Рішення

від 27.04.2023 по справі 160/2475/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Справа № 160/2475/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ІН-МАКС» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.02.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути податковий борг з Приватного підприємства «ІН-МАКС» (код ЄДРПОУ 21935522) до бюджету у розмірі 977647,39 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що в інтегрованих картках платника податків Приватного підприємства «ІН-МАКС» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 977647,39 грн., який виник по орендній платі з юридичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2020 р. №0001000504 за основним платежем 664294,43 грн. та за штрафними санкціями 71174,89 грн., та пені нарахованою в порядку ст.129 ПКУ на податкове повідомлення-рішення від 09.01.2020 р. №0001000504 у сумі 242178,07 грн. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу форми «Ю» №3001-52 від 29.12.2018 р., яка була надіслана засобами поштового зв`язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- інформацію щодо поштової адреси та засобів зв`язку з Приватним підприємством «ІН-МАКС» (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві (за наявності);

- детальний розрахунок податкового боргу на загальну суму 977647,39 грн. із зазначенням підстав для нарахування кожної складової цього боргу;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Приватного підприємства «ІН-МАКС»;

- належну (читаєму) копію конверта, в якому направлялось податкове повідомлення-рішення від 09.01.2020 р. №0001000504;

- належну (читаєму) копію конверта, в якому направлялась податкова вимога форми «Ю» від 29.12.2018 р. №3001-52;

- належну (читаєму) копію довідки поштової установи щодо причин невручення конверта, в якому направлялась податкова вимога форми «Ю» від 29.12.2018 р. №3001-52;

- копія розрахунку №16147/04-36-05-04/21935522 (дата вказана нерозбірливо), посилання на який є у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів позовної заяви;

- докази сплати відповідачем податкового боргу, який вказаний у податковій вимозі форми «Ю» від 29.12.2018 р. №3001-52 (за наявності).

Витребувано у Приватного підприємства «ІН-МАКС»:

- докази погашення податкового боргу (за наявності).

27 лютого 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на виконання ухвали суду надано: розрахунок податкового боргу на загальну суму 977647,39 грн.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо Приватного підприємства «ІН-МАКС»; належну (читаєму) копію конверта, в якому направлялось податкове повідомлення-рішення від 09.01.2020 р. №0001000504; належну (читаєму) копію конверта, в якому направлялась податкова вимога форми «ІО» від 29.12.2018 р. №3001-52; належну (читаєму) копію довідки поштової установи щодо причин невручення конверта, в якому направлялась податкова вимога форми «Ю» від 29.12.2018 р. №3001-52; копію розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки №16147/04-36-05- 04/21935522 від 13.12.2019 р. Крім того, повідомили, що інформація щодо поштової адреси та засобів зв`язку з Приватним підприємством «ІН-МАКС» (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві у податкового органу відсутня. Докази сплати відповідачем податкового боргу, який вказаний у податковій вимозі форми «Ю» від 29.12.2018 р. №3001-52 у податкового органу відсутні, податковий борг не переривався.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 р. була направлена на адресу Приватного підприємства «ІН-МАКС» засобами поштового зв`язку, проте, 02.03.2023 р. на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а та від 14.07.2021 року у справі №160/8623/19. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «ІН-МАКС» (код ЄДРПОУ 21935522) є юридичною особою, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.12.2006 р. зроблено запис номер 12241200000032181.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 18.02.1995 р. (Амур-Нижньодніпровська ДПІ (Амур-Нижньодніпровський район м.Дніпра)).

Згідно з розрахунком податкового боргу за Приватним підприємством «ІН-МАКС» станом на 21.02.2023 р. рахується податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб у загальній сумі 977647,39 грн., з яких: 664294,43 грн. - основного платежу, 242178,07 грн. залишку несплаченої пені, 71174,89 грн. штрафних санкцій.

За розрахунком, наведеним у позовній заяві, розрахунком виникнення податкового боргу та розрахунками пені, податковий борг у заявленому розмірі виник:

- 664294,43 грн. основний платіж за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») №0001000504 від 09.01.2020 р.;

- 242178,07 грн. пені за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») №0001000504 від 09.01.2020 р.;

- 71174,89 грн. нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») №0001000504 від 09.01.2020 р.

Щодо зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, матеріалами справи встановлено таке.

Відповідно до акта від 13.12.2019 р. №16147/04-36-05-04/21935522 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ІН-МАКС», з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) на земельну ділянку, що перебуває у користуванні ПП «ІН-МАКС» на підставі укладеного договору оренди землі площею 1,4550 га (кадастровий номер 1210100000:03:124:0010) за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. встановлено порушення: п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 сг.289 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Соборного району, за період з 01.01.2017 р. по 01.10.2018 р. на суму 664294,43 грн. в тому числі за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 379596,8 грн., за період з 01.01.2018 р. по 01.10.2018 р. на суму 284697,63 грн.

Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.01.2020 р. №0001000504 прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта від 13.12.2019 р. №16147/04-36-05-04/21935522, яким встановлено, зокрема, порушення Приватним підприємством «ІН-МАКС» пп.16.1.4 п. 16.1. ст. 16, п. 286.1 п. 286.2 ст.286, п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України.

У зв`язку із чим, Приватному підприємству «ІН-МАКС» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 977647,39 грн., з яких: 664294,43 грн. за основним платежем, 71174,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 242178,07 грн. за штрафними санкціями.

Копія податкового повідомлення-рішення від 09.01.2020 р. №0001000504 направлена відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням, та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з підстав «адресат вибув».

Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» №3001-52 від 29.12.2018 р. на суму 31665,48 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з підстав «за закінчення встановленого строку зберігання».

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:на праві постійного користування; на умовах оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється згідно з положеннями розділу ХIII Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку (власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування); платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1. статті 285 ПК України).

Відповідно до пункту 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 287.1., 287.3 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3. статті 57 Податкового кодексу України).

За змістом пунктів 58.2, 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із пунктом 129.1. статті 129 ПК України, в редакції на час спірних відносин, нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 129.3. статті 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Згідно із пунктом 129.4. статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пунктів 59.4., 59.5. статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпунктів 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пункту 41.4. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За змістом пунктів 95.1., 95.2. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановлено судом, згідно з розрахунком податкового боргу за Приватним підприємством «ІН-МАКС» станом на 21.02.2023 р. рахується податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб у загальній сумі 977647,39 грн., з яких: 664294,43 грн. - основного платежу, 242178,07 грн. залишку несплаченої пені, 71174,89 грн. штрафних санкцій.

За розрахунком, наведеним у позовній заяві, розрахунком виникнення податкового боргу та розрахунками пені, податковий борг у заявленому розмірі включає:

- 664294,43 грн. основний платіж за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») №0001000504 від 09.01.2020 р.;

- 242178,07 грн. пені за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») №0001000504 від 09.01.2020 р.;

- 71174,89 грн. нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням (форма «Р») №0001000504 від 09.01.2020 р.

Надіслання податковим органом відповідачу податкового повідомлення-рішення від 09.01.2020 р. №0001000504 підтверджується копією конверта 4900501723245, який направлено за адресою, яка вказана в ЄДР, та який повернувся з відміткою поштового відділення «адресат вибув».

З огляду на викладене, податкове зобов`язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням набуло статусу податкового боргу.

Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» №3001-52 від 29.12.2018 р. на суму 31665,48 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу «за закінчення встановленого строку зберігання» (конверт 4910704188391).

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми №3001-52 від 29.12.2018 р. до суду не надано.

Отже, на момент розгляду справи податковий борг не погашений і не списаний.

Щодо частини позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої пені, суд зазначає таке.

З 01.01.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX. Відповідно до цього Закону включено пункт 129.9 у статтю 129 ПК України такого змісту:

« 129.9. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:

129.9.1. закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків».

Отже, з 01.01.2021 р. пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Положення ПК України, у тому числі статті 129 ПК України, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків. Такі норми визначають лише момент, коли розпочинається нарахування пені і закінчується. Відтак, вислів «за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків» вжитий у підпункті 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України необхідно розуміти як початок строку, визначеного ПК України, для нарахування пені у відповідному випадку.

Підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У спірних правовідносинах мало місце нарахування контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки податкового зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та виявлено його заниження, тому нарахування пені належить розпочинати з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження.

Як вбачається із розрахунку пені, обчисленої за ППР від 09.01.2020 р. №0001000504, нарахування пені здійснено за період заниження податкового зобов`язання, починаючи з 02.03.2017 р.

Зважаючи на викладене та з урахуванням норм п.п.129.9.1 п.129.9 ст.129 ПК України, така пеня підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, а, отже, підстави для стягнення податкового боргу з такої пені відсутні.

При цьому, суд зауважує, що строки давності щодо нарахування та стягнення пені, встановлені п.п.129.9.1 п.129.9 ст.129 ПК України станом на час розгляду справи є чинними і дія вказаної норми ПК України не зупинялася і неконституційною не визнавалася.

За таких обставин, у задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої пені у сумі 242178,07 грн. належить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, оскільки відповідач має податковий борг та доказів сплати не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ІН-МАКС» про стягнення податкового боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні цієї позовної заяви, відповідно до ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються, а отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Приватного підприємства «ІН-МАКС» (провул. Людмили Мокієвської, буд.5, кв.150, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21935522) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ІН-МАКС» (код ЄДРПОУ 21935522) до бюджету у розмірі 735469,32 грн. грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя А.В. Савченко