Рішення

від 26.05.2023 по справі 520/7433/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 р. Справа № 520/7433/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- визнати противоправним рішення №203950007220 від 28.07.2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

- скасувати рішення №203950007220 від 28.07.2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківського району Харківської області зарахувати до загального страхового стажу надані позивачем: трудову книжку ОСОБА_1 НОМЕР_1 про стаж роботи за період з 01.06.1996 р. по 21.07.2017 р. та НОМЕР_2 про стаж роботи за період з 01.04.2015 р. по 15.08.2016 р.;

- зобов`язати Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківського району Харківської області зарахувати до загального страхового стажу догляд за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківського району Харківської області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в радгоспі «Щорса» Дергачівського району Харківської області з 08.08.1979 р. по 01.06.1996 р., на підставі наданих позивачем вищевказаних документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення ГУ УПФУ в Харківській області №203950007220 від 28.07.2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, замінено Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344). Запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Ухвалою суду залучено в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві по справі, оскільки ним прийнято рішення №203950007220 від 28.07.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення". Запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Також, зобов`язано повідомити суд: 1) які саме періоди включені до страхового стажу ОСОБА_1 , який становить 18 років 3 місяці 9 днів; 2) зазначити нормативний акт, яким керувалося Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві при відмові у зарахуванні до стажу позивача періоду догляду за дитиною ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про що зазначено в оскаржуваному рішенні №203950007220 від 28.07.2022 року; 3) надати до суду копії всіх документів, які були подані ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії за віком та на підставі яких прийнято оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №203950007220 від 28.07.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ".

Представником ГУПФУ в Харківській області надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що загальний страховий стаж складає 18 років З місяці 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу не зараховано період роботи по трудовій книжці - титульна сторінка трудової книжки оформлена не належним чином, відсутній запис заповнення трудової книжки, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників наказ № 58 від 29.07.1993 р. Не зараховано догляд за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня відмітка про видачу паспорту, оформлено не належним чином. Період роботи в радгоспі «Щорса» з 08.08.1979 по 01.06.1996 потребує уточнення довідками. Для зарахування вказаних періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, видані підприємствами, на яких працювала ОСОБА_1 .

Представником ГУПФУ в місті Києві також надано од суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва від 28.07.2022 №203950007220 гр. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з огляду на наступне: Відповідно до наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, довідки, свідоцтва про народження дітей) загальний страховий стаж складає 18 років 3 місяці 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу не зараховано період роботи по трудовій книжці, оскільки титульна сторінка трудової книжки оформлена не належним чином, відсутній запис заповнення трудової книжки, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників наказ № 58 від 29.07.1993р. Не зараховано догляд за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня відмітка про видачу паспорту, оформлено не належним чином. Період роботи в радгоспі «Щорса» з 08.08.1979 по 01.06.1996 , потребує уточненні довідками. Для зарахування вказаних періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки про періоді роботи, відповідно до пункту 3 Порядку № 637, видані підприємствами, на яких працювала заявниці на підставі первинних документів за час виконання роботи. Оскільки інших документів на підтвердження наявного трудового стажу позивачем не надано, то відсутні підстави для зарахування вищевказаних періодів до загального страхового стажу та призначення пенсії. У зв`язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

26.05.2023 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 7 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Оскільки, спрощене провадження по справі відкрито 10.04.2023 року без виклику сторін в судове засідання відповідно до ст. 263 КАС України, тоді як заяву про уточнення позовних вимог позивач подав до суду 26.05.2023 року, тобто з порушенням встановленого КАС України строку та без доказів її направлення відповідачам, суд не приймає до розгляду та повертає заявнику заяву про уточнення позовних вимог згідно положень ч.7 ст. 47 КАС України.

Зважаючи на що, суд розглядає позовну заяву в первинній редакції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час.

Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 21.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області пенсійного органу із заявою за призначенням пенсії за віком. Разом із заявою надано додаткові документи, необхідні для призначення пенсії, які вказані в розписці - повідомленні та які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункт 4.2 постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Вищевказану заяву від 21.07.2022 року про призначення пенсії за віком передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві , за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №203950007220 від 28.07.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення".

В обґрунтування відмови зазначено, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Відповідно до наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, довідки, свідоцтва про народження дітей) загальний страховий стаж складає 18 років 3 місяці 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Не враховано до стажу період роботи по трудовій книжці, титульна сторінка трудової книжки оформлена не належним чином, відсутній запис заповнення трудової книжки. Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників наказ № 58 від 29.07.1993р. Не зараховано догляд за дитиною 09.09.1984 р.н., відсутня відмітка про видачу паспорту, оформлено не належним чином. Період роботи в радгоспі «Щорса» з 08.08.1979 по 01.06.1996 потребує уточнення довідками (даних документів не достатньо для зарахування стажу). Рекомендовано надати уточнюючі довідки.

Не погоджуючись з таким рішенням та з відмовою у зарахуванні до загального страхового стажу огляду за дитиною та періодів роботи, а також наданих документів (трудової книжки, довідок), позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу (абзац 3 частини 1 статті 24 вказаного Закону).

Таким чином, законом передбачено можливість зарахування до страхового стажу лише період, протягом якого особа отримувала допомогу по безробіттю, а не весь період перебування особи на обліку в центрі зайнятості як безробітного.

Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 20 квітня 2022 року по справі №638/7217/16-а, що враховується судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії від 21.07.2022 року позивачем було надано:

- паспорт громадянина України - ОСОБА_1

- довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ,

- свідоцтво про шлюб.

- свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_2 1984 р.н.

- свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_4 1990 р.н.

- трудову книжку про стаж роботи за період з 01.06.1996 року по 21.07.2017 р.

- трудову книжку про стаж роботи за період з 01.04.2015 року по 15.08.2016 р.

- довідку з ВАТ «Теплоенергомонтаж» для підтвердження трудового стажу за період з 31.07.1980 по 03.03.1986 року.

Надання вказаних документів підтверджено розпискою - повідомленням, копії яких також містяться в матеріалах справи.

В оскаржуваному рішенні пенсійним органом зазначено, що відповідно до наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, довідки, свідоцтва про народження дітей) загальний страховий стаж складає 18 років 3 місяці 9 днів, тоді як відповідно до частини 1 статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Разом з відзивом на позов представником пенсійного органу надано електронний розрахунок стажу позивача Форма РС-право, відповідно до якого страховий стаж складає 18 років 03 місяці 09 днів, який включає: з 31.07.1980 по 03.03.1988, з 08.03.1990 по 07.03.1993 (догляд за дитиною до 3 років), з 01.01.1998 по 30.09.1999, з 01.10.2000 по 10.01.2001, з 01.11.2003 по 19.11.2003, з 01.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2004, з 05.05.2004 по 30.06.2011, з 01.07.2011 по 31.08.2012, з 01.10.2012 по 30.04.2014, з 01.06.2014 по 31.07.2014, з 26.10.2014 по 15.11.2014, з 01.04.2015 по 08.07.2015, з 18.07.2015 по 30.09.2015, з 01.11.2015 по 07.01.2016, з 25.06.2016 по 15.08.2016, з 01.03.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 21.07.2017.

При цьому, зазначено, що ПФУ не враховано до страхового стажу позивача:

- період роботи по трудовій книжці, титульна сторінка трудової книжки оформлена не належним чином, відсутній запис заповнення трудової книжки згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників наказ № 58 від 29.07.1993 р.

- період догляду за дитиною 09.09.1984 р.н., відсутня відмітка про видачу паспорту, оформлено не належним чином

- період роботи в радгоспі «Щорса» з 08.08.1979 по 01.06.1996 потребує уточнення довідками (даних документів не достатньо для зарахування стажу). Рекомендовано надати уточнюючі довідки.

Суд звертає увагу, що разом із заявою про призначення пенсії позивач надав дві трудові книжки (їх копії): трудову книжку НОМЕР_1 від 01.06.1996 про стаж роботи за період з 01.06.1996 року по 21.07.2017 р.; трудову книжку НОМЕР_2 від 01.04.2015 про стаж роботи за період з 01.04.2015 року по 15.08.2016 р.

За даними електронного розрахунку стажу позивача Форма РС-право, пенсійний орган зарахував до страхового стажу періоди роботи позивача з 01.04.2015 по 08.07.2015, з 18.07.2015 по 30.09.2015, з 01.11.2015 по 07.01.2016, з 25.06.2016 по 15.08.2016, тобто зарахував всі періоди роботи позивача, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_2 від 01.04.2015.

Також, відповідачем частково зараховано до страхового стажу періоди роботи позивача, визначені в іншій трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.06.1996, а саме: з 01.01.1998 по 30.09.1999, з 01.10.2000 по 10.01.2001, з 01.11.2003 по 19.11.2003, з 01.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.04.2004, з 05.05.2004 по 30.06.2011, з 01.07.2011 по 31.08.2012, з 01.10.2012 по 30.04.2014, з 01.06.2014 по 31.07.2014, з 26.10.2014 по 15.11.2014, з 01.03.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 21.07.2017.

Проте, не зараховано періоди роботи позивача: з 01.06.1996 по 01.01.1998, з 01.10.1999 по 01.10.2000 (заступник директора з фінансових питань ПКФ "Тетроном"), з 14.01.2001 по 14.01.2002, з 21.03.2003 по 01.11.2003, з 14.11.2003 по 17.11.2003 (отримання допомоги по безробіттю), з 18.11.2003 по 01.12.2003 (гардеробниця на сезон в ДП санаторій "Бермінводи"), з 01.05.2014 по 01.06.2014, з 31.07.2014 по 25.10.2014, з 16.11.2014 по 01.03.2017 (переведено в цех оператором ДП санаторій "Бермінводи"), визначених в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.06.1996.

Отже, вказані вище періоди не зараховано до страхового стажу позивача виключно з підстав неналежного оформлення трудової книжки НОМЕР_1 від 01.06.1996.

Щодо незарахування трудової книжки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону № Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Суд звертає увагу, що недоліки записів в трудовій книжці не можуть бути належною підставою для неврахування даних трудової книжки та відповідних періодів до страхового стажу особи, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.

Крім того, на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для невиключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.

Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, від 25.04.2019 року по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, №687/975/17 від 21.02.2018, від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, яка також враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

При цьому, в спірному рішенні, як і у відзиві на позов, не конкретизовано, в чому саме полягає неналежне оформлення титульної сторінки трудової книжки.

Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.

Проте, всупереч зазначеному, відповідач не звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача.

Зважаючи на те, пенсійним органом протиправно не зараховано періоди роботи позивача (з 01.06.1996 по 01.01.1998, з 01.10.1999 по 01.10.2000 (заступник директора з фінансових питань ПКФ "Тетроном"), з 14.01.2001 по 14.01.2002, з 21.03.2003 по 01.11.2003, з 14.11.2003 по 17.11.2003 (отримання допомоги по безробіттю), з 18.11.2003 по 01.12.2003 (гардеробниця на сезон в ДП санаторій "Бермінводи"), з 01.05.2014 по 01.06.2014, з 31.07.2014 по 25.10.2014, з 16.11.2014 по 01.03.2017 (переведено в цех оператором ДП санаторій "Бермінводи"), визначених в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.06.1996.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача та вищенаведені висновки суду, відповідачі до суду не надали.

В той час, позовні вимоги в частині зобов`язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу позивача періодів роботи, визначених в іншій трудовій книжці НОМЕР_2 від 01.04.2015 (з 01.04.2015 по 08.07.2015, з 18.07.2015 по 30.09.2015, з 01.11.2015 по 07.01.2016, з 25.06.2016 по 15.08.2016) не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем зараховано всі періоди роботи позивача, зазначені в цій трудовій книжці.

Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо незарахування до загального страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною 09.09.1984 р.н., суд зазначає наступне.

Позивачем надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.10.1984 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

В оскаржуваному рішенні пенсійний орган зазначив, що не підлягає зарахуванню до страхового стажу період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутня відмітка про видачу паспорту.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону №1058-ІV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону № 1788-ХІІ та законодавством СРСР.

За приписами частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Пунктом 11 Порядку №637 врегульовано, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. При цьому, вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.

Крім того, на офіційному сайті Пенсійного фонду України за посиланням https://www.pfu.gov.ua/2154433-chy-zarahovuyetsya-do-stazhu-zhinkam-chas-doglyadu-za-malolitnoyu-dytynoyu/ міститься роз`яснення від 28.10.2022 року, відповідно до якого до страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за які з 1 січня 2004 року, дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", щомісяця сплачені страхові внески. У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності - в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.

Отже, за висновком ПФУ до 1 січня 2004 року, час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, - на підставі свідоцтва про народження дитини.

Таким чином, відмова в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду, у якому він здійснював догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з підстав відсутності у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта, є протиправною, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині також.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в радгоспі «Щорса» Дергачівського району Харківської області з 08.08.1979 р. по 01.06.1996 р., на підставі наданих позивачем документів, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пунктів 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також, відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

В заяві про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 пояснила, що її трудова книжка про роботу в період з 18.08.1979 року по 01.06.1996 року втрачена, тому для підтвердження трудового стажу в ПК радгоспу ім. Щорса Дергачівського району Харківської області в період з 04.03.1986 року по 01.06.1996 року надала оригінали наступних документів:

- трудового договору від 29.04.1989 року між ОСОБА_1 та ПК радгоспу ім. Щорса Дергачівського району Харківської області

- трудового договору від 10 січня 1990 року між ОСОБА_1 та ПК радгоспу ім. Щорса Дергачівського району Харківської області

- 9 квитанцій до приходного касового ордеру за період 1988 рік, як докази виконання трудового договору ОСОБА_1

- 5 квитанцій до приходного касового ордеру за період 1989 рік, як докази виконання трудового договору ОСОБА_1

- 1 квитанції до приходного касового ордеру за період 1990 рік, як докази виконання трудового договору ОСОБА_1

- 9 квитанцій до приходного касового ордеру за період 1991 рік, як докази виконання трудового договору ОСОБА_1

- 44 квитанцій до приходного касового ордеру за період 1992 рік, як докази виконання трудового договору ОСОБА_1

- довідки радгоспу ім. Щорса Дергачівського району Харківської області за 1993 рік

- висновку про тарифікацію учасників вокально - інструментального колективу Метроном» будинку культури радгоспу ім. Щорса Дергачівського району Харківської області де було встановлено розмір разової оплати (ставки) ОСОБА_1 .

Надання вказаних документів підтверджено розпискою - повідомленням, копії яких також містяться в матеріалах справи.

В оскаржуваному рішенні пенсійним органом зазначено про те, що період роботи в радгоспі «Щорса» з 08.08.1979 по 01.06.1996 потребує уточнення довідками (даних документів не достатньо для зарахування стажу). Рекомендовано надати уточнюючі довідки. Вказаний період не зараховано до страхового стажу позивача.

При цьому, не вказано про невідповідність наданих документів як в оскаржуваному рішенні, так і у відзиві на позов. Відповідачем взагалі не досліджувався зміст документів, наданих позивачем разом із заявою, та не була надана оцінка всім поданим позивачем документам по суті, зокрема, документам, наданим на підтвердження періодів роботи в радгоспі «Щорса» з 08.08.1979 по 01.06.1996, про що свідчить рішення пенсійного органу від 28.07.2022 року.

Тобто, розгляд по суті заяви здійснено необ`єктивно та неповно, позивачу відмовлено у призначенні пенсії виключно з формальних підстав, які спростовані в ході судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637, у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Як встановлено судом, що в заяві про призначення пенсії позивача зазначав, що в разі необхідності підтвердження періодів роботи з 08.08.1979 р. по 01.06.1996 р. в радгоспі «Щорса» ним можуть бути представлені свідки.

Проте, оцінки цьому в оскаржуваному рішенні також не надано, як і не здійснено пенсійним органом жодних дій, направлених на отримання показань свідків для підтвердження стажу роботи позивача за вказаний період, що свідчить про пасивну поведінку відповідача та поверхневий підхід до розгляду та вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії.

З огляду на висловлену вище судом позицію, вказані підстави для відмови у призначенні пільгової пенсії, викладені в рішенні пенсійного органу від 28.07.2022 року, не вважаються судом обґрунтованими.

Зважаючи на що, оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України щодо його обґрунтованості, вмотивованості, пропорційності, тому підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, суд не повноважний перебирати на себе вказані повноваження, які належать до компетенції пенсійного органу, з огляду на що належним способом захисту прав позивача в даному випадку буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо необхідності врахування при розгляді заяви по суті всіх поданих позивачем разом з заявою про призначення пенсії документів, в тому числі, виданих або засвідчених підприємствами, установами, організаціями, які перебувають на тимчасово непідконтрольній Україні території.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2022 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

З приводу визначення пенсійного органу, на який покладається обов`язок зарахування до страхового стажу періодів роботи та призначення пенсії за віком, слід зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV постанови правління ПФУ "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 року № 22-1", заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно пункту 4.10 постанови правління ПФУ № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Суд звертає увагу, що наразі вирішується питання зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи, а також призначення пенсії за віком.

Зміст постанови правління ПФУ №22-1 свідчить, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера.

Заяву про призначення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 21.07.2022 року за принципом екстериторіальності було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, за результатами розгляду якої в призначенні позивачу пенсії за віком було відмовлено.

Оскільки електронну пенсійну справу позивача сформовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, пенсію позивачу не призначено, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача, тобто, до Головного управління ПФУ в Харківській області, для її виплати, доказів перебування позивача на обліку в указаному територіальному органі ПФУ матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління ПФУ в місті Києві зарахувати до страхового стажу позивача періодів його роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Таким чином, позовні вимоги, пред`явлені ГУ ПФУ в Харківській області, не підлягають задоволенню.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, 61000), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №203950007220 від 28.07.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи з 01.06.1996 по 01.01.1998, з 01.10.1999 по 01.10.2000 (заступник директора з фінансових питань ПКФ "Тетроном"), з 14.01.2001 по 14.01.2002, з 21.03.2003 по 01.11.2003, з 14.11.2003 по 17.11.2003 (отримання допомоги по безробіттю), з 18.11.2003 по 01.12.2003 (гардеробниця на сезон в ДП санаторій "Бермінводи"), з 01.05.2014 по 01.06.2014, з 31.07.2014 по 25.10.2014, з 16.11.2014 по 01.03.2017 (переведено в цех оператором ДП санаторій "Бермінводи"), визначених в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.06.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною до трьох років на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.10.1984.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2022 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.