Рішення

від 26.05.2023 по справі 299/6631/22

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26.05.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Дору- ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Виноградівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу про визнання права власності. За клопотанням позивача Виноградівську міську раду замінено належним відповідачем Дору ОСОБА_4 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача Дору- ОСОБА_5 .

Заповіт померлий батьконе залишив.

Спадкодавцю належало право власності на три земельні ділянки площею одна з яких 0,88 га, площею 0,87 га та 0,54 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради.

Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на землю, який був втрачений ще за життя спадкодавця.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Таким чином, позивач, який в порядку спадкування за законом успадкував спадкове майно, яке згідно положень закону належить йому з часу відкриття спадщини, не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном, вважає, що є всі правові підстави звернутися до суду із позовом про визнання права власності на вищевказане спадкове майно.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач Дору- ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.51).

Відповідач Дору- ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Щодо задоволення вимог позову не заперечує (а.с.52).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померл батько позивача Дору ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 16.11.2021 року (а.с.46).

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23).

Спадкодавцю Дору- ОСОБА_5 належало право власності на три земельні ділянки:

площею 0,88 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:03:001:0060, площею 0,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:04:007:0029, площею 0,54 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:01:002:0036 (а.с. 8, 9, 10).

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги як син померлого Дору ОСОБА_5 .

Позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою першої черги спадкування за законом після смерті батька, спадщину прийняв в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, особи, які мають право претендувати на спадкове майно претензій до спадкового мана не ставлять. Іншого способу захистити своє право спадкоємця, як визнання права власності в судовому порядку, у позивача не має.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за Дору- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 право власності:

на земельну ділянку площею 0,88 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:03:001:0060;

на земельну ділянку площею 0,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:04:007:0029;

на земельну ділянку площею 0,54 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:01:002:0036.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо