Рішення від 26.05.2023 по справі 200/2031/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2023 року Справа№200/2031/23

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУД ГРУПП (Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3 ЄДРПОУ 40703020) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Донецька обл., м. Бахмут, вул. О.Сибірцева, 17 ЄДРПОУ 34776850) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУД ГРУПП звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є боржником у за виконавчим провадженням № 57583618, яке було відкрито 05.11.2018 року; відомості щодо позивача як боржника були внесені до Єдиного реєстру боржників. Постановою від 21.03.2019 року накладено арешт на грошові кошти на банківських рахунках позивача, а постановою від 21.06.2019 року виконавчий документ повернуто стягувачу через те, що на арештованих рахунках позивача, відкритих в установах банків, грошові кошти відсутні; майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, відсутнє. Відтак, виконавче провадження було завершено 21.06.2019 року.

Позивач наголошує, що, так як станом на дату звернення позивача до суду стягувач повторно не пред`являв виконавчий документ до примусового виконання, виконавче провадження № 57583618 зазначене в Автоматизованій системі виконавчих проваджень як завершене. Водночас відомості про позивача й досі наявні в Єдиному реєстрі боржників.

Отже, позивач вважає, що строк на пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є таким, що сплив, а стягувач таким, що фактично втратив право на примусове виконання виконавчого документа. Водночас, позивач й досі продовжує перебувати в статусі боржника, незважаючи на те, що фактично з нього вже не може бути стягнуто кошти за виконавчим документом через незацікавленість стягувача та порушення ним строків пред`явлення виконавчого документа.

Посилаючись на положення Закону України Про виконавче провадження, судову практику та зважаючи на те, що засоби досудового врегулювання спору до бажаних наслідків не призвели, позивач просить суд:

зобов`язати Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 34776850) виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУД ГРУПП (код ЄДРПОУ: 40703020) як боржника за виконавчим провадженням №57583618;

зобов`язати Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 34776850) скасувати всі арешти, накладені на майно Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУД ГРУПП (код ЄДРПОУ: 40703020) в рамках виконавчого провадження №57583618.

Ухвалою суду від 16.05.2023 року відкрито провадження у справі та надано відповідачу 3 (триденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а Позивачу встановлено 3 (триденний) строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

18.05.2023 року відповідачем було надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення), тобто, виконавче провадження не є закінченим, таким чином немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених ст. 40 Закону України Про виконавче провадження, у вигляді зняття арешту. Керуючись п.7 ст. 9 Закону України Про виконавче провадження, представник відповідача наголошує, що підстави для виключення боржника з Єдиного реєстру боржників також відсутні.

Також відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області в якості третьої особи.

22.05.2023 року представником позивача надано відповідь на відзив, згідно змісту якої представник підтримав позицію щодо задоволення позовних вимог з підстав, аналогічних викладеному в позовній заяві. У тому числі просив відмовити у задоволені клопотання Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 34776850) про залучення до участі у справі в якості третьої особи Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39790445).

Ухвалою суду від 25.05.2023 року в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області в якості третьої особи, - відмовлено.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

05.11.2018 на виконання до відповідача надійшла постанова №ДЦ889/12072НД/АВ/СПТД видана ГУ Держпраці у Донецькій області 25.09.2018 про стягнення штрафу з ТОВ Будівельна фірма БУД ГРУПП на користь ГУ Держпраці у Донецькій області в розмірі 372300,00 грн. Постанова надійшла до відділу разом із заявою ГУ Держпраці у Донецькій області про примусове виконання виконавчого документу.

05.11.2018 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №57583618. Відомості щодо позивача як боржника були внесені до Єдиного реєстру боржників.

21.03.2019 року постановами державного виконавця за ВП №57583618 накладено арешт на грошові кошти на банківських рахунках позивача.

21.06.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу через те, що на арештованих рахунках позивача, відкритих в установах банків грошові кошти відсутні, а майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, відсутнє.

В квітні 2023 року позивачем було направлено відповідачу клопотання про виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей щодо позивача як боржника за виконавчим провадженням № 57583618 та скасування всіх арештів, накладених на майно позивача в рамках виконавчого провадження № 57583618.

Відповідачем було відмовлено в задоволенні клопотання позивача.

Матеріали справи не містять доказів повторного надання зазначеного виконавчого документу на виконання, відомостей щодо сплати боржником боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як передбачено ч. 5 ст. 37 Закону № України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналізуючи вимоги вказаної статті суд наголошує, що пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання може бути поновлено судом. Вищевказане положення у своїй кінцевій меті сприяє забезпеченню виконання рішення суду в разі визнання поважними причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відтак суд зауважує, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не може вважатися пропущеним без можливості його поновлення, на що у стягувача є прямо передбачене право.

Згідно вимог ч. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається тощо.

Відтак, враховуючи, що виконавчий документ у ВП № 57583618 було повернуто саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, арешт, накладений на грошові кошти на банківських рахунках позивача, зняттю не підлягає.

З приводу посилання представника позивача на те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а саме в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави суд зазначає, що дії особи, вчинені в межах правовідносин з Головним управлінням Державної служби України з питань праці у Донецькій області, за умови їх правомірності в подальшому не підлягатимуть захисту у зв`язку з відсутністю потреби для цього.

Також суд звертає увагу позивача та його представника на положення ч. 4 ст. 40 Закону № 1404-VIII згідно з якою, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУД ГРУПП до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУД ГРУПП (Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3 ЄДРПОУ 40703020) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Донецька обл., м. Бахмут, вул. О.Сибірцева, 17 ЄДРПОУ 34776850) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Стойка