Ухвала

від 23.05.2023 по справі 188/1760/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1660/23 Справа № 188/1760/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представникапотерпілого ОСОБА_5 ,-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2023 року про задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12015040530000799 від 17 вересня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1, п. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

в режимі відеоконференції

прокурора ОСОБА_8

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2023 року задоволено клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12015040530000799 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1, п. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях потерпілого, в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, який відмовився давати свідчення щодо обставин справи за його заявою, не подав клопотань, після його відмови, про його допит, про допит свідків зі своєї сторони, не подає письмових заяв, за сім років жодного разу не оскаржив бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальному провадженні №12015040530000799, вбачаються ознаки зловживання потерпілого правами у формі затягування цього кримінального провадження, з метою захисту від кримінального переслідування в кримінальному провадженні № 12015040530000839, де він є у статусі обвинуваченого.

В апеляції:

- представник потерпілого просить суд скасувати та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування посилається на те, що суд позбавлений можливості закривати кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, оскільки така компетенція віднесена до повноважень слідчого, дізнавача, прокурора.

Також вказує на необґрунтоване посилання суду про те, що ОСОБА_5 не звертався до органу досудового розслідування з клопотаннями, оскільки ОСОБА_5 клопотав про допит ряду свідків та виконання інших слідчих дій та зазначає, що саме орган досудового розслідування 7 років нічого не робив.

Вказує, що ОСОБА_5 відмовлявся давати покази, оскільки один і той же слідчий та прокурор на той час проводили і кримінальне провадження відносно нього.

Заслухавши учасників кримінального провадження, потерпілого та його представника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд зобов`язаний саме після всебічного, повного і об`єктивного розгляду, надати оцінку цим доказам і даним з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності для ухвалення судового рішення.

Приймаючи рішенняпро закриттякримінального провадженняу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1, п. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, суд першої інстанції належним чином наведених вище вимог закону не дотримався.

Так, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в тому числі з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Таким чином,провадження можебути закритимпісля всебічного,повного таоб`єктивногодослідження всіхобставин справита оцінкивсіх зібранихта перевіренихдоказів,а отже,п.3-1ч.1ст.284КПК Українине звільняєслідчого тапрокурора відвиконання завданькримінального провадженнята належноговиконання їхобов`язків,визначених процесуальнимзаконом.

Аналіз норми п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України свідчить про те, що закриття кримінального провадження за вказаною правовою підставою може мати місце лише у разі доведеності події кримінального правопорушення, її юридичної кваліфікації та за умов не встановлення особи, яка його вчинила, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Проте суд першої інстанції не дотримався вказаних норм закону та дійшов до передчасного висновку про задоволення клопотання прокурора та закриття кримінального провадження.

Так, суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення послався на те, що в даному кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, потерпілий ОСОБА_5 відмовився давати свідчення щодо обставин справи за його заявою, не подавклопотань, після його відмови, про його допит, про допит свідків зі своєї сторони,не подавав письмових заяв, за сім років жодного разу не оскаржив бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора.

Окрім цього, суд також послався на обставини іншого кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 є обвинуваченим.

Таким чином, судом не було встановлено саме події кримінального правопорушення, що є безумовною підставою для можливості дійти висновку, про не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому сама по собі тривалість часу, що пройшов з дня вчинення кримінального правопорушення не є підставою для закриття провадження.

Окрім цього, заслуговують на увагу посилання потерпілого на те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадження проведене неповно, виходячи з наступного.

Так, у даному кримінальному провадженні є дані про те, що певні особи, які згідно заяви потерпілого ОСОБА_5 , причетні до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 356 КК України, однак діям даних осіб не була надана належна оцінка та не було співставлено зв`язок цих осіб з фактом вчинення вказаного вище кримінального правопорушення.

За таких обставин, досудове розслідування даного кримінального провадження не може бути визнано повним та ретельним.

Крім того, разом з підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд першої інстанції також послався на п. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, що є помилковим з огляду на те, що ч. 4 ст. 284 КПК України не містить частин, а містить абзаци.

При цьому, абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України декларує те, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначенихглавою 36-1цього Кодексу.

Тобто, положення даного абзацу не регламентують такий порядок закриття кримінального провадження, на який послався суд, зокрема на п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, суд першої інстанції допустив суперечності в підставах та порядку закриття кримінального провадження.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового та передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку наведеним, чим допустив протиріччя з нормою процесуального закону, яке призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, про закриття кримінального провадження № 12015040530000799 у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду у зв`язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення інших доводів, викладених в апеляційній скарзі, не досліджує їх та вважає, що останні підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду, тому вимоги апеляційної скарги представника потерпілого підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню та призначенню нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 407. 409, 411, 412, 419, КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2023 року про задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12015040530000799 від 17 вересня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1, п. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, - скасувати та призначити новий розгляді в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4