Ухвала

від 26.05.2023 по справі 210/133/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/133/22

Провадження № 4-с/210/8/23

У Х В А Л А

іменем України

"26" травня 2023 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Чайкіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Степаненко О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії державного виконавця щодо виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2022 р. по справі №210/133/22,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст скарги та її обґрунтування

02 листопада 2022 року державним виконавцем Самбурською Тетяною Сергіївною у виконавчому провадженні ВП №70195031 з виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №210/133/22 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 . Вказаною постановою накладено арешт у тому числі і на рахунок боржника ОСОБА_1 , відкритий АТ «ОТП Банк», на який заявниці перераховують заробітну плату з підприємства ТОВ «Сталь Україна» У березні місяці заявниця не змогла зняти перерахову від робротадавцю заробітну плату, дізнавшись що на неї накладений арешт, звернулась до виконавчої служби з письмовою заявою, про зняття арешту. Письмової відповіді лі від виконавчої служби не отримала, арешт продовжує діяти, тим самим обмежуючи її права на користування власними коштами, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суду.

Позиція учасників справи

Скаржник подаючи дану скаргу зазначив, що просить розглядати справу у його відсутність (а.с.3).

За підписом начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Марії Климової надійшов відгук на скаргу в обґрунтування якого зазначає, що кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втрачають свій цільовий статус (пенсія, соціальна виплата), та набувають статусу вкладу. Тому рахунки на які накладено арешт банком на підставі постанови державного виконавця не відносяться до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання (а.с.38-42).

Від представника третьої особи КПТМ «Криворіжтепломережа» надійшли аналогічні пояснення, представник вважає, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати за його бажанням готівкою через касу роботодавця або поштовим переказом.

Також суду представлено копія виконавчого провадження (а.с.43-78)

Від начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Марії Климової та представника КПТМ «Криворіжтепломережа» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, судом враховано, що кожна сторона виклала письмово свою позицію, також суд звертає увагу учасників процесу, що згідно зі ст. 450 ЦПК України дана справа відноситься до категорії термінових справ, які розглядаються протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, тому з метою забезпечення судового розгляду справи у встановлений строк, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд скарги проводиться за наявними матеріалами справи, враховуючи наявність пояснень особи, дії якої оскаржуються, за відсутності сторін.

Обставини, встановлені судом під час розгляду скарги.

На виконанні в Металургійному відділі державної виконавчої служби у міс ії Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 70195031 з примусового виконання виконавчого листа № 210/133/22 2/210/827/22 від 06.04.2022 виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованості за теплову енергію в сумі 28052,54 гри. та судовий збір в сумі 757,67 гри. Загальна сума заборгованості 28810,21 грн (а.с.43).

Виконавчий лист надійшов па виконання до відділу ДВС 01.11.2022 за заявою стягувача за місцем мешкання боржника (а.с.45-46).

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були направлені запити до Державної податкової служби та Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих транспортних засобів від 02.11.2022.

Згідно відповіді з Міністерства внутрішніх справ України транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно відповіді з Державної фіскальної служби офіційно боржник працевлаштований в ТОВ «Сталь Україна».

02.11.2022 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника до банків АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УніверсалБанк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «ОКСІ банк», ПАТ АК банк «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "Акціонерно-комерційний банк "Львів", АТ «КРЕДОБАНК», АТ "ОТП БАНК", АТ "Ідея Банк", АТ «Агропросперіс Банк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Сенс Банк», АТ «Банк Форвард» та АТ «Банк Альянс», направлено на виконання за допомогою електронного цифрового підпису до банківських установ.

Постановою державного виконавця про арешт коштів боржника ВП№70195031, від 02.11.2022 визначено порядок їх виконання для банку в частині накладення арешту на рахунки боржника, а саме: «Накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» у межах сум зазначеної у постанові (а.с.57).

Державним виконавцем 08.11.2022 та 22.03.2023 виставлено платіжну вимогу ВП №70195031 для примусового списання коштів з рахунку, відкритого у АТ КБ «ПриватБанк».

За період з 22.11.2022 по 31.03.2023 на депозитний рахунок Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від боржника надійшла загальна сума коштів у розмірі 19,36 грн. Державним виконавцем, загальна сума перерахованих коштів боржником, перераховано на витрати на користування АСВП (а.с.75-77).

Залишок заборгованості на користь стягувана станом на 19.04.2023 складає 28810,21 гри., виконавчого збору 2881,02 грн. та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 285,65 грн.

24.03.2023 боржник ОСОБА_1 звернувся с заявою до Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з зарплатного карткового рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «ОТП Банк» та боржником повідомлено, що отримує на цей рахунок заробітну плату з ТОВ «Сталь Україна».

Підтверджуюча довідка з АТ «ОТП Банк», що арештований рахунок НОМЕР_1 з спеціальним режимом використання - відсутня.

Державним виконавцем 30.03.2023 за вих. № 22740 надано відповідь на заяву ОСОБА_1 , що відповідно до п.4. ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття арешту з усього майна (коштів) або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнення з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), для задоволення вимог усіх стягувані в, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Нормативне обґрунтування суду

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату, як особливий об`єкт на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника»Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі Інструкція) у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).

При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

Відповідно частини першої статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

З наведених норм права встановлено, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 дійшла висновку, що не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Далі Велика палата Верховного Суду зазначила, що зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

Висновки суду за наслідками розгляду скарги

Передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.

Враховуючи вищевикладене, Суд вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Отже не може бути накладений арешт на кошти, що становлять заробітну плату (пенсію) боржника, після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на всі кошти заробітної плати (пенсії) боржника поза межами дозволених Законом України «Про виконавче провадження» розмірів відрахувань із такої заробітної плати. Якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. Водночас на кошти, які перебувають на рахунках і не є коштами, що становлять заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується. Якщо на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника фізичної особи, що перебувають на рахунку боржника та є його заробітною платою (пенсією), виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено Законом України «Про виконавче провадження», то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього.

У межах відкритого виконавчого провадження №70195031 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення 28810,21 грн. Накладення арешту в такий спосіб свідчить, що фактично арештовано як наявні рахунки та грошові кошти на них, так і ті, що будуть відкриватись в майбутньому, та кошти, які надходитимуть на них.

Таким чином, суд вважає скаргу ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволенню.

Також суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

З 22 березня 2022р.набрав чинності Закон України №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким вказаний розділ доповнено пунктом 10-2 наступного змісту: «…Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації)…»

Загальновідомою обставиною є введення з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації на території України воєнного стану, який триває до тепер.

Враховуючи, що за змістом ч. 1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» арешт та вилучення (списання) коштів є формою звернення стягнення на майно боржника, а наведеним вище п.10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" визначено пряму заборону звернення стягнення на пенсію боржника у період дії воєнного стану, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій державного виконавця щодо накладання арешту та списання коштів з належного позивачці, як боржнику, пенсійного рахунку.

Доводи державного виконавця про те, що обов`язок перевірки статусу рахунку та розміщених на ньому коштів віднесено до компетенції банку, який здійснює їх списання, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках платників визначений розділом V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022р. №163 (даліІнструкція).

Згідно п.73 Інструкції надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Надавач платіжних послуг платника повинен забезпечити прийняття до виконання документа про арешт коштів, який надійшов до нього в електронній або паперовій формі.

Надавач платіжних послуг платника, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) платника, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів, який надійшов у цей операційний день. (п.76 Інструкції)

Згідно п.77 Інструкції надавач платіжних послуг платника залежно від того, є кошти чи немає коштів на рахунку платника, на кошти якого накладено арешт, робить такі дії:

1) якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком платника;

2) якщо на рахунку платника недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів;

3) якщо на рахунку платника немає коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує кошти, які будуть зараховані на рахунок.

Кошти, арештовані на рахунку платника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.

Надавач платіжних послуг платника в разі надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого на кошти платника накладено арешт, виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку. (п.80 Інструкції)

Платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. (пп.15 п.2 Інструкції)

Пунктом 12 Інструкції передбачено, що надавач платіжних послуг має право відмовити в прийнятті до виконання платіжної інструкції, якщо:

1) обов`язкові реквізити заповнено з порушенням вимог розділів II,IV цієї Інструкції та додатка до цієї Інструкції або обов`язкові реквізити, які встановлені правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг, заповнено з порушенням вимог щодо їх заповнення, установлених правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг;

2) немає супровідних документів, надання яких разом із платіжною інструкцією передбачено законодавством України, цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

3) платіжну інструкцію подано до надавача платіжних послуг з порушенням законодавства України або не може бути виконано відповідно до законодавства України.

Надавач платіжних послуг у разі відмови в прийнятті наданої ініціатором платіжної інструкції повинен негайно повідомити про це ініціатора із зазначенням причини відмови та посиланням на норми законодавства України (за наявності).

З аналізу наведених правових норм слідує, що підставою для здійснення списання грошових коштів з рахунку боржника надавачем платіжних послуг є отримання останнім постанови державного виконавця про арешт таких коштів та відповідної платіжної інструкції, оформленої належним чином. Перелік підстав для відмови в прийнятті до виконання платіжної інструкції державного виконавця наведений у пункті 12 Інструкції, є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вказане свідчить,що у випадку надходження належним чином оформленої платіжної інструкції та за відсутності визначених законом підстав для відмови в її прийнятті банк, як надавач платіжних послуг,зобов`язаний здійснити її виконання в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Судом встановлено та підтверджено державним виконавцем у своєму відзиві, що ним було направлено на адресу банку платіжну вимогу про списання з належного ОСОБА_1 рахунку коштів в сумі 28810,21 грн, яка відповідно до наведених вище приписів Інструкції була прийнята банком до виконання (а.с.55-56).

Враховуючи, що саме внаслідок дій державного виконавця банком було здійснено арешт та списання коштів з рахунку ОСОБА_1 , на який вона отримує заробітну плату та у період дії воєнного стану та за наявності законодавчо визначеної прямої заборони, тому суд приходить до висновку про визнання таких дій державного виконавця неправомірними.

Окрім цього, відповідно до ст.453ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст.ст. 447, 449, 451 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії державного виконавця щодо виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2022 р. по справі №210/133/22 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з грошових коштів.

Скасувати постановудержавного виконавцявід02листопада 2022року увиконавчому провадженні№70195031 у частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 що знаходяться на рахунках АТ «ОТП БАНК», а саме: поточний рахунок № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 для одержання заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальних виплат.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2023 року.

Суддя: О. В. Чайкіна