Рішення

від 26.05.2023 по справі 730/389/23

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/389/23

Провадження № 2/730/113/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

прокурора - Ракути В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про надання додаткового строку для відчуження земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Торуту Л.П. звернувся до суду з даним позовом до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в якому просить продовжити йому строк терміном на один рік з дня набрання судовим рішенням законної сили для відчуження земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0га, кадастровий номер 7420886000:02:000:2037, яка розташована на території Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №737968. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він є громадянином Російської Федерації, успадкував вказану земельну ділянку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , але протягом визначеного ч.4 ст.81 ЗК України одного року не встиг її відчужити, оскільки при реєстрації права власності на землю йому не роз`яснили про цей обов`язок, а він не був про нього обізнаний; до липня 2021 року в Україні діяв мораторій на відчуження земель; був COVID-19; з лютого 2022 року в країні почалася війна; чинним законодавством не встановлено заборони щодо продовження строку для відчуження земельної ділянки іноземцем.

Позивач та його представник були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, довідкою про доставку електронного листа на офіційну адресу електронної пошти представника-адвоката, відомостями системи «Електронний суд», але до суду не з`явились, про причини неприбуття не повідомили, представник позивача адвокат Торута Л.П. в раніше поданій через систему «Електронний суд» заяві 01.05.2023р. просила розглядати справу без їх участі та задовольнити позов.

Відповідач Плисківська сільська рада була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи засобами електронного зв`язку (ч.6 ст.128 ЦПК України), що підтверджується довідкою про отримання ухвали суду на офіційну адресу електронної пошти, але своїм правом на участь не скористалась, повноважного представника не направила, у встановлений строк подала відзив на позовну заяву, в якому просить розглянути справу без їх участі та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки Земельним кодексом України та іншими номами чинного законодавства не передбачено підстав для поновлення, порядку визнання пропущеним з поважної причини або надання додаткового строку іноземцям на відчуження земельної ділянки (ст.81, 145 ЗК України), дані приписи є імперативними й не підлягають розширеному тлумаченню.

Неявка в судове засідання належним чином сповіщених позивача, його представника та відповідача в даному випадку з огляду на положення ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Прокурор у судовому засіданні з вимогами позивача не погодився, вважав їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню. Пояснив, що наведені ОСОБА_1 у заяві причини пропуску визначеного ч.4 ст.81 ЗК України однорічного строку на відчуження успадкованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення не є поважними, можливість поновлення даного строку не передбачена чинним земельним законодавством України, в зв`язку з чим вказана земельна ділянка позивача підлягає конфіскації за рішенням суду, про що прокурором вже ініційовано відповідний позов.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

За змістом ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу; аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно до ст.14 Конституції України, ст.373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Іноземці (особибез громадянства)підпадають піддію національногоправа,що регулюєправовідносини зприводу набуттяправа власності,з окремимивинятками (ст.374ЦК України).Зокрема,це обмеженняправа іноземцівна отриманняу власністьземель сільськогосподарськогопризначення,передбачені ст.22,81ЗК України.Землі сільськогосподарськогопризначення,до якихналежать,зокрема, сільськогосподарські угіддя(рілля,багаторічні насадження,сіножаті,пасовища таперелоги), не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч.1 ст.145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Разом з тим, невиконання іноземними особами та особами без громадянства вказаного обов`язку у відповідності до п.«в» ч.1 ст.143, ч.2 ст.145 ЗК України є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку й така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , мешканець с. Плиски Борзнянського району Чернігівської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №737968 від 11 грудня 2009 року був власником земельної ділянки площею 2,0000га з кадастровим номером 7420886000:02:000:2037 на території Плисківської сільської ради з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 й спадкоємцем вказаної земельної ділянки став його син - громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 (позивач по справі), якому приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Лукаш Т.М. 29 травня 2019 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа №21/2019) й цього ж дня за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на дане нерухоме майно.

ОСОБА_1 є громадянином РФ згідно паспорту, виданого Територіальним пунктом УФМС Росії по Брянській області в Трубчевському районі 13.11.2007р., код 320-031; водночас ОСОБА_1 має посвідку на постійне проживання в Україні від 31.05.2018р. з місцем реєстрації в АДРЕСА_1 .

Відтак, ОСОБА_1 в порядку спадкування 29 травня 2019 року набув у власність вищезазначену земельну ділянку сільськогосподарського призначення й протягом року, тобто до 29 травня 2020 року, повинен був її відчужити, однак цей свій обов`язок не виконав.

Примітно, що наявність у позивача посвідки на постійне проживання в Україні не змінює його статус як громадянина іноземної держави.

Зазначені обставини підтверджуються копіями свідоцтва про народження, паспорта, посвідки на постійне проживання в Україні, державного акту на право власності на земельну ділянку, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та не оспорюються ніким з учасників справи.

Даючи оцінку вимогам позивача та причинам неможливості своєчасного виконання обов`язку по відчуженню успадкованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, суд виходить з наступного.

Зокрема, суд погоджується з доводами відзиву відповідача та твердженням прокурора, що ані Земельним кодексом України, ані іншими нормами земельного законодавства не передбачено можливості та порядку поновлення строку для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка в порядку спадкування отримана у власність іноземним громадянином чи особою без громадянства.

Підстави ж для застосування аналогії закону - ст.8, ч.3 ст.1272 ЦК України, на які вказує позивач, відсутні, оскільки виниклі правовідносини унормовані ст.4, 22, 81, 84, 140, 143, 145 ЗК України, вони регламентують порядок і строк відчуження земельної ділянки іноземним громадянином (особою без громадянства), що відраховується з моменту переходу такого права і даний строк є преклюзивним та змінюватися не може.

Посилання ОСОБА_1 на ст.127 ЦПК України є безпідставним, оскільки дана норма регулює питання поновлення та продовження саме процесуальних строків, тоді як встановлений ч.4 ст.81, ч.1 ст.145 ЗК України строк належить до матеріальних.

Одночасно суд констатує, що визначений вищевказаними нормами ЗК України однорічний строк для відчуження земельної ділянки відповідає засаді розумності та є цілком достатнім для виконання іноземним громадянином чи особою без громадянства свого обов`язку.

Наведені ж позивачем причини пропуску вказаного строку не є поважними, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними чи істотними труднощами для виконання покладеного на нього ЗК України обов`язку по відчуженню успадкованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Так, маючи з травня 2018 року посвідку на постійне проживання в Україні та мешкаючи в Україні, ОСОБА_1 мав би бути обізнаний з законодавством держави, в якій проживає. Крім того, згідно ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей ; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Власність наділяє особу не лише відповідними правами на володіння, користування, розпорядженням своїм майном, а й зобов`язує (ч.1, 4 ст.319 ЦК України).

Також суд звертає увагу позивача, що приписи ч.4 ст.81ЗК України є імперативними і превалюють над положеннями п.15 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, якими встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

При цьому, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що він звертався до органів нотаріату з наміром відчужити успадковану земельну ділянку сільськогосподарського призначення, але йому в цьому нотаріусами було відмовлено.

Карантинні ж обмеження в Україні, пов`язані з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, були введені з 12 березня 2020 року, тривають дотепер і не являлись тим вирішальним фактором, який для вчинення нотаріальної дії унеможливлював ОСОБА_1 доступ до компетентних органів, які не припиняли свою роботу.

Початок повномасштабної агресії РФ проти України стався 24 лютого 2022 року й вказана дата знаходиться поза межами встановленого ч.4 ст.81 ЗК України однорічного строку.

Посилання ж позивача на рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ільхан проти Туреччини» від 27.06.2000р. не заслуговують на увагу, оскільки дане рішення не є релевантним до спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, даний позов ОСОБА_1 є необгрунтованим і не підлягає задоволенню в повному обсязі з вищенаведених підстав.

Оскільки в задоволенні позову суд відмовляє повністю, то у відповідності до ст.141 ЦПК України понесені ОСОБА_1 по справі судові витрати залишаються за позивачем й стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 22, 81, 143, 145 ЗК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про надання додаткового строку для відчуження земельної ділянки відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець