Постанова

від 25.05.2023 по справі 201/15400/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/570/23 Справа № 201/15400/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Максюти Ж.І.,

суддів: Зайцевої С.А., Халаджи О.В.

за участю секретаря Ніколиної А.П.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката ДроздРомана Юрійовичана ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року по справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптандем», Правобережної товарної біржі, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Джурук Н.В., Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення реєстрації права власності, відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптандем», Правобережної товарної біржі, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Джурук Н.В., Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення реєстрації права власності, відшкодування шкоди.

07 липня 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бардаченко Д.В. звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 08 листопада 2016 року, посилаючись на те, що справа розглядається вже 6 років та відповідач ОСОБА_2 позбавлений можливості вільно розпоряджатися та користуватися своїм нерухомим майном. При цьому він позбавлений не тільки можливості вільно розпоряджатися своїм нерухомим майном, але й вищезазначеною ухвалою його фактично позбавили навіть права користування даною квартирою, адже заборонили реєструвати місце проживання будь-яких осіб у спірній квартирі, та вже 6 років він не тільки не може вільно розпоряджатися належним йому нерухомим майном але й не може ним і користуватися. Зазначав, квартира перебуває у володіння ОСОБА_2 та вибула з володіння подружжя ОСОБА_5 , тому єдиним можливим способом захисту був віндикаційний позов. Подружжя ОСОБА_5 (кожен окремо від іншого), вже зверталися до суду із такими позовами, але у задоволенні цих позовів було відмовлено як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_6 у витребуванні спірної квартири з володіння ОСОБА_2 рішеннями судів від 21.06.2017 року у справі № 201/15400/16-ц, та від 22.06.2018 року у справі № 201/15333/17. Ці рішення які набрали законної сили, справи були переглянуті судами усіх інстанцій.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Жовтневого районного суду по справі № 201/15400/16-ц від 08.11.2016 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем", Правобережної товарної біржі, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Джурук Наталя Володимирівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення реєстрації права власності задоволено частково.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою, Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/15400/16-ц від 08.11.2016 року у вигляді заборони на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб квартири АДРЕСА_1 (до переобладнання квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та припинити обтяження, номер запису про обтяження 17461367 від 16.11.2016 року.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Дрозд Р.Ю. посилаючись на порушенням норм процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи питання про скасувания заходів забезпечення позову суд першої інстанції не встановив змісту позовних вимог, що перебувають на розгляді такого суду, саме ті позовні вимоги які забезпечені, внаслідок чого залишив поза увагою, що позовні вимоги направлені на визнання як не правомірності реєстрації права власності відповідача, так і на поновлення порушеного права власності позивачки, скасування заходів забезпечення призведе до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і осповоположних свобод, при цьому судом при розгляді клопотання поданого в трете про скасування заходів забезпечення не встановив нових обставин такого, скасування які вимагає процесуальний закон, здійснивши збір доказів, порушивши принцип диспозитивності при цьому доводам позивача оцінки не надав вибірково оцінивши матеріали справи дійшов до необґрунтованого висновку про зловживання процесуальними правами позивачем через що дійшов до хибного про можливість скасування заходів забезпечення позову, які не пов`язані із обмеженням права користування житлом.

Сторони не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у раніше поданих документах та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення реєстрації права власності квартири АДРЕСА_3 , відшкодування шкоди, завданої їй через незаконне заволодіння відповідачем її майном, що знаходилося в цій квартирі. На даний час розгляд справи триває.

08 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптандем», Правобережної товарної біржі, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (треті особи Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального окружу Джурук Н.В., Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кононенко С.А.), про визнати недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними публічних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності задоволено.

До набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі № 201/15400/16ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптандем», Правобережної товарної біржі, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (треті особи Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального окружу Джурук Н.В., Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кононенко С.А.) про визнати недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними публічних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності - накладено заборону на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 212352312101, загальною площею 265,1 кв.м., житловою площею 186,6кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до частин першої, другої ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд має перевірити, чи дійсно надані стороною докази свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, при цьому врахувавши співмірність позовних вимог виду забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку, встановлених законом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та судом в повному обсязі з`ясовані обставини справи.

Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 25.05.2023 року до суду представником ОСОБА_7 адвокатом Бардаченко Д.В. подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2023 року про залишення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптандем», Правобережної товарної біржі, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Джурук Наталя Володимирівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення реєстрації права власності - без розгляду.

Таким чином, застосування заходів забезпечення позову є безпідставними, оскільки немає реальної загрози невиконання рішення суду.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішено судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дрозд Романа Юрійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: С.А. Зайцева

О.В.Халаджи