Рішення

від 01.05.2023 по справі 752/30972/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/30972/21

Провадження № 2/752/1886/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 травня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

у провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. з 28.12.2021 року знаходилась цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У зв`язку з наказом голови Голосіївського районного суду № 21-ОС від 16.02.2022 року суддя Слободянюк А.В. тимчасово переведена шляхом відрядження на роботу на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва, для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік.

На підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу у Голосіївському районному суді м. Києва, але не виключно, керівником апарату Голосіївського районного суду міста Києва видано розпорядження № 200 про призначення автоматизованого розподілу цивільної справи № 752/30972/21, провадження № 2/752/4770/22.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ у Голосіївському районному суді м. Києва, 26.04.2022 року справа № 752/30972/21, провадження № 2/752/4770/22 передана до провадження судді Плахотнюк К.Г.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, прийнято до провадження суддею Плахотнюк К.Г.

17.03.2023 року представник позивача надіслав на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог, з підстав оплати відповідачем заборгованості. При цьому, просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір при зверненні до суду з позовом у розмірі 2270 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

21.02. та 23.03.2023 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав повної сплати ним заборгованості. При цьому зазначив, що йому невідомо, які докази подані стороною позивача на підтвердження понесеним ним витрат на правничу допомогу. Просив у стягненні з нього на користь позивача судових витрат відмовити у повному обсязі.

Учасники справи в судовому засіданні відсутні, що не є перешкодою для вирішення заяви представника позивача про закриття провадження та повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи суд надходить наступних висновків.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що заява представника позивача про зменшення позовних вимог надійшла до суду поза строками визначених п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.

При цьому, за правилами статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заявві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Так, зі змісту заяви представника позивача ОСББ «Оберіг-Київ» про зменшення позовних вимог вбачається, що останній фактично відмовляється від позовних вимог, з підстав оплати відповідачем заборгованості за актом про порушення.

У свою чергу, відповідач повідомив суд про оплату заборгованості та посилаючись на п.1 ч. 2 ст. 255 ЦПК України просив закрити провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного,а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такий правовий висновок сформульовано у Постанові ОП КЦС ВС від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Таким чином, приймаючи до уваги правову позицію, раховуючи положення ст. 255 ЦПК України, а також те, що в даному випадку представник позивача повідомив про те, що не підтримує свої позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, внаслідок задоволення їх відповідачем, відповідно суд приходить до висновку про відсутність обставин для закриття провадження у справі за зазначених відповідачкою підстав, при цьому наявні обставини для закриття провадження у справі з підстав п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до правил ч.1, ч.3 ст.142 ЦПК України: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову; у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правилами статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору , порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Наразі, зважаючи на те, що провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає закриттю з підстав відмови позивача від позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем, а позивач звернувся з заявою про стягнення з відповідача судового збору, відповідно понесені позивачем у справі витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270, 00 гривень підлягають стягненню судом з відповідача.

Що ж стосується заявленої вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Правилами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави ; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а правилами ч.6 цієї ж статті встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом взято до уваги, що представником відповідача не направлено на адресу адресу іншого учасника ( відповідача) документів на підтвердження відповідних вимог, що позбавило останнього можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 126 ЦПК. Суд не приймає до уваги надані представником позивача направлення зазначених вище копій документів відповідачу, оскільки як убачається з накладної «Укрпошти» № 0214101560821 вони не були направлені за повною адресою відповідача - АДРЕСА_1 .

З урахуванням зазначеного вище, а також положень статті 12 ЦПК, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСББ «Оберіг-Київ» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 255,133,141,142 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закрити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-Київ» ( 44070796, м. Київ, пров. Московський, буд, буд. 2И ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 ( дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.Г.Плахотнюк