Постанова

від 25.05.2023 по справі 357/13949/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня2023 року м. Київ

Унікальний номер справи № 357/13949/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1994/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2023 року, ухвалені під головуванням судді Бебешко М.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 66-КО від 23 жовтня 2021 року про застосування до директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 66-КО від 23 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини з 23 жовтня 2021 року за прогул без поважних причин згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на роботі у Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на посаді директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини;

- стягнути з Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 95 303,79 грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позову зазначала, що наказом начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 66-КО від 23 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , директора лабораторії -лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини звільнено із займаної посади за прогул без поважних причин протягом двох робочих днів - 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2011 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України з 23 жовтня 2021 року.

Вказане звільнення, на думку позивача, є незаконним та результатом помсти новопризначеного начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 , який вимагав від позивачки звільнитися за власним бажанням. Проте позивач не лише відмовилася від його пропозиції, а й повідомила Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області про тиск новопризначеного начальника шляхом направлення доповідної записки поштою. Підставою для прийняття рішення про звільнення в оскаржуваному наказі є акт про відсутність працівника на робочому місці від 20 жовтня 2021 року; акти про відмову від надання письмових пояснень щодо причини відсутності на роботі 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2011 року; протокол засідання ради трудового колективу від 22 жовтня 2021 року № 1 (т. 1 а.с. 1-5).

У грудні 2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначав, що 23 жовтня 2021 року позивача було звільнено з посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з тим, що відповідно до акту про відсутність працівника на робочому місці від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі весь робочий день, тобто 7 годин 12 хвилин. Відповідно до акту про відсутність працівника на робочому місці від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі весь робочий день. Актом про відмову працівника надавати пояснення про відсутність на робочому місці від 22 жовтня 2021 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 надавати пояснення з приводу відсутності на роботі і документи щодо поважності причин відсутності на робочому місці. Керівництво лікарні намагалося з`ясувати у ОСОБА_1 причини відсутності на роботі, як в дні відсутності, так і згодом. Після виявлення відсутності позивача було здійснено дзвінки на її телефонний номер. Для з`ясування причин невиходу на роботу ОСОБА_3 в період з 20 жовтня 2021 року по 22 жовтня 2021 року проводилося службове розслідування. Відповідно до акту про відмову працівника ознайомлюватися з актом службового розслідування від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з актом службового розслідування та наданням пояснень, спростувань, інших документів. Керівник звернувся з поданням до Ради трудового колективу Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини. 22 жовтня 2021 року роботодавець отримав згоду від Ради трудового колективу на розірвання трудового договору з директором лабораторії-лікарем ветеринарної медицини-бактеріологом Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України. 22 жовтня 2021 року було отримано погодження на звільнення директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин) від Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (т. 1 а.с. 56-58).

У січні 2022 року позивач подала до суду відповідь на відзив та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказувала, що ОСОБА_2 на засіданні ради трудового колективу повідомив, що був обізнаний про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з поважної причини (пішла до лікаря), а тому не мав підстав зробити ще одне засвідчення відсутності на робочому місці, що підтверджується аудіозаписом, доданим до позовної заяви (4 хв. 40 сек. запису). Тобто ОСОБА_2 сам визнає, що станом на 22 жовтня 2021 року, на час засідання Ради трудового колективу, акту про відсутність працівника на робочому місці 21 жовтня 2021 року не було. Тому доповідні записки та акт про відсутність працівника на робочому місці було створено відповідачем та іншими особами на вимогу відповідача заднім числом, з метою отримання нових доказів. Заднім числом видано наказ про створення комісії з проведення службового розслідування за фактом відсутності працівника на роботі № 14АГ від 20 жовтня 2021 року та акт службового розслідування, ніби складеного комісією 22 жовтня 2021 року. Щодо відсутності на робочому місці 21 жовтня 2021 року зазначала, що вона мала поважну причину, оскільки проходила лікування гострого гнійного перикоронариту у обласній стоматологічній поліклініці. Після проведення даного лікування ОСОБА_1 повернулася на роботу та виконувала посадові обов`язки, що підтверджується підписаними нею експертними висновками, які видаються замовниками у день їх складення - 21 жовтня 2021 року. Щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 20 жовтня 2021 року зазначала, що о 08 год. 30 хв. прийшла на роботу, що підтверджується відповідним записом у журналі виходу на роботу та виконувала свої функціональні обов`язки, як на робочому місці, так і поза приміщенням лабораторії. Те, що ОСОБА_4 ніби не застала ОСОБА_1 на робочому місці, ще не означає, що вона взагалі не була на роботі. Після обідньої перерви у ОСОБА_1 сильно розболівся зуб і вона терміново звернулася за лікарською допомогою, про що попередила ОСОБА_2 . Акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці не підтверджує відсутність останньої протягом усього робочого дня, що крім іншого підтверджується актом № 2010/1 від 20 жовтня 2021 року, копію якого ОСОБА_1 зробила в останній день своєї роботи (т. 1 а.с. 93-95).

У січні 2022 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив що ОСОБА_1 мала можливість надати довідку про поважність причин відсутності на роботі 20 жовтня 2021 року в день, коли відбувалось засідання Ради трудового колективу. 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 знімала та ставила охоронну сигналізацію в приміщенні лабораторії за адресою: АДРЕСА_1 та працювала після закінчення робочого часу без дозволу керівника. Вважає, що позивач зловживає своїми правами, так як не подала всі докази одночасно з позовною заявою та не повідомила про неможливість надати докази (т. 1 а.с. 108-110).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року вказану позовну заяву задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 66-КО від 23 жовтня 2021 року про застосування до директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та про звільнення ОСОБА_1 з посади директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини з 23 жовтня 2021 року за прогул без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на посаді директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Стягнуто з Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення - 23 жовтня 2021 року до часу фактичного виконання цього судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Стягнуто з Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі за сплату судового збору в сумі 953,04 грн. (т. 2 а.с. 144-161).

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2023 року заяву представника позивача - адвоката Капустіна В.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 400,00 грн. (т. 2 а.с. 209-214).

Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням суду, начальник Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2. направив до Київського апеляційного суду апеляційні скарги, в яких просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення (т. 2 а.с. 217-247, т. 3 а.с. 10-16).

На обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначав, що судом першої інстанції було порушено принцип змагальності сторін, оскільки суд долучав усі докази позивача, які подані з пропуском строку протягом часу розгляду справи, оскільки позивач не подала всі докази одночасно з позовною заявою та не повідомила про неможливість надати ці докази.

Посилався на те, що позивачем не доведено того факту, що 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року вона перебувала на своєму робочому місці, оскільки докази у справі мають суперечливий характер. Задовольняючи позов суд виходив з того, що не доведено відсутності позивача на робочому місці без поважних причин 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року враховуючи підписи ОСОБА_1 в журналі виходу на роботу спеціалістів ветеринарної медицини. Проте суд не врахував надані відповідачем докази, а саме заяви до поліції від 25 жовтня 2021 року, відповідь на адвокатський запит щодо кримінального провадження за ч. 1 ст. 357 КК України (по факту викрадення журналів), відомості про яке внесено до ЄРДР 28 жовтня 2021 року, відповідь ПП «Елігас» щодо зняття та поставлення ОСОБА_1 охоронної сигналізації в приміщенні лабораторії 22 жовтня 2021 року. Також суд не надав значення тому, що відсутність ОСОБА_1 20 та 21 жовтня 2021 року відображена у табелі обліку робочого часу шляхом проставлення відмітки «НЗ» (нез`явлення з нез`ясованих причин), у зв`язку з чим зарплата не нараховувалась. Отже, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Також зазначав, що на засіданні Ради трудового колективу позивач не надала довідку про відвідування лікаря стоматолога 20 та 21 жовтня 2021 року. Вважає, що звукозапис та відеозапис засідання трудового колективу не є допустимим доказом, оскільки дозволу на запис членами колективу не було надано, а належних доказів кому належать голоси на звукозаписі не надано.

Звертав увагу на те, що позивач не навела розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просила стягнути 95 303,79 грн., а суд у рішенні вирішив самостійно збільшити суму середнього заробітку та строки сплати без зазначення конкретної суми.

Апеляційну скаргу в частині скасування додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу зазначав, що докази, надані позивачем на підтвердження таких витрат є неналежними та не підтверджують понесення витрат позивачем. Документи, які подані представником позивача не свідчать про надання правничої допомоги в рамках даної справи, оскільки жодний наданий документ не містить переліку послуг, який надав адвокат.

У судовому засіданні представник Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини - адвокат Дейнека С.Л. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 до суду не прибула, причини неявки не повідомила про час та місце розгляду справи неодноразово була сповіщена апеляційним судом, у т.ч. під особистий підпис 20 березня 2023 року та 30 березня 2023 року особисто телефонограмою із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення про що у справі є докази. З метою забезпечення права позивачки взяти участь в розгляді справи, апеляційним судом двічі оголошувалась перерва в судовому засіданні (30 березня 2023 року і 13 квітня 2023 року) з призначенням справи на іншу дату. Повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 25 травня 2023 року повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Поряд з цим, про розгляд справи судом 25 травня 2023 року ОСОБА_1 була сповіщена врученням повідомлення службою кур`єрської доставки (Нова Пошта). Крім того, суд апеляційної інстанції про розгляд справи повідомляв представника ОСОБА_1 в суді першої інстанції - адвоката Капустіна В.В., останній повідомив до апеляційного суду, що не має повноважень на представництво в суді апеляційної інстанції інтересів ОСОБА_1 . Тобто, судом апеляційної інстанції здійснені усі вичерпні можливості щодо належного повідомлення та забезпечення права позивачки ОСОБА_1 взяти участь в розгляді справи апеляційним судом (т. 3 а.с. 32-37, 41-45, 55-63).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04).

Зважаючи на вимоги ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 44 від 19 лютого 2013 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на посаду директора лабораторії - лікаря ветмедицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії ветеринарної медицини по переведенню з Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (т. 1 а.с. 59).

18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 направила на ім`я в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Київській області доповідну записку щодо службової записки начальника лікарні ОСОБА_2 про виявлені ним порушення, оскільки вважає її необґрунтованою, а факти, викладені ній - недостовірними. ОСОБА_1 у своїй доповідній записці припустила, що службова записка начальника лікарні ОСОБА_2 є результатом її відмови на пропозицію звільнення за власним бажанням, оскільки у начальника лікарні є кандидат на її посаду (т.1 а.с. 10-11).

Наказом Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 66-КО від 23 жовтня 2021 року у зв`язку з відсутністю на робочому місці без поважних причин протягом двох робочих днів - 20 жовтня 2021 року, 21 жовтня 2021 року за порушення трудової дисципліни застосовано до директора лабораторії-лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Звільнено ОСОБА_1 з посади директора лабораторії-лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини з 23 жовтня 2021 року за прогул без поважних причин згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Підстави видачі наказу: правила внутрішнього трудового розпорядку Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини; акт про відсутність працівника на робочому місці від 20 жовтня 2021 року; акти про відмову від надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі 20 жовтня 2021 року, 21 жовтня 2021 року від 22 жовтня 2021 року; протокол засідання Ради трудового колективу від 22 жовтня 2021 року № 1 (т. 1 а.с. 9, 60).

Наказом Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 14АГ від 20 жовтня 2021 року затверджено склад комісії для проведення службового розслідування за фактом відсутності працівника на роботі; розпочато з 20 жовтня 2021 року роботу комісії з проведення службового розслідування за фактом відсутності на роботі директора лабораторії-лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 67).

Лаборантом І категорії Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 на ім`я начальника лікарні написано доповідну записку щодо відсутності на робочому місці 21 жовтня 2021 року директора ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 68).

З доповідною запискою аналогічного змісту на ім`я начальника лікарні 21 жовтня 2021 року зверталася провідний лікар ветеринарної медицини ОСОБА_6 (т.1. а.с. 69).

20 жовтня 2021 року о 15 годині 10 хвилин начальником лікарні ОСОБА_2 , провідним лікарем ветеринарної медицини ОСОБА_4 та начальником відділу ГУ ДПСС ОСОБА_16 складено акт про відсутність на робочому місці 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 - лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, яка не з`явилася на роботі, в результаті чого була відсутня на роботі 7 годин 12 хвилин, тобто весь робочий час. ОСОБА_1 , згідно даного акту, про свою відсутність на роботі не попередила, на телефонні дзвінки не відповідала (т. 1 а.с. 70).

22 жовтня 2021 року начальником Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2., начальником Білоцерківського відділу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_16 та головним бухгалтером Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 о 14 годині 41 хвилин складено акт про відмову працівника надавати пояснення про відсутність на робочому місці, відповідно до якого 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 з`явилася до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, після чого начальник даної лікарні ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням надати письмові пояснення про факт відсутності останньої 20 жовтня 2021 року з 8.30 год. до 16.30 год. - 7 год. 12 хв., тобто весь робочий час, але надавати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці ОСОБА_7 відмовилася. Документи щодо поважності причин відсутності на робочому місці 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 не надала (т. 1 а.с. 71).

21 жовтня 2021 року о 16 годині 25 хвилин начальником Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 провідним лікарем ветеринарної медицини ОСОБА_8 , провідним лікарем ветеринарної медицини ОСОБА_9 складено акт про відсутність на робочому місці 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 - лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, яка не з`явилася на роботі, в результаті чого була відсутня на роботі 7 годин 12 хвилин, тобто весь робочий час. (т. 1 а.с. 72).

22 жовтня 2021 року начальником Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальником Білоцерківського відділу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_16 та головним бухгалтером Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 о 14 годині 45 хвилин складено акт про відмову працівника надавати пояснення про відсутність на робочому місці, відповідно до якого 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 з`явилася до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, після чого начальник даної лікарні ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням надати письмові пояснення про факт відсутності останньої 21 жовтня 2021 року з 8.30 год. до 16.30 год. - 7 год. 12 хв., тобто весь робочий час, але надавати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці 21 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 відмовилася. Документи щодо поважності причин відсутності на робочому місці 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 не надала (т. 1 а.с. 73).

22 жовтня 2021 року комісією у складі завідувача відділу - лікаря ветеринарної медицини-епізоотолога ОСОБА_22, головного бухгалтера ОСОБА_10 , та провідного лікаря ветеринарної медицини ОСОБА_11 складено акт службового розслідування стосовно відсутності на роботі директора лабораторії-лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_1 . Комісією встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі 20 жовтня 2021 року цілий робочий день з 08.30 до 16.30, про що складено відповідний акт. 21.10.2021 працівниками Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини написано доповідні записки з метою повідомлення відсутності на роботі ОСОБА_1 , що перешкоджало їх роботі. Керівником Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини в присутності комісії здійснювалися телефонні дзвінки з метою з`ясування причин відсутності на роботі ОСОБА_1 , але відповіді не надійшло. 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повідомила, що звернулася до лікаря. Комісією з`ясовано, за допомогою програми Helsi, відсутність запису до лікаря ОСОБА_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі 21 жовтня 2021 року цілий робочий день з 08.30 до 16.30. Комісією складено акт про відсутність працівника на робочому місці. Комісією встановлено відсутність доручень на здійснення роботи поза межами робочого місця та відсутність ОСОБА_1 на підприємстві 20 та 21 жовтня 2021 року. 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 з`явилася на роботі. Комісією та керівником лікарні ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення про відсутність на робочому місці та подати документи поважності відсутності на роботі. ОСОБА_1 відмовилася надавати будь-які пояснення та документи щодо поважності причин відсутності на робочому місці. Дані обставини були зафіксовані у відповідних актах. Комісія прийшла до висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 грубого порушення трудової дисципліни та запропоновано звільнити останню з посади та звернутися за попередньою згодою до Ради трудового колективу лікарні і Головного управління Держпрожспоживслужби в Київській області (т. 1 а.с. 74-75).

22 жовтня 2021 року комісією Білоцерківською міської державної лікарні ветеринарної медицини запропоновано ОСОБА_1 ознайомитися з актом службового розслідування від 22 жовтня 2021 року та надано можливість надавати пояснення і документи, які спростовують висновки комісії. Відповідно до даного акту ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з актом службового розслідування та наданням пояснень і спростувань. (т. 1. а.с. 76).

22 жовтня 2021 року відбулося засідання Ради трудового колективу Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини в складі голови ради ОСОБА_23 та її членів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . За результатами засідання ради трудового колективу, вирішено, що за порушення трудової дисципліни, вимог трудового законодавства та колективного договору, надати згоду на розірвання трудового договору з директором лабораторії-лікарем ветеринарної медицини-бактеріологом Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України - прогул без поважних причин (т. 1 а.с. 77).

Листом Головного управління Держпродспоживслужби від 21 жовтня 2022 року, адресованого начальнику Білоцерківського відділу ГУ Держпродспоживслужби ОСОБА_16 рекомендовано звільнити із займаної посади ОСОБА_1 за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків (т. 1 а.с. 175-177).

22 жовтня 2021 року з Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини надійшло письмове погодження звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин) директора лабораторії ОСОБА_1 з 23 жовтня 2021 року (т. 1 а.с. 78).

Відповідно до табелю обліку робочого часу за жовтень 2021 року, ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року була відсутня на роботі з нез`ясованих причин (т. 1 а.с. 79-80).

Листом дізнавача сектору дізнання Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 13 лютого 2021 року повідомлено Речицьку Я. про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2021 року за № 12021116030002245 відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 357 КК України (т. 1 а.с. 88).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим із поважних причин, тому суд вирішує питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, виходячи з конкретних обставин і враховуючи будь-які докази з числа передбачених ст. 76 ЦПК України.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Звільнення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.

Позивач заперечувала свою відсутність на роботі 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року посилаючись на копію журналу виходу на роботу спеціалістів ветеринарної медицини в Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби за період з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, у якому містяться підписи ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року на початку робочого дня та в кінці (т. 1 а.с. 15).

При цьому, позивач посилалася на те, що 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року вона зверталася до лікаря стоматолога-хірурга за медичною допомогою, про що попереджала начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2, а також 20 жовтня 2021 року брала участь у засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Узинській міській раді.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з посадовою інструкцією директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога ОСОБА_1 передбачено виконання посадових обов`язків в межах Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Графік роботи лабораторії: з 08 год. 30 хв. до 16 год. 30 хв. (т. 1 а.с. 17-18).

Так, до позовної заяви позивач долучила копію журналу виходу на роботу спеціалістів ветеринарної медицини в Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби за період з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, у якому містяться підписи ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року на початку робочого дня та в кінці дня (т. 1 а.с. 15).

Проте такий доказ не підтверджує перебування позивача на роботі протягом повного робочого дня 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року, враховуючи можливість проставлення підпису працівниками одразу як за початок робочого дня, так і за кінець.

У свою чергу відповідач надав до суду копію табелю обліку робочого часу за жовтень 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року та 21 жовтня 2021 року була відсутня на роботі з нез`ясованих причин (т. 1 а.с. 79-80).

На обґрунтування того, що позивач зверталася до лікаря до позовної заяви надано довідку, видану лікарем Комунального закладу Київської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка» ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в хірурга-стоматолога 20-21 жовтня 2021 року (т. 1 а.с. 16).

Разом з тим, листом Комунального закладу Київської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка» від 17 січня 2022 року інформовано адвоката Речицьку Я. про те, що ОСОБА_1 не зверталася 20 та 21 жовтня 2021 року до вказаного комунального закладу (т. 1 а.с. 180).

Листом комунального закладу Київської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка» від 04 травня 2022 року інформовано адвоката ОСОБА_19 про те, що вказаним закладом ініційовано службову перевірку, за результатами здійснення якої встановлено, що 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 дійсно зверталася до лікаря-стоматолога-хірурга ОСОБА_18 за наданням медичної допомоги (вказаний факт відображено в журналі щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога (форма № 037о). Із пояснювальної записки лікаря-стоматолога-хірурга ОСОБА_18 з`ясовано, що під час огляду пацієнтки, відповідно до протоколу лікування, їй було встановлено діагноз «Гострий гнійний перекоронаріт від 38 зуба» (час послуги 8 хвилин), проведення промивання капішону (час послуги (8 хвилин) та рекомендовано пройти амбулаторний курс лікування. 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулася до лікаря-стоматолога-хірурга, де їй вдруге було проведено промивання капішону (час послуги 8 хвилин) та рекомендовано продовжити лікування. Цього ж дня ОСОБА_1 звернулася до лікаря з проханням видати їй довідку про встановлений діагноз. Відповідна довідка була надана пацієнтці безпосередньо лікарем в паперовому форматі з його підписом та печаткою. Після цього ОСОБА_1 лікування не продовжувала. Комунальний заклад працює з 8.00 до 20.00, що надає змогу пацієнтам звертатися за наданням медичної стоматологічної допомоги у вільний від роботи час (т. 1 а.с. 200-201).

Проте з наданих доказів неможливо встановити у який проміжок часу (в робочий час чи поза робочим часом) 20 та 21 жовтня 2021 року позивач була на прийомі у лікаря, враховуючи що лікарня працює з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., а графік роботи позивача встановлений з 08 год. 30 хв. до 16 год. 30 хв.

Апеляційний суд прийняв до уваги посилання позивача на те, що вона попереджала начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 про необхідність звернення до лікаря, що підтверджуєтьсязвукозаписом засідання Ради трудового колективу від 22 жовтня 2021 року (т. 1 а.с. 39).

Проте позивачем не доведено наявності об`єктивних причин перебування у поліклініці протягом повних робочих днів 20 та 21 жовтня 2021 року, зокрема, не надано доказів відкриття лікарняного чи перебування на стаціонарному лікуванні.

Виписки із сайту «Мій Київстар» щодо вхідних, вихідних телефонних дзвінків по номеру телефону позивача не доводять поважних причин відсутності позивача на роботі 20 та 21 жовтня 2021 року понад 3 години (т. 1 а.с. 202-205).

Отже, позивачем не доведено поважності причин відсутності на роботі понад 3 години протягом повних робочих днів 20 та 21 жовтня 2021 року, що зафіксовано актами про відсутність на робочому місці.

Апеляційний суд також перевірив доводи позивача щодо присутності на роботі та виконання нею посадових обов`язків 20 та 21 жовтня 2021 року та встановив наступне.

Позивач посилалася на те, що 20 жовтня 2021 року була присутня на позачерговому засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Узинській міській раді, на підтвердження чого надала копію протоколу № 2 засідання та диск з відеозаписом засідання (т. 2 а.с. 53-54).

У протоколі № 2 позачергового засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Узинській міській раді від 20 жовтня 2021 року зазначено, що на засіданні була присутня, у тому числі, ОСОБА_1 . З дослідженого судом відеозапису засідання протиепізоотичної комісії від 20 жовтня 2021 року вбачається, що головуючим оголошено, що на засіданні комісії в режимі відеоконференцзв`язку присутні всі члени комісії, які одноголосно проголосували за прийняте на засіданні комісії рішення.

Отже, позивачем доведено, що вона брала участь на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Узинській міській раді 20 жовтня 2021 року, проте, доказів коли саме відбувалося засідання (час початку та закінчення) до суду не надано, а із наданого відеозапису вбачається, що таке засідання не було тривалим за часом.

Позивач також посилалася на те, що 20 та 21 жовтня 2021 року вона виконувала свої посадові обов`язки, а саме 20 жовтня 2021 року здійснила перевірку журналу серологічних досліджень крові на лейкоз (т. 1 а.с. 100-101), 20 жовтня 2021 року перевірила журнал реєстрації результатів випробувань у радіологічному відділі (т. 1 а.с. 103-104), 21 жовтня 2021 року перевірила журнал опломбування приміщень архіву (т. 1 а.с. 102), 21 жовтня 2021 року підписала експертні висновки (т. 1 а.с. 97-98).

Проте апеляційний суд оцінює критично доводи позивача з посиланням на перевірку 20 жовтня 2021 року Журналу реєстрації результатів випробувань у радіологічному відділі, оскільки попередньо зроблено записи працівників датовані 22 жовтня 2021 року, а тому запис позивачкою про проведення 20 жовтня 2021 року результатів записів про проведені роботи працівників лабораторії виконаних 22 жовтня 2021 року є суперечливим, оскільки не вбачається об`єктивно можливим перевірити 20 жовтня 2021 року роботу працівників лабораторії, які були виконані лише 22 жовтня 2021 року (тобто пізніше на два дні) (т. 1 а.с. 103-104).

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що записи про проведені перевірки в Журналі серологічних досліджень крові з боку позивачки ОСОБА_1 носили непостійний характер: 26 лютого 2021 року за період липень-вересень 2020 року, раз на місяць у травні 2021 року, один раз на п`ять місяців з 15 червня до 06 жовтня 2021 року. Запис про перевірку в Журналі опломбування приміщень архіву за період з 27 січня до 21 жовтня 2021 року виконаний позивачкою один раз - 21 жовтня 2021 року (а.с. 100-102).

Такі записи, не спростовують наданих відповідачем доказів про відсутність позивачки на робочому місці більше трьох годин 20 жовтня 2021 року і більше трьох годин 21 жовтня 2021 року.

Щодо підписання позивачкою експертних висновків від 21 жовтня 2021 року № 001068п/21 і № 000882 з/21, колегія суддів погодилась з доводами представника відповідача - адвоката Дейнека С.Л., що за змістом вказаних висновків, актом № 2010/1 від 20 жовтня 2021 року, забори зразків продукції виконували провідні лікарі ветеринарної медицини ОСОБА_4 і ОСОБА_20 , а лабораторні дослідження здійснювала і безпосереднім виконавцем цих висновків була інший працівник лабораторії - провідний лікар ветеринарної медицини бактеріолог ОСОБА_21 , підписання вказаних висновків ОСОБА_1 обумовлювалось затвердженням останньою висновків, як директором лабораторії (т. 1 а.с. 97-99).

При цьому, сам факт підписання ОСОБА_1 вищевказаних двох висновків не спростовує наявних у справі об`єктивних доказів щодо відсутності ОСОБА_1 на роботі без поважних причин більше трьох годин протягом двох робочих днів 20 і 21 жовтня 2021 року.

Доводи позивачки щодо неможливість членів комісії фізично зафіксувати відсутність позивачки на роботі через певну відстань між лікарнею і лабораторією суперечать наявним у справі доказам (актам, поясненням), за якими зафіксовано факт відсутності позивачки на робочому місця протягом вищевказаних днів.

Колегія суддів визнала помилковими посилання райсуду на те, що начальник Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2. не міг підписувати акти про відмову від надання пояснень, оскільки ОСОБА_2 будучі керівником лікарні і за посадою мав повноваження відбирати пояснення від підпорядкованих працівників, у т.ч. приймати рішення про прийняття (звільнення) з роботи працівників лікарні. Посилання райсуду на сумнівний запис аудіо фіксації, законність якого заперечує позивач - не може вважатись належним і допустимим доказом по справі.

Крім того, висновки суду в мотивувальній частині про зобов`язання відповідача виплатити середню заробітну плату з 23.10.2021 року до часу фактичного виконання цього рішення та висновок в резолютивній частині про стягнення такого заробітку без зазначення суми суперечить ст. 235 КЗпП України та є незаконним.

Тобто належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження поважності причин відсутності на роботі понад 3 години 20 та 21 жовтня 2021 року позивачем до суду не надано.

Поряд з цим, доводи відповідача на доступ позивачки у неробочій час до документів у приміщенні лабораторії з посиланням на Акт від 25 жовтня 2021 року виявленої невідповідності на робочих місцях та Довідку про зняття та постановку позивачкою на охоронну сигналізацію з 18.01 год. до 20.15 год. 22 жовтня 2021 року приміщення лабораторії Білоцерківської державної лікарні ветеринарної медицини не свідчать самі по собі про вчинення позивачкою неправомірних дій, вчинення записів 23 жовтня 2021 року із зазначенням дати 20 жовтня 2021 року, тому суд апеляційної інстанції їх відхилив (т. 1 а.с. 108-125).

Встановлено, що згідно з актами від 22 жовтня 2021 року позивач відмовилась надавати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці 20 та 21 жовтня 2021 року. Документи щодо поважності причин відсутності на робочому місці ОСОБА_1 не надала (т. 1 а.с. 71, 73).

22 жовтня 2021 року відбулося засідання Ради трудового колективу Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини в складі голови ради ОСОБА_23 та її членів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . За результатами засідання ради трудового колективу, вирішено, що за порушення трудової дисципліни, вимог трудового законодавства та колективного договору, надати згоду на розірвання трудового договору з директором лабораторії-лікарем ветеринарної медицини-бактеріологом Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України - прогул без поважних причин (т. 1 а.с. 77).

Згідно з п. 4.16 Колективного договору між адміністрацією та радою трудового колективу Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на 2020-2022 роки рада трудового колективу зобов`язується представляти інтереси працівників при розгляді спірних питань з роботодавцем у комісії по трудовим спорам, в суді.

Згідно з п. 1.1 Колективного договору його укладено між адміністрацією (в особі начальника лікарні) та профспілковим комітетом з іншої сторони на 2020-2022 роки (т. 1 а.с. 19-24).

Тобто рада трудового колективу надала згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції перевірив обставини та за наявними у справі доказами ОСОБА_1 на час звільнення не була членом профспілки (т. 3 а.с. 53-54).

Відповідно до п. 1.3 посадової інструкції директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога ОСОБА_1 , затвердженої начальником Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини 20 листопада 2018 року, директор лабораторії лікар ветеринарної медицини - бактеріолог призначається та звільняється з посади начальником Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини в установленому порядку за погодженням начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області та директора Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та в м. Києві (т. 1. а.с. 17-18).

Судом встановлено, що 22 жовтня 2021 року начальник Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2. направив лист на ім`я в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліну В.М. щодо погодження на звільнення ОСОБА_1 з 23 жовтня 2021 року (т. 2 а.с. 66).

Згідно оригіналу журналу вихідної документації Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини вказаний лист зареєстровано - 22 жовтня 2021 року з вихідним № 01-03/429.

У матеріалах справи міститься копія листа Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області вх. № 10-09-23 від 22 жовтня 2021 року адресованого до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини щодо погодження звільнення, в якому зазначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області погоджує звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин) директора лабораторії ОСОБА_1 з 23 жовтня 2021 року (т. 1 а.с. 78).

Згідно оригіналу журналу вхідної документації Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини зареєстровано надходження вказаного листа вх. № 10-09-23 з погодженням на звільнення - 22 жовтня 2021 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що відповідачем було порушено процедуру звільнення ОСОБА_1 , оскільки рішення про звільнення позивача із займаної посади було прийнято начальником лікарні ОСОБА_2 та озвучено ним на засіданні ради трудового колективу 22 жовтня 2021 року, в той час, як погодження начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на звільнення ОСОБА_1 згідно журналу реєстрації документів, створених установою (№ 2175), зареєстровано лише 23 жовтня 2021 року (т. 2 а.с. 15-20). Разом з цим, відповідно до журналу вхідної кореспонденції Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини, відповідь з Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшла та зареєстрована 22 жовтня 2021 року, що суд першої інстанції поставив під сумнів.

Апеляційний суд не погодився з такими висновками суду з огляду на те, що з наявної у матеріалах справи копії журналу реєстрації документів створених установою за 2021 рік Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області неможливо встановити дату створення документу № 2176 «Щодо погодження звільнення ОСОБА_1 » з вихідним номером № 10-09-23, оскільки у журналі стоїть прочерк у колонці дати створення документа (т. 2 а.с. 15-20).

Сам лист Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 10-09-23 датований 22 жовтня 2021 року та матеріалами справи підтверджено його надходження до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини 22 жовтня 2021 року вх. № 729 (т. 1 а.с. 78).

Враховуючи вказане, призначення технічної експертизи з визначення підробки журналів вхідної та вихідної кореспонденції Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області за 22-23 жовтня 2021 року не входить до предмету доказування у цій справі.

Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області від 25 червня 2021 року № 406, визнано таким, що втратив чинність пункт 1 наказу Держпродспоживслужби від 26 квітня 2021 року № 267 «Про затвердження Положення про Центральну випробувальну державну лабораторію Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві». яким змінено підпорядкування вказаної установи на Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погодився із доводами представника відповідача - адвоката Дейнеки С.Л., що станом на час звільнення позивачки з роботи погодження такого звільнення з директором Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужбине вимагалось. Крім того, таких доводів та (або) підстав позову подана позовна заява не містить (т. 1 а.с. 1-5 т. 3 а.с. 51-52, 64-75).

Оскільки позивачкою не наведено і судом не встановлено поважності причин відсутності на роботі з 20 та 21 жовтня 2021 року, звільнення позивачки за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (прогул) є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі ст. 141 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають, тому, підлягає скасуванню додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2023 року про стягнення із відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини - задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2023 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 26 травня 2023 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова