Ухвала

від 29.05.2023 по справі 520/10448/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5679/23

Справа № 520/10448/19

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Громіка Р.Д.

суддів колегії: Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши заяву адвоката Сендика Олега Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_2 (залучено як правонаступника позивача ОСОБА_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-Зі», Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми Вячеславівни, ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталі Василівни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, та позову третьої особи ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-Зі», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми Вячеславівни про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 03 липня 2020 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Зі-Зі», Державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Р.В., ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Н.В., ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення. Позов третьої особи ОСОБА_3 до ТОВ «Зі-Зі», державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Р.В. про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 03 липня 2020 року.

15 травня 2023 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява адвоката Сендика О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, яка вмотивована тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які на даний час є співвласниками спірного обєкта нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення салону-магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер обєкта 34883389, намагаються змінити цільове призначення обєкта, збільшити його площу для подальшого продажу як вже інше нерухоме майно. Для цього звертались до голови ЖБК будинку АДРЕСА_1 , а також до сусідів спірного салону-магазину, з проханням надати дозвіл про зміну площі об`єкту шляхом прибудови до цього об`єкту.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яким він звернувся або має намір звернутися.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимогами постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» зазначено, що право на суд є одним з аспектів доступу до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання та інше.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи - позивача. Вжиття заходів до забезпечення позову сприяє запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечує можливість відновлення його порушених прав. Натомість невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яким він звернувся або має намір звернутися.

При цьому, заходи про забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позовними вимогами. Співрозмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 (залучено як правонаступника позивача ОСОБА_3 ) звернулась із позовною заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, а також з позовною заявою звернулась ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора.

Апеляційний суд вважає, що заходи забезпечення позову, які заявлені адвокатом Сендиком О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не є співмірними із позовними вимогами та обставинами, які викладені у заяві про забезпечення позову, оскільки не підтверджено жодним належним та допустимим доказом існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також заявник посилається на те, що відбувались певні звернення до осіб щодо можливої зміни площі спірного об`єкта, однак вказані обставини також не підтверджено жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката Сендика О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Сендика Олега Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_2 (залучено як правонаступника позивача ОСОБА_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-Зі», Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми Вячеславівни, ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталі Василівни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, та позову третьої особи ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-Зі», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми Вячеславівни про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк