Ухвала

від 24.05.2023 по справі 276/444/23

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/444/23

Провадження по справі 1-кп/276/66/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судукримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №122023065460000010 від 18.01.2023 з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олішівка Володарсько-Волинського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

07.01.2023 близько 17 год 30 хв поблизу магазину «Продукти» по вул. Будівельників в смт. Нова Борова Житомирського району Житомирської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_7 та наніс йому один удар скляною пляшкою, яку тримав в правій руці, в область обличчя ОСОБА_7 , а саме лівої брови.

У результаті нанесеному ОСОБА_4 удару, ОСОБА_7 спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді забійної рани в ділянці лівої брови.

Таким чином дії ОСОБА_4 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з отриманими ОСОБА_7 тілесними ушкодженнями.

Вказані суспільно небезпечні діяння містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру. Розповів, як наніс удар плашкою по голові потерплого ОСОБА_7 . Щодо застосування до нього примусових заходів медичного характеру висловити свою думку не зміг.

Законний представник ОСОБА_4 його мати ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що її син дійсно хворіє психічною хворобою, перебуває на обліку в Хорошівській лікарні, раніше неодноразово перебував на лікуванні в психіатричній лікарні, востаннє протягом січня-лютого 2023 року та вважає, що призначення ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру є необхідним і доцільним.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо рішення покладається на розсуд суду.

Факт вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та вчинення його саме ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а саме :

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 від 18.01.2023, в якій останній повідомив про спричинення йому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.01.2023, під час якого потерпілий ОСОБА_7 показав як ОСОБА_4 спричинив йому тілесні ушкодження;

- висновком експерта Житомирського обласного бюро судово медичної експертизи №131 від 19.01.2023, відповідно до якого у гр. ОСОБА_7 виявлене тілесне ушкодження у вигляді забійної рани в ділянці лівої брови та відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.03.2023, проведеного за участю ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , під час якого ОСОБА_4 показав як наніс один удар скляною пляшкою по голові ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані та дослідженні у кримінальному провадженні докази у їхній сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно висновкусудово-психіатричноїекспертизи №102-2023від 21.02.2023року встановлено, що ОСОБА_4 у період часу вчинення протиправного діяння та після цього виявляв клінічні ознаки легкої розумової відсталості (виражена дебільність) з психопатизацією, яка позбавляла його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та просив суд прийняти рішення про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Захисник в судовому засіданні не заперечував проти застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4

Законний представник також не заперечувала проти застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 .

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 513 КПК України передбачено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з вимогами зі ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

У силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги (ч. 2 ст. 94 КПК України).

Так,згідно висновку судово-психіатричної експертизи №102-2023 від 21.02.2023 року ОСОБА_4 страждає в даний час та страждав під час коли було скоєно інкриміновані йому дії, на легку розумову відсталість (виражена дебільність) з психопатизацією. Під час скоєння інкримінованих йому дій не міг та в даний час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря психіатра КНП «Хорошівська лікарня» з 2002 року з діагнозом «Легка розумова відсталість з порушенням поведінки», що підтверджується відповідною довідкою лікарні.

Виходячи з роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності по справі обґрунтованого висновку експертів психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність, викликають потребу в застосування щодо неї таких заходів. Для об`єктивної оцінки ступеню небезпечності хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів, психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім з урахуванням висновків експертів та характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.

При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого суспільно-небезпечного діяння, дані про його особу, стан здоров`я, думку учасників судового провадження, та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

При визначенні виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів, але й те, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння із застосуванням насильства, а тому невжиття відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру може спричинити загрозу спричинення безпосередньо або неминучої шкоди цій особі або іншім особам.

Окрім того, суд зазначає згідно п.6 Правил надання примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.08.2017 року № 992 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 р. за № 1408/31276, примусові заходи медичного характеру застосовуються у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця проживання пацієнтів. Мережа спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги затверджується наказом Міністерства охорони здоров`я України.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 370, 372, 376, 505, 513, 516 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №122023065460000010 від 18.01.2023 відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем його проживання, у зв`язку із вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Роз`яснити, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.

Повний текст ухвали оголошено 29.05.2023 о 11 год. 50 хв.

Суддя ОСОБА_1