відповідача знаходяться спірні машино-місця (як стверджує відповідач у внутрішньому дворі знаходиться 7 машино-місць з 15-ти). Зокрема, з цих фото-таблиць вбачається, що бордюрним каменем відмежовано лише периметр подвір`я від майданчика для відпочинку дітей та тротуарів, що ведуть до будинку; видимі ознаки розташування машино-місць - відсутні.
4.17 Судами також встановлено, що позивач, вважаючи незаконною та такою, що порушує права останнього державну реєстрацію за відповідачем права власності на машино-місця, в квітні 2021 року звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного реєстратора Солонківської сільської ради та ОК «Правоохоронник» з вимогою про визнання протиправними (незаконними) дій державного реєстратора та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
4.18 Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2021 у справі №914/1063/21 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021) (Т-1,а.с.29-37) позовні вимоги задоволено частково; скасовано рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайла Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51921116 від 08.04.2020 16:24:14 на об`єкт нерухомого майна: машино-місце НОМЕР_16 за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 26А за ОК «Правоохоронник» та відмовлено у задоволенні позовних вимог до державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайла Олександровича.
4.19 Суди вказали, що згідно даного рішення у справі №914/1063/21 від 02.08.2021, Дрогобицькою міською радою, як органом місцевого самоврядування, що реалізує право комунальної власності територіальної громади на земельні ділянки кадастровий номер 4610600000:01:014:0233, кадастровий номер 4610600000:01:014:0281, не надавалось згоди на реєстрацію прав власності на даних земельних ділянках за ОК «Правоохоронник» 15 машино-місць, загальною площею 187,5 кв.м. за адресою: вул.. 22 Січня, 26А у м. Дрогобич. Відтак, державна реєстрація права власності на машино-місце, що є частиною площі земельної ділянки комунальної власності є незаконною; державною реєстрацією прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51921116 від 08.04.2020 16:24:14 на машино-місце за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул.. 22 Січня, 26А за ОК «Правоохоронник» порушено право спільної сумісної власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку на користування прибудинковою територією.
4.20 Після набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області №914/1063/21 позивач звернувся з даним позовом до суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОК «Правоохоронник» та припинення права власності останнього на 14 машино-місць (НОМЕР_3 - НОМЕР_2), що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня 26А із закриттям відповідних розділів.
4.21 Із встановлених судами обставин справи вбачається, що у відповідача були відсутні правові підстави для будівництва спірних об`єктів як об`єктів нерухомого майна, та встановлено, що відповідач не створив таких об`єктів нерухомого майна, які є спірними, таких об`єктів не існує.
4.22 Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору.
4.23 Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1).
4.24 Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ГПК України).
4.25 Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа чи суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.
4.26 Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2).
4.27 Згідно статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до суду.
4.28 Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на таке. Спір щодо державної реєстрації права чи обтяження має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку або на інший об`єкт нерухомості особою, на користь якої державним реєстратором прийняте оспорюване рішення, або щодо державної реєстрації права якої вимагається внесення запису до Державного реєстру. Юрисдикційність такого спору не залежить від того, чи дотримано державним реєстратором вимог законодавства. Та обставина, що позивач не може досягти внесення відомостей до Державного реєстру власними діями, оскільки не має до нього самостійного доступу, а тому може діяти виключно через посередництво державного реєстратора в установленому законом порядку, не змінює цивільно-правового характеру відносин. Належним відповідачем у такій справі є особа, на користь якої державним реєстратором прийняте оспорюване рішення, або щодо державної реєстрації права якої вимагається внесення запису. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру цього спору. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 28 січня 2020 року у справі № 917/259/19 (пункт 5.18).
4.29 Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98).
4.30 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/96, § 158), від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України» (заява № 20390/07, § 29)).
4.31 Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. ЄСПЛ у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (заява № 22414/93, § 145) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
4.32 Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02, § 75)).
4.33 Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
4.34 У даній справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для будівництва спірних об`єктів як об`єктів нерухомого майна, якщо б таке будівництво і мало місце, та встановлено, що відповідач не створив таких об`єктів нерухомого майна, таких об`єктів не існує, у позивача відсутні можливості захистити свої права іншим способом, ніж просити суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об`єкти нерухомого майна, які створено не було, щоб забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
4.35 За вказаних обставин суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення таких позовних вимог.
4.36 Що стосується вимог позивача припинити право власності Кооперативу на об`єкти НОМЕР_15 слід зазначити наступне.
4.37 Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
4.38 Разом з тим, згідно положень пункту 1 частини 1 статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це лише офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що означає, що державній реєстрації підлягають ті права, які існували у особи на час вчинення такої реєстраційної дії, а відтак за наслідками такої реєстраційної дії права на нерухоме майно не набуваються.
4.39 Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
4.40 У статті 179 цього Кодексу визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
4.41 У даній справі встановлено, що об`єкти НОМЕР_15 як нерухомі речі створені не були.
4.42 Разом з тим, із встановлених судами обставин справи вбачається, що у Кооперативу не виникло і право володіння на гостьові автостоянки, які як вбачається із встановлених судами обставин справи, знаходяться на місці вказаних об`єктів, і право володіння якими (гостьовими автостоянками) належить позивачу.
4.43 Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).
4.44 Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).
4.45 Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про припинення права власності Кооперативу на об`єкти НОМЕР_15, як об`єкти нерухомого майна повному задоволенню не підлягають, оскільки право власності на неіснуючі об`єкти нерухомого майна у Кооперативу не виникло. У спірних правовідносинах належить припинити Кооперативу право володіння на об`єкти, позначені вказаними номерами, як на гостьові автостоянки, оскільки таке право за встановлених судами обставин справи належить позивачу.
4.46 З огляду на викладене касаційну скаргу належить задовольнити частково.
4.47 Відповідно до частин першої, четвертої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
4.48 За вказаних обставин мотивувальні та резолютивні частини оскаржених у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають зміні.
4.49 Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 308, 311, 315, 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» задовольнити частково.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 914/4024/21 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2022 змінити.
У пунктах 2, 3, 4, 5, 6, 7 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2022 слова «припинити право власності» замінити словами «припинити право володіння».
В решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Н.О. Багай
Л.І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2023 |
Оприлюднено | 29.05.2023 |
Номер документу | 111121956 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні